Попри погодження нової програми МВФ наприкінці минулого року, Україна не дуже добре виконує взяті на себе зобов’язань, що впливає на доступ до фінансування на суму понад 115 млрд дол. Наскільки ситуація є критичною та як її виправити? Програма МВФ у підвішеному стані “Україна демонструє суттєву негативну динаміку у виконанні зобов’язань перед міжнародними партнерами, що ставить під загрозу доступ до фінансування на суму понад 115 млрд дол.”, – кажуть експерти аналітичного консорціуму RRR4U. За їх словами, нова програма МВФ на 8,2 млрд дол. наразі перебуває у підвішеному стані через відсутність прогресу за “попередніми заходами” (Prior Actions). Це створює критичні ризики, оскільки до успіху цієї програми прив’язаний безпрецедентний кредит від ЄС у розмірі 90 млрд євро, який має замінити кошти від заморожених російських активів. “Мобілізація внутрішнього ресурсу – це не просто вимога МВФ, а питання виживання. Ми витрачаємо на оборону вдвічі менше за Росію, тоді як допомога від США у вигляді грантів наразі відсутня. Тож ці зміни – це те, з чим українське суспільство має внутрішньо погодитися, якщо ми хочемо відстояти свою державу перед агресором”, – каже Марія Репко, заступниця виконавчого директора Центру економічної стратегії. Основними “борговими” маяками за чинною програмою МВФ залишаються призначення очільника митниці, скасування “правок Лозового” зовнішнє оцінювання НКРЕКП та нові стандарти оцінки майна. Для запуску ж нової програми уряд має впровадити низку податкових змін, зокрема оподаткування посилок, запровадження ПДВ для спрощенців та податки на доходи з цифрових платформ.
Водночас ситуація з Планом для України (Ukraine Facility) виглядає не менш тривожною, оскільки за підсумками 2025 р. сума недоотриманої підтримки через невиконані індикатори перевищує 3,9 млрд євро. Тільки за четвертий квартал минулого року Україна заборгувала 11 індикаторів, що вартують 2,6 млрд євро.
Серед прострочених зобов’язань – реформи у сферах антикорупції, судочинства, енергетики та державної служби.
Старший аналітик Інституту аналітики та адвокації Віталій Набок зауважив, що станом на кінець січня 2026 р. по першому кварталу немає жодного виконаного зобов’язання. Більшість цих індикаторів потребують законодавчих рішень. “На сьогодні ситуація з виконанням Плану України є суттєво негативною, оскільки ми маємо дуже багато невиконаних індикаторів, і фактично втрачаємо майже 4 млрд євро.”, – сказав він. Небезпечна пауза Попри наявність чинної програми Механізму розширеного фінансування (EFF), позиція МВФ на початку 2026 р. залишається жорстко прагматичною: наявність плану не гарантує траншів без реального прогресу. Наразі нова програма на 8,2 млрд дол. перебуває у підвішеному стані через паузу у виконанні “попередніх заходів”. Фонд розглядає ці реформи як необхідний фундамент для виживання економіки в умовах відсутності грантів від США та критичного дефіциту бюджету. “Ми закликаємо українську владу забезпечити своєчасне впровадження заходів, узгоджених у межах програми. На цьому етапі критично важливо підтримувати темп реформ, особливо тих, що стосуються мобілізації внутрішніх доходів та посилення антикорупційної архітектури, аби гарантувати макроекономічну стабільність і залучити необхідне зовнішнє фінансування від міжнародної спільноти”, – окреслила позицію МВФ директорка Департаменту з питань комунікацій МВФ Джулія Козак. Оскільки більшість невиконаних індикаторів є законодавчими ініціативами, МВФ фактично переклав відповідальність за фінансову стійкість 2026 р. на Верховну Раду, застерігаючи від подальших зволікань. Влада намагається заспокоїти Офіційна позиція української влади наразі зосереджена на спробах пом’якшити найбільш жорсткі вимоги МВФ, що стали причиною паузи у фінансуванні. В урядових колах визнають, що ситуація складна, проте намагаються знайти компроміс, який не призведе до соціального вибуху.
Представники економічного блоку уряду наголошують, що Україна залишається надійним партнером, але деякі умови потребують адаптації до реалій війни.
Зокрема, прем’єр-міністерка Юлія Свириденко акцентує на тому, що уряд надає пріоритет “логістичній підтримці та спрощенню процедур”, намагаючись водночас захистити внутрішній ринок.
Водночас у Кабінеті Міністрів тривають гострі дискусії щодо виконання “попередніх заходів” (prior actions). Як зазначають джерела в уряді, Кабмін намагається зробити податковий законопроєкт, на якому наполягає МВФ, “менш жорстким, ніж передбачалося раніше”, оскільки його вважають надто “соціально чутливим”.
Міністр фінансів Сергій Марченко займає більш прагматичну позицію, наголошуючи на безальтернативності виконання умов Фонду. Він підкреслює, що “досягнута угода на рівні експертів щодо нової програми EFF на 2026-2029 рр. є критично важливою для забезпечення макрофінансової стабільності”. Проте навіть у Мінфіні визнають, що терміни подання ключових законопроєктів зміщуються. Наприклад, подання документа про ПДВ для ФОП, яке було заплановане на січень, перенесли на лютий 2026 р. через необхідність доопрацювання порогів доходу.
Позицію Верховної Ради чітко озвучує народний депутат Ярослав Железняк, який прямо вказує на ризики зволікання. “Програма по МВФ затягується, що затягує інші гроші від ЄС і Світового банку. Як мінімум до другого кварталу 2026 р. А гроші нам вже зараз потрібні, особливо з огляду на те, що проблеми з енергетикою вже почали впливати і на бюджетні надходження”, – каже нардеп. Поширені питання Як Україна може змінити ситуацію на краще та розблокувати фінансування? Першочерговим кроком має стати негайне ухвалення пакета реформ, що входять до переліку “попередніх заходів” (prior actions). Лише швидке виконання цих маяків дозволить подолати “небезпечну паузу” та відкрити доступ до 115 млрд дол., які є критично важливими для фінансування оборони. Чому нова програма МВФ на 8,2 млрд дол. є настільки важливою для відносин із ЄС? Програма МВФ виступає фінансовим “якорем” : без успішного виконання її умов європейські партнери не можуть активувати механізм Ukraine Support Loan на суму 90 млрд євро. Оскільки ці кошти мають замінити очікувані надходження від заморожених російських активів, будь-яка затримка на рівні МВФ автоматично блокує транші від ЄС. Які ризики несе перенесення термінів ухвалення реформ на пізніші квартали 2026 р.? Перенесення ключових законопроєктів, як-от зміни до ПДВ або реформа митниці, на лютий чи березень створює “ефект доміно” . Затягування програми МВФ відкладає отримання грошей від Світового банку та ЄС щонайменше до другого кварталу 2026 р. У контексті енергетичної кризи та відсутності грантів від США така затримка може призвести до некерованого дефіциту бюджету.
Вікторія Хаджирадєва
