Представниця УВКБ ООН в Україні Бернадетт Кастель-Голлінгсворт заявила, що посилення взимку російських атак на енергетичну інфраструктуру України не спричинило зростання кількості людей, які залишають країну, проте суттєво змінило причини виїзду: вперше проблеми з водопостачанням стали одним із мотивів виїзду. Про це вона сказала в інтерв’ю Інтерфакс-Україна.
“Ми відстежуємо ситуацію, також на кордонах. Щодня наші колеги та команди партнерів перебувають на 30 пунктах пропуску. Ми моніторимо як виїзд з України – і робимо це з 2022 року, – так і повернення. Ми не побачили зростання кількості людей, які залишають країну. Можливо, були деякі переміщення всередині України, але з того, що ми бачимо, це були тимчасові переміщення. Тобто під час дуже холодних тижнів люди могли поїхати до родичів, але потім поверталися”, – зазначила вона.
За словами Представниці УВКБ ООН, з листопада кількість виїздів за кордон не зросла, але структура причин змінилася.
“Загальна кількість людей, які виїжджають – ні, не зросла, але причини, чому вони виїжджають, більше пов’язані з енергетикою, ніж раніше, включно з водопостачанням, чого, наприклад, ми ніколи не бачили в 2024 році. Тож причини, пов’язані з водою та електронергією, згадуються частіше, і занепокоєння щодо водопостачання – це щось нове”, – пояснила Представниця УВКБ ООН.
Категорія: Новини України
В Донецьку підірвали авто з колишнім керівником виправної колонії – ЦВО
Автомобіль В’ячеслава Цуркова, колишнього керівника виправної колонії №11, підірвали в тимчасово окупованому Донецьку в ніс перед 6 березня. Про це повідомив керівник Центру вивчення окупації (ЦВО) Петро Андрющенко, посилаючись на інформацію Спротиву Маріуполя.
“Сьогодні вночі було підірвано автомобіль, потенційно разом з Цурковим в Київському районі міста Донецьк. Нагадаю – це колишній керівник 11 виправної колонії”, – написав посадовець.
Підрив готувався та спрацював, як планувалося, тепер інформація уточнюється, додав Андрющенко.
Гроші на війну скінчилися: Кремль іде ва-банк у судах за заморожені активи
Тотальна мілітаризація та санкційна ізоляція кинули економіку агресора у найглибшу кризу останніх двадцятиріч. Це змушує Росію йти на екстрені міри. РФ вирішила оскаржити в суді заморожування своїх активів у Європі. Чи є в неї шанси виграти цю справу? Позов проти ЄС Центральний банк Росії офіційно розпочав процес оскарження заморожування своїх державних активів, намагаючись підірвати фінансову стратегію Заходу. Основним об’єктом позову стало історичне рішення ЄС від 12 грудня 2025 р., яке закріпило санкційні обмеження на безстроковій основі. Цей крок європейських лідерів фактично позбавив Москву надії на автоматичне розблокування коштів у разі політичних змін, перетворивши тимчасові заходи на постійний економічний бар’єр. Фактично Москва намагається домогтися перегляду саме цього кроку. Загалом, в країнах ЄС заморожено близько 210 млрд євро російських активів. “Рішення ЄС про безстрокове заморожування активів порушує основоположні та невід’ємні права на доступ до правосуддя, недоторканність власності та принцип суверенного імунітету держав та їхніх центральних банків”,- йдеться в заяві ЦБ РФ. Для Кремля заморожені активи є критичним фінансовим ресурсом. Втрата традиційних ринків збуту, санкції та колосальні вливання у ВПК та армію призвели економіку країни-агресора до найсерйознішої кризи за останні два десятиліття.
Крім того, для РФ цей позов ще й інструмент політичного престижу. Подача позову є спробою створити юридичний прецедент, який міг би поставити під сумнів легітимність використання прибутків від цих активів для допомоги Україні, що стало одним із ключових механізмів підтримки Києва з боку ЄС.
Єврокомісія не одразу відреагувала на нове звернення Росії до суду. Брюссель назвав позов Москви спекулятивним та необґрунтованим. “Ми повністю впевнені в законності цього регламенту та його сумісності з правом ЄС і міжнародним правом. Цей позов з’явився на тлі зростання кількості російських юридичних викликів щодо наших заходів підтримки України, тому такий крок не став для нас несподіванкою”,- сказав речник ЄК Балаж Уйварі. Своєю чергою юристи ЄК наполягають, що заморожування коштів є законною контрмірою у відповідь на грубе порушення Статуту ООН.
ЄС вибудовує захист на аргументі про виняткові обставини та необхідність колективної безпеки. Безстрокове продовження санкцій у грудні 2025 р. було продиктоване триваючою ескалацією та відмовою агресора відшкодовувати завдані збитки.
В ЄС зазначили, що Росія може отримати доступ до заморожених коштів лише якщо виконає три умови: припинить війну проти України; виплатить репарації; відмовиться від дій, які становлять загрозу для Європи. Кремль виконати їх не готовий. Але й ігнорувати системну кризу економіки теж уже не може, тому подав позов до суду, сподіваючись його виграти. Щанси виграти у РФ мізерні Шанси РФ на повну перемогу в Суді ЄС виглядають мізерними, проте ситуація не є однозначною з точки зору чистої юриспруденції. Російські адвокати будують свій захист на концепції суверенного імунітету центральних банків – залізному правилі міжнародних фінансів, яке десятиліттями гарантувало недоторканність державних резервів незалежно від політичних конфліктів. Оскаржуючи грудневе рішення ЄС про безстрокове блокування коштів, Кремль апелює до того, що безстрокові санкції фактично є прихованою конфіскацією без судового вироку, що прямо суперечить європейській Хартії основних прав.
Водночас позиція Брюсселя базується на концепції законних контрзаходів у відповідь на безпрецедентну агресію та порушення Статуту ООН. Європейські правники наголошують, що активи не конфісковані, а лише “знерухомлені” до моменту виконання Росією зобов’язань щодо репарацій. Це тонка юридична межа дозволяє ЄС уникати звинувачень у прямому порушенні права власності, одночасно позбавляючи агресора доступу до ресурсів. “Ці позови – це насамперед інструмент залякування. Росія хоче створити видимість юридичного хаосу, щоб змусити європейські уряди боятися відповідальності за передачу коштів Україні. Проте законодавство ЄС вже адаптовано: безстрокові санкції є правомірною відповіддю на триваючу агресію, і шанси Кремля зламати цю систему в суді Люксембургу є мінімальними”,- каже Олена Галушка, співзасновниця Міжнародного центру української перемоги (ICUV). Попередні рішення Суду ЄС, які вже відхиляли позови російських фінансових структур у 2024 та 2025 рр., створюють стійкий прецедент, що робить успіх нового позову вкрай малоймовірним.
Навіть якщо Суд ЄС знайде певні процедурні недоліки у механізмі безстрокового заморожування, це навряд чи призведе до реального повернення грошей. Брюссель має достатньо політичної волі та юридичного інструментарію, щоб оперативно ухвалити оновлені регламенти, які закриють виявлені прогалини. “Суд ЄС може визнати процедурну помилку, але це не означає автоматичного повернення грошей. ЄС просто перезапустить процес, ухваливши новий регламент, який врахує зауваження суду, але залишить кошти заблокованими”, – кажуть юристи фірми Gherson LLPх. Таким чином, цей судовий процес є радше стратегією виснаження та спробою створити юридичний шум, аніж реальним шляхом до деблокади активів. Важливість рішення суду для України Збереження заморожених активів під контролем Європи є критично важливим для виживання України, оскільки ці кошти – єдине реальне джерело масштабних репарацій у майбутньому. Повернення резервів країні-агресору під час війни не лише підживило б воєнну машину Кремля, а й стало б актом капітуляції міжнародного права перед грубою силою. Для Києва ці активи є фінансовим щитом: доходи від них уже сьогодні спрямовуються на закупівлю зброї та відновлення енергетики. У 2026 р. ці гроші залишаються головним важелем тиску, який гарантує, що Росія не зможе уникнути відповідальності за руйнування, а західна підтримка матиме стабільну економічну опору незалежно від політичних коливань у світі. “Це справедливо, що росіяни повинні платити за руйнування. Ми розраховуємо отримати близько 40-45 млрд. євро у 2026 р. коштом цих активів. Нам потрібно виробляти дрони, купувати ППО в Америці та іншу зброю в Європі. Подарунків немає, тому ці кошти мають збалансувати фінансові виклики, перед якими стоїть наша держава”, – каже президент України Володимир Зеленський. Вікторія Хаджирадєва
В СБУ назвали наслідки атаки дронів у Криму
Безпілотники Центру спецоперацій Альфа СБУ уразили виробничі цехи АТ Євпаторійський авіаційний ремонтний завод у ніч на п’ятницю, 6 березня. Про це повідомило інформагентство Інтерфакс, посилаючись на джерело в СБУ.
Дрони також уразили місця дислокації військової техніки й особового складу в населеному пункті Пушкіне поблизу аеродрому Джанкой.
За словами співбесідника, було уражено:
“Систематичні спецоперації СБУ в Криму спрямовані на знищення військової інфраструктури, яку Росія використовує для атак на Україну.
Ми цілеспрямовано вибиваємо системи ППО, безпілотники та техніку противника, щоб послабити його можливості прикривати свої бази і завдавати ударів по українських містах. Ворог не зможе почуватися в безпеці – особливо на території українського Криму”, – підсумували в СБУ.
Подекуди до +15: синоптики заявили про потепління на вихідних
На вихідні, 7–8 березня, в Україні очікується суха погода без опадів. Вночі на півночі та північному сході місцями ожеледиця. Про це повідомив Укргідрометцентр, передає Інтерфакс-Україна у п’ятницю, 6 березня.
Температура вночі становитиме 0-5° морозу; вдень 3-8° тепла, у західних областях 7-12° (на Закарпатті до 15°).
Як зазначається, у Києві 7 березня також без опадів, вітер змінних напрямків, 3-8 м/с, температура вночі 0-2° морозу, вдень 6-8° тепла.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського в Києві 7 березня найвища температура вдень була 20,1 в 2025р., найнижча вночі -24,9 в 1964р.
У неділю, 8 березня, також без опадів. Вночі на північному сході країни на дорогах місцями ожеледиця. Вітер переважно північно-західний, 3-8 м/с. Температура вночі 0-5° морозу; вдень 7-12° тепла (на Закарпатті до 15°), на північному сході та сході країни 3-8°.
У столиці у неділю без опадів, вітер північно-західний, 3-8 м/с, температура вночі 0-2° морозу, вдень 8-10° тепла.
Україна відкрила справу через викрадення інкасаторів в Угорщині
Національна поліція України розпочала кримінальні провадження за фактом викрадення громадян України та службового автомобіля Ощадбанку на території Угорщини. Про це повідомила пресслужба Нацполіції в п’ятницю, 6 березня.
“Відомості про подію внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 146 Кримінального кодексу України (незаконне позбавлення волі або викрадення людини) та ст. 147 Кримінального кодексу України (захоплення заручників)”, – йдеться у повідомленні/
Поліцейські Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва НПУ офіційними каналами звернулися до співробітників Європолу, податково-митної служби Угорщини та поліції, і здійснюють координацію дій, спрямованих на встановлення всіх обставин події. Тривають слідчі дії.
Нагадаємо, в Угорщині затримали два інкасаторські автомобілі Ощадбанку, які перевозили готівку та банківські метали – 40 млн доларів, 35 млн євро та 9 кг золота. Також затримано сімох працівників інкасації. Українська сторона заявляє про відсутність доступу консулів до них та вимагає їхнього негайного звільнення. Угорська влада підозрює українців у “відмиванні грошей”. Україна залишає за собою право ініціювати санкції проти причетних до захоплення українців в Угорщині та скликає іноземний дипломатичний корпус.
Україна пригрозила Угорщині санкціями за викрадення інкасаторів
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що ранкові заяви та вимоги з боку Угорщини пов’язані також із захопленими українськими інкасаторами та їхнім вантажем. Про це дипломат написав у соцмережі Х у п’ятницю, 6 березня.
Глава МЗС пояснив, що публічні вимоги угорського прем’єра Віктора Орбана на адресу України заслуговують на особливу увагу, бо ним він знімає сумніви щодо своїх мотивів. “Перелік вимог до України цього ранку – особливо промовистий. Вимоги – це те, що зазвичай з’являється, коли хтось бере людей у заручники”, – заявив Сибіга. Сьогодні вранці Орбан заявив, що блокуватиме кредит ЄС на 90 млрд євро для України, доки нафтопровід Дружба не відновить роботу. Політик також повідомив, що Угорщина цим не обмежиться. “Ми також будемо зупиняти транзит через Угорщину важливих для України вантажів доти, доки не отримаємо згоди української сторони на постачання нафти”, – заявив Орбан.
Сибіга переконаний, що це стосується історії з заручниками. Також подібні до Орбана заяви пролунали від інших представників уряду Угорщини.
“Політичні заяви угорських посадовців сьогодні вранці свідчать про те, що затримання сімох українських громадян у Будапешті було частиною шантажу та передвиборчої кампанії Угорщини. Ми не будемо миритися з цим державним бандитизмом. Кожен, хто винен у захопленні та утриманні наших громадян у заручниках, буде притягнутий до відповідальності”, – заявив очільник МЗС. Міністр наголосив, що Україна залишає за собою право вжити відповідних заходів, включаючи введення санкцій та інших обмежувальних заходів.
“Ми також зберемо дипломатичний корпус у МЗС України, щоб поінформувати його про неприйнятні дії Угорщини, спростувати абсурдні звинувачення та закликати до підтримки у вимозі притягнення до відповідальності”, – заявив Сибіга.
Сіярто примарилися “гроші української військової мафії” в Угорщині
Глава МЗС Угорщини Петер Сіярто вимагає від України “негайної відповіді та пояснень” стосовно справи про перевезення готівки. Будапешт підозрює, що “йдеться про гроші української військової мафії”. Про це повідомляє угорська провладне інформагентство MTI.
Національна податкова та митна служба проводить розслідування за підозрою у “шокуючому злочині”, адже в останні місяці українці нібито перевезли через Угорщину велику кількість готівки та золота, стверджує угорський чиновник.
За його словами, з січня через Угорщину “було перевезено загалом 900 мільйонів доларів і 420 мільйонів євро готівкою, а також 146 кілограмів золотих злитків”.
“У зв’язку з цим у нас є кілька серйозних питань. По-перше, це величезна сума готівки, і виникає запитання, нащо українцям перевозити таку величезну суму готівки? Якщо це справді трансакція між банками, то виникає запитання, чому банки не здійснюють переказ між собою, чому потрібно перевозити таку велику суму готівки, до того ж через Угорщину.
Ці запитання виникають насамперед тому, що ці грошові перевезення супроводжують люди, які мають очевидні зв’язки з українськими спецслужбами. Ми вимагаємо пояснення, чому українці перевозили таку величезну кількість готівки через Угорщину протягом останніх місяців. На що використовують ці гроші, чиї це гроші?” – почав розводитись на цю тему Сійярто.
Будапешт вимагає пояснення і відповіді на запитання, чи ці гроші тільки перевозять через Угорщину, чи іноді їх тут залишають, і чи, можливо, хтось в Угорщині використовує ці гроші, чи використовують їх тут в інтересах когось, заявив посадовець.
Ба більше – він навіть припустив, що це “гроші української військової мафії”, але не пояснив, що має на увазі під цим поняттям.
“Ми вимагаємо від української сторони негайних відповідей і пояснень на ці серйозні запитання. Поки цього не відбудеться, угорські органи влади, звичайно, проведуть якомога ретельніше і глибше розслідування”, – підсумував свою промову Сіярто.
Як відомо, в ніч проти 6 березня державний Ощадбанк заявив про затримання своїх інкасаторських автомобілів та співробітників на території Угорщини під час перевезення валютних цінностей до України. Національний банк України підтвердив інформацію про захоплення угорцями автомобілів інкасаторської служби Ощадбанку та незаконне затримання семи співробітників.
Захоплення інкасаторів в Угорщині: ЗМІ дізналися деталі
Угорщина депортує сімох українських інкасаторів
В уряді Угорщини заявили про плани вислати сімох українських інкасаторів, яких затримали раніше співробітники Національної податкової та митної служби. Про це повідомив речник угорського уряду Золтан Ковач у соцмережі Х в п’ятницю, 6 березня.
За його словами, встановлено особи семи громадян України, затриманих у зв’язку з перевезенням через Угорщину великих партій готівки та золота.
“Влада встановила, що операцією керував колишній генерал Служби безпеки України, а його заступником був колишній майор Військово-повітряних сил України, якому допомагали особи з військовим досвідом. На підставі цих висновків усіх сімох осіб буде вислано з Угорщини”, – написав Ковач.
Тим часом голова Нацбанку України Андрій Пишний повідомив у Фейсбук, що представники НБУ терміново відбувають у відрядження для прояснення ситуації із захопленими інкасаторськими бригадами та машинами Ощадбанку.
“Мій заступник Олексій Шабан з командою банку терміново відбуває у відрядження до Будапешта для прояснення ситуації. Тримаємо питання на контролі”, – написав він.
За словами Пишного, паралельно опрацьовується звернення до партнерів та регуляторів з цього питання, зокрема у частині дотримання процедур CIT-контролю в єврозоні та відповідних дій угорської сторони.
“Українські громадяни не залишаться сам на сам у цій ситуації. Ми вимагаємо від влади Угорщини офіційної інформації про причини затримання працівників Ощадбанку”, – додав Пишний.
Наводила КАБи на оборонців Слов’янська: затримано агентку РФ
Правоохоронці затримали у Слов’янську російську агентку, котра передавала координати позицій українських військових для ударів керованими авіабомбами. Про це поінформувала пресслужба СБУ у п’ятницю, 6 березня.
Фігуранткою виявилася безробітна мешканка Слов’янська. У поле зору ворога жінка потрапила у прокремлівських Телеграм-каналах.
Після вербування агентка отримала завдання: збирати геолокації пунктів, де знаходиться особовий склад і техніка Сил оборони.
Для цього фігурантка щоденно навідувалася до місцевого магазину, де шукала “випадкової” зустрічі з військовими, щоб завуальовано розпитати про місця їхнього базування.
Повертаючись додому, поплічниця РФ проводила дорозвідку біля об’єктів, що, на її думку, могли використовувати українські оборонці. Агентка позначала потенційні “цілі” на гугл-картах для оформлення звіту до РФ.
Слідчі Служби безпеки повідомили затриманій про підозру у держзраді за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України.
Нині зловмисниця перебуває під вартою без права внесення застави. Їй загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.