Президент США Дональд Трамп запровадив надзвичайний стан у США. Це дасть змогу Вашингтону запровадити мита проти країн, які продають або постачають нафту на Кубу. Про це у четвер, 29 січня, повідомив Білий дім.
“Уряд Куби продовжує становити загрозу національній безпеці Сполучених Штатів. Ми не дозволимо іноземним державам підтримувати цей режим, надаючи йому життєво важливі енергоресурси. Відтепер будь-яка країна, яка постачає нафту Гавані, зіткнеться з економічними наслідками у вигляді тарифів на свої товари при ввезенні до США”, – йдеться у повідомленні.
Згідно з текстом указу, нові заходи спрямовані на посилення ізоляції Куби. Трамп доручив відповідним відомствам, зокрема Міністерству торгівлі та Міністерству фінансів, розробити механізм ідентифікації порушників та визначити розмір митних ставок.
Позначка: Куба
Куба на межі колапсу: нафти лишилося на 15-20 днів
У Куби запасів нафти залишилося лише на 15-20 днів після того як США заблокувала поставки з Венесуели та тисне на Мексику – останнього постачальника енергоресурсів на острів. Про це у четвер, 29 січня, повідомило Financial Times з посиланням на дані аналітичної компанії Kpler.
Зазначається, що без нових поставок Кубі доведеться ввести ще жорсткіші обмеження на споживання палива. При цьому Більша частина країни вже потерпає від майже щоденних відключень електроенергії.
Цього року Куба отримала лише 84 900 барелів нафти – від єдиної мексиканської поставки 9 січня. Це еквівалентно 3 000 барелів на день замість середніх 37 000 барелів, які острів отримував від усіх постачальників у 2025 році. Аналітики вважають, що Куба отримувала нафту зі значними знижками або безкоштовно.
“Можна сказати, що Куба протримається 15-20 днів, якщо додати січневу поставку до приблизно 460 000 барелів, що були в запасах на початок року”, – сказала аналітик Kpler Вікторія Ґрабенвеґер.
11 січня, через два дні після останньої поставки з Мексики і через тиждень після захоплення американськими військами венесуельського лідера Ніколаса Мадуро, Трамп пообіцяв, що “більше жодної нафти” не піде до Куби.
“У них буде серйозна криза, якщо найближчими тижнями не надійдуть нові поставки”, – сказав експерт з нафти Техаського університету Хорхе Піньйон.
Президентка Мексики Клаудія Шейнбаум 27 січня не заперечила, що її країна відклала заплановану на цей місяць поставку, назвавши це “суверенним рішенням”. Утім наступного дня вона заявила, що не казала про припинення експорту, і що поставки нафти на Кубу здійснюються за контрактами з Pemex або як гуманітарна допомога. Аналітики кажуть, що Мексику зупинила загроза захоплення її танкерів, якщо Трамп вирішить запровадити повну морську блокаду.
У грудні 2025 року Венесуела ще експортувала на Кубу в середньому майже 46 500 барелів на день, але після захоплення Мадуро 3 січня поставки припинилися повністю. Останнє пальне для електростанцій з Венесуели надійшло в листопаді. Росія та Алжир, які раніше постачали нафту на Кубу, робили це нерегулярно. Останній російський танкер прибув у жовтні, алжирський – у лютому 2025 року.
Економіка острова занепадає – падає туризм і виробництво цукру. Аналітик Teneo Ніколас Вотсон вважає, що економічна криза здатна поставити кубинський режим на межу виживання. Раніше Трамп заявив, що Куба “скоро впаде”, і додав: “Вони отримували гроші від Венесуели, отримували нафту від Венесуели, тепер вони цього не отримують”.
Раніше ЗМІ повідомляли, що адміністрація президента США Дональда Трампа шукає людей в уряді Куби, які могли б допомогти Вашингтону усунути нинішній режим до кінця 2026 року.
ЗМІ дізналися про плани Трампа щодо Куби
Адміністрація президента США Дональда Трампа шукає людей в уряді Куби, які могли би допомогти усунути нинішній режим до кінця 2026 року. За інформацією The Wall Street Journal, Вашингтон шукає “хтось, хто зрозуміє, до чого все йде, і захоче укласти угоду”. Це аналогічно до того, як раніше за допомогою внутрішнього агента було захоплено президента Венесуели Ніколаса Мадуро. В адміністрації Трампа вважають, що економіка Куби перебуває на межі колапсу після втрати підтримки від Мадуро та зупинки постачання венесуельської нафти до Куби. Державний департамент США заявив про необхідність керування Кубою компетентним демократичним урядом. У відповідь, Міністерство закордонних справ Куби заявило, що “право й справедливість на боці Куби” та звинуватило США в загрозі миру. Ці дії можуть призвести до гуманітарної кризи та краху уряду Куби.
США виявили пристрій, що викликав загадковий “Гаванський синдром” – ЗМІ
Пентагон понад рік проводив тестування пристрою, який може стосуватися так званого “Гаванського синдрому” – хвилі таємничих захворювань, які кілька років вражали американських розвідників, дипломатів та військових на Кубі. Про це повідомляє CNN, посилаючись на свої джерела.
Підрозділ Міністерства внутрішньої безпеки США наприкінці терміну 46-го президента Джозефа Байдена придбав за гроші Пентагону невідомий пристрій. За нього довелося заплатити “восьмизначну суму” – конкретну суму джерела не назвали.
Пристрій вивчається, але його тепер пов’язують з десятками аномальних інцидентів зі здоров’ям, офіційного пояснення яких і досі немає. З одного боку, в урядових колах існує скептицизм щодо цього питання, з другого – дебати все ще ведуться.
Одне з джерел зазначило, що пристрій має російські компоненти, хоч не можна сказати, що він повністю російського походження.
Він виробляє імпульсьні радіохвилі. Проте невідомо, як вдалося зробити портативним пристрій, який має достатню потужність, щоб завдавати сильної шкоди здоров’ю.
Про загадковий пристрій, так і про обставини його придбання мало що відомо. Зокрема, не вдалося навіть приблизно з’ясувати, коли, де та у кого саме його було придбано, як і точну суму, що віддали американські військові – відомо лише, що це були “мільйони доларів”.
Поки що невідомо, чи має він реальний зв’язок із Гаванським синдромом. Розвідувальні дані перебувають під грифом “секретно”.
Раніше розвідувальні служби США, зокрема Центральне розвідувальне управління, завжди стверджували, що варіант “енергетичної атаки” на постраждалих є малоймовірним, хоча й не відкидали його повністю.
Зауважимо, наприкінці 2016 року в групи американських розвідників та дипломатів в столиці Куби, несподівано з’явилися симптоми, характерні для травми голови: запаморочення та сильні головні болі. Причини захворювання встановити не вдалося.
Також серію випадків “гаванського синдрому” в наступні роки зафіксували майже по всьому світу. Майже завжди його жертвами ставали переважно американські громадяни – дипломати, військові, розвідники та інші.
Пентагон та розвідка США з моменту перших інцидентів намагалися з’ясувати, чи стали потерпілі жертвами енергетичної атаки невідомого походження, яку здійснив іноземний уряд.
Проте постраждалі стверджували, що уряд демонстративно ігнорує докази атаки з боку Росії. Крапку в цій справі, схоже, поставило вивчення прибору, який потрапив до рук США.
Куба жорстко відповіла Трампу на погрози щодо Венесуели
Президент США Дональд Трамп заявив, що протягом багатьох років Куба отримувала значні поставки нафти й фінансову допомогу від Каракасу в обмін на “послуги безпеки”, які кубинська влада забезпечувала для венесуельського керівництва. Він підкреслив, що така співпраця завершилася. Про це пише The Guardian.
“Куба довгі роки жила за рахунок нафти та грошей з Венесуели. Натомість вона забезпечувала безпеку двом венесуельським диктаторам. Але цьому настав кінець”, – наголосив Трамп.
Через свою платформу Truth Social, Трамп додав, що переважна більшість кубинських фахівців, які брали участь у цьому процесі, загинули внаслідок американської атаки минулого тижня, і тепер Венесуела більше не потребує зовнішньої підтримки.
Президент акцентував увагу на тому, що США, як найпотужніша армія світу, забезпечуватимуть захист Венесуели. За його словами, Куба відтепер не матиме ні нафти, ні фінансових потоків з боку Венесуели. Крім того, він закликав кубинське керівництво до швидких переговорів із Вашингтоном.
“Я наполегливо раджу їм укласти угоду, поки не пізно”, – додав він.
Президент Куби Мігель Діас-Канель рішуче відповів на заклики президента США Дональда Трампа щодо укладення угоди між країнами.
Про це свідчить допис Мігеля Діас-Канеля в соціальній мережі Х.
Лідер Куби заявив, що його країна категорично відкидає будь-який зовнішній тиск, наголошуючи на її незалежності та суверенітеті. За словами президента, жодна держава не має права диктувати Кубі, які рішення приймати.
“Куба – незалежна і суверенна країна. Ніхто не буде диктувати нам, що робити”, – наголосив президент.
Він повторив тезу про те, що Куба є вільною державою, підкресливши, що ті, хто перетворює все навколо, включно з людськими життями, на бізнес, не можуть повчати інші країни чи давати моральні уроки Гавані.
Міністерство закордонних справ Куби також прокоментувало ситуацію, наголосивши, що держава має повне право самостійно встановлювати торговельні зв’язки без втручання ззовні. Вони зазначили, що Куба, як і будь-яка інша країна, може імпортувати паливо з ринків, готових до співпраці.
Глава МЗС Куби Бруно Родрігес додатково зазначив, що Гавана ніколи не отримувала фінансових чи матеріальних вигод за надання послуг у сфері безпеки будь-якій країні. Він підкреслив, що на відміну від США, Куба не використовує практику найманства, шантажу чи військового тиску у своїй міжнародній політиці.
Нагадаємо, президент США Дональд Трамп підтвердив “багато смертей” кубинців під час операції проти Венесуели.
Трамп натякнув на наступну ціль США після Венесуели
Трамп підтвердив смерть “багатьох кубинців” під час вивезення Мадуро
Президент США Дональд Трамп повідомив, що під час операції проти Венесуели загинуло багато кубинців. Він зазначив, що з боку США немає жертв, але на стороні кубинців було багато смертей. Кубинський уряд повідомив про загибель 32 осіб, які були службовцями армії та розвідслужб країни. Гавана оголосила дводенну національну жалобу і висловила повагу загиблим за їхню героїчну оборону. Куба висловила готовність пролити “власну кров” заради захисту “братської Венесуели”.
Куба заявила про загибель 32 своїх громадян під час вивезення Мадуро
Понад тридцять громадян Куби загинули під час операції США у Венесуелі з метою захоплення і вивезення тамтешнього диктатора Ніколаса Мадуро для судового розслідування в США. Про це повідомило інформагентство Reuters, посилаючись на заяву кубинської влади.
Гавана оголосила 5 і 6 січня днями жалоби на честь 32 загиблих. Про похорон буде оголошено додатково.
У заяві уряду зазначено без подробиць, що всі загиблі були членами кубинських збройних сил та розвідувальних служб.
“Вірні своїм обов’язкам щодо безпеки та оборони, наші співвітчизники гідно та героїчно виконали свій обов’язок і загинули після запеклого опору в безпосередньому бою з нападниками або в результаті бомбардувань об’єктів”, – ідеться в повідомленні влади.
ЗМІ нагадав, що Куба забезпечувала Мадуро певну безпеку з моменту його приходу до влади.
Загалом невідомо, скільки саме кубинців охороняли венесуельського диктатора, а також коли й де вони загинули.
Рубіо заявив про небезпеку для режиму Куби
Влада Куби опинилася “у великій небезпеці” після захоплення у Венесуелі президента Ніколаса Мадуро. Про це у неділю, 4 січня, заявив Державний секретар США Марко Рубіо в ефірі телеканалу NBC News.
Він відмовився озвучувати подальші кроки Вашингтона щодо Гавани, однак наголосив, що США “вороже ставляться до кубинського режиму”, який, за його словами, підтримував Мадуро.
“Я не думаю, що це таємниця: ми не є великими прихильниками кубинського режиму, який, до речі, саме й утримував Мадуро при владі”, – заявив держсекретар.
Він також зазначив, що кубинські спецслужби відігравали ключову роль у системі безпеки венесуельського лідера. За словами Рубіо, Мадуро охороняли не венесуельці, а кубинські силовики, які відповідали й за внутрішню розвідку.
Напередодні Рубіо та президент США Дональд Трамп уже сигналізували, що адміністрація може розглянути подальші дії проти кубинського керівництва. Зокрема, держсекретар заявив, що “на місці чиновників у Гавані він був би стурбований”.
Президент Трамп, зі свого боку, порівняв ситуацію на Кубі з Венесуелою, назвавши острівну державу “нацією, що зазнає серйозного краху”, і заявив про намір “допомогти кубинському народу”.
Тим часом у МЗС Куби заявили, що Куба готова пролити “власну кров” на захист “братської” Венесуели.
Куба готова відправити війська у Венесуелу
Куба готова пролити “власну кров” на захист “братської” Венесуели. Таку заяву 3 січня поширило МЗС країни.
У Гавані назвали дії США злочинним актом, який порушує міжнародне право та Статут ООН. Куба також висунула вимогу “негайного звільнити” Мадуро та його дружину.
“Усі країни регіону мають бути готовими, тому що загроза нависла над усіма. На Кубі наша рішучість боротися тверда й непохитна”, – йдеться у повідомленні кубинського МЗС.
Цю саму заяву 4 січня підтвердив президент Куби Мігель Діас-Канель.
Куба може залишитися без нафти через блокаду Венесуели
Скорочення експорту з Венесуели може спровокувати економічний колапс на Кубі, яка отримує близько 40% нафти за низькими цінами від своєї союзниці. Про це повідомляє The Wall Street Journal.
Один із захоплених США танкерів перевозив понад 1 млн барелів нафти на Кубу. Якщо постачання венесуельської нафти зупиняться або різко скоротяться, наслідки для економіки острова будуть катастрофічними.
Відносини двох режимів були налагоджені у 1999 році, коли тодішній президент Венесуели Уго Чавес допоміг Кубі частково подолати наслідки економічної кризи, спричиненої розпадом СРСР, через яку Гавана втратила значну підтримку. Кубинський режим ділився з Чавесом спортивними тренерами, лікарями та агентами контррозвідки, які виявляли потенційних зрадників Чавеса і досі допомагають його наступнику Ніколасу Мадуро утримувати владу. Венесуела тоді почала постачати на Кубу по 100 000 барелів дешевої нафти на день.
З того часу цей обсяг впав до 30 000 барелів на день через занепад венесуельської нафтової галузі. Куба вже переживає найскладнішу і найдовшу економічну кризу з часу приходу комуністів до влади в 1959 році. З 2020 року країну покинуло понад 2,7 млн осіб, або четверта частина населення, за підрахунками гаванського демографа Карлоса Альбісу-Кампоса.
“Те, що зараз переживає Куба (я називаю це демографічним спустошенням), – це не що інше, як гуманітарна катастрофа, яку можна спостерігати лише в країнах, що перебувають у стані збройного конфлікту”, – зазначив він.
Основними проблемами понад 70% населення назвали нестачу продовольства та постійні відключення електроенергії, які в деяких регіонах тривають від 18 годин на добу.
Якщо постачання венесуельської нафти продовжить скорочуватися найближчими тижнями чи місяцями, ситуація стане просто нестерпною, зазначає кубинський економіст Рікардо Торрес Перес з Американського університету у Вашингтоні.
За його підрахунками, з 2018 року економіка Куби вже скоротилася на 15%, сукупна інфляція за цей період становила 450%, тоді як курс песо на чорному ринку впав із приблизно 30 за долар у 2020 році до 450 за долар.
Невелику кількість нафти Куба видобуває сама, частину закуповує в Мексиці та Росії. Але 40% імпорту припадає на венесуельську нафту, 70% якої перевозять танкери тіньового флоту. Саме на них нині ведуть полювання США. Нагадаємо, США затримали ще один, вже третій, нафтовий танкер поблизу Венесуели у межах посилення нафтової блокади режиму Ніколаса Мадуро.
16 грудня президент США Дональд Трамп розпорядився запровадити повну блокаду всіх підсанкційних нафтових танкерів, які входять до Венесуели або залишають її.