У Молдові уряд схвалив пропозицію Національного центру управління кризами запровадити на 60 днів режим підвищеної готовності в енергетичному секторі. Рішення ухвалили на засіданні Кабміну 4 березня у зв’язку з останніми подіями на Близькому Сході, передає NewsMaker.
В молдовському уряді вважають, що ситуація не потребує виняткових заходів, тому запровадження режиму надзвичайного стану зараз не потрібне. Проте влада побоюється за енергетичну та економічну безпеку країни та громадян, тому підготувала план управління потенційними ризиками.
“У суботу ми зрозуміли, що це серйозна криза – війна, тривалість якої нам невідома. Дякую Міністерству закордонних справ за вжиті заходи та забезпечення безпеки держави та наших громадян. Після цього ми почали думати про енергетичну безпеку та маршрути поставок. Тому що, очевидно, з урахуванням війни на Близькому Сході деякі маршрути змінилися”, – заявив на засіданні Кабміну прем’єр-міністр Александру Мунтяну.
Ухвалений режим підвищеної готовності в енергетиці включає забезпечення мінімальних запасів нафтопродуктів, регулювання експорту електроенергії з відновлюваних джерел для захисту національної енергосистеми та підготовку до початку сільськогосподарського сезону, що передбачає високе споживання дизельного палива.
“Постачання енергоносіїв і нафтопродуктів тривають у звичайному режимі, а вжиті заходи мають превентивний та організаційний характер, щоб уникнути будь-яких перебоїв. Закликаємо громадян довіряти владі і не робити закупівлі про запас, оскільки режим вводять саме для того, щоб гарантувати наявність достатніх запасів і запобігти можливому дефіциту”, – зазначили в уряді.
Кабмін до 6 березня підготує додаткові заходи для зміцнення спроможності держави реагувати у надзвичайних ситуаціях.
Категорія: Новини світу
США потопили перший у світі носій бойових дронів
Вже на самому початку операції Епічна лють проти Ірану США знищили носій бойових дронів Shahid Bahman Bagheri (названий на честь “мученика” Ірано-іракської війни 1980-х років). Про це повідомляє Die Welt у середу, 4 березня.
Цей великий корабель іранського флоту був переобладнаним контейнеровозом.
Він став першим у світі спеціалізованим носієм бойових дронів, проте, крім них міг нести на борту вертольоти та ракети.
За водотоннажністю (близько 42 000 тонн) Shahid Bahman Bagheri став найбільшим військовим кораблем, потопленим із часів Другої світової війни.
Нагадаємо, з 28 лютого американські сили знищили 17 іранських кораблів, включно з підводним човном, а також завдали ударів по 2 тис. цілях.
Згодом стало відомо, що саме підводний човен атакував фрегат Військово-морських сил Ірану IRIS Dena біля узбережжя Шрі-Ланка.
В ЄС підтримали Іспанію на тлі протистояння з США
Голова Європейської ради Антоніу Кошта повідомив, що провів телефонну розмову з іспанським прем’єр-міністром Педро Санчесом, в ході якої висловив “повну солідарність ЄС з Іспанією”.
Розмова Кошти із Санчесом відбулась на тлі публічної суперечки між Іспанією і США, в ході якої президент Дональд Трамп погрожував “припинити всю торгівлю” із середземноморською країною на тлі її рішення не надавати свої військові бази для американських атак по Ірану.
“ЄС завжди гарантуватиме повний захист інтересів своїх держав-членів. Ми підтверджуємо нашу тверду прихильність принципам міжнародного права та міжнародному порядку, заснованому на нормах, у всьому світі”, – наголосив Кошта.
Санчес висловив подяку за дзвінки і повідомлення з підтримкою від Кошти, а також президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн і президента Франції Емманюеля Макрона.
Сіярто прибув до Москви для переговорів про енергопостачання
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто прибув до Москви для переговорів щодо енергетичної безпеки країни. Мета візиту – забезпечити безперебійні поставки нафти та природного газу для Угорщини навіть під час глобальної кризи та за незмінними цінами, повідомив державний секретар з питань публічної дипломатії та зв’язків з громадськістю країни Золтан Ковач.
