У жовтні 2025 року в Україні ціни виробників промислової продукції після сповільнення у вересні знов зросли на 5,5% у річному вимірі. Про це повідомила Державна служба статистики України.
Зазначається, що індекс цін виробників промислової продукції (показник середнього рівня зміни відпускних оптових цін на сировину, матеріали та товари проміжного споживання) порівняно з вереснем збільшився на 4,9%, тоді як місяць тому він демонстрував спадну динаміку.
Також у жовтні прискорився річний показник промислової інфляції: якщо у вересні він склав 1,3%, у жовтні вже дорівнював 5,5%.
За даними Держстату, підвищення цін у жовтні відбулося насамперед через зростання вартості у сфері постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря.
Позначка: Інфляція
-
В Україні прискорилася промислова інфляція
-
Підвищення податків в РФ: росіяни готуються до “шоку” інфляції
Російські споживачі нині готуються до прискореного зростання цін через підвищення податків з 2026 року. Про це повідомляє видання The Moscow Times.
Рівень інфляційних сподівань населення, які щомісяця відстежує Центробанк РФ, у жовтні збільшився з 12,6% до 13,3% – таку інфляцію, згідно з опитуванням російського Фонду громадської думки, чекають громадяни РФ через рік.
Зростання показника – на 0,7 процентного пункту за місяць – стало найсильнішим з жовтня 2024 року, свідчать показники Центробанку.
“Інфляційні очікування “вступили в перегони”, спровоковані очікуваннями майбутніх проінфляційних шоків”, – пояснюють аналітики російського Газпромбанку.
Інфляції в першу чергу бояться люди з заощадженнями: у них інфляційні очікування зросли з 11,1% до 12,3%.
Паралельно з цими показниками, в тих росіян, що заощаджень не мають, очікування щодо інфляції зросли до 13,8% з 13,7%
Друге за 7 років підвищення ставки ПДВ (з 20 до 22%) виведе Росію в топ-країн світу за рівнем цього податку.
Вище ПДВ лишень в деяких економічно розвинутих країнах Європи. За межами європейського регіону РФ буде ділити лідерство з Уругваєм. -
Інфляція в Україні впала до мінімуму за рік
У жовтні цього року українські споживчі ціни зросли на 0,9% порівняно з попереднім місяцем. Проте річна інфляція сповільнилася і становить 10,9%, як повідомило Держстат у листопаді. Найбільше зростання цін зафіксовано на яйцях та овочах (на 11,0% та 10,4% відповідно), а також на продуктах харчування та безалкогольних напоях. Ціни на алкоголь та тютюнові вироби також зросли на 1,5% через подорожчання тютюнових товарів на 2,2%. Ціни на транспорт зросли на 0,1%, але проїзд у залізничному пасажирському транспорті подешевшав на 5%.
-
ЦБ прогнозує найгірше з 1990-х років падіння економіки РФ
Російська економіка вперше з середини 1990-х років може скоротитися два роки поспіль, інфляція розженеться до 10-річного рекорду, громадянам доведеться різко скоротити споживання, а бізнесу – інвестиції.Таким є “ризиковий сценарій” Центрального банку РФ щодо розвитку економіки, який включає падіння цін на нафту до $30-35 та посилення західних санкцій.
Центробанк опублікував “Основні напрями єдиної державної грошово-кредитної політики на 2026 рік і період 2027 і 2028 років”. За прогнозами, російський ВВП знижується на 2,5-3,5% наступного року і ще 2-3% через рік. При цьому на піку – у четвертому кварталі 2026 року – темпи спаду досягають 6-7%.
Економіка в такому сценарії втрачає $108 млрд експортних доходів у 2026 році та ще $51 млрд у 2027-му. У результаті їхній загальний обсяг опускається до $255 млрд – найнижчого рівня з 2005 року. Для порівняння: минулого року на експорті Росія заробила $434 млрд, а цього року отримає $414 млрд (за прогнозом ЦП).
Як зазначає ЦБ, “ризиковий” сценарій передбачає посилення зовнішньоторговельних протиріч, наростання процесів деглобалізації, суттєвіше, ніж у базовому сценарії, підвищення імпортних мит у світі та різке зниження темпів зростання найбільших економік.
Інфляція у цьому сценарії прискорюється до 10,5-12,5% (найвищого рівня з 2005 року), а Центробанк змушений знову підвищувати ключову ставку – до 17,5-19,5% у 2026 році та 18-20% у 2027-му.
Обсяги приватного споживання домогосподарств скорочуються на 0,5-1,5% в перший рік кризи, та на 6-7% в другий. Бізнес радикально скорочує інвестиції – на 11-13% у 2026 році та ще 5-7% у 2027-му.
На додаток до погіршення умов торгівлі посилення санкційного тиску призведе до розширення дисконту на російські товари, а також до скорочення експорту та видобутку нафти. При цьому на тлі значного падіння сировинних цін на нафту це призведе до інтенсивного використання ліквідної частини ФНБ, що створює ризики швидкого вичерпання коштів фонду за підсумками 2026 року.
Уряд у цих умовах буде змушений запустити секвестр бюджету, скорочуючи витрати “у відносному вираженні”. -
Стало відомо, які плани Росії зірвали удари по НПЗ
Українські удари по нафтопереробних заводах поставили під сумнів плани Росії щодо зниження ключової ставки. Про це пише Bloomberg у п’ятницю, 24 жовтня.
За даними видання, Росія може зупинити або уповільнити цикл зниження процентних ставок цього тижня, оскільки українські атаки на НПЗ та майбутнє підвищення податків посилюють інфляційні ризики.
Попри те, що економіка потерпає від високих витрат на запозичення, які Центральний банк почав знижувати лише в червні, команда голови ЦБ Ельвіри Набіулліної сигналізує про зростаючу обережність перед п’ятничною нарадою з питань політики.
Думки економістів щодо результатів зустрічі розділилися. Близько половини прогнозують зниження ключової ставки з поточного рівня 17%, тоді як решта не передбачає змін. За словами експертів, нещодавнє прискорення зростання цін та зростання інфляційних очікувань обмежують можливості для зниження ставок. На їхню думку, Центральний банк або залишатиметься на місці, або діятиме обережніше, знизивши ставку на півпункта після повного зниження у вересні.
-
Нацбанк погіршив прогноз зростання економіки
Національний банк України оновив свої прогнози щодо економічного розвитку країни. Згідно з новими даними, зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) на 2025 рік складатиме 1,9%, що менше, ніж очікувалося раніше. Однак прогноз щодо інфляції покращився – очікується 9,2% в 2025 році, що менше, ніж попередні прогнози. Голова НБУ Андрій Пишний пояснив, що економіка відновлюється завдяки активності в жнивах, зростанню споживчого попиту та покращенню ситуації в енергосекторі. Однак дефіцит енергії та робочої сили обмежують розвиток бізнесу. Пишний також зауважив, що очікується прискорення зростання економіки у 2026-2027 роках завдяки інвестиціям та іншим факторам. НБУ спрямовує свою монетарну політику на зниження інфляції до 5% на прогнозному горизонті, проте цей процес може бути ускладнений енергодефіцитом та іншими факторами.
-
НБУ вп’яте поспіль зберіг облікову ставку
Національний банк України вирішив залишити облікову ставку на рівні 15,5% річних. Регулятор пояснив, що при таких умовах це допоможе підтримати попит на гривневі інструменти для заощаджень, утримати інфляційні очікування та стабілізувати валютний ринок. Інфляційні очікування залишаються високими, а проінфляційні ризики зросли через енергодефіцит і бюджетні потреби. НБУ також попередив про можливе подальше підвищення облікової ставки, якщо зросте інфляційний тиск. Регулятор також змінив прогноз інфляції на майбутні роки. У цілому, облікова ставка впливає на вартість кредитних ресурсів і є важливим інструментом в монетарній політиці країни.
-
Україна під тиском МВФ через курс гривні – ЗМІ
Міжнародний валютний фонд тисне на Національний банк України стосовно девальвації гривні. Це може допомогти українській фінансовій ситуації, збільшивши доходи бюджету. Однак НБУ виступає проти цього, оскільки вважає, що це може призвести до інфляції та негативно вплинути на громадську думку. Україна вже отримала частину коштів від МВФ за програмою, і зараз ведуться переговори про новий пакет фінансування. Директор-розпорядник МВФ планує відвідати Київ для підтримки України у її амбіціях отримати додаткові кошти. Однак девальвація може мати як позитивні, так і негативні наслідки для бюджету та інфляції в Україні.
-
МВФ оновив прогноз зростання світової економіки
Прогноз Міжнародного валютного фонду передбачає зниження темпів зростання світової економіки з 3,3% у 2024 році до 3,1% у 2026 році. У розвинених країнах очікується зростання близько 1,5%, тоді як у країнах з перехідною та розвиваючимися економіками – трохи більше 4%. Прогнози покращені порівняно з квітнем 2025 року, але все ще показують погіршення порівняно з попередніми прогнозами. Інфляція в усьому світі знижується, але з варіаціями в різних країнах. МВФ застерігає про ризики, пов’язані з невизначеністю, протекціонізмом та шоками на ринку праці, які можуть призвести до зниження темпів зростання. Фонд закликає політиків діяти для відновлення довіри та стабільності, поєднуючи торговельну дипломатію з макроекономічними заходами та зберігаючи незалежність центрального банку.
-
Споживчі ціни в Україні знову піднялися
У вересні споживчі ціни в Україні зросли на 0,3% після двох місяців поспіль, коли фіксувалося зниження на 0,2%. Про це повідомила Державна служба статистики.
“Інфляція на споживчому ринку у вересні 2025 року порівняно із серпнем становила 0,3%, із вереснем 2024 року – 11,9%. Базова інфляція у вересні 2025 року порівняно із серпнем становила 1,3%, із вереснем 2024 року – 11,0%”, – йдеться в повідомленні.
За даними Держстату, на споживчому ринку у вересні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої знизилися на 0,8%. Найбільше (на 11,8% та 10,6%) подешевшали фрукти та овочі. На 2,9-1,3% знизилися ціни на яйця, цукор і рис. Водночас на 4,0-0,7% зросли ціни на сало, соняшникову олію, рибу та продукти з риби, кисломолочну продукцію, м’ясо та м’ясопродукти, продукти переробки зернових, безалкогольні напої, хліб, масло.
Основним чинниками, що вплинули на прискорення інфляції у вересні, стали ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби, які підвищилися на 1,2%, у т.ч. на тютюнові вироби – на 1,4%, алкогольні напої – на 1,0%.Також зросли ціни на одяг і взуття (на 9,1% та 7,3% відповідно); послуги освіти подорожчали на 12,4% (вищої – на 16,8%, середньої – на 8,5%).