За підсумками травня міжнародні резерви України впали і станом на 1 червня становили $44,54 млрд, що на 4,6%, або на $2,15 млрд менше, ніж місяць тому. Про це повідомив Нацбанк у п’ятницю, 6 червня.
“Така динаміка зумовлювалася валютними інтервенціями НБУ та борговими виплатами країни в іноземній валюті”, – йдеться в повідомленні.
Вказано, що ці витрати були лише частково покриті надходженнями від міжнародних партнерів і розміщенням валютних ОВДП.
При цьому регулятор підкреслив, що міжнародні резерви залишаються вищими, ніж на початку року, і є достатніми для підтримки стабільності валютного ринку та забезпечують фінансування 5,4 місяця майбутнього імпорту.
У Нацбанку уточнили, що зміна обсягу резервів також частково пов’язана з його операціями на валютному ринку. У травні НБУ продав $2,96 млрд і купив лише $1,3 млн, тож чистий продаж валюти склав $2,96 млрд.
Також і вплинули резерви надходження на користь уряду та виплати за обслуговування й погашення державного боргу.
У травні на валютні рахунки уряду України у центробанку надійшло $1,35 млрд. З цієї суми: $1,12 млрд – від міжнародних партнерів, у тому числі в межах ініціативи G7 ERA, $0,22 млрд – від розміщення валютних ОВДП.
При цьому Україна спрямувала $310,1 млн за обслуговування та погашення державного боргу, зокрема $184,4 млн – обслуговування та погашення валютних ОВДП, $67,1 млн – обслуговування та погашення боргу перед ЄІБ, $30,2 млн – обслуговування та погашення боргу перед ЄБРР та $28,4 млн – сплата іншим міжнародним кредиторам.
Крім того, Україна сплатила МВФ $296,3 млн.
На зміну обсягу резервів вплинула також переоцінка фінансових інструментів, яка збільшила їх на $55,8 млн.
Позначка: Фінанси
-
Резерви України відступили від рекордної позначки
-
У Казахстані запустили криптокарти для безготівкових розрахунків
У Казахстані стартував проект із впровадження криптовалютних карток, які дозволять громадянам розраховуватися цифровими активами в режимі реального часу. Про це повідомила пресслужба Національного банку країни.
До пілотного проєкту підключилися п’ять банків Казахстану – Народний, Forte, Freedom, RBK і Altyn.
“Через криптокарти цих банків, якщо у вас є криптогаманець на біржі, будь то Binance або інші біржі, які на МФЦА (Міжнародний фінансовий центр Астана – ред.) зареєстровані, ви можете безперешкодно миттєво переказувати кошти і оплачувати будь-які товари, роботи та послуги по всьому Казахстану, не тільки в МФЦА”, – пояснив голова Нацбанку Тимур Сулейменов.
На початку червня Нацбанк запустив проект криптокарт з прив’язкою до гаманців на криптобіржах МФЦА. За допомогою криптокарт можна здійснювати покупки онлайн і через термінал, а також знімати готівку.
Міжнародний фінцентр Астана – територія з особливим податковим, валютним, візовим режимом у столиці Казахстану, створена з метою залучення інвестицій в економіку. У МФЦА діють 11 криптобірж.
-
Європейський Центробанк знизив ключові ставки вперше за п’ять років
Правління Європейського центрального банку (ЄЦБ) ухвалило рішення знизити три ключові процентні ставки на 25 базисних пунктів. Зокрема депозитна ставка, яка є головним інструментом грошово-кредитної політики, з 11 червня становитиме 2,00%. Про це повідомляє пресслужба ЄЦБ у четвер, 5 червня.
У рішенні наголошується, що коригування ставки відбулося на основі оновленої оцінки інфляційних перспектив, динаміки базової інфляції та ефективності впливу монетарної політики.
Додамо, Рада керуючих встановила основну ставку рефінансування на рівні 2,15%, депозитну ставку – 2%, а ставку маржинального кредитування – на рівні 2,40%.
“Інфляція наближається до середньострокової цілі у 2% і, згідно з базовим сценарієм нових макроекономічних прогнозів Євросистеми, становитиме в середньому 2,0% у 2025 році, 1,6% у 2026-му та 2,0% у 2027-му”, – мовиться у повідомленні.
Прогноз реального зростання ВВП для єврозони становить 0,9% у 2025 році, 1,1% у 2026-му та 1,3% у 2027-му. Очікується, що зростання підтримуватиметься державними інвестиціями в інфраструктуру й оборону, а також підвищенням реальних доходів і стійким ринком праці.
Перегляд у бік зниження порівняно з березневими прогнозами на 0,3% як для 2025, так і для 2026 років в основному відображають очікування нижчих цін на енергоносії та зміцнення євро.
Водночас ЄЦБ наголосив, що рішення ухвалюватимуться “від зустрічі до зустрічі”, залежно від економічних даних. Інструменти регулятора залишаються гнучкими в разі потреби забезпечити цільову інфляцію. -
Європейський Центробанк увосьме знизив процентні ставки
Правління Європейського центрального банку (ЄЦБ) ухвалило рішення знизити три ключові процентні ставки на 25 базисних пунктів. Зокрема депозитна ставка, яка є головним інструментом грошово-кредитної політики, з 11 червня становитиме 2,00%. Про це повідомляє пресслужба ЄЦБ у четвер, 5 червня.
У рішенні наголошується, що коригування ставки відбулося на основі оновленої оцінки інфляційних перспектив, динаміки базової інфляції та ефективності впливу монетарної політики.
Додамо, Рада керуючих встановила основну ставку рефінансування на рівні 2,15%, депозитну ставку – 2%, а ставку маржинального кредитування – на рівні 2,40%.
“Інфляція наближається до середньострокової цілі у 2% і, згідно з базовим сценарієм нових макроекономічних прогнозів Євросистеми, становитиме в середньому 2,0% у 2025 році, 1,6% у 2026-му та 2,0% у 2027-му”, – мовиться у повідомленні.
Прогноз реального зростання ВВП для єврозони становить 0,9% у 2025 році, 1,1% у 2026-му та 1,3% у 2027-му. Очікується, що зростання підтримуватиметься державними інвестиціями в інфраструктуру й оборону, а також підвищенням реальних доходів і стійким ринком праці.
Перегляд у бік зниження порівняно з березневими прогнозами на 0,3% як для 2025, так і для 2026 років в основному відображають очікування нижчих цін на енергоносії та зміцнення євро.
Водночас ЄЦБ наголосив, що рішення ухвалюватимуться “від зустрічі до зустрічі”, залежно від економічних даних. Інструменти регулятора залишаються гнучкими в разі потреби забезпечити цільову інфляцію.
ЄЦБ розпочав цикл зниження ставок у червні 2024 року, коли базова ставка досягла рекордно високого рівня в 4%, для протидії зростаючій інфляції. -
Ілон Маск закликав позбавити ООН фінансування
Підприємець Ілон Маск закликав позбавити фінансування Організацію Об’єднаних Націй після слів генерального секретаря організації Антоніу Гутерріша про загрозу цифрових платформ. Бізнесмен написав про це у вівторок, 3 червня, у платформі X.
“Позбавте ООН фінансування”, – йдеться в пості.
Так Маск відповів на публікацію іншого користувача соціальної мережі, в якій йшлося, що Гутерриш “оголосив війну свободі слова”.
До публікації прикріплено фрагмент брифінгу, під час якого генсек ООН заявив, що цифрові платформи використовуються для “підриву науки, поширення дезінформації та ненависті до мільярдів людей”. Гутерріш назвав це глобальною загрозою та закликав до “чітких та скоординованих дій”.
У відповідь на заклик Маска, речник ООН Стефан Дюжаррік коротко заявив: “Фінансуйте ООН”.
-
В Україні діють нові ліміти на грошові перекази
З 1 червня в Україні почали діяти нові обмеження при переказі грошей з картки на картку. Щомісячний ліміт був зменшений з 150 тисяч гривень до 100 тисяч гривень. Це рішення прийняли найбільші банки України, які підписали меморандум щодо цього у грудні 2024 року. Нове обмеження стосується всіх видів переказів, як через картки, так і платежів за реквізитами. Ліміти не будуть застосовуватися до клієнтів з підтвердженими джерелами доходів, наприклад, зарплатних клієнтів банків або волонтерів. Для клієнтів з високим ризиком ліміт залишиться на рівні 50 тисяч гривень щомісяця. У грудні 2024 року було ухвалено меморандум про посилення фінмоніторингу та нові обмеження щодо карткових переказів, в якому передбачалося зниження ліміту до 100 тисяч гривень з 1 червня 2025 року. Нацбанк уже у квітні цього року не продовжив ліміт 150 тисяч гривень на перекази, які діяли з 1 жовтня 2024 року.
-
Великобританія витрачатиме 3% свого ВВП на оборону до 2034 року
До 2034 року Великобританія планує витрачати 3% свого ВВП на оборону замість попередніх 2,5%, як було заявлено раніше. Ця ініціатива є частиною більш широких зусиль НАТО щодо збільшення військових витрат своїх країн-членів. У червні лідери НАТО можуть погодитися підвищити військовий бюджет альянсу з 2% до 3% від ВВП. Ці зміни відбуваються під тиском США, які вимагають від європейських країн більших витрат на оборону.
-
Україна втрачає мільярди через тіньову економіку
За даними народного депутата Данила Гетманцева, тіньова економіка в Україні складає 800-900 мільярдів гривень на рік. Це означає, що від 30 до 50% економіки перебуває у секторі, що не офіційно зареєстрований, а в деяких галузях цей показник може сягати навіть 60%. Гетманцев вважає, що така ситуація гальмує розвиток країни і пропонує вивести економіку з тіні, щоб забезпечити додаткові кошти, наприклад, для армії. Він також зазначив, що заходи з детінізації можуть призвести до збільшення надходжень до державного бюджету на понад 164 мільярди гривень до 2025 року. Також він відмітив, що надходження до бюджету від іноземних IT-компаній в Україні показують стабільний ріст, і за перші п’ять місяців 2025 року до бюджету надійшло майже 7 мільярдів гривень – на 1,8 мільярда більше, ніж у попередньому році.
-
У Росії схвалили збільшення дефіциту держбюджету утричі
Російська Держдума підтримала урядові поправки до федерального бюджету на 2025 рік. З цими змінами передбачається збільшення бюджетного дефіциту до рівня минулого року, яке втричі перевищуватиме плановане значення. Це сталося через негативний вплив дешевої нафти та міцного рубля на економіку. Очікується, що дефіцит складе 3,8 трлн рублів, або 1,7% ВВП, що може призвести до необхідності використання Фонду національного добробуту. Міністерство фінансів розробило зміни до бюджету на основі нового прогнозу економічного розвитку, який передбачає зниження прогнозуваної ціни на нафту. Це може призвести до значного зменшення доходів від нафтогазових продажів. Представник уряду попередив про можливі ризики для доходів від нафти на тлі американських санкцій і зауважив, що дефіцит бюджету може виявитися ще вищим, ніж передбачено в поправках.
-
Фунт досяг максимуму 2022 року, “завдяки” Трампу
Фунт стерлінгів досяг найвищого рівня від початку 2022 року, оскільки долар втратив свою позицію після того, як президент США Дональд Трамп змінив свою торговельну політику. Він спочатку загрожував ввести великі мита, але потім відклав це рішення після розмови з президентом Європейської комісії. Це дало новий поштовх торговим переговорам. Фунт також зріс завдяки торговій угоді з США. Курс стерлінга піднявся до рівня, який не досягався з лютого 2022 року, і зросла його вартість у порівнянні з доларом на 8% з початку року – найкращий показник з 2009 року. Раніше фунт впав до найнижчого рівня з кінця 2023 року через проблеми з вартістю облігацій та фінансами Великобританії.