Керівництво Китаю посилює контроль над політичною системою країни шляхом проведення масштабної антикорупційної кампанії. Ця кампанія, яка призначена боротьбою з корупцією, фактично спрямована на видалення нелояльних кадрів і зміцнення особистої влади Сі Цзіньпіна. За останні роки кількість осіб, яких притягли до відповідальності за дисциплінарними порушеннями, значно зросла. Це свідчить про те, що керівництво Китаю намагається забезпечити беззастережне виконання своїх політичних вказівок на всіх рівнях влади. Репресії охопили навіть високопоставлених чиновників та генералів. Офіційні ЗМІ Китаю активно поширюють інформацію про судові процеси та “зізнання” чиновників, що нагадують практики політичної пропаганди. Внаслідок цього державне управління фактично паралізоване, оскільки більшість чиновників уникають ухвалення рішень з обов’язку або страху перед дисциплінарними органами. Також спостерігається масове вкладення коштів у галузі, які не є економічно обґрунтованими, у намаганні продемонструвати лояльність керівництву.
Позначка: Китай
-
Китай відпрацьовує операцію проти Тайваню за венесуельським зразком – ЗМІ
Китайські військові провели навчання, під час яких тренувалися в “обезголовленні” керівництва умовного ворога. Ці навчання були схожі на спецоперацію США у Венесуелі, де було захоплено Ніколаса Мадуро. В ході навчань китайські військові використовували безпілотники для розвідки та спецназ для швидкого рейду на будівлю і ліквідації умовних терористів. Ці дії тривали менше двох хвилин. Це може бути спробою Китаю продемонструвати свої можливості для подібних дій на Тайвані. У минулому подібні навчання вже проводились, а також була показана імітація атак на ключові об’єкти. Утім, ці дії можуть мати політичні наслідки, зокрема, стосовно адміністрації президента Тайваню.
-
У Китаї втрачено супутник і ракету під час космічних запусків
У Китаї сталися дві аварії під час запусків ракет-носіїв, що призвело до втрати супутника та нової ракети. Перша місія передбачала виведення на орбіту супутника Шицзянь-32 для досліджень космосу. Ракета-носій Чанчжен-3Б стартувала, але під час польоту сталася технічна несправність, що призвело до втрат. Причини інциденту з’ясовуються, розслідування вже триває. Ракета Long March-3B є популярною у китайській космічній програмі та може виводити на орбіту великі корисні навантаження.
-
Китай зупинив закупівлю російської електроенергії
Китай з початку 2026 року припинив імпорт електроенергії з Росії, не виконуючи навіть мінімальний контрактний обсяг закупівлі. Причиною стало те, що ціна електроенергії з Росії перевищила внутрішні ціни в Китаї, що зробило подальші закупівлі невигідними для китайської сторони. Контракт на постачання електроенергії був укладений у 2012 році і діє до 2037 року, передбачаючи поставки 100 мільярдів кВт·год до Китаю. Ціна на електроенергію в Китаї залишається стабільною на рівні близько 350 юанів за 1 МВт·год, в той час як в Росії ціна зросла на 42% за останній рік. Міністерство енергетики Росії вказало, що експорт електроенергії до Китаю може бути відновлений за умови отримання відповідного запиту від Китаю та досягнення взаємовигідних умов співпраці. Також варто зазначити, що Китай встановив першу у світі морську вітрову турбіну потужністю 20 МВт, що є новим досягненням у сфері відновлюваної енергетики.
-
Канада та Китай домовляються про стратегічне партнерство
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні здійснив візит до Китаю, що стало першим за вісім років. На зустрічі з головою КНР Сі Цзіньпіном вони обговорили плани перебудови відносин між двома країнами. Канада та Китай виражають бажання побудувати міцне та стабільне стратегічне партнерство, спрямоване на забезпечення добробуту для своїх громадян. Сторони планують розширювати співпрацю в галузях торгівлі, енергетики, сільського господарства, фінансів, освіти та боротьби зі зміною клімату. Візит відбувається на тлі тиску, який зазнають обидві країни від президента США Дональда Трампа. Раніше відносини між Канадою та Китаєм були напруженими через ряд подій, але зараз сторони прагнуть до покращення співпраці та майбутнього спільного розвитку.
-
У Китаї продажі нових авто зросли до рекордного рівня
У Китаї минулого року продажі нових автомобілів, включаючи експорт, зросли на 9,4% і склали рекордних 34,4 мільйона машин. Продажі автомобілів на новій енергії зросли на 28,2% і становлять майже половину від усіх продажів. Продажі чисто електричних автомобілів збільшилися майже на 38%. Крім того, внутрішні продажі зросли на 6,7%, а експорт автомобілів збільшився на 21% до 7,09 мільйона одиниць. Китайські автовиробники посилили свої позиції на внутрішньому ринку, збільшивши свою частку до майже 70%, тоді як німецькі та японські бренди втратили позиції через уповільнення електрифікації.
-
Данія відповіла Трампу стосовно Гренландії
Міністр закордонних справ Данії Ларс Локке Расмуссен заявив, що Гренландія є членом НАТО з 1949 року і підпадає під дію “п’ятої статті”. Він висловив підтримку побоюванням США щодо питання безпеки в Арктиці, але зауважив, що інформація про наявність китайських військових кораблів навколо Гренландії не відповідає дійсності. Расмуссен також підкреслив, що Гренландія залишається частиною Данії і в майбутньому не планує змінювати свій статус.
-
Тайвань видав ордер на арешт гендиректора OnePlus
Прокуратура Тайваню видала ордер на арешт генерального директора та співзасновника компанії OnePlus – китайського виробника смартфонів, разом з двома громадянами Тайваню, яких підозрюють у незаконному переманюванні тайванських інженерів. Компанію обвинувачують у порушенні закону, який забороняє китайським компаніям наймати місцевих працівників без дозволу уряду. Тайванська влада пояснює свою жорстку позицію міркуваннями національної безпеки, оскільки острів часто є ціллю для китайських технологічних компаній, які шукають висококваліфіковані кадри у сфері напівпровідникових технологій.
-
Космічні пуски в Росії впали до мінімуму з часів Гагаріна – ЗМІ
Росія продовжує здавати позиції на світовому космічному ринку. За підсумками 2025 року держкорпорація Роскосмос реалізувала 17 пусків ракет космічного призначення. Про це на зустрічі з хазяїном Кремля Володимиром Путіним заявив віце-прем’єр Денис Мантуров, повідомляє The Moscow Times.
Порівняно з минулим роком кількість пусків Роскосмосу не змінилася, тоді як США збільшили їх число зі 145 до 181, Китай — з 68 до 91. У результаті від Штатів Росія відстала більш ніж у 10 разів, а від КНР — більш ніж у 5 разів.
Якщо виключити період пандемії, кількість пусків у Росії другий рік поспіль тримається на мінімумі з 1961 року, коли Юрій Гагарій здійснив перший політ у космос (тоді їх було 9 за рік). До середини 1960-х СРСР запускав на рік понад 40 ракет, до початку 1970-х довів число пусків до 80-86 на рік, 1982 року встановив рекорд – 99 пусків.
Тоді їх кількість скоротилася майже в 6 разів, і в результаті Росія опинилася на межі того, щоб вилетіти з топ-3 космічних держав.
Нова Зеландія минулого року також здійснила 17 космічних пусків (проти 13 2024 року і 7 — 2023-го) і порівнялася з Росією часткою на космічному ринку.
Чверть століття тому Росія займала лідируючі позиції щодо запусків на орбіту: Роскосмос здійснював більше 30 пусків на рік проти 28 у США, 12 — у Європи та 5 — у Китаю (за даними на 2000 рік). Але з того часу США наростили кількість пусків у 5,2 рази, а Китай майже в 14 разів.
Кремль у 2025 році затвердив нацпроект з освоєння космосу вартістю 4,4 трлн рублів, в межах якого планує вивести на орбіту майже 900 супутників для проекту Рассвет (аналог Starlink), а також ще більше 100 зон.
За планом до 2030 року кількість космічних пусків у Росії має збільшитися до 68 на рік, а через 12 років побити рекорд СРСР – понад 100 щорічно.
Зауважимо, що аварія на космодромі Байконур стала серйозним ударом для російської космічної галузі, поставивши під питання можливість здійснення пілотованих місій.
Російська космічна галузь злітає з орбіти – розвідка -
Китай відреагував на плани США контролювати експорт нафти з Венесуели
Країни Латинської Америки і Карибського басейну є суверенними державами і мають право самостійно вибирати торговельних партнерів. Про це заявила речниця МЗС КНР Мао Нін на брифінгу, коментуючи заяву президента Дональда Трампа про наміри США контролювати експорт венесуельської нафти.
Проте вона не відповіла на запитання стосовно того, чи продовжується експорт сирої нафти з Венесуели в Китай та чи зазнають економічних втрат унаслідок дій американської сторони у Венесуелі китайські компанії.
Речниця закликала США відмовитися від будь-яких форм примусу проти Куби.
“Китай закликає Сполучені Штати негайно припинити блокаду, зняти санкції та відмовитися від будь-яких форм примусу щодо Куби, а також вжити заходів, що сприятимуть регіональному миру та стабільності”, – наголосила вона.
Китай з 2000 року, за різними даними, вклав у Венесуелу більш як 100 мільярдів доларів, зокрема, інвестицій у нафтовидобуток, і кредитів місцевому режиму.
Каракас постачає Пекіну нафту, щоб розрахуватися за борги.
Як ми вже писали, президент США, Дональд Трамп пообіцяв “відшкодування від нас або через доходи” нафтовим компаніям у разі інвестування у Венесуелу.
Нафтові компанії США висунули умову Трампу щодо Венесуели – ЗМІ