Дев’ятимісячна Варя з народження безперервно перебуває на стаціонарному лікуванні в Національній дитячій спеціалізованій лікарні Охматдит.
У віці 1,5 місяця вона перенесла операцію Касаї. У 7 місяців дівчинці було проведено трансплантацію печінки від рідного батька.
Останнім часом Варя перебуває у відділенні реанімації та інтенсивної терапії, і підключена до апарата штучної вентиляції легень.
Наразі дитина потребує безперервної подачі кисню через трахеостому, оскільки легені ще не працюють у повній мірі, щоб вона могла дихати самостійно.
У такому стані Варю планують виписати додому.
Але через постійні відключення електроенергії батьки не можуть забезпечити безперебійну роботу кисневого концентратора, від якого напряму залежить життя дівчинки.
Кисневий концентратор сім’ї безкоштовно надає відділення реанімації, однак існує гостра потреба у стаціонарній системі резервного живлення.
Її встановлення буде безкоштовним, однак вартість самого обладнання становить 125 000 грн.
Батьки Варі щиро просять всіх, хто має можливість, допомогти зібрати цю суму, щоб їх донечка вперше у своєму житті безпечно змогла опинитися вдома – напередодні Різдва у родинному колі.
Збір закрито. Дякуємо всім небайдужим!
Позначка: Допомога
-
Збережемо життя юній українці: дев’ятимісячна Варя потребує допомоги
-
Кабмін провів виїзне засідання у Запоріжжі
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила про проведення виїзного засідання у Запоріжжі, під час якого перерозподіли кошти на важливі інфраструктурні проєкти в регіонах, зокрема прифронтових.
“Спрямували 40 млн грн на реконструкцію Миколаївської обласної дитячої лікарні. А також 30 млн грн – на Харківську обласну дитячу лікарню, зокрема на будівництво шахти ліфту для маломобільних пацієнтів та капітальний ремонт приймального відділення”, – зазначила Свириденко.
Також розподілили освітню субвенцію на 230,96 млн грн зі спецфонду Держбюджету на завершення будівництва протирадіаційних укриттів для двох навчальних закладів Запорізької області – у селищі Комишуваха та місті Вільнянськ.
Окремо виділили 147,8 млн грн з резервного фонду для Житомирської ОВА. Кошти спрямують на допомогу мешканцям села Березина, котрі постраждали внаслідок вибуху на підприємстві 2 липня.
За словами глави уряду, Житомирська ОВА має у триденний строк погодити перелік витрат із профільними міністерствами та прозвітувати про використання коштів до 26 грудня 2025 року.
Свириденко додала, що уряд розподілив майже 350 млн грн для закладів вищої освіти.
Так, 125 млн грн спрямовано на придбання генераторів, акумуляторів (зарядних станцій) та інверторів. Ще 220,5 млн грн передбачено на здійснення заходів із своєчасної сплати коштів за спожиті комунальні послуги та енергоносії.
Додатково 5,1 млн грн спрямовано на потреби Малої академії наук, щоб забезпечити резервне живлення і стабільну роботу під час відключень електроенергії.
“Ресурс піде на обладнання для 8 локацій МАН. Для них придбають зарядні станції, комплекти енергонезалежності та дизельні генератори. Це дозволить не зупиняти роботу обладнання під час відключень, зокрема там, де генератори використовувати недоцільно”, – пояснила Свириденко.
Раніше Кабмін погодив виділення понад 2,4 млрд гривень на додаткове фінансування доріг та пального для генераторів у прифронтових областях.
Також уряд виділив 6 млрд грн на відновлення енергоінфраструктури та залізниці. Зокрема, Міністерству розвитку громад та територій (для Укрзалізниці) виділено 800,5 млн грн; для обласних військових адміністрацій – 5,2 млрд грн. -
В ЄС домовилися виділити Україні €90 млрд – Кошта
Європейський Союз ухвалив рішення надати Україні фінансову допомогу в розмірі 90 мільярдів євро на період 2026-2027 років. Про це у п’ятницю, 19 грудня, президент Європейської ради Антоніу Кошта повідомив у себе в соцмережі Х.
Він зазначив, що країни-учасниці саміту досягли згоди й виконали взяті на себе зобов’язання.
“Ми домовилися. Рішення про надання Україні підтримки в розмірі 90 млрд євро на 2026-2027 роки ухвалено. Ми взяли на себе зобов’язання і виконали їх”, – написав він.
Пізніше президент Європейської ради Антоніу Кошта по завершенню саміту пояснив, що Україна отримає позику, підкріплену бюджетом ЄС, в розмірі 90 млрд євро на 2026-2027 роки, яку вона погасить тільки після сплати Росією репарацій.
“У жовтні ми вирішили, що Європейський Союз покриє нагальні фінансові потреби України на 2026 та 2027 роки. Минулого тижня ми вирішили, що Росія не поверне свої активи, доки Москва не припинить свою агресію. Сьогодні ми схвалили рішення про надання Україні 90 млрд євро на наступні два роки. У терміновому порядку ми надамо позику, підкріплену бюджетом Європейського Союзу. Це задовольнить нагальні фінансові потреби України, і Україна погасить цю позику лише після того, як Росія сплатить репарації. Союз залишає за собою право використовувати заблоковані активи для погашення цієї позики”.
За його словами, лідери надали Комісії мандат продовжити роботу над репараційним кредитом на основі іммобілізованих російських активів. “Крім того, ми погодилися продовжити наші санкції проти Росії. Наша мета – не продовжувати війну. Фактично, сьогоднішні рішення є вирішальним внеском у досягнення справедливого та міцного миру в Україні. Тому що єдиний спосіб залучити Росію до столу переговорів – це зміцнити Україну. Сьогоднішні рішення забезпечать Україну необхідними засобами для самозахисту та підтримки українського народу”, – наголосив президент Європейської ради.
Нагадаємо, що підтримка України була ключовою темою обговорень на саміті ЄС. Йдеться про репараційний кредит за рахунок заморожених активів РФ. Однак раніше в ЗМІ була інформація, що в ЕС не змогли домовитися щодо активів РФ.
Раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявляв, що в питанні надання Україні фінансової підтримки з боку заморожених російських активів серед країн ЄС відбувся “переломний момент”.
-
Збережемо життя юній українці: дев’ятимісячна Варя потребує допомоги
Дев’ятимісячна Варя з народження безперервно перебуває на стаціонарному лікуванні в Національній дитячій спеціалізованій лікарні Охматдит.
У віці 1,5 місяця вона перенесла операцію Касаї. У 7 місяців дівчинці було проведено трансплантацію печінки від рідного батька.
Останнім часом Варя перебуває у відділенні реанімації та інтенсивної терапії, і підключена до апарата штучної вентиляції легень.
Наразі дитина потребує безперервної подачі кисню через трахеостому, оскільки легені ще не працюють у повній мірі, щоб вона могла дихати самостійно.
У такому стані Варю планують виписати додому.
Але через постійні відключення електроенергії батьки не можуть забезпечити безперебійну роботу кисневого концентратора, від якого напряму залежить життя дівчинки.
Кисневий концентратор сім’ї безкоштовно надає відділення реанімації, однак існує гостра потреба у стаціонарній системі резервного живлення.
Її встановлення буде безкоштовним, однак вартість самого обладнання становить 125 000 грн.
Батьки Варі щиро просять всіх, хто має можливість, допомогти зібрати цю суму, щоб їх донечка вперше у своєму житті безпечно змогла опинитися вдома – напередодні Різдва у родинному колі.
Монобанка
Номер картки банки – 4874 1000 2289 6115 -
Сенат США передбачив $400 млн допомоги Україні
Сенат США 17 грудня схвалив масштабний законопроєкт про оборонну політику 2026 року в 901 мільярд доларів, котрий серед іншого, передбачає допомогу Україні у 400 мільйонів доларів. Про це інформує Радіо свобода.
Документ підтримали 77 сенаторів з обох партій, 20 висловилися проти.
Законопроєкт містить понад 3 тисячі сторінок та передбачає рекордне фінансування національної оборони у 2026 фінансовому році. Витрати в 901 мільярда доларів на вісім мільярдів доларів перевищують запит президента Дональда Трампа, поданий раніше.
Серед положень документа передбачена допомога Україні на 400 мільйонів доларів у 2026 році і стільки ж у 2027-му. Кошти скерують на реалізацію Ініціативи сприяння безпеці України, яка забезпечує підсилення Збройних сил щодо захисту суверенітету та територіальної цілісності, сприяє інституційній трансформації та просуванню політичних і військових стратегій США. Також у документі зазначено підтримку союзників США по НАТО, розвиток програми “Безпека Балтії” та заборону міністру оборони скорочувати американський військовий контингент у Європі до рівня менше 76 тисяч військових.Тепер документ має підписати Дональд Трамп.
Раніше повідомляли, що законодавці США 7 грудня представили остаточний текст законопроєкту про оборонну політику, який передбачає рекордні витрати на національну безпеку, а також допомогу Україні. У Сенат внесли законопроєкт про санкції за сприяння імпорту нафти з РФ
-
Зеленський: В Україні нема жодної електростанції, що не зазнала атаки РФ
Енергосистема України не має жодної станції, що не була б атакована Росією. Про це заявив український президент Володимир Зеленський під час прес-конференції на Німецько-українському економічному форумі в понеділок, 15 грудня.
“Фактично в Україні немає жодної “живої” електростанції, яка б не постраждала від російських ударів. Але ми боремось, відновлюємо, працюємо, повертаємо людям світло, повертаємо життя”, – наголосив глава держави.
За його словами, тиску на енергетику складно протистояти, але Україна намагається відновлювати енергосистему якомога швидше після кожного удару.
Зеленський додав, що німецькі компанії дуже допомагають Україні із цими процесами.
Своєю чергою федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив про намір підтримати проходження Україною зимового періоду, зокрема, коштом заморожених активів РФ.
“Ми будемо робити все, що від нас вимагає ситуація і вимагає справедливий мир. Це означає подбати про те, серед іншого, щоб Україна пережила цю зиму і також забезпечення України всім необхідним для подальшої відбудови”, – сказав голова німецького уряду.
За його словами, Німеччина вже підтримала цивільну інфраструктуру України на 36 млрд євро, і виділить 36 млрд євро на ці потреби у 2026 році.
“Також ми забезпечимо енергопостачання шкіл, лікарень та іншої інфраструктури – садків, лікарень і шкіл. Все це є цілі варварської війни Кремля”, – сказав канцлер Німеччини.
Мерц заявив про співпрацю з країнами-партнерами в Європі і країнами “великої сімки” (G7), “щоб відкрити для України більші фінансові перспективи”.
“Ми думаємо про подальші моделі фінансування. Тішуся тому, що ми можемо іммобілізувати заморожені активи Росії для того, щоб підтримати Україну щонайменше протягом наступних 2 років”, – сказав він. -
Латвія скерує додаткові €5 млн на БпЛА для України
Депутати Сейму Латвії підтримали перерозподіл 5 мільйонів євро на закупівлю безпілотних систем для підтримки України у 2025 році. Про це повідомляє Delfi.
Як передбачається, фінансування у 5 млн євро перенаправлять з бюджетної програми Міністерства закордонних справ до Міністерства оборони Латвії. Фінансування скерують на закупівлю дронів для ЗСУ, а також сприятиме розвитку латвійської промисловості у галузі технологій подвійного призначення.
МЗС Латвії зазначає, що перерозподіл коштів можливий, оскільки Угорщина заблокувала рішення про надання військової підтримки Україні через Європейський фонд миру. Тому заплановані Латвією внески до фонду на 2025 рік не були використані у повному обсязі.Тож невикористана сума перерозподіляється у межах коштів, доступних у держбюджеті. -
Тема допомоги Україні розколює уряд Італії – ЗМІ
Напруження в коаліційному уряді Джорджі Мелоні посилюється через питання продовження підтримки України в 2026 році. Про це повідомляє інформагентство Вloomberg.
Партія Ліга у четвер, 4 грудня, публічно заявила, що мільярди заморожених російських активів у ЄС слід повернути Москві. Проти цього виступив міністр закордонних справ Антоніо Таяні.
“Лінію визначає прем’єр-міністр, і я її повністю підтримую”, – заявив він.
Дискусії загострилися напередодні ухвалення рішення, чи надсилатиме Італія черговий пакет допомоги Києву у 2026 році. Голосування в уряді, яке мали провести 4 грудня, перенесли, як і передбачали напарадодні ЗМІ.
Мелоні, яка уникає акценту на конфліктах у коаліції, пояснила затримку “логістичними причинами” та заявила, що указ все ж буде ухвалено.
