Данські лоцмани супроводжують танкери так званого “тіньового флоту” РФ через протоки між Північним і Балтійським морями. Про це у суботу, 21 червня, повідомляє DW із посиланням на матеріалі німецького телеканалу Norddeutscher Rundfunk (NDR) та данського порталу Danwatch.
За даними телеканалу, танкери “тіньового флоту” щодня проходять повз береги Німеччини та Данії. “Хоча лоцманський супровід у транзиті через данські води не є обов’язковим, більшість суден користується цією допомогою, оскільки протоки вузькі, мілководні та перевантажені”, – повідомляє телеканал.
Наразі робота лоцманів не підпадає під західні санкції, тому вони працюють, щоб запобігти морській катастрофі біля берегів Данії.
Зазначається, що данські лоцмани – практично єдині представники Заходу, які знають, що відбувається на борту таких суден. Помаранчеві катери DanPilot підходять до танкерів, лоцман підіймається на борт по мотузяній драбині та допомагає пройти через протоки.
“Технічний стан суден, гігієнічні умови на борту й те, як працює команда, – буває таке, що я сам себе запитую: як вони взагалі безпечно доходять до кінцевої точки маршруту?” – розповів журналістам датський лоцман Бйорн Цезар Скіннеруп.
За його словами, часто команда “недостатньо кваліфікована”, не здатна до навігації, і їй “все байдуже”. Лоцман також зазначив, що донедавна в Балтійському морі не було жодного танкера старше 20 років, а тепер такі заходять щодня.
Анонімне джерело NDR у сфері судноплавства повідомило, що одне судно може заробити $30–40 млн на рік на перевезенні російської нафти. Купити старий танкер можна приблизно за $12 млн – здебільшого в країнах Близького Сходу чи Південної Азії, наприклад, в Індії.
Щоб мінімізувати вплив санкцій, кожен танкер реєструють на окрему юридичну особу. Наразі обмежувальні заходи ЄС поширюються на 342 судна “тіньового флоту” Росії.
Позначка: Давання
Данія запустила морські дрони на Балтиці
Данські військові встановили в Балтійському морі плавучі безпілотні апарати, які призначені для захисту підводної інфраструктури та підвищення рівня спостереження за “тіньовим флотом” Росії. Ці дрони розроблені компанією Saildrone з США і можуть працювати автономно протягом тривалого часу. Вони використовують штучний інтелект для збору даних за допомогою різних сенсорів, камер та радарів, що дозволяє отримувати більш детальну інформацію про морську діяльність, ніж це можуть зробити супутники. Наразі для тестування вони розмістили чотири таких безпілотника на Балтійському морі. Це допоможе збільшити можливості датських ВМС у морському спостереженні та зборі розвідки. Для охоплення всієї акваторії потрібно від 10 до 20 таких безпілотників. Також згадується про те, що Росія розпочала супроводжувати свої танкери з “тіньового флоту” у Фінській затоці військовими кораблями.
Північні країни узгодили з компанією Nammo постачання боєприпасів
Четверо скандинавських країн – Норвегія, Швеція, Данія та Фінляндія – уклали стратегічну угоду з норвезькою оборонною компанією Nammo з метою підвищення постачання боєприпасів та зміцнення обороноздатності Північного регіону. Міністр оборони Норвегії Торе О. Сандвік відзначив, що безпека країн Північної Європи тісно пов’язана, і посилення оборони стає дедалі важливішим. Угода передбачає спільні закупівлі боєприпасів, розширення виробничих потужностей, спільне накопичення запасів та полегшення координації підтримки України. Ця угода є ще одним кроком до створення ще більш згуртованого та стійкого Північного регіону.
Данія витратить майже $1 млрд на посилення ППО
Данія прийняла рішення купити три системи протиповітряної оборони малої дальності за понад 6 мільярдів крон. Цю закупівлю фінансуватиме Фонд прискорення. Нові комплекси мають бути готові використовуватися до 2026 року. Данія провела конкурс серед постачальників і отримала 10 пропозицій. Німецька компанія Diehl Defence, французька MBDA France та норвезька Kongsberg постачатимуть по одній системі. Ці системи будуть розміщені в стратегічних місцях у Данії. Цей крок є першим етапом посилення протиповітряної оборони країни. Деталі щодо конкретних комплексів не уточнюються, але відомо, що компанія Diehl Defence виготовляє зенітні ракетні комплекси IRIS-T і IRIS-T SLS, Kongsberg має системи NASAMS, а MBDA France виробляє комплекси і ракети для різних діапазонів дії.
Макрон зібрався відвідати Гренландію
Президент Франції Еммануель Макрон планує відвідати Гренландію 15 червня. Він проведе переговори з місцевими чиновниками, включаючи голову уряду Гренландії та прем’єра Данії. Після цього візьме участь у саміті G7 в Канаді. Головні теми обговорення – безпека в регіоні Північної Атлантики та Арктики, зміни клімату, енергетичний перехід та корисні копалини. Мета візиту полягає в зміцненні співпраці з Гренландією та підтримці європейського суверенітету. Це буде перша поїздка іноземного лідера до Гренландії після заяви президента США Дональда Трампа про можливість приєднання острова до США.
