Президент США Дональд Трамп оголосив про заборону на в’їзд громадянам 12 країн, а також посилення обмежень для ще семи держав. Рішення ухвалили після нападу на демонстрантів у штаті Колорадо. Про це інформує CNN у четвер, 5 червня.
Обмеження почнуть діяти вже з 9 червня 2025 року.
Під заборону потрапили Афганістан, М’янма, Чад, Республіка Конго, Екваторіальна Гвінея, Еритрея, Гаїті, Іран, Лівія, Сомалі, Судан і Ємен.
Окрім того, будуть запроваджені жорсткі обмеження на в’їзд для громадян Бурунді, Куби, Лаосу, Сьєрра-Леоне, Того, Туркменістану та Венесуели.
Трамп пояснив рішення нападом у місті Боулдер (штат Колорадо), де 1 червня 45-річний Мохамед Сабрі Сулейман, громадянин Єгипту, напав на єврейських демонстрантів.
За інформацією Білого дому, він перебував у США нелегально – його віза закінчилася понад два роки тому. Під час атаки Сулейман кидав у людей пляшки із запалювальною сумішшю. Внаслідок цього постраждали 12 осіб.
“Остання терористична атака в Боулдері, штат Колорадо, підкреслила крайню небезпеку, яку становлять для нашої країни іноземці, що прибувають без належної перевірки”, – заявив Трамп 4 червня.
Позначка: Мігранти
До Британії прибули 1200 мігрантів – міністр визнав втрату контролю
Міністерство внутрішніх справ Великої Британії повідомило, що 31 травня через Ла-Манш прибули 1194 мігранти – це рекордний показник у 2025 році. Французькі жандарми затримали лише 184 мігрантів, що складає приблизно 15% від загальної кількості. У TikTok з’явилися відео, де мігранти переправлялися в небезпечних умовах. Британська берегова охорона заявила, що довелося залучити рибальські судна для порятунку людей. Міністр оборони Великої Британії визнав, що країна втратила контроль над кордонами і критикував Францію за необхідність змінити правила для дії поліції на морі, а не лише на узбережжі.
Кіпр платитиме сирійцям за добровільне повернення додому
Уряд Кіпру запускає програму фінансових стимулів для сирійських сімей, які шукають притулок на острові. За цією програмою, сім’ям запропонують грошову компенсацію за добровільний повернення до Сирії. Кожен дорослий може отримати 2000 євро, а кожна дитина – 1000 євро. Одна доросла особа може залишитися на острові з дозволом на проживання та працевлаштування на два роки. Програма буде діяти з 2 червня по 31 серпня і впроваджується у співпраці з Європейським Союзом. Кіпр прийняв тисячі сирійських біженців з початку війни в Сирії, але деякі з них вже повернулися додому або відмовились від статусу біженця.
Суд США зобов’язав Трампа відновити міграційні програми Байдена
Федеральна суддя Індіра Талвані у США вимагає від адміністрації Трампа розглянути заяви мігрантів, які перебувають у країні за програмами гуманітарного “паролю”. Це рішення надасть захист тисячам мігрантів з різних країн, яким дозволять тимчасово залишитися у США на два роки. Суддя також заборонила скасування “паролю” для інших мігрантів раніше. Адміністрація Трампа спробувала оскаржити це рішення у Верховному суді. Суддя Талвані відхилила аргументи Трампа про широкі повноваження у міграційній політиці. Рішення суду стосується політики, введеної адміністрацією Трампа після інавгурації. Також торговельний суд блокував запровадження нових мит, ініційованих Трампом.
В Росії “відплив мізків” досяг рекорду за 25 років
У результаті збройного конфлікту між Росією та Україною, вчені в російських наукових установах почали масово залишати країну. За дослідженням Андрія Ловакова, темпи втечі вчених з Росії зросли більш ніж у 4 рази порівняно з попередніми роками. Цей процес почався ще у 90-х роках, але найбільша кількість вчених переїжджала за кордон після початку війни. Більшість вчених від’їжджають до Німеччини, США та Швейцарії, що призводить до втрат у таких галузях як фізика, астрономія, інформатика та математика. Це створює серйозні виклики для наукової системи Росії та підриває її науковий та інноваційний потенціал. Ця ситуація може мати негативні наслідки як для Росії, так і для світу в цілому.
Литва вимагає €200 млн компенсації від Білорусі за міграційну кризу
Литва подала позов до Міжнародного суду ООН у Гаазі проти Білорусі через міграційну кризу, спричинену режимом Олександра Лукашенка. Країна вимагає компенсацію понад 200 мільйонів євро за витрати на будівництво бар’єру на кордоні, посилення систем спостереження та інші заходи, які знадобилися для подолання кризи. Литва зазначає, що Білорусь сприяла напливу мігрантів, організовуючи їх транспортування та розміщення. Позов може вплинути на розгляд справ у Європейському суді з прав людини. Польща може приєднатися до цього позову. Інші країни ЄС також закликали переглянути правові акти у контексті міграційних викликів, щоб дати можливість країнам ефективно реагувати на ситуації, коли мігранти використовуються як інструмент тиску.
Німеччина планує перейняти міграційну модель Данії
Міністр внутрішніх справ Німеччини оголосив про намір посилити міграційну політику у країні, взявши за приклад Данію. Данія вдалося зменшити кількість заяв на отримання притулку завдяки жорстким заходам, таким як тимчасові дозволи, мінімальні виплати та жорстка реєстрація. Крім того, Данія акцентує увагу на працевлаштуванні для інтеграції переселенців. Німеччина та Данія пропонують прискорити процедури надання притулку та перенести їх за межі Євросоюзу. Данія не критикує Німеччину за посилення контролю на кордоні.
З початку року Україну покинули ще 100 тисяч людей
З початку 2025 року Україну залишили ще 100 тисяч людей. Про це свідчать результати моніторингу основних подій в економіці України, опублікованого Міністерством економіки.
За даними Агентства ООН у справах біженців станом на 17 квітня 2025 було зафіксовано в усьому світі 6,918 млн біженців з України (6,358 млн біженців зафіксовано в Європі і 0,56 млн біженців за межами Європи).
У порівнянні з даними станом на 16 грудня 2024 року кількість біженців в Європі зросла на 104 тисячі.
Найбільше українців в таких країнах:
Крім того, в Росії зафіксовано 1,2 млн біженців (станом на 30 червня 2022 року), в Білорусі – 44 тисяч біженців (станом на 31 березня 2025 року). На основі опитування Агентством ООН у справах біженців в окремих країнах Європи в період між жовтнем 2024 року та квітнем 2025 року (6471 інтерв’ю, 99% респондентів громадяни України, серед них 77% жінок, середній вік респондентів – 44 роки) була отримана така інформація щодо опитуваних мігрантів:
Нагадаємо, демографічна криза в Україні загострилася під час повномасштабного вторгнння Росії. Війна призвела до різкого скорочення чисельності молоді. Новий стимул: українцям за повернення додому в ЄС заплатять значні кошти