Антикор

Категорія: Новини світу

  • НАТО розгорне мережу морських дронів у Балтиці

    НАТО розгорне мережу морських дронів у Балтиці

    Одразу дві європейські країни домовилися про закупівлю підводних автономних дронів GreyShark у німецької компанії Euroatlas. Про це повідомив виробник агентству Reuters.

    Підводні безпілотники призначені для моніторингу донних кабелів, відстеження підводних човнів та виявлення мін. Контракти стали першими на тлі зростання занепокоєнь європейських держав щодо активності Росії у Балтійському морі.

    У Euroatlas уточнили, що сумарна вартість угод перевищує 100 млн євро. Замовників компанія не розкриває, зазначаючи лише, що держави тісно взаємодіють між собою. Дрони будуть застосовуватися для “спеціальних військових завдань”, але озброєння на них не передбачено.

    GreyShark – автономний підводний апарат середнього класу, розрахований на тривалі місії та роботу у складі групи. Нинішня модифікація здатна перебувати під водою до 5,5 діб. Компанія розробляє версію, розраховану на місії тривалістю до 16 тижнів.

    Багато держав НАТО активно інвестують у протичовнову оборону, і цього місяця альянс провів навчання в Балтійському морі. У регіоні проходять випробування дві нові версії дрона: Bravo – апарат у формі пінгвіна з меншим радіусом дії, та Foxtrot, що використовує водневі елементи та має більшу автономність.
    Раніше ЗМІ писали, що країни ЄС не погодили зведення “стіни дронів”, яка мала б захищати їх від безпілотників, запущених Росією.
    Стіна проти дронів. Захист ЄС від Росії

  • У Польщі засудили російського хакера

    У Польщі засудили російського хакера

    Підозрюваного у втручанні в ІТ-системи польських компаній росіянина засудили до трьох місяців арешту. Про це інформує Польське радіо.
    Центральне бюро боротьби з кіберзлочинністю підтвердило, що чоловіка затримали 16 листопада, а згодом йому пред’явили звинувачення у прокуратурі Кракова. Зауважується, що 23-річний чоловік у цім напрямку міг працювати уже тривалий час. “Якщо мовиться про його цілі про які на цей момент ми можемо говорити, перша із них це шантаж. Маючи якісь чутливі дані особи чи фірми, можна ставити вимоги. Інша сторона це особиста сатисфація із спроможності щось зламати. Це також досвід і набування знань”, – зазначив Міхал Петрашко з пресслужби Центрального бюро боротьби з кіберзлочинністю.
    Правоохоронець додав, що наразі немає доказів того, що росіянин діяв у складі групи або за зовнішнім наказом.
    “На цей момент слідство не має таких даних, але це не означає, що вони не можуть з’явитися пізніше. Поки йдеться про одну фірму, яка постраждала, вона доволі велика. І крім того, ця особа робила спроби зламати інші підприємства, і не йдеться лише про Польщу, але також і про Європу”.
    Російський хакер проживав у Польщі три роки після незаконного в’їзду до країни.
    Раніше за запитом Вашингтона у Таїланді затримали громадянина Росії, котрого ФБР підозрює у хакерських атаках на системи урядових установ США та Європи.
    Хакери Росії та Північної Кореї об’єднують ресурси – аналітики

  • Підозрюваного у підриві Nord Stream екстрадували до Німеччини – ЗМІ

    Підозрюваного у підриві Nord Stream екстрадували до Німеччини – ЗМІ

    Підозрюваний у координації підриву газопроводу “Північний потік” у 2022 році громадянин України уже доставлений до Німеччини. Це повідомляє Укрінформ з посиланням на офіс Генерального прокурора в Карсруе.
    “Обвинуваченого сьогодні екстрадували з Італії. Завтра він має постати перед слідчим суддею Федерального суду в Карлсруе”, – зазначила речниця суду Інес Петерсон.
    Німецькі прокурори звинувачують Сергія К. (Сергій Кузнєцов) у приналежності до групи осіб, які встановили вибухові пристрої на трубопроводах поблизу данського острова Борнхольм у Балтійському морі. Йому висунули звинувачення у змові з метою проведення вибуху, антиконституційному саботажі та руйнуванні важливих споруд. Сам підозрюваний відкидає всі звинувачення.
    20 листопада Вищий суд Італії дозволив його екстрадицію до Німеччини. Сам Сергій Кузнєцов заперечує свою причетність до вибухів і стверджує, що під час інциденту перебував в Україні на службі в ЗСУ.

    Нагадаємо, польський суд заблокував екстрадицію до Німеччини українця Володимира Ж., підозрюваного у причетності до атаки на газопровід Північний потік у 2022 році. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Варшава не видасть українця, якого підозрюють у причетності до вибуху на Північному потоці-2, зазначивши, що основна проблема полягає саме у будівництві російського газогону.

    Росія скликала Радбез ООН через вибухи на Північних потоках

  • Польща прирівняє статус українських біженців до інших іноземців

    Польща прирівняє статус українських біженців до інших іноземців

    Біженці з України в Польщі зможуть перейти з тимчасового захисту на тимчасове перебування. Відповідний закон Ухвалений Сеймом і тепер чекає на підпис президента. Про це повідомляє сайт Польського радіо.
    “Біженці будуть трактуватися так само, як і всі інші іноземці. Право на працю, право на освіту чи соціальні виплати випливають із права перебування, тож ключовою є форма легалізації. Ми йдемо в напрямку, щоб заохотити громадян України, які нині мають законні підстави перебування як воєнні біженці, змінювати свій статус, наприклад, з огляду на освіту чи ринок праці. І такий інструмент ми відкриємо для них вже у січні або щонайпізніше на початку лютого”, – пояснив заступник міністр внутрішніх справ та адміністрації Мацей Душчик.
    Він розповів і про процедуру зміни статусу. За його словами, щоб подати заяву на зміну статусу, українські біженці мають зареєструватися у спеціальній інформаційній системі.
    На сайті внесуть свої дані та заповнять коротку форму. Ця форма автоматично буде передана до воєводських управлінь. Вони звірять наявні дані з інформацією, яку надав іноземець. Потім людину запросять здати відбитки пальців і видадуть посвідку на проживання на три роки.
    Уряд країни також планує поступове припинення дії допомогових інструментів для біженців з України і нагадує, що нині тимчасовим захистом у Польщі користуються майже мільйон українських громадян, – переважно жінки та діти. Як відомо, Сейм Польщі схвалив нове законодавство, спрямоване на регулювання допомоги українським громадянам, які залишили свою країну через російську агресію.
    Рада Міністрів Польщі схвалила новий законопроєкт, що має врегулювати питання підтримки іноземців, зокрема, громадян України. Йдеться про виплати іноземцям в межах таких соціальних програм як 800+, Добрий старт і Активні батьки.
    Додамо, що закон, прийнятий у вересні 2025 року, передбачає продовження легального перебування українських біженців у Польщі до 4 березня 2026 року.

  • “РФ готова воювати до останнього”. Заяви Путіна

    “РФ готова воювати до останнього”. Заяви Путіна

    Російський лідер Володимир Путін стверджує, що плану Дональда Трампа як такого не існувало, а бойові дії начебто готовий зупинити після того, як українські війська покинуть всю територію Донецької області. Детальніше про суперечливі і брехливі заяви диктатора – далі у сюжеті. “Мирні переговори” Путін заявив, що жодних проєктів “мирного договору” Штатів щодо України нібито не було. За його словами, “був набір питань для обговорення”.
    “Наразі деякі пункти плану звучать смішно”, – сказав він і додав, що “поки домовитися з Україною неможливо юридично”.
    Водночас, як стверджує Путін, Кремль готовий обговорювати “кожен пункт плану кінця війни в Україні”.
    Як переговорників з боку Росії він готовий надіслати Володимира Мединського і представників МЗС.
    Окрім цього, російський лідер анонсував приїзд американської делегації до Москви наступного тижня. Злив плівок і готовність воювати Путін також заявив, що нібито спецслужби РФ та України завжди перебували в контакті, майданчик Абу-Дабі активно використовується для питання військовополонених.
    Щодо “зливу” телефонних розмов із спецпосланцем президента США Стівом Віткоффом, лідер Кремля сказав, що це “кримінальний злочин” і “підслуховувати не можна”.
    “Віткофф захищає позицію та інтереси США так, як він їх бачить і як бачать їхні люди, які делегують його для переговорів із Росією”, – сказав він.
    Путін заявив, що критикують Віткоффа ті на Заході, “хто краде гроші” і “закликає продовжувати бойові дії до останнього українця”.
    “Ми до цього готові”, – додав він. Умови для миру Путін стверджує, що бойові дії припиняться одразу після того, як українські війська покинуть Донецьку область.
    “Визнання Криму, Донбасу та “Новоросії” має бути предметом переговорів Росії та США”, – сказав він.
    Путін традиційно згадав про те, що Україна “за законом має провести референдум з територіальних питань”.
    Диктатор запевняє, що його солдати нібито “пришвидшують темп наступу”. Крім того, він заявив про нібито позитивну динаміку на всіх напрямках лінії зіткнення.
    “Ті, хто на Заході розуміє, до чого може призвести ситуація на землі, вимагають від Києва певних поступок. ЗСУ можуть втратити боєздатність”, – впевнений російський лідер.

  • Путін зробив заяву про переговори з США

    Путін зробив заяву про переговори з США

    Російський диктатор Володимир Путін виступив на прес-конференції за підсумками саміту ОДКБ в Киргистані та виголосив кілька заяв. Про це повідомили російські пропагандистські ЗМІ.
    За його словами, американська делегація має приїхати до Москви вже з неділі.
    Хазяїн Кремля також заявив, що сподівається їх в першій половині тижня.
    Він додав, що за умови “предметного обговорення”, з російської сторони за столом переговорів будуть представники МЗС, а також помічники Путіна – Володимир Мединський та Юрій Ушаков.
    Як відомо, президент США Дональд Трамп 25 листопада повідомив, що доручив спецпосланнику Стівену Віткоффу зустрітися з главою Кремля Володимиром Путіним у Москві для остаточного узгодження “мирного плану”.
    Раніше прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що спецпредставник президента США Стів Віткофф відвідає Москву для зустрічі з Путіним вже наступного тижня.

  • Дрони вдарили по військовій базі кадирівців у Грозному – соцмережі

    Дрони вдарили по військовій базі кадирівців у Грозному – соцмережі

    У Чені в четвер, 27 листопада, на території військового містечка Росгвардії Ахмат-Північ у Грозному пролунали вибухи. Про це повідомляє ТГ-канал Astra.
    Зазначається, що ударні безпілотники влучили по одній з будівель на території військової частини полку Росгвардії Ахмат-Північ у Байсангурівському районі Грозного.
    Активісти опозиційного руху NIYSOнібито мають знімки наслідків, проте не публікують їх “з міркувань безпеки”.
    Як відомо, у Чечні сьогодні попередили про загрозу удару безпілотниками та можливість перебої мобільного інтернету. Російське міноборони за 27 листопада двічі повідомляло про атаку українських дронів – вночі, коли росіяни нарахували 118 БПЛА і вдень.
    Станом на зараз жодної інформації про вибухи у Грозному від українського командування чи військових не надходило. Також коментаря щодо пожежі у війковому містечку, кадри якої ширяться мережею, не надавав і мер російського міста.

  • Папа Римський розпочав перший закордонний візит

    Папа Римський розпочав перший закордонний візит

    Папа Римський Лев XIV розпочав першу з дня інтронізації закордонну поїздку та прибув до Анкари. Про це повідомляє АР у четвер, 27 листопада.
    Головна мета поїздки до Туреччини – відвідування міста Ізнік з нагоди 1700-річчя скликання Першого Вселенського собору (Нікейського).
    Першого дня візиту понтифік відвідає мавзолей засновника та першого президента Турецької Республіки Мустафи Кемаля Ататюрка. Після цього, Папу прийме глава Туреччини Реджеп Таїп Ердоган. Вже ввечері Папа Лев XIV полетить до Стамбула, де знаходиться Апостольська нунціатура (посольство) Ватикану. 29 листопада він планує провести месу на стадіоні у Стамбулі.
    Зазначається, що 30 листопада понтифік вирушить до Лівану, де зустрінеться з місцевою владою, церковними діячами, представниками різних релігій та з молоддю.

  • Атака на Кримський міст: в РФ винесли вирок вісьмом обвинуваченим

    Атака на Кримський міст: в РФ винесли вирок вісьмом обвинуваченим

    Російський суд засудив до довічного ув’язнення вісьмох обвинувачених у справі про вибух на Керченському мосту в жовтні 2022 року. Їх визнали винними у тероризмі. Про це повідомляє The Guardian.
    Суд у Ростові-на-Дону визнав вісьмох фігурантів винними у теракті на мосту, що сполучає Росію з окупованим Кримом. ЗМІ зазначає, що міст є ключовою логістичною артерією для забезпечення російських сил у війні проти України.
    За інформацією слідства, вибух стався у жовтні 2022 року після детонації вантажівки, що призвела до обвалення двох прольотів мосту та пожежі на залізничній частині. Тоді загинули п’ять людей.
    Служба безпеки України раніше підтвердила свою причетність до операції, наголосивши, що міст є легітимною військовою ціллю в умовах війни.
    Видання Радіо Свобода уточнило, що вирок винесли Артему та Георгію Азатьянам, Роману Соломку, Володимиру Злобі, Артуру Терчаняну, Олександру Биліну, Олегу Антипову та Дмитру Тяжелих.
    Публічних коментарів засуджених не наводиться.
    Як выдомо, 3 червня СБУ втретє атакувала Кримський міст. Його було уражено під водою. Для цього задіяли 1100 кг вибухівки в тротиловому еквіваленті. Підводні підпірки опор мосту сильно пошкоджено на рівні дна.
    Тоды російська окупаційна влада перекрила рух для автомобілів по Кримському мосту і зупинила морський транспорт.

  • Молдови денонсувала угоду з Росією про культурні центри

    Молдови денонсувала угоду з Росією про культурні центри

    Парламент Молдови 27 листопада схвалив у другому читанні денонсацію угоди з Росією про створення та функціонування культурних центрів, внаслідок чого у Кишиневі закриють “Русский дом”. Про це повідомляє NewsMaker
    Рішення ухвалили голосами 57 депутатів.
    Проєкт денонсації розробили на запит Міністерства закордонних справ після того, як у лютому 2025 року російські безпілотники порушили повітряний простір нашої країни.
    У парламенті нагадали, що у 2009 році Росія відкрила у Кишиневі культурний центр. Тоді як Молдова так і не відкрила аналогічний центр у РФ, і це вже порушує баланс та мету договору.
    Прихильники денонсації також заявили, що російський культурний центр підпорядковується посольству РФ і його фінансує Росспівробітництво, яке перебуває під міжнародними санкціями.
    Крім того, автори проєкту денонсації наголошують, що у нинішній геополітичній ситуації “угоду з РФ можна використовувати для просування спотворених наративів, а це загрожує інформаційній безпеці Молдови”. Молдова та Росія підписали цей договір у 1998 році. Його метою була популяризація історії, культури, інформування громадськості про розвиток політичних, економічних, наукових та освітніх процесів держав. Проте за умов нинішньої геополітичної ситуації та високого ризику дезінформації міністерство культури запропонувало денонсувати угоду.
    На засіданні 13 листопада парламент Молдови схвалив денонсацію угоди у першому читанні. За проголосували 60 депутатів із партій PAS та “Демократія вдома”. Проти виступили комуністи, соціалісти, блок “Альтернатива” та “Наша партія”.