Цінники вже ростуть. Що буде з паливом в Україні

Атаки Сполучених Штатів та Ізраїлю по Ірану і ударів у відповідь призвели до порушення світового ланцюга постачання нафти. Зокрема, Тегеран активно почав обстрілювати Ормузьку протоку і нафтову інфраструктуру країн Перської затоки. Таким чином, в понеділок ціна нафти марки Brent зросла більше ніж на 10% до позначки у 82 долари за барель.
Україна, як відомо, критично залежить від імпорту палива, тому відчуває ці наслідки миттєво. Вплив на увесь світ Величезні запаси нафти Ірану та його геостратегічне положення, що контролює Ормузьку протоку, через яку проходить п’ята частина світової торгівлі, означають, що конфлікт має глибокі наслідки для світової економіки.
Ціни на нафту та природний газ у понеділок різко зросли – ф’ючерсні контракти на нафту марки Brent, світового еталону, зросли більше ніж на 10% до позначки 82 долари за барель, тоді як ціни на нафту марки WTI, американського еталону, збільшились на 8% до 73 доларів за барель. Хоча Іран офіційно не закрив Ормузьку протоку, судна уникають цього водного шляху, після того, як Тегкран обстріляв нафтові танкери в суботу та неділю.
Нафтова інфраструктура країн Перської затоки також залишається головною ціллю Ірана. Атаки зазнав Рас-Танур – однин з найбільших нафтопереробних заводів Об’єднаних Арабських Еміратів, який має потужність виробляти 550 000 барелів на день.
Окрім цього, після іранських ударів зупиняє виробництво природного газу Катар, який є світовим лідером. На тлі цього ціна газу на біржі Європи перевищила $500 за даними торгів. ЗМІ прогнозують, що газ у Європі подорожчає на 130%. Небезпека для України Україна, яка через постійні удари Росії по енергетичній інфраструктурі, критично залежна від імпорту палива. Тому через будь-яке уповільнення або блокування руху танкерів наша країна відчує наслідки миттєво, вважає голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
“Для України такий сценарій несе серйозні ризики. Залежність нашої економіки від газу, нафти, нафтопродуктів і цін на них істотно зросла. Тривала нестабільність на світових ринках може мати для нас дуже неприємні наслідки”, – зауважив народний депутат.
Дипломат Вадим Трюхан також прогнозує, що через нестабільність у Перській затоці різке здорожчає паливо в Україні. За його словами, очікується зростання цін на 5-10 грн за літр вже найближчим часом. Аналогічно передбачається різкий стрибок вартості блакитного палива.
“Хочемо, чи ні, ці події прямо будуть стосуватися України вже в найближчому майбутньому, в перспективі декількох днів. Іранці вже атакують Саудівську Аравію, одного з ключових виробників, постачальників нафти і газу”, – сказав дипломат в ефірі Київ24.
Водночас директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн має протилежну думку. За його словами, напруга на Близькому Сході спричинила подорожчання нафти, однак після стабілізації ситуації різкого стрибка вартості не станеться, і ціни можуть знизитися.
“Не хотів би зараз когось лякати прогнозами про здорожчання, тому що я чекаю навпаки зниження цін”, – сказав він в коментарі для Суспільне Хмельницький.
Експерт пояснив, що підняття цін на нафту, яке очікували аналітики через події на Близькому Сході, не справдилося.
“Ми бачимо, що ті “страшні” прогнози, 100-150 доларів за барель (ред. нафти), вони вже не справдилися. Тобто всі чекали сьогодні, ранку понеділка. Відкрилися біржі – 82 долари за барель. Це підвищення, скажімо так, не суттєве для такого масштабу війни, що, в принципі, треба було довести”, – зазначає Куюн.
Він також нагадав, що за два місяці 2026 року вартість деяких видів пального в середньому зросла на три гривні. Причина цьому здорожчання нафти на 20%. Тобто, за його словами, видно як ціна нафти вплинула на вартість палива в Україні.
Більше того Куюн прогнозує, що у разі зникнення напруги на Близькому Сході, ціна може навіть впасти.
“Якщо зараз цей фактор зникне, то ціна відкотиться назад. Думаю, що вона може ще більше впасти, оскільки Іран – велика видобувна країна, вона була під санкціями останні, здається, 15 чи 20 років. І, якщо її нафта буде вільно продаватися в світі, то це призведе до збільшення пропозиції і до меншої ціни. Я вважаю, що треба цей період турбулентності пережити”, – резюмував експерт. Нові цінники на АЗС Менше з тим, ціни на українських автозаправних станціях продовжили оновлювати історичний максимум. Протягом вихідних та у понеділок бензини та дизель подорожчали на одну гривню за літр у найбільших операторів ринку.
У понеділок, 2 березня, ціни на АЗС ОККО і WOG становлять:

  • бензин А-95 – 66,99 грн/л (+1 грн/л);
  • бензин А-95+ – 69,99 грн/л (+1 грн/л);
  • бензин А-98/А-100 – 76,99 грн/л (+1 грн/л);
  • дизпальне – 66,99 грн/л (+1 грн/л);
  • преміальне дизпальне – 69,99 грн/л;
  • автогаз – 39,98-39,99 грн/л.
  • Зазначимо, що сьогодні на німецьких АЗС зросли черги через очікування подорожчання пального.

    США випробували проти Ірану аналоги шахедів – ЗМІ

    Сполучені Штати під час ударів по Ірану вперше застосували нові безпілотники LUCAS, які є американською версією іранського Шахеда-136 і, ймовірно, оснащені терміналами супутникового зв’язку Starlink. Про це пише BBC.

    LUCAS (Low-cost Uncrewed Combat Attack System) концептуально близька до іранських дронів-камікадзе. Багато експертів називають її “неліцензійною копією”, створеною методом зворотної інженерії – на основі вивчення трофейних зразків.

    Апарат має схожу аеродинамічну схему, двигун внутрішнього згоряння та штовхальний гвинт. Офіційно Центральне командування США (CENTCOM) підтверджує перше застосування цих дронів в операції проти Ірану, однак використання терміналів Starlink у конструкції не коментує.

    Використання дронів із терміналами Starlink на полі бою не є новацією – раніше тактику активно застосовувала Росія у війні проти України. Як заявляв наприкінці січня радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов, було зафіксовано сотні атак російських безпілотників, керованих через Starlink. Однак на початку лютого Міноборони домовилося з компанією SpaceX про відключення всіх терміналів, не внесених до “білого списку”. У результаті російська армія не лише втратила можливість використовувати дрони із супутниковим наведенням, а й позбулася надійного зв’язку на передовій, який Starlink забезпечував у багатьох підрозділах. Нагадаємо, 28 лютого США та Ізраїль завдали спільних ударів по військовим та ядерним об’єктам Ірану. Після цього Іран атакував американські бази у Кувейті, ОАЕ, Катарі, Бахрейні та Йорданії. Корпус вартових ісламської революції оголосив про початок “наймасштабнішої наступальної операції в історії Ісламської Республіки”, спрямованої проти Ізраїлю та американських військових баз.
    Війна на Близькому Сході. Онлайн

    Трамп про операцію в Ірані: Ми навіть не починали

    Американська армія “розбиває Іран вщент”, але “велика хвиля” ще попереду. Про це президент США Дональд Трамп в інтерв’ю для CNN в понеділок, 2 березня.
    “Ми розбиваємо їх (Іран – ред.) вщент. Я думаю, що все йде дуже добре. Це дуже потужно. У нас найкращі військові в світі, і ми використовуємо їх”, – заявив він.
    Щодо того, як довго можуть тривати бойові дії, Трамп визнав, що не хоче, щоб конфлікт затягувався.
    “Я завжди думав, що вони триватимуть чотири тижні. І ми трохи випереджаємо графік”, – сказав він.
    А на запитання, чи роблять США щось більше, ніж військовий напад, щоб допомогти іранському народу повернути контроль над своєю країною від режиму, Трамп відповів: “Так”.
    “Ми дійсно це робимо. Але зараз ми хочемо, щоб усі залишалися вдома. На вулиці небезпечно… Ми ще навіть не почали сильно їх бити. Велика хвиля ще навіть не настала. Велика хвиля настане незабаром”, – додав американський лідер.
    Трамп підкреслив, що “найбільшим сюрпризом” стали напади Ірану на арабські країни регіону: Бахрейн, Йорданію, Кувейт, Катар та Об’єднані Арабські Емірати.
    “Тепер вони хочуть воювати… Вони збиралися бути дуже мало залучені, а тепер наполягають на залученні”, – стверджує президент США.
    Як відомо, 28 лютого США та Ізраїль розпочали масштабну військову операцію проти Ірану. Удари були спрямовані на військові, ракетні та ядерні об’єкти, а також керівництво країни. Внаслідок атак загинув верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї разом із низкою високопосадовців.
    У відповідь Іран завдав ракетних і дронових ударів по Ізраїлю, а також по американських військових базах та об’єктах у країнах Перської затоки.

    РФ біля розбитого корита: як війна на Близькому Сході допомагає Україні

    Від чого залежить хто кого? Цей удар спрацював саме так. За даними державних і незалежних джерел, верховний лідер Ірану Алі Хаменеї загинув, а разом із ним ще низка високопоставлених військових та політичних діячів. Того ж ранку десятки бомбардувань охопили територію Ірану, знищивши стратегічні об’єкти армії, оборони і розвідки.
    За словами ізраїльського журналіста, військового аналітика Сергія Ауслендера, підсумки перших днів війни виглядають непогано. Насамперед, ізраїльтяни та американці швидко захопили повне панування у повітрі, як у минулу 12-денну війну. Але тоді Ізраїль діяв один, і на це знадобилося трохи більше 48 годин. А зараз повне панування у повітрі, коли іранська ППО взагалі перестала функціонувати, досягли за 24 години.
    При цьому Ауслендер у коментарі ЗМІ підкреслив, що ізраїльтянам знову вдалося досягти оперативної раптовості. “Я зовсім не розумію, як це вийшло, але зуміли досягти раптовості, незважаючи на те, що підготовка до війни велася абсолютно відкрито, і весь час всі говорили і всі знали, що вона станеться. І все одно це сталося зненацька, частково за рахунок вибору часу. Атакували не вночі, а вранці. Причому не рано-вранці, а ось так о 8:00 цілком такий інтелігентний час. Зважаючи на все, там дочекалися, поки іранці, ну, високопоставлені іранці, зібралися на якісь там свої зборища. Їх було два. І ось обидва накрили, тим самим вирізали всю верхівку, і військову, і політичну”, – нагадав він. Натомість, продовжив Ауслендер, “Іран, власне, палить ракетами всіх поспіль”.

    Рютте заперечив можливу участь НАТО у військовій операції проти Ірану

    Сили Альянсу не будуть залучені до спільної військової операції США та Ізраїлю проти Ірану.Про це заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте, передає BBC.
    “Це однозначно кампанія, яку очолюють американці та ізраїльтяни”, – заявив Рютте.
    Він додав, що “зараз ми бачимо”, що союзники НАТО та “друзі в регіоні” зазнають “невибіркових атак” з боку Ірану, тому вони роблять усе можливе в цій ситуації.
    Генсек НАТО зазначив, що Європа “абсолютно підтримує” дії США в Ірані.
    Рютте наголосив, що Іран є загрозою для Європи, Ізраїлю та сусідніх регіонів, і Європа “дійсно активізується” після операцій, проведених США та Ізраїлем в Ірані.

    Стало відомо, як американці ставляться до ударів США по Ірану

    Близько чверті американців схвалюють удари США по Ірану. Про це свідчать результати опитування Reuters/Ipsos, яке завершилося в неділю, 1 березня. За його даними, 27% респондентів заявили, що підтримують удари, 43% висловилися проти, а ще 29% вагалися з відповіддю. Опитування проводилося на тлі перших ударів США та Ізраїлю по Ірану, але було завершено ще до офіційного повідомлення Пентагону про перші американські втрати. Після початку операції загинули троє військовослужбовців США, ще п’ятеро отримали тяжкі поранення.
    Скепсис стосовно дій президента США Дональда Трампа виявився помітно більшим. 56% американців вважають, що Трамп занадто часто вдається до військової сили для просування інтересів США. Цю думку поділяють 87% демократів, 60% незалежних виборців і навіть 23% республіканців. В останні кілька місяців Трамп уже віддавав накази про завдання ударів у Венесуелі, Сирії та Нігерії.

    Різку політичну оцінку подіям на Близькому Сході дав сенатор Берні Сандерс. За його словами, президент США або збрехав влітку, стверджуючи, що іранський ядерний потенціал був знищений ударами США, або розпочав нову військову операцію під свідомо неправдивим приводом. “Трамп заявив, що ми маємо атакувати Іран, тому що не можемо дозволити йому “володіти ядерною зброєю”. Серйозно? Це той самий президент, який у червні говорив: “Іранські ядерні об’єкти знищені”? В’єтнам. Ірак. Іран. Ще одна брехня. Чергова війна”, – заявив Сандерс.

    Навіть усередині республіканської партії Трампа підтримка воєнної кампанії не виглядає безумовною. Хоча 55% республіканців заявили, що схвалюють удари по Ірану, 42% прихильників партії Трампа зазначили, що не підтримуватимуть цю військову кампанію, якщо вона призведе до загибелі чи поранення американських військовослужбовців. Загалом рейтинг схвалення президента США знизився до 39%, що на процентний пункт нижче порівняно з попереднім опитуванням Reuters/Ipsos наприкінці лютого.

    Нагадаємо, Трамп вважає, що бойові дії проти Ірану можуть тривати впродовж чотирьох тижнів. Президент США закликав іранських військових скласти зброю, а народ – брати владу у свої руки.

    Гегсет озвучив цілі США в Ірані

    США не прагнуть зміни режиму в Ірані, втім, мають намір завершити війну за президентства Дональда Трампа. Про це заявив глава Пентагону Піт Гегсет, передає CNN.
    “Ми попередили Іран, що вони повинні укласти угоду. Ми докладали дипломатичних зусиль. Іранський режим мав багато шансів укласти розумну і справедливу угоду. Однак вони не хотіли вести переговори, вони грали на затягування часу. Вони хотіли знову реалізувати свої ядерні амбіції, погрожували нам нападом. Президент Трамп не грає в такі ігри”, – нагадав Гегсет.
    За словами міністра, війну проти Ірану не можна порівняти з війною в Іраку, оскільки, Сполучені Штати не потраплять у те саме болото державотворення, в якому опинилися два десятиліття тому, пише ЄП.
    “Це протилежне. Ця операція – чітка, руйнівна, вирішальна місія: знищити ракетну загрозу, знищити ВМС, знищити ядерні боєголовки”, – заявив Гегсет.
    Окрім того, додав глава Пентагону, удари США по Ірану не мають на меті “зміну режиму”, водночас, Гегсет визнав, що керівництво у країні таки змінилося.
    “Ми не починали цю війну, але закінчимо її за президентства Дональда Трампа”, – резюмував він.

    Саудівська Аравія погрожує завдати удару по іранських нафтових об’єктах

    Саудівська Аравія погрожує завдати удару по іранських нафтових об’єктах, якщо Тегеран здійснить “скоординовану” атаку на національну нафтову компанію Саудівської Аравії Saudi Aramco. Про це пишуть The Times of Israel та Reuters.
    Як відомо, вранці 2 березня нафтопереробний завод Aramco у Саудівській Аравії потрапив під удар дронів-камікадзе “Шахед” Ірану.
    За даними Reuters, два безпілотники перехопили, а уламки упали на території заводу та спричинили “невелику пожежу”.
    “Напад на нафтопереробний завод Рас-Танура в Саудівській Аравії знаменує собою значну ескалацію, і енергетична інфраструктура Перської затоки тепер знаходиться під прицілом Ірану”, – заявив експерт у нафтовій галузі Торбйорна Солтведта.
    Saudi Aramco – повна назва Saudi Arabian Oil Group, раніше також Saudi Arabian Oil Company.

    Війна з Іраном: зросла кількість загиблих військових США

    Центральне командування США поінформувало про загибель ще одного військового під час операції США проти Ірану. Відтак, станом на 2 березня кількість військових жертв з боку США зросла до чотирьох осіб. Зазначається, що ійськовослужбовці загинули під час бойових дій.

    Четвертий військовослужбовець, котрий зазнав серйозного поранення під час початкових атак Ірану, помер від отриманих травм.
    “Основні бойові операції тривають, і ми продовжуємо реагувати на ситуацію”, – наголосили у повідомленні.
    Раніше повідомляли, що під час операції проти Ірану загинули троє американських військовослужбовців, ще п’ятеро отримали серйозні поранення. Нагадаємо, 28 лютого США та Ізраїль завдали спільних ударів по військовим та ядерним об’єктам Ірану. Після цього Іран атакував американські бази у Кувейті, ОАЕ, Катарі, Бахрейні та Йорданії. Корпус вартових ісламської революції оголосив про початок “наймасштабнішої наступальної операції в історії Ісламської Республіки”, спрямованої проти Ізраїлю та американських військових баз.
    Війна на Близькому Сході. Онлайн

    Війна на Близькому Сході: наслідки для України

    Провал дипломатичних переговорів у Женеві призвів до скоординованих масованих ударів США та Ізраїлю по Ірану. Тегеран відповів ударами по американських базах в Перській затоці, зокрема в Іраку, Катарі та ОАЕ.
    Стрімке загострення конфлікту почало охоплювати й інші країни, зокрема і союзників України, яка потребує підтримки у боротьбі проти Росії.
    Зараз нагальне стратегічне питання для Києва не полягає в тому, чи впливає операція в Ірані на Україну. Безперечно, впливає. Ключове питання – наскільки серйозними виявляться ці наслідки для України. Зброя, ППО та розвіддані Відставний генерал-майор австралійської армії та дослідник сучасної війни Мік Раян вважає, що найбільш прямий вплив ситуації навколо Ірану стосується виробництва та розподілу американських боєприпасів.
    В ізраїльських ударах було задіяно близько 200 винищувачів, які вразили 500 цілей по всьому Ірану, що вимагало значних витрат високоточних керованих боєприпасів. Деякі з цих ракет – це те, що Україні потрібно для ударів середньої та великої дальності по російських логістичних та командних вузлах. Що ще важливіше, перезаряджання систем протиповітряної оборони, таких як Patriot, має вирішальне значення для української оборони, але зараз користується великим попитом на Близькому Сході.
    “Будь-яке скорочення поставок західних боєприпасів, чи то через перенаправлення виробництва, чи то через бюрократичні обмеження пропускної здатності, безпосередньо призведе до погіршення обороноздатності України. Генеральний штаб Росії майже напевно це помітив і, враховуючи майбутнє потепління в Україні, може внести зміни до планів наступальних операцій, щоб використати будь-які тимчасові прогалини в українських можливостях, поки увага та виробничі потужності Америки зосереджені на Ірані”, – пише Раян.
    Експерт наголошує, що ці наслідки залежатимуть від тривалості подій на Близькому Сході.
    Президент України Володимир Зеленський сьогодні повідомив, що поки ситуація навколо Ірану не вплинула на поставки ракет для Patriot. За його словами, програма закупівель працює, співпраця з партнерами з фінансування та поставок ППО продовжується. При цьому він зазначив, що затяжна війна дійсно може вплинути на необхідні обсяги протиповітряної оборони.
    Окрім боєприпасів, за словами Раяна, операція в Ірані вимагає американських зусиль зі збору та аналізу розвідувальних даних, що є критично важливим для оперативної ефективності України. Американські засоби супутникової розвідки, платформи повітряної розвідки та можливості кібервійни, які надають пріоритет операціям в Ірані, можуть вплинути на оборонні операції Києва.
    Ще одним занепокоєнням для України може бути наполягання Америки на тому, щоб європейські союзники збільшили свої внески на Близькому Сході. Це, ймовірно, відбудеться за рахунок України, оскільки європейські оборонні бюджети та військові запаси залишаються обмеженими, незважаючи на зобов’язання щодо зростання. Інформаційний шум Тривала операція проти Ірану може суттєво змінити інформаційний та політичний порядок денний у світі й відвернути увагу від війни в Україні, вважає журналіст Віталій Портников.
    “Вплив на Україну ситуації на Близькому Сході буде залежати від темпів, і це ми зможемо зрозуміти за тиждень. Якщо це буде довго, то у нас вже є приклад війни 7 жовтня 2023 року на Близькому Сході. Ця війна дуже серйозно відволікла увагу світу від України”, – зазначив він в етері Еспресо.
    Портников звернув увагу, що провідні світові медіа нині роблять головними темами події на Близькому Сході. За його словами, масштабність цих новин впливає на сприйняття аудиторії.
    “І що в таких умовах має відбутися на російсько-українському фронті, щоб про це хтось згадав? Вчора відбулася масована атака Росії на Дніпро, і як це в уяві споживача новин може бути навіть трішки зрівняне з атакою на Бурдж-Халіфу, на Дубай, на Абу-Дабі – на світові центри економіки і цивілізації? На закриття аеропорту в Дубаї чи Абу-Дабі, які є головними транспортними хабами для західного обивателя?”, – сказав Портников.
    На його думку, для західної аудиторії події стають більш відчутними, коли вони безпосередньо зачіпають їхнє повсякденне життя або економічні інтереси. Ціни на паливо Блокування Іраном Ормузької протоки і активні удари по нафтовій інфраструктурі вже впливає на світові ціни на пальне та економіку, а також опосередковано посилює доходи Росії. Так, у понеділок ціна нафти марки Brent зросла на 10% і перевищила 82 долари за барель.
    Як пояснив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев Ормузька протока – це стратегічний морський шлях між Оманом та Іраном. Через протоку щодня проходить 30% світових постачання нафти та 20% глобального обсягу зрідженого газу.
    Для світових ринків будь-яке уповільнення або блокування руху танкерів означає миттєве підвищення цін. Україна, яка через постійні удари Росії по енергетичній інфраструктурі, критично залежить від імпорту палива, відчує наслідки миттєво, вважає він.
    Український дипломат Вадим Трюхан також прогнозує різке здорожчання палива в Україні через нестабільність у Перській затоці. Очікується зростання цін на 5-10 грн за літр вже найближчим часом. Аналогічно передбачається різкий стрибок вартості блакитного палива.
    Окрім цього, Катар, який є світовим лідером, зупиняє виробництво природного газу після іранських атак. Він також покриває 20% світового морського експорту. На тлі цього ціна газу на біржі Європи перевищила $500 за даними торгів. ЗМІ прогнозують, що газ у Європі подорожчає на 130%.
    Парадоксально, але на тлі близькосхідного хаосу спостерігається зростання попиту та цін на російську нафту та газ.