Розбіжності поглиблюються і через те, що країни ЄС і досі не можуть визначитися, як саме використовувати заморожені активи РФ. Значна їх частина перебуває у Бельгії, яка виступає проти використання цих коштів через “надмірні юридичні та фінансові ризики” та нібито прямі погрози Росії.
Попри офіційні заяви Рима про незмінність позиції щодо України, внутрішня політика, виборчі цикли та геополітичний тиск роблять позиції Італії дедалі неоднозначнішими.
Додатковою ознакою цієї тенденції стали слова Таяні про те, що участь Італії у програмі НАТО з постачання американської зброї Україні є “завчасними” діями через переговори щодо миру. Утім, в жовтні уряд Італії давав сигнал про готовність долучитися до цього механізму.
Союзник Мелоні з партії Брати Італії міністр оборони Гвідо Крозетто під час виступу на телеканалі Rai, намагався зняти напругу та назвав позицію Ліги стабільною.
“Вони завжди підтримували допомогу Україні. Думаю, так буде і тепер”, – припустив урядовець.
Як відомо, 1 грудня італійський уряд оприлюднив указ щодо нового пакету військової допомоги для України. -
Данія майже вдвічі скоротить допомогу Україні
У 2026 році Копенгаген виділить Україні 9,4 млрд данських крон (близько $1,5 млрд) військової допомоги замість раніше запланованих 16-19 млрд крон ($2,5-3 млрд). Про це повідомив міністр оборони Данії Троєльс Лунд Поульсен, передає Danmarks Radio.
У 2027 році обсяг фінансування в межах фонду військової допомоги Україні скоротиться до 7,1 млрд крон, а у 2028-му – до 1 млрд крон.
У Данії таке скорочення вважають “природним”, оскільки країна стала лідером за рівнем підтримки України у відсотковому співвідношенні до ВВП, заявив член оборонного комітету парламенту Саймон Коллеруп.
Загальний обсяг військової допомоги Данії Україні з початку російської агресії сягнув 70 млрд крон (приблизно $11 млрд).
Уряд не виключає можливого виділення додаткових коштів, однак, за словами Коллерупа, настав час, щоб інші держави також збільшили свою частку підтримки Києва.
Український фонд Данії був створений у 2023 році з початковим бюджетом 7 млрд крон. Його мета – забезпечення потреб України в озброєнні, техніці, підготовці військових, а також фінансування гуманітарних програм і відбудови.
У жовтні Данія оголосила черговий пакет військової допомоги на 1,1 млрд крон (понад $170 млн). Із цієї суми 400 млн крон планувалося спрямувати на навчання українських військових. Інші кошти підуть на розвиток морських сил, техобслуговування танків, закупівлю пального та підтримку реабілітаційних програм під егідою НАТО.
Навесні стало відомо, що у 2025 році Данія, Швеція, Канада, Норвегія та Ісландія спрямують спільно 1,3 млрд євро на вироблені в Україні артилерію, ударні дрони, ракети та протитанкове озброєння. Приблизно 830 млн євро з цієї суми надійдуть від ЄС з прибутків від заморожених російських активів.
Крім того, Копенгаген виділив 500 млн крон ($78 млн) для розгортання українського оборонного виробництва на своїй території. Мова про компанію FPRT, засновану виробником крилатої ракети Фламінго Fire Point.
-
Лень результативно грає в Євролізі, де Реал перемагає Анадолу Ефес
Український центровий Реала (Мадрид) Олексій Лень повернувся до гри після травми і зміг допомогти команді перемогти суперника по Євролізі.
У євроліговому протистоянні зі стамбульською командою Анадолу Ефес “вершкові”, граючи виїзний поєдинок, здобули перемогу з рахунком 81:75.
Матч для Леня почався на лаві запасних, але в грі українець усе-таки взяв участь. Його присутність на паркеті тривала вісім хвилин. За цей час центровий набрав чотири очки, узяв один підбір і зреалізував одне перехоплення.
Основний центровий Реала (Мадрид) Вальтер Тавареш не зміг похвалитися схожою результативністю. Представник Кабо-Верде прийняв три підбори та здійснив одне перехоплення при тому, що на майданчику він провів орієнтовно 18 хвилин.
в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp