Арктика пережила безпрецедентний рік кліматичних змін: з жовтня 2024 року по вересень 2025-го середні температури в регіоні були найвищими за 125 років спостережень. Про це йдеться у звіті Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США, на який посилається The Guardian.
За даними науковців, Арктика нагрівається у чотири рази швидше, ніж планета загалом. Основною причиною є спалювання викопного палива, яке призводить до накопичення тепла та порушує баланс регіону, що відіграє ключову роль у регулюванні глобального клімату.
У 2025 році максимальна площа морського льоду стала найменшою за 47 років супутникових спостережень. Крім того, регіон зафіксував рекордну кількість опадів, більшість із яких припала не на сніг, а на дощ. Через це площа снігового покриву в червні скоротилася вдвічі порівняно з показниками 60-річної давнини.
Науковці також зазначають, що з 1980-х років найстаріший і найтовстіший морський лід Арктики зменшився більш ніж на 95%. Протягом останнього місяця площа льоду була найнижчою за всю історію спостережень, що свідчить про ймовірне продовження негативної тенденції.
“2025-й був найтеплішим і мав найбільшу кількість опадів за всю історію спостережень – побачити обидві ці події в одному році є надзвичайним. Він дійсно підкреслив те, що чекає на нас у майбутньому” – зазначив дослідник Арктики Метью Дракенміллер.
Зміни вже відчутно впливають на життя людей і тварин. Дощі, що випадають узимку, замерзають на снігу й утворюють крижані бар’єри, які ускладнюють тваринам доступ до їжі, а людям створюють небезпечні умови для пересування.
Втрата морського льоду змушує океан поглинати більше тепла замість його відбиття, що ще більше прискорює глобальне потепління. Окрім цього, льодовиковий покрив Гренландії цьогоріч втратив 129 мільярдів тонн льоду, що в перспективі сприятиме підвищенню рівня моря та становитиме загрозу для прибережних міст упродовж багатьох поколінь.
Позначка: Клімат
-
Арктика пережила найтепліший рік за 125 років
-
Метеорологи на Вернадському зафіксували кліматичну аномалію
Українські вчені на антарктичній станції “Академік Вернадський” виявили цікаву кліматичну аномалію – температура води в цьому році ніколи не опускалася нижче точки замерзання. Це сталося вперше з 2002 року, коли почалися спостереження за температурою морської води в цьому районі. Це може свідчити про подальше потепління в антарктичному регіоні. Учені зауважують, що це може мати великий вплив на екосистему антарктичного регіону, оскільки морський лід важливий для багатьох видів тварин. Також варто відзначити, що кількість вуглекислого газу в атмосфері досягла рекордних значень, а кількість тварин у лісах за останні 50 років скоротилася вдвічі.
-
Ісландія визнала колапс Атлантичної течії екзистенційною загрозою
Ісландія визнала потенційне руйнування Атлантичної меридіональної перекидальної циркуляції проблемою національної безпеки та екзистенційною загрозою для країни. Про це повідомляє Reuters у середу, 12 листопада.
Атлантична меридіональна перекидальна циркуляція (AMOC) переносить теплі води з тропіків на північ до Арктики, забезпечуючи м’які зими у Європі. Проте через глобальне потепління льодовики Арктики та крижаний щит Гренландії тануть швидше, а прісна вода загрожує порушити потік течії.
Колапс AMOC може спричинити сучасну льодовикову епоху: зими у Північній Європі стануть надзвичайно холодними, з посиленими снігопадами та льодовими явищами. Раніше AMOC вже руйнувався – зокрема перед останнім льодовиковим періодом близько 12 тисяч років тому.
“Це пряма загроза нашій національній стійкості та безпеці”, – зазначив міністр клімату Ісландії Йоганн Палл Йоганнссон. – “Вперше конкретне кліматичне явище офіційно внесене до Ради національної безпеки як потенційна екзистенційна загроза”.
Уряд Ісландії оцінює, які додаткові дослідження потрібні, і вже працює над планом підготовки до катастроф. Оцінюють ризики у галузі енергетики, продовольчої безпеки, інфраструктури та міжнародних перевезень.
Колапс течії може мати наслідки далеко за межами Північної Європи: він здатен порушити звичні опади в Африці, Індії та Південній Америці, а також прискорити потепління в Антарктиці. Науковці попереджають, що ймовірність колапсу AMOC може стати реальною вже протягом наступних десятиліть.
Інші країни Північної Європи також фінансують дослідження та оцінюють ризики у своїх планах адаптації до клімату.
Нагадаємо, людство спалило рекордну кількість нафти, газу та вугілля у 2024 році, що призвело до найвищого рівня викидів парникових газів за всю історію спостережень.
Льодовики тануть: вчені попередили про незворотні втрати -
В Ісландії вперше виявили комарів
В Ісландії вперше виявили трьох комарів, що може свідчити про появу цілої популяції. Вони здатні пережити зиму у підвалах і господарських будівлях, де температура не опускається нижче нуля, і можуть активізуватися навесні. Цей вид комарів поширений у Європі, живиться кров’ю людей, птахів і тварин і відомий своєю стійкістю до холоду. Етимолог припускає, що поява цих комарів свідчить про наявність більшої кількості комах поблизу. Вчені передбачали, що комарі рано чи пізно дістануться до Ісландії, особливо після того, як у 2015 році у країні вперше з’явилися мошки. Також зазначено, що кількість вуглекислого газу в атмосфері побила рекорд, а кількість тварин у лісах за останні 50 років скоротилася вдвічі. Липень цього року став третім найспекотнішим за всю історію спостережень.
-
Вчені попередили про загрозливе обміління Дністра
Наукове дослідження, проведене у Молдові та Україні, показало, що рівень води в річці Дністер критично знизився через глобальне потепління, зміни в опадах та тривалу маловодну фазу. Це може загрожувати водозабезпеченню та екосистемам регіону. Встановлено, що температура повітря в регіоні зростає швидше, ніж усереднено по планеті, а режим опадів також змінився. За останні десятиліття річка стала менш водяною, з більш вираженими зимовими повенями та літніми посухами. Експерти попереджають про можливі катастрофічні наслідки, якщо не будуть прийняті заходи з водозбереження, технологічного оновлення та міжнародного співробітництва. Важливо вчасно реагувати на зміни клімату, оновлювати інфраструктуру та зберігати річкові екосистеми.
-
Папа Лев XIV засудив тих, хто заперечує зміни клімату
Папа Римський Лев XIV виступив зі звинуваченням проти тих, хто не вважає кліматичні зміни серйозною загрозою. Він зазначив це під час конференції, присвяченої 10-річчю виходу документу Laudato Si’, написаного попереднім папою Франциском. Цей документ вперше включив питання клімату до кола проблем, яким має протистояти церква. Папа Лев XIV висловився про глобальне потепління вперше під час свого понтифікату. Він засудив тих, хто критикує боротьбу з глобальним потеплінням і закликав всіх громадян світу взяти на себе відповідальність у цій справі. Ці його слова вважаються відповіддю на заяви президента США Дональда Трампа, який вважає вуглецевий слід “найбільшою аферою в історії світу” і критикує тих, хто виступає за заходи проти глобального потепління.
-
Літо у Києві видалося близьким до кліматичної норми
Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського підбила погодні підсумки календарного літа у столиці, повідомивши лише про п’ять температурних рекордів.
Так, за даними спостережень об’єднаної гідрометеорологічної станції, середньомісячна температура повітря за календарне літо становила 20,6°С, що вище кліматичної норми на 0,2°С.
Лише липень у столиці був теплішими за норму на 1,3℃. Інші літні місяці виявились нижчими за середньобагаторічні показники. Загалом за літо у столиці було зареєстровано п’ять температурних рекордів у червні.
Водночас найбільш холодним днем літа було 25 серпня, коли температура опустилась до 9,9 ºС, тоді як найтеплішим – 7 липня, коли температура повітря підвищилась до +34,4 ºС.
Зауважується, що опадів цим календарним літом випало 202 мм, що становило 102 % кліматичної норми завдяки липню, в якому зафіксували майже півтори місячні норми.
Весна 2025 року увійшла до десяти найтепліших в історії Києва -
Серпень у Києві виявився прохолоднішим за норму
У серпні середньомісячна температура повітря в Києві становила 20,2°С, що на 0,2°С нижче кліматичної норми. Про це повідомляє Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського у понеділок, 1 вересня.
Найхолодніше було 25 серпня, коли мінімальна температура знизилась під ранок до 9,9°С. Тоді як найвищу температуру зафіксували 31 числа, коли повітря прогрілося до +33,1°С.
Водночас опадів на проспекті Науки випало 48 мм, що становить лише 86 % місячної норми. -
Липень став третім найспекотнішим за всю історію спостережень
Минулого місяця зафіксовано третій найспекотніший липень у світі за всю історію спостережень. Про це повідомили в Службі зміни клімату Copernicus (C3S) Європейського Союзу, інформує Reuters
Минулого місяця температура була на 1,25°C вищою зза середній показник доіндустріального періоду з 1850 по 1900 рік.
Окрім того, у Туреччині встановили новий температурний рекорд у 50,5°C.
Попри паузу в серії абсолютних температурних рекордів, вчені продовжують фіксувати прояви глобального потепління – зокрема, екстремальну спеку та катастрофічні повені.
“Через два роки після найспекотнішого липня серія температурних рекордів завершилась – поки що. Але це не означає, що зміна клімату припинилась”, – попередив директор C3S Карло Буонтемпо.
За період з серпня 2024 року до липня 2025-го середня глобальна температура перевищила доіндустріальний рівень на 1,53°C – тобто вийшла за межі цілі Паризької кліматичної угоди, яка обмежує потепління до 1,5°C.
Основною причиною зміни клімату залишається викид парникових газів внаслідок спалювання викопного палива.
Разом з тим, 2023 рік був найспекотнішим в історії.
Наразі поріг у 1,5°C не подолано в довгостроковому вимірі, однак дедалі більше вчених вважають, що уникнути його перевищення вже малоймовірно. Вони закликають уряди терміново скорочувати викиди CO₂, щоб пом’якшити наслідки змін клімату.
Як повідомлялося, в Україні середньомісячна температура у червні 2025 року очікується на рівні 19-23°. У гірських районах в червні прогнозується 15-16°, що на 1,5-2° вище за норму.
У Києві червень видався холоднішим за норму -
Кліматологи озвучили підсумки липня в Києві
У липні середня температура в Києві була на 1,3°C вище за звичайну температуру для цього місяця, становлячи +22,6°C. Найнижча температура була 1 липня і становила 12,9°C, а найвища була 7 липня – +34,4°C. Цього місяця випало багато опадів, особливо 97 мм на проспекті Науки, що є на 43% більше за звичайну кількість. Також зазначається, що у червні середня температура у Києві була на 0,4°C нижче норми. Весна 2025 року виявилася однією з найтепліших в історії міста.