Німеччина планує перейняти міграційну модель Данії
Міністр внутрішніх справ Німеччини оголосив про намір посилити міграційну політику у країні, взявши за приклад Данію. Данія вдалося зменшити кількість заяв на отримання притулку завдяки жорстким заходам, таким як тимчасові дозволи, мінімальні виплати та жорстка реєстрація. Крім того, Данія акцентує увагу на працевлаштуванні для інтеграції переселенців. Німеччина та Данія пропонують прискорити процедури надання притулку та перенести їх за межі Євросоюзу. Данія не критикує Німеччину за посилення контролю на кордоні.
У Данії пенсійний вік підвищили до 70 років
Пенсійний вік у Данії у 2040 році збільшиться до 70 років. Парламент у 2 травня ухвалив відповідний план. Про це повідомляє The Local.
Зазначається, що люди, які народилися після 31 грудня 1970 року, повинні будуть працювати на рік довше, ніж ті, хто народився до цієї дати, перш ніж отримати право на державну пенсію.
Наразі вік виходу на державну пенсію в Данії становить 67 років. У 2030 році він зросте до 68 років, а у 2035 році – до 69 років.
Голосування підтвердило, що він зросте у 2040 році до 70 років – коли люди, народжені після 1970 року, повинні будуть вийти на пенсію.
Як відомо, поступове підвищення є результатом довготривалої угоди про соціальне забезпечення від 2006 року, яка прив’язала пенсійний вік до зростання тривалості життя. Угода передбачала підвищення пенсійного віку на один рік кожні п’ять років.
Торік прем’єрка Данії Метте Фредеріксен заявила, що її Соціал-демократична партія хоче переглянути автоматичний механізм, який залежить від схвалення парламенту, як тільки пенсійний вік досягне 70 років. Фредеріксен не виключила подальшого підвищення пенсійного віку після 70 років у майбутньому, але зазначила, що темпи підвищення повинні відрізнятися від нинішньої системи.
Урядова комісія запропонувала у 2022 році модель, яка зменшує зв’язок між очікуваною тривалістю життя та пенсійним віком, щоб збільшення тривалості життя не призводило автоматично до еквівалентного збільшення права на пенсію.
У Данія пенсійний вік підвищили до 70 років
Пенсійний вік у Данії у 2040 році збільшиться до 70 років. Парламент у 2 травня ухвалив відповідний план. Про це повідомляє The Local.
Зазначається, що люди, які народилися після 31 грудня 1970 року, повинні будуть працювати на рік довше, ніж ті, хто народився до цієї дати, перш ніж отримати право на державну пенсію.
Наразі вік виходу на державну пенсію в Данії становить 67 років. У 2030 році він зросте до 68 років, а у 2035 році – до 69 років.
Голосування підтвердило, що він зросте у 2040 році до 70 років – коли люди, народжені після 1970 року, повинні будуть вийти на пенсію.
Як відомо, поступове підвищення є результатом довготривалої угоди про соціальне забезпечення від 2006 року, яка прив’язала пенсійний вік до зростання тривалості життя. Угода передбачала підвищення пенсійного віку на один рік кожні п’ять років.
Торік прем’єрка Данії Метте Фредеріксен заявила, що її Соціал-демократична партія хоче переглянути автоматичний механізм, який залежить від схвалення парламенту, як тільки пенсійний вік досягне 70 років. Фредеріксен не виключила подальшого підвищення пенсійного віку після 70 років у майбутньому, але зазначила, що темпи підвищення повинні відрізнятися від нинішньої системи.
Урядова комісія запропонувала у 2022 році модель, яка зменшує зв’язок між очікуваною тривалістю життя та пенсійним віком, щоб збільшення тривалості життя не призводило автоматично до еквівалентного збільшення права на пенсію.
У Данії знайшли сторонні компоненти в енергетичному обладнанні
В імпортованому обладнанні для енергетичної мережі Данії виявили електронні компоненти невідомого призначення, заявила галузева організація Green Power Denmark, додавши, що нині триває розслідування. Про це повідомляє Reuters у четвер, 22 травня.
“Мова про друковані плати, які мали входити до складу компонентів для енергозабезпечення”, – повідомив технічний директор Green Power Denmark Йорген Крістенсен в коментарі Reuters.
За його словами, компоненти виявили нещодавно під час планової перевірки друкованих плат, які мали бути встановлені в обладнання для енергопостачання.
Друковані плати могли бути розроблені для різних цілей, що може пояснити наявність додаткових компонентів. Водночас він наголосив, що подібні компоненти не мають бути в енергетичному обладнанні, незалежно від намірів постачальника.
Деталі, зокрема країна походження обладнання, не розголошуються. Також не уточнюється, чи були ці компоненти пов’язані з сонячною енергетикою.
Це повідомлення з’явилося на тлі посиленого міжнародного інтересу до безпеки критичної інфраструктури. Минулого тижня Reuters інформувало, що в США знайшли підозрілі комунікаційні модулі в китайських інверторах і акумуляторах, які могли обходити фаєрволи та загрожувати енергосистемам.