Чому виникають загрози ціновій стабільності Події на Близькому Сході здатні спровокувати зміну цін на продукти харчування в Україні. Фахівці виділяють кілька ключових каналів впливу:
– енергетична сфера – стрибки вартості нафти, що неминуче веде до здорожчання пального;
– логістичні перепони – небезпека для судноплавства, затримки вантажів та підвищення страхових тарифів.
Про це сказав аналітик “Українського клубу аграрного бізнесу” (УКАБ) Максим Гопка в коментарі для видання Delo.ua.
Експерт зауважив, що поряд із глобальними загрозами існують і суто внутрішні передумови для зростання цін:
– підвищення вартості пального на вітчизняних АЗС;
– девальвація гривні (курс долара зріс на 1,4% за останній місяць).
Через ці обставини збільшуються витрати на транспортування та ціна імпортних складових – насіння, засобів живлення рослин, тари та техніки. Це критично для аграрного сектору, навіть якщо йдеться про внутрішнє виробництво. На скільки та які продукти можуть подорожчати “Найшвидше та найвідчутніше зростання цін торкнеться імпортних і тепличних овочів та фруктів (наприклад, помідорів та огірків, понад 80% яких імпортується з Туреччини)”, – сказав Гопка. За словами аналітика, оскільки ця група товарів реалізується дуже швидко (за кілька днів або тижнів), будь-яка зміна у витратах на логістику, страхування чи валютні коливання миттєво відбивається на цінниках. У цьому сегменті енергетичний та валютний фактори тиснуть одночасно.
Згідно з даними моніторингу EastFruit, у лютому вартість тепличної продукції вже сягнула рекордних позначок. Гуртові ціни на огірки трималися в діапазоні 135-165 грн/кг, тоді як за томати просили від 120 до 140 грн/кг.
Експерти прогнозують, що ціни на овочі можуть зрости приблизно на 10-12% і їх вартість стабілізується лише коли на ринку з’явиться продукція з відкритого ґрунту.
Однак, попри напружену геополітичну ситуацію, значних перебоїв з імпортом продуктів не очікується. Адже більшість харчів українці виробляють самі. А імпортуються – переважно екзотичні фрукти, які надходять з Африки або інших регіонів, а не з країн Перської затоки. Зокрема, популярні ранні томати нам продає Туреччина, де ситуація спокійна, тому конфлікт не впливає на постачання.
Загалом економічні зв’язки України з державами Перської затоки незначні: здебільшого продовольство постачаємо ми, а не отримуємо від них. Тож серйозних проблем з імпортом овочів і фруктів, за словами експерта, очікувати не варто. Але до Великодня ціни на огірки, помідори та ранню зелень можуть на святковий час підскочити на 10-14%. Як зростуть ціни на великодній кошик За словами аналітика УКАБ, ціни на м’ясо та молочні продукти також зростуть, але реагуватимуть на ситуацію з затримкою від одного до трьох місяців. Адже виробничий цикл у тваринництві довший: наявність запасів кормів та тривалі угоди з постачальниками стримують ціни.
Крім того, значна кількість м’яса на ринку наразі не сприяє різкому здорожчанню, хоча перед Великоднем ситуація може змінитися.
Водночас молочна галузь є більш вразливою через високі витрати на електрику під час переробки та необхідність постійного охолодження при перевезенні.
На Великдень очікується несуттєве подорожчання м’ясної продукції: ціни на ковбасні вироби можуть збільшитися на 10-12%. На свята можуть додати в ціні також молочні продукти: ціни на сир, вершкове масло та сметану можуть зрости на 3-5%.
А яйця, які зараз продають у супермаркетах в середньому по 75-85 грн за десяток, можуть на святковий період додати в ціні 10-15%.
Подорожчає і паска, зважаючи на збільшення ціни на борошно та сухофрукти. Порівняно з минулим роком, – десь на 5-10%, до 200-250 грн.
Тобто, окремі категорії продуктів харчування можуть подорожчати найближчим часом через сезонні чинники. Навіть хліб може подорожчати до Великодня на 1,5-2%. Прогнози та невідомі фактори “Спрогнозувати, на скільки саме відсотків зростуть ціни, наразі важко, оскільки на Близькому Сході тривають активні бойові дії із залученням багатьох країн, що робить ситуацію непередбачуваною”,- зауважив Гопка. Поки що уряд очікує на певну стабілізацію паливного ринку, що дає надію на відсутність різких стрибків у найближчі дні. “Однак у перспективі одного-двох місяців цінова динаміка на певні сегменти продуктів харчування в Україні буде залежати від подальшого розвитку подій на Близькому Сході”, – додав він. Варто також враховувати, що конфлікт навколо Ірану ставить під загрозу експорт добрив, що створює дефіцит на світовому ринку та штовхає ціни на продовольство вгору в глобальному масштабі.
Економіст, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин у коментарі Фокусу також зазначив, що ключовим чинником у цій ситуації є тривалість геополітичної напруги. “Треба розуміти, наскільки довго це триватиме. Якщо конфлікт у Перській затоці завершиться за два-три тижні, українські споживачі майже не відчують його впливу на ціни. Але якщо це затягнеться на два-три місяці, наслідки будуть значно відчутнішими й вартість нафти продовжить зростати. Зараз ми бачимо, що нафта продовжує дорожчати, тому прогнозувати подальший розвиток подій поки складно”, – пояснив експерт. А заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук зазначив, що нинішнє відносно невелике підвищення вартості пального передусім впливає на логістичні компанії, які займаються перевезеннями. Серйозний вплив на ціни на продукти у супермаркетах був би відчутний лише у разі різкого та масштабного стрибка вартості пального.
Однак, за його словами, пальне уже впливає на формування цін на енергетику, адже зараз використовується велика кількість його для роботи генераторів. Це закладається в собівартість, яка буде призводити до зростання цін. Тож фактор енергоносіїв залишається ключовим нині і на недалеке майбутнє у формуванні ціни на продукти харчування.
Галина Гірак
Категорія: Новини України
В уряді анонсували важливий крок ЄС щодо вступу України
Європейський Союз 17 березня надасть Україні перелік бенчмарків (критеріїв вступу) за останніми трьома з шести переговорних кластерів. Вони будуть передані на додачу до бенчмарків за трьома іншими кластерами, переданими раніше. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка на заході Діалоги з NV, присвяченому євроінтеграції.
“17 березня нам передадуть ці бенчмарки. Далі все залежить повністю від нас – виконати ці вимоги, вони не є надзвичайними”, – повідомив чиновник.
За його словами, мова про третій (конкурентоспроможність та інклюзивне зростання), четвертий (зелений порядок денний і сталий зв’язок) та п’ятий (ресурси, сільське господарство та згуртованість) кластери.
ЄС передав Україні раніше бенчмарки за трьома іншими кластерами: першим (основи вступу до ЄС, Fundamentals), другим (внутрішній ринок) та шостим (зовнішні відносини).
Качка сказав, що передача останніх бенчмарків була запланована на 3 березня, але через обстріли Кіпру та проблеми з авіарейсами дата була відкладена на два тижні.
Віце-прем’єр пояснив, що окрім виконання всіх бенчмарків треба ще 6-7 місяців на написання самого договору про умови вступу в Європейський Союз.
“І якщо це робити послідовно, то тоді ми справді виходимо на 2028 рік на підписання договору про умови вступу.
Але якщо цю роботу робити не послідовно, а паралельно, то ми можемо зекономити рік. Ми можемо над ним працювати вже зараз. І така пропозиція від нас до Європейського Союзу”, – пояснив Качка.
За такого паралельного підходу політична амбіція в 2027 році вступити в Європейський Союз може трансформуватися в раціональне рішення, що в 2027 році Україна підпише, принаймні, угоду про умови вступу в ЄС.
Качка додав, що далі вже для завершення вступу необхідно ратифікація в 27 країнах – це близько 100 різних голосувань, які можуть зайняти ще 1,5-2 роки.
“У Франції, наприклад, це або референдум, або три п’ятих від повного складу обох палат парламенту. В Бельгії це штук 7 ратифікацій в кожній землі, в кожній палаті”, – пояснив Качка.
На Дніпропетровщині облаштували 42 км дороги антидроновою сіткою
Для захисту прифронтової території та запеспечення безперебійної логістики громад поблизу лінії бойового зіткнення у Дніпропетровській області облаштували антидроновою сіткою 42 км дороги. Про це повідомив міністр оборони Михайло Федоров у Telegram у четвер, 12 березня. “Облаштували 42 км дороги антидроновим захистом на дніпропетровському напрямку. Це важливий логістичний маршрут поблизу лінії фронту”, – написав він. За словами міністра, на ділянці застосували нову методику будівництва. Забезпечили проїзд габаритної техніки із системами РЕБ та елементами пасивного антидронового захисту – висоту опор збільшили до 7 метрів. Додатково посилили конструкції опор і перехресть. “Роботи на ділянці виконані на 100%. Завдяки антидроновим сіткам зменшується ризик атак ворожих БпЛА на транспорт. Це суттєво підвищує безпеку пересування військових і забезпечує стабільну роботу прифронтових громад”, – зазначив Федоров.
ООН: Депортація дітей до Росії – злочин проти людяності
Депортація українських дітей до Росії – злочин проти людяності. Про це йдеться в доповіді незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування порушень в Україні, повідомляє Офіс генерального прокурора в четвер, 12 березня.
Депортація українських дітей Росією розцінюється як злочин проти людяності. Також комісія вказує, що примусове переміщення дітей до РФ є воєнним злочином.
Ювенальні прокурори Офісу генерального прокурора співпрацювали з комісією, забезпечуючи надання необхідних доказових матеріалів для підготовки доповіді.
За даними доповіді:
Комісія зазначає, що Росія веде скоординовану державну політика, за яку відповідають посадовці різних рівнів, включно з президентом РФ.
Нагадаємо, в березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт диктатора РФ Володимира Путіна та російської уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової.
Українські правоохоронці вже повідомили про підозру понад 20 особам, причетним до депортації дітей. Встановлюються інші причетні.
Україна і Румунія збудують дві лінії електропередач – Зеленський
Україна і Румунія підписали документ про будівництво інтерконекторів. Один з них можуть збудувати вже цього року, повідомив президент Володимир Зеленський під час спільної пресконференції з румунсьским колегою Нікушором Даном в Бухаресті в четвер, 12 березня.
“Цими тижнями ми працюємо над розширенням транскордонної енергетичної співпраці. Важливо, що ми будуємо з Румунією дві нові лінії для постачання електрики. Робота починається і це те, що може підтримати наші регіони, зокрема Чернівецьку область. Це те, що дозволить Румунії стати сильніше з погляду гарантування енергетичної безпеки в нашій частині Європи. Це точно взаємовигідно для обох наших держав. Відповідний документ про будівництво інтерконекторів сьогодні також підписано”, – заявив він.
Зеленський уточнив, що мова йде про малий та великий інтерконектори, що впливає на терміни їхнього спорудження. Він, сподівається, що перший вже побудують до кінця року.
Що стосується великого інтерконектора, то його будівництво могло тривати до п’яти років. Однак, за словами президента, під час сьогоднішнього обговорення погодили термін у два роки.
Також Зеленський повідомив, що ьогодні на переговорах йшлося про імпорт до України американського скрапленого природного газу (СПГ/LNG).
“Важливо, що всі країни, які на цьому шляху, допомагають – і серед них наш сусід, Румунія. Ми говоримо про великий об’єм. Безумовно, це стратегічне партнерство, тому що тим обсягом газу, який не буде використовувати Україна, ми зможемо допомагати іншим країнам. Для цього у нас є газосховища, тобто є де тримати (газ – ред.). І нам буде достатньо, й іншим країнам”, – сказав він.
В Україні встановили День румунської мови 31 серпня
Президент Володимир Зеленський запровадив в Україні День румунської мови, котрий відзначатиметься 31 серпня. Відповідний указ №235/2026 від 12 березня, опублікували на сайті глави держави.
“З метою розвитку взаєморозуміння, взаємоповаги та співробітництва в українсько-румунських відносинах, заохочуючи міжкультурний діалог зі збереження і розвитку мовної та культурної самобутності громадян України, постановляю: установити в Україні День румунської мови, який відзначати щороку 31 серпня”, – мовиться у тексті указу.
Указ набирає чинності з дня опублікування.
31 серпня у Румунії та Молдові також відзначається День румунської мови. У цих країнах ця мова має статус державної.
Раніше президент Молдови Майя Санду підписала закон, який передбачає закріплення в усіх законах країни поняття “румунська мова” замість “молдавської” та “рідної” мов. Україна зупинила друк підручників з молдовської мови через обурення Румунії
Замовив вбивство тещі та повірив у її смерть: киянин отримав підозру
На Київщині затримали 53-річного чоловіка, який планував убити тещу заради грошей. Про це повідомила пресслужба Офісу генерального прокурора в четвер, 12 березня.
Прокурори Броварської окружної прокуратури повідомили про підозру киянину за організацію замаху на умисне вбивство на замовлення та з корисливих мотивів.
Зазначається, що чоловік конфліктував із матір’ю колишньої дружини через майно та хотів заволодіти її заощадженнями, які вона збирала на житло для онуків. Для цього він почав шукати кілера та звернувся до знайомого.
Підозрюваного познайомили із особою, яку він вважав виконавцем та погодився заплатити йому 5 000 доларів або дозволити забрати гроші з дому потерпілої після злочину. Він також передав усю інформацію про жінку для реалізації плану.
Правоохоронці попередили злочин: інсценували вбивство, облили жінку фарбою, зв’язали руки та зробили фото. Псевдо-кілер передав знімки замовнику як доказ “виконання”. Після цього чоловіка затримали. Правоохоронці інсценували вбивство жінки
Прокуратура звернулася до суду з клопотанням про обрання підозрюваному запобіжного захід у вигляді тримання під вартою. Чоловіку загрожує до 15 років або довічне позбавлення волі.
Харків частково залишився без світла після атаки РФ
У ніч проти 12 березня російські війська вдарили по трансформаторній підстанції в Київському районі Харкова, через це була знеструмлена частина міста. Про це повідомив міський голова Ігор Терехов у Telegram.
“Сьогодні був підступний повторний удар ворога після першого влучання. На місце приїхали енергетики та фахівці комунальних служб, щоб усувати наслідки вибуху. І вони опинилися під другим ударом”, – розповів мер.
За словами Терехова, енергопостачання вже вдалося відновити для низки споживачів, однак роботи продовжуються.
Україна і Румунія підписали важливі угоди
Президент Володимир Зеленський та його румунський колега Нікушор Дан підписали низку документів. Про це стало відомо під час їхньої спільної конференції в Бухаресті в четвер, 12 березня.
Так, глави держав підписали декларацію про встановлення стратегічного партнерства між Україною та Румунією, а також рамкові домовленості щодо співробітництва в енергетичному секторі.
Окрім цього, Зеленський та Дан підписали спільну заяву між Україною та Румунією щодо спільного виробництва оборонної продукції.
“Сьогодні ми підписали декларацію про стратегічне партнерство. Це важливий документ у наших двосторонніх відносинах. Не слід приховувати, що історично існувала своєрідна недовіра між нашими країнами, але ця недовіра була усунута в момент, коли почалася війна у 2022 році. Сьогодні наші дві країни довірятимуть одна одній в тому, що робитимуть надалі, зобов’язуються спільно діяти в цій частині Європи”, – сказав президент Румунії.
Дан додав, що “один з підписаних документів стосується саме спільного виробництва дронів в Румунії”.
За його словами, це документи, “які відкривають новий розділ довіри у наших двосторонніх стосунках”.
Дан подякував Зеленському та українцям за боротьбу, яка, за його словами, ведеться “за всю Європу, тобто і за Румунію”.
Не Покровськ: Генштаб назвав найгарячіший напрямок
Від початку доби кількість атак російських агресорів становить 45, понад третина з яких в районі Гуляйполя. Про це повідомив Генштаб ЗСУ в оперативному зведенні станом на 16:00 в четвер, 12 березня.
Так, на Північно-Слобожанському і Курському напрямках ворог здійснив дві атаки.
На Південно-Слобожанському напрямку противник один раз йшов вперед у бік населеного пункту Зибине. Цей бій триває.
На Куп’янському напрямку противник двічі штурмував у бік населених пунктів Подоли та Глушківка.
На Лиманському напрямку наші воїни відбивали п’ять спроб загарбників просунутися в бік населених пунктів Ставки, Лиман, Дробишеве. Одне боєзіткнення триває.
На Костянтинівському напрямку загарбники здійснили 10 штурмів у напрямку Костянтинівки, Іллінівки, Степанівки, Новопавлівки, Софіївки та в районах Плещіївки й Русиного Яру. Один бій триває.
На Покровському напрямку з початку доби окупанти шість разів намагалися потіснити наших воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Мирноград, Родинське, Котлине, Удачне, Новомиколаївка, Новопідгороднє. Одне боєзіткнення ще не завершено.
На Олександрівському напрямку ворог здійснив одну наступальну дію в районі Рибного.
На Гуляйпільському напрямку відбулося 18 атак у районах Гуляйполя, Мирного, Зеленого та у бік Добропілля, Залізничного, Оленокостянтинівки. Дев’ять боєзіткнень тривають.
На Слов’янському, Краматорському, Оріхівському і Придніпровському напрямку наступальних дій ворога поки не зафіксовано.