Кремль відповів на закид про порушення повітряного простору Литви

Міністерство оборони Росії відкидає обвинувачення у вторгненні у повітряний простір Литви, заявляючи, що їхні літаки не порушували кордони інших країн. Вони стверджують, що їхні винищувачі проводили навчальний політ над Калінінградською областю і дотримувалися правил польотів. Заяву Міноборони РФ розмістили в Telegram. Литовські Збройні сили раніше повідомили про коротке вторгнення російських літаків і підняли авіацію НАТО для перехоплення їх. Такі провокації Росії у повітряному просторі країн НАТО стають все частішими, що викликає обурення серед союзників. Європейські дипломати навіть попередили Кремль про можливі наслідки подібних дій, включаючи можливість збиття російських військових літаків.

Військові літаки РФ порушили повітряний простір Литви

У четвер два російські літаки – винищувач Су-30 і літак-заправник Іл-78 – здійснили коротке вторгнення в повітряний простір Литви. Вони пролетіли близько 700 метрів над територією країни протягом 18 секунд у районі міста Кібартай, що межує з Калінінградською областю. Іспанські винищувачі Eurofighter Typhoon, що патрулюють повітряний простір у рамках місії НАТО, були негайно підняті в повітря для реагування на цю ситуацію. Литовські військові кваліфікували це як порушення міжнародного права та територіальної цілісності країни, а президент Литви вважає цей інцидент неприпустимим.

У Вільнюсі закривали аеропорт через повітряні кулі з Білорусі

У середу, 22 жовтня, аеропорт Вільнюса був змушений призупинити свою роботу через десятки повітряних куль, які використовували контрабандисти для перевезення цигарок з Білорусії. Національний центр управління у кризових ситуаціях Литви повідомив, що операції з літаками були призупинені через це незаконне використання метеозондів. Вісім рейсів було перенаправлено до інших аеропортів, включаючи аеропорт Каунас у Литві та аеропорт у Варшаві, Польща. Після цього Литва закрила пункти пропуску на кордоні з Білоруссю. Раніше Литва встановила “зуби дракона” на кордоні з Росією та Білоруссю для посилення оборони. Прикордонники Польщі виявили тунель під парканом на кордоні з Білоруссю, який починався на білоруській стороні та закінчувався під парканом на польській території.

Дев’ять країн підготують бригаду ЗСУ за стандартами НАТО

Литва та ще вісім країн НАТО підписали угоду про підтримку української бригади ЗСУ. Це включає навчання та постачання озброєння і техніки. Литва надасть українській бригаді мобільну навчальну групу, боєприпаси, засоби боротьби з дронами та нічного бачення на суму близько 12 мільйонів євро. Навчальний центр OP-LEGIO відкрився у Польщі поблизу кордону з Україною і очолюється Норвегією, до ініціативи також долучилися Данія, Естонія, Ісландія, Латвія, Польща, Литва, Фінляндія та Швеція.

Литва витратить рекордні 5,38% ВВП на оборону у 2026 році

Литва планує наступного року витратити рекордні 5,38% свого ВВП на оборонні потреби. Прем’єрка Інга Ругінене заявила, що це необхідно для зміцнення безпеки в умовах складної геополітичної ситуації. У бюджеті на 2026 рік заплановано виділити 4,79 мільярдів євро на оборону, що також є рекордною сумою для країни. Литва активно розвиватиме свою оборонну інфраструктуру, зокрема полігони. Країна вже стала однією з лідерів серед країн-членів НАТО за витратами на оборону, перевищуючи поріг у 5%, який раніше закликав досягти президент США Дональд Трамп.

Литва витратить рекордну частку ВВП на оборону у 2026 році

Литва планує витратити рекордну суму на оборону наступного року – 5,38% свого ВВП, що становить 4,79 млрд євро. Прем’єрка Інга Ругінене заявила, що країна робить великий крок у зміцненні безпеки через складну геополітичну ситуацію. Гроші будуть використані, зокрема, на розбудову військових полігонів і іншої інфраструктури. Литва стала однією з країн НАТО, яка найбільше витрачає на оборону, перевищуючи плановий поріг у 5%.

Литва та Естонія виділили кошти на купівлю зброї для України в рамках PURL

Литва вирішила виділити 30 мільйонів євро на закупівлю зброї для України через ініціативу PURL і чекає на формування наступного пакета військової допомоги від союзників. Міністр оборони Литви наголосила, що їхня країна готова передати ці кошти негайно та сподівається на швидке формування наступної допомоги. Також Естонія планує передати Україні безпілотники на десятки мільйонів євро цього тижня та приєднатися до пакета допомоги Північно-Балтійської вісімки. Це ще один крок у рамках ініціативи PURL, яка вже призвела до угод про допомогу на пів мільярда доларів. Також до ініціативи приєднується Словенія.

Тиждень на підготовку: на яку з балтійських країн нападе РФ

На кордоні між Естонією та Росією була помічена підозріла активність, коли загін вояків почав рухатися в напрямку кордону. Прикордонна служба зафіксувала цей рух на відео, де видно, що групи вояків почали вишикуватися поперек дороги. Після цього Естонія тимчасово закрила проїзд через цей район, оскільки отримала від Росії відповідь, що це “абсолютно штатні заходи”. Аналізи показують, що Росія може готуватися до конфлікту з НАТО, використовуючи так звану Фазу нуль, коли проводить інформаційно-психологічні операції перед можливим вторгненням. Експерти вважають, що ця активність на кордоні може бути частиною цих підготовок. Крім того, в Балтійському регіоні спостерігаються інші дії, такі як диверсії та технічні несправності, що можуть бути підготовкою до можливого конфлікту. Балтійські країни готуються до можливого вторгнення, розробляючи плани евакуації та підготовуючи укриття для мешканців прикордонних районів. Це показує, що ситуація на кордоні може бути напруженою, і країни роблять все можливе для захисту своїх громадян.

Поляк шокував Литву неймовірним голом з кутового

Півзахисник збірної Польщі Себастьян Шиманські став одним із головних творців перемоги над Литвою. Так, уже на 15-й хвилині він відкрив рахунок у матчі, забивши напряму з кутового. Стандарт став вирішальним: Шиманські підійшов подавати кутовий з правого флангу, закрутив м’яч лівою ногою просто у напрямку воріт – і той, оминувши всіх, залетів під дальню стійку. Відео гола Шиманські – з 1:51 хв:
Після перерви хавбек “Кадрі” відзначився ще й результативною передачею на Роберта Левандовські. Польща здобула важливу перемогу в Каунасі та закріпилася на другому місці групи G з 13 очками. Лідирують Нідерланди – 16 пунктів.
Голанн у грі з Ізраїлем став героєм і антигероєм водночас

Країни Балтії планують масову евакуацію на випадок нападу Росії – ЗМІ

Три країни Балтії – Естонія, Латвія та Литва – розробляють плани дій на випадок надзвичайних ситуацій, оскыльки занепокоєні величезними військовими витратами росії після вторгнення в Україну в 2022 році. Там припускають, що сотні тисяч людей почнуть тікати у ​​разі нарощування російської військової міці або нападу. Про це повідомляє інформагенція Reuters.
Росія заявляє, що не планує нападати на НАТО. Проте три країни, анексовані Москвою під час Другої світової війни, подвоїли витрати на оборону після повномасштабного нападу РФ на Україну, що якраз і стався після неодноразових заперечень Кремлем планів нападу.
Сценарії, що обговорюються в місцевих ЗМІ та за їх межами передбачають: диверсії щодо комунікацій чи транспортних комунікацій, масовий приплив мігрантів, громадянські заворушення серед російськомовних меншин чи фейкові новини, які спровокують масовий відтік населення.
В жодній з трьох країн Балтії нема детальних планів переселення людей за межі своїх кордонів, пише видання.
Дві асфальтовані дороги та кілька лісових стежок з’єднують їх із Польщею через Сувалкський коридор – вузьку лісисту частину Польщі між Росією та Білоруссю. Військова техніка, що прибуває, матиме пріоритет перед тими, хто спробує втекти в Польщі, вказує видання.
“Ми повинні враховувати ризик (Сувалкського коридору)”, – заявив Івар Май, радник з масової евакуації рятувального департаменту Естонії, маючи на увазі можливість того, що російські війська спробують відрізати країни Балтії від їхнього єдиного кордону з державою – членом НАТО.
Естонія готує плани щодо переселення десятої частини свого населення в 1,4 мільйона людей у ​​тимчасові притулки, а багато інших, ймовірно, переїдуть до родичів.
Дві третини російськомовного міста Нарва з населенням 50 000 осіб входять до тих, хто, як очікується, переселятиметься, причому уряд надає допомогу щонайменше половині з них.
За оцінками Латвії, третина з 1,9 мільйона жителів країни можуть залишити свої будинки, заявив заступник начальника Державної пожежно-рятувальної служби Латвії Іварс Накуртс.