“Міністр попередив, що енергопостачання Угорщини постає перед дедалі більшими проблемами: Україна заблокувала транзит нафти трубопроводом Дружба, Хорватія оскаржує право Угорщини купувати російську нафту морським шляхом, а закриття Ормузької протоки на тлі війни з Іраном порушило глобальні енергетичні постачання. У цій ситуації я перебуваю в Москві, щоб забезпечити, що нафта і природний газ, необхідні для енергетичної безпеки Угорщини, залишаться доступними навіть під час кризи, і отримати гарантії, що Росія буде постачати ці ресурси до Угорщини за незмінними цінами, сказав він, акцентувавши, що збереження знижених цін на комунальні послуги залежить від безперебійного доступу до російських енергоносіїв”, – зазначив Ковач.
Крім енергетичної тематики, візит має й гуманітарний аспект, зокрема, повернення українських військовополонених, котрі мають подвійне громадянство Угорщини.
Молдова розпочинає процедуру остаточного виходу з СНД
Парламентська комісія із зовнішньої політики Молдови 4 березня затвердила консультативні висновки про денонсацію Угоди про створення СНД, Протоколу до цієї угоди, а також Статуту СНД. Денонсація цих угод ініційована МЗС Молдови, виходячи з того, що в “них не дотримуються основоположні цінності та принципи СНД”. Про це йдеться у пояснювальній записці МЗС.
Також наголошується, що денонсація Угоди про створення СНД є “природним і неминучим кроком на шляху до досягнення мети вступу до Європейського Союзу”.
Влада Молдови вважає, що після денонсації парламентом угод державний бюджет щорічно економитиме близько 3,1 млн леїв (близько $185 тис. – щорічний платіж до бюджету СНД). Відносини з державами-членами СНД будуть продовжені після денонсації на двосторонніх і багатосторонніх платформах, і республіка залишиться учасником низки договорів СНД, особливо в торговельно-економічній і соціальній сферах.
Як відомо, у лютому 2023 року міністр закордонних справ і європейської інтеграції Ніку Попеску заявив, що Молдова починає процес виходу із кількох десятків угод в рамках СНД. З 2024 року Кишинів перестав сплачувати внески до СНД та інших організацій на платформі Співдружності.\
Сили ППО НАТО збили іранську ракету, що летіла до Туреччини
Балістична ракета, запущена з Ірану, летіла над Сирією та Іраком і прямувала в повітряний простір Туреччини. Системи протиповітряної і протиракетної оборони НАТО в східній частині Середземномор’я перехопили ціль. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на Міноборони Туреччини.
Згідно з інформацією відомства, постраждалих в результаті інциденту немає
Туреччина застерігає собі право відповіді на булдь-які ворожі дії, додало міністерство.
США провели запуск ракети Minuteman III
США провели плановий випробувальний запуск неозброєної міжконтинентальної балістичної ракети (МБР) Minuteman III у Тихому океані. Про це повідомило американське Командування глобального удару в середу, 4 березня. Вказано, що запуск було здійснено з бази Космічних сил США Ванденберг у Каліфорнії в район американського тихоокеанського ракетного полігону, розташованого поблизу атола Кваджалейн (Маршаллові острови). Дальність польоту становила приблизно 6,8 тис. км.
“Мета програми випробувальних запусків МБР – підтвердити ефективність, готовність та точність системи озброєння”, – заявивили в командуванні.
При цьому вказується, що випробування було рутинним, було заплановано ще кілька років тому і не пов’язане з будь-якими подіями у світі.
Minuteman III з дальністю дії 12 тис. кілометрів є єдиною МБР шахтного базування у складі стратегічних ядерних сил США. Зараз американці мають у своєму розпорядженні 400 таких ракет, з яких 200 оснащені однією ядерною боєголовкою і ще 200 несуть головну частину, що розділяється, з бойовими блоками індивідуального наведення. Ракети знаходяться на бойовому чергуванні в шахтних пускових установках поблизу авіабази Малстром у штаті Монтана, авіабази Уоррен у штаті Вайомінг та авіабази Майнот у штаті Північна Дакота.
У Польщі під час масштабної операції затримали 140 іноземців
Польські прикордонники та працівники правоохоронних органів провели спільну операцію, під час якої затримали понад сотню іноземців. Про це повідомив міністр внутрішніх справ і адміністрації Марцін Кервінський, інформує польське радіо RMF24.
Польські прикордонники та поліціянти затримали 140 іноземців по всій країні під час майже 1800 перевірок на законність проживання, а потім порушили 130 справ про повернення.
За даними прикордонної служби, понад 110 затриманих перебували в Польщі нелегально. Понад 20 були затримані через загрозу національній безпеці.
У операціях, які відбулися 2 і 3 березня, взяли участь понад 700 співробітників прикордонної служби та майже 26,5 тисяч поліцейських з усієї країни.
До підготовки операції були залучені Центральне бюро з боротьби з кіберзлочинністю та Центральне слідче бюро поліції.
Загалом це вже четверта загальнонаціональна операція такого типу. Раніше повідомлялося, що Польща планувала біженців з України перевести з тимчасового захисту на тимчасове перебування. Відповідний закон ухвалений Сеймом і чекав на підпис президента.
Також Польща припинила співфінансування проживання в центрах колективного розселення українців.
На Сицилії стався землетрус магнітудою 4,5
Потужний землетрус магнітудою 4,5 стався вранці 4 березня на горі Етна, найвищому діючому вулкані Європи, спричинивши руйнування у муніципалітеті Рагальна. Про це повідомляє канал RAI News.
Підземні поштовхи відчили жителі Катанії та кількох містечок на схилах вулкана, а також в Аугусто, Мессіна та Сіракузи.
Мер міста Енріко Трантіно розпорядився закрити школи Катанії на день для перевірки приміщень і забезпечення безпеки учнів.
За інформацією пожежників, жодних звернень про пошкодження будівель чи травми людей не надходило. Найсильніше поштовхи відчувалися у Катанії, Рагальні, Б’янкавіллі та Санта-Марії-ді-Лікодія.
Після землетрусу регіональна служба цивільного захисту, очолювана Сальво Кочіна, організувала телефонний моніторинг для перевірки можливих наслідків у постраждалих громадах, але критичних ситуацій не виявлено.
Чому Макрон хоче надати Європі “ядерну парасольку”
Франція зможе надати європейським союзникам стратегічні ресурси для “розгортання за обставинами”. Про це заявив президент Франції Емманюель Макрон. Чому виникла така потреба? Кому може допомогти Франція “Франція зможе надати європейським союзникам стратегічні ресурси, пов’язані з ядерним стримуванням, для “розгортання за обставинами”, – сказав президент Франції Емманюель Макрон в інтерв’ю “EBRA”. Також він заявив, що вісім європейських країн вже зацікавлені в запропонованому ним “розширеному ядерному стримуванні”. “Сьогодні може розпочатися новий етап французького стримування. Ми вступаємо на шлях того, що я б назвав “розширеним стримуванням”, – сказав Макрон. Країни, про які каже Макрон – це Велика Британія, Німеччина, Польща, Нідерланди, Бельгія, Греція, Швеція та Данія.
З них лише Велика Британія є офіційно визнаною ядерною державою та має власний незалежний потенціал стримування. Водночас британський ядерний потенціал базується виключно на морській платформі. На відміну від США чи Франції, Британія не має ядерних авіабомб чи ракет наземного базування – лише субмарини.
За словами Макрона, співпраця розпочнеться зі спільних навчань.
Водночас за його словами не буде ні спільного прийняття остаточного рішення, ні спільного планування, ні спільного виконання. Не буде також спільного визначення життєво важливих інтересів, яке залишиться питанням суверенного судження нашої країни. Згідно з нашою Конституцією, це належить виключно до компетенції президента Республіки, який несе відповідальність перед французьким народом, – сказав Макрон. Франція збільшить кількість своїх ядерних боєголовок Також Макрон оголосив про розширення ядерного арсеналу країни.
За його словами, його відповідальність полягає у тому, щоб “наше стримування зберегло і надалі зберігало свою руйнівну силу в небезпечному, мінливому та нестабільному середовищі”. “Саме тому я наказав збільшити кількість ядерних боєголовок у нашому арсеналі”, – сказав французький президент. При цьому, за його словами, відтепер жодні цифрові дані щодо французького ядерного арсеналу оприлюднювати не будуть.
Макрон також підкреслив: щоб бути вільним, потрібно викликати повагу, а щоб викликати повагу, потрібно бути сильним. Про це свідчить збільшення нашого арсеналу. Європа не вірить в надійність США Заяви Макрона виникли не на пустому місці. В Європі зростає недовіра до США, як до надійного союзника. Раніше безпека Європи залежала від американської “парасольки”, проте можлива зміна курсу Вашингтона змушує ЄС шукати автономні рішення. Саме тому, група європейських країн почала обговорювати варіанти власного ядерного стримування.
У Берліні, Варшаві та країнах Балтії розглядають варіанти спільного фінансування модернізації сил та створення системи реагування. Це свідчить про кризу довіри до НАТО та прагнення Європи отримати важіль стримування, незалежний від Білого дому.
Європейські країни з їхнім науковим та економічним потенціалом теоретично мають можливість отримати ядерну зброю, але це означало б порушення існуючих міжнародних договорів, а також велетенські витрати, непосильні для багатьох країн. Тому пропозиція Макрона для них є вкрай вигідною.
Попри юридичні складнощі, європейські столиці готуються до стратегічної автономії. Такий зсув знаменує нову еру, де континент самостійно гарантує власне виживання в умовах глобальної нестабільності, перетворюючись на повноцінного геополітичного гравця. Позиція США Цікаво, що в США на офіційному рівні кажуть, що зберігатимуть свої зобов’язання щодо Європи, але з урахуванням нових реалій. “США повинні продовжувати надавати ядерну парасольку Європі. Я не пропоную відмовитися від розширеного стримування. Але ми повинні бути чесними щодо того, що це означає в новому світі.”, – сказав заступник міністра оборони США Елбрідж Колбі. Він також наголошує на тому, що американська підтримка не є безмежною і вимагає від європейців значно більшого внеску у власну конвенційну оборону, щоб США могли зосередитися на протистоянні з Китаєм. Колбі підкреслює, що ядерне стримування залишається чинним, проте Європа більше не може покладатися на Вашингтон як на єдине джерело безпеки в усіх типах конфліктів.
Саме такого плану заяви і наштовхнули Європу на думку про необхідність самостійно подбати про власну безпеку. Що може попросити Франція натомість Франція може висунути низку стратегічних та економічних вимог в обмін на поширення свого ядерного стримування на союзників по ЄС. Перш за все, Париж очікує від партнерів переходу до повної стратегічної автономії, що передбачає відмову від домінуючої ролі США в архітектурі європейської безпеки. У практичному вимірі це означає надання пріоритету французькому та загальноєвропейському озброєнню. Франція може вимагати, щоб країни, які опиняться під її “парасолькою”, купували винищувачі Rafale замість американських F-35 та інвестували в спільні проєкти, як-от систему FCAS (Future Combat Air System).
Фінансовий аспект також є важливим, адже утримання та модернізація ядерного арсеналу коштують мільярди євро щорічно. Париж може запропонувати союзникам розділити ці витрати через прямі внески або створення спеціального оборонного фонду ЄС, що фактично зробить французькі сили “спільним надбанням” за умови збереження за Єлисейським палацом виключного права на натискання “червоної кнопки”.
Крім того, Франція прагнутиме зміцнити своє політичне лідерство в союзі, вимагаючи підтримки своєї зовнішньополітичної лінії та інтеграції військових штабів під егідою Парижа. Це перетворить Францію на головного гаранта безпеки континенту, що дасть їй беззаперечний авторитет у прийнятті ключових рішень у Брюсселі. Не всі у Франції підтримують ідею Макрона Водночас не всі у Франції підтримують ідею Макрона щодо “ядерної парасольки” над Європою.
Його політичні опоненти стримано прокоментували його анонси стосовно розширення ядерного арсеналу та поширення захисту на зацікавлених європейських союзників.
Так, лідер ультраправого “Нацоб’єднання” Жордан Барделла і неформальна лідерка політсили Марін Ле Пен вважають ідею Макрона рівнозначним “розпорошенню арсеналу Франції по території Європи”, за що зацікавлені країни мали б щось запропонувати Франції.
Схожу думку висловив лідер правих “Республіканців” та очікуваний кандидат у президенти Брюно Ретайо. “Такий жест доброї волі з боку Парижа мав би йти “у пакеті” із зобов’язанням для цих союзників пріоритетно купувати “французьку та європейську” зброю”, – сказав він. Своєю чергою лідер ультралівих Жан-Люк Меланшон хоч і підтримав ідею Макрона, заявив, що пропозиція потребує ретельного аналізу, а рішення щодо розширення “парасольки” на союзників, можливо, мають проходити ратифікацію у парламенті.
Соціалісти також заявили, що питання такої ваги варто виносити на розгляд парламенту, але загалом схвально відреагували на “європейську амбіцію” нової доктрини.
Вікторія Хаджирадєва