Категорія: Новини світу

Наркотиків не знайшли: Естонія відпустила судно з російським екіпажем

Естонія дозволила затриманому вантажному судну Baltic Spirit, що прямувало з Еквадору до Росії, продовжити шлях. Про це повідомляє Postіmees у четвер, 5 лютого.

Кілька днів тому до Податково-митного департаменту Естонії надійшла інформація про те, що на судні Baltic Spirit перебуває підозрілий контейнер, який може містити наркотичні речовини. Останнім портом, який відвідало вантажне судно, що прямувало до російського Санкт-Петербурга, був Пуерто-Болівар в Еквадорі.

Естонські прикордонники і поліцейські спільно із партнерами затримали судно і направили в порт для огляду. З нього зняли підозрілі морські контейнери і провели митний огляд вантажу в них. Однак нічого підозрілого не виявили.
“Цього разу інформація, що надійшла від міжнародних партнерів, не знайшла підтвердження”, – зазначив керівник служби боротьби з наркотиками слідчого відділу ПМД Віталій Заярін.

Судну дозволили залишити порт і продовжити шлях до Росії.

Нагадаємо, 4 лютого Естонія затримала у внутрішніх водах країни контейнеровоз Baltic Spirit під прапором Багамських островів та з російським екіпажем за підозрою у перевезенні контрабанди. Тиждень тому військові Британії вигнали з Бристольськох затоки російське вантажне судно Sinegorsk.

Фінляндія проти гарантій Україні за аналогією “статті 5” – ЗМІ

Умови мирної угоди щодо України мають забезпечити міцний мир, проте не слід називати надані гарантії безпеки аналогічними статті 5 Статуту НАТО, вважають у Фінляндії. Про це мовиться у у дипломатичній депеші Держдепартаменту США, що опинилася у розпорядженні Politico.

Фінськавлада застерігає, що це може підірвати готовність самих членів організації виконувати зобов’язання в межах альянсу.

Терміни, які використовуються під час переговорів, самі по собі можуть стати делікатною темою, коли мовиться про національну безпеку, зазначає видання. У депеші від 20 січня описано зміст розмови міністерки закордонних справ Фінляндії Еліни Валтонен із двома членами Комітету з озброєних сил Палати представників Конгресу США, що відбулася напередодні. Валтонен попередила, щоб не пропонувати Україні гарантії “аналогічні статті 5”, оскільки це може призвести до змішування гарантій у межах НАТО з двосторонніми домовленостями між Україною та союзниками. Між НАТО та майбутніми гарантіями безпеки для України повинна бути “стіна”, вважає Валтонен.

Однією з потенційних проблем є те, що “використання терміну “стаття 5″ в інших контекстах передбачає участь НАТО, тоді як насправді альянс не є стороною жодної з обговорюваних угод”, пояснив колишній співробітник організації Едвард Ронг:

“Фінляндія та багато інших членів НАТО хочуть, щоб усім було зрозуміло: стаття 5 використовується виключно в НАТО”.

Разом з тим, Валтонен у розмові з конгресменами акцентувала позицію Фінляндії, відповідно до якої Росія є “довгостроковою стратегічною загрозою”, і застерегла від укладення слабкої мирної угоди для України.

Також існують побоювання, що використання формулювання “аналогічно статті 5” спонукає Росію перевірити, що це означає на практиці. Якщо Росія здійснить збройний напад, а країни, що підтримують Україну, не відреагують належно, це може викликати питання щодо того, наскільки вони готові захищати й одне одного, попереджають експерти.

Раніше українські експерти JATEC вперше долучилися до відпрацювання механізмів статті 5 Договору НАТО на навчаннях Loyal Dolos 2025.
Зеленський: Безпека має працювати як 5 стаття НАТО

Україна і РФ обміняються 314 полоненими – Віткофф

На переговорах в Абу-Дабі делегації України і Росії при участі США домовились про обмін 314 полоненими. Про це повідомив спеціальний посланець американського президента Стів Віткофф в соцмережі Х в четвер, 5 лютого.
“Цей результат був досягнутий завдяки детальним і продуктивним мирним переговорам. Хоча попереду ще багато роботи, такі кроки демонструють, що безперервна дипломатична діяльність дає відчутні результати та сприяє припиненню війни в Україні”, – написав він і нагадав, що це буле перший обмін полоненими за п’ять місяців.
За ловами Віткоффа, обговорення триватимуть, і найближчими тижнями очікується подальший прогрес.

Росія продовжить постачати нафту на Кубу

Росія неодноразово постачала нафту на Кубу за минулі роки й продовжить це робити, заявив посол РФ на Кубі Віктор Коронеллі. Про це пише Reuters.

“Ми виходимо з того, що ця практика буде продовжена”, – сказав він.

У неділю Трамп заявив, що Сполучені Штати розпочали переговори з “найвищими посадовцями на Кубі”.

Кількома днями раніше він оголосив Кубу “надзвичайною загрозою” національній безпеці США та пригрозив митами будь-якій країні, котра постачає нафту на острів, що перебуває під управлінням комуністів.

Сполучені Штати вжили заходів для блокування будь-яких постачань нафти на Кубу, зокрема й від союзника – Венесуели, що призвело до зростання цін на продовольство і транспорт, а також спровокувало гострий дефіцит пального та багатогодинні відключення електроенергії навіть у столиці країни – Гавані.

Як відомо, лідер США звернув більше уваги на Кубу після того, як на початку січня американські військові захопили президента Венесуели Ніколаса Мадуро.
Нагадаємо, Куба оголосила “міжнародний надзвичайний стан” через напруження у відносинах зі США.

Кремль висунув нову умову для миру – ЗМІ

Росія вважає частиною “великої угоди” визнання Донбасу російським усіма країнами. Про це повідомили росЗМІ з посиланням на західне джерело, близьке до переговорів в Абу-Дабі.

“Для російської сторони цей аспект із визнанням Донбасу всіма країнами вбачається дуже важливим”, – розповіло джерело.

5 лютого в Абу-Дабі розпочався другий день переговорів між делегаціями Росії, США та України щодо завершення російсько-української війни. Сторони обговорять економічні та територіальні питання, а також механізм припинення вогню.

Спеціальний представник глави Росії Кирило Дмитрієв поскаржився, що нібито спроби Європи “перешкодити переговорам” щодо України можуть бути індикатором того, що в “мирному процесі є прогрес”.
Нагадаємо, 4 лютого в Абу-Дабі відбувся перший день тристоронніх переговорів України, США та Росії, спрямованих на врегулювання війни. Держсекретар США Марко Рубіо, коментуючи хід переговорів в Абу-Дабі щодо врегулювання розв’язаної РФ війни проти України, заявив про хороші та погані новини з цього приводу. Президент Володимир Зеленський висловив сподівання, що війна в Україні може завершитися вже наступного року, завдяки посиленій дипломатичній роботі та зусиллям його команди. Перемовини в Абу-Дабі. Підсумки першого дня

Кінець ядерної угоди РФ і США: Китай зробив заяву

Китай шкодує про припинення дії Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (ДСНО) між США та Росією. Про це заявив речник МЗС КНР Лінь Цзянь, передає Укрінформ у четвер, 5 лютого.

“Стосовно ДСНО між США та РФ Китай висловлює жаль з приводу припинення терміну дії договору. Вказана угода має величезне значення для підтримки глобальної стратегічної стабільності”, – сказав він.
За словами речник МЗС Китаю, світова спільнота стурбована тим, що припинення терміну дії договору негативно вплине на міжнародну систему контролю за нерозповсюдженням ядерних озброєнь.

“Китай закликає американську сторону позитивно відреагувати на пропозиції Росії щодо збереження зобов’язань за договором та якнайшвидше відновити стратегічний діалог із російською стороною”, – додав Цзянь. Як відомо, 5 лютого закінчився термін дії договору між Росією та США про заходи щодо подальшого скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-3).
Ядерний договір був підписаний лідерами РФ і США Дмитром Медведєвим і Бараком Обамою 2010 року. Документ набув чинності 2011 року, а 2021 року був продовжений на п’ять років – до 2026 року. СНО-3 регламентував режим перевірок дотримання договору. Регулярні перевірки сприяли встановленню прозорості та довіри у відносинах між США і РФ у сфері ядерної зброї. Двічі на рік також збиралася комісія, а співпраця не припинялася навіть після анексії Криму 2014 року.

В Росії прогнозують трикратне зростання дефіциту держбюджету

Дефіцит державного бюджету Росії може зрости майже втричі порівняно з офіційним цільовим показником до кінця 2026 року, оскільки скорочення закупівель нафти Індією та зростання дисконту “з’їдають” доходи, повідомило джерело, наближене до уряду. Про це пише Business Day.

Крім того, державні витрати можуть виявитися вищими, ніж очікувалося.

Джерело послалося на розрахунки економістів з пов’язаного з урядом аналітичного центру, які не планують оприлюднювати. Ці дані є черговою ознакою зростаючого тиску на російську економіку, котра постає перед західними санкціями, високими відсотковими ставками та дефіцитом робочої сили, зазначає видання.

Розрахунки свідчать про можливе падіння нафто-газових доходів на 18% у 2026 році проти плану уряду, що призведе до зростання дефіциту до 3,5-4,4% ВВП замість запланованих 1,6% ВВП. Оцінки також передбачають збільшення витрат на 4,1-8,4%.

Очікується, що загальні доходи бюджету скоротяться на 6% порівняно з планом – до 37,9 трлн рублів (494,78 млрд доларів).

“Ситуація з бюджетом різко погіршується. Доходи будуть нижчими, а витрати – вищими”, – заявило джерело на умовах анонімності.

Останні урядові дані, оприлюднені в середу, свідчать, що у січні нафто-газові доходи бюджету скоротилися вдвічі – до найнижчого рівня з липня 2020 року, становивши 393,3 млрд рублів.
В Росії попередили про ризик обвалу нафтогазових доходів

Кремль готує нову доктрину цифрового контролю – розвідка

Кремль готує новий етап наступу на цифрову галузь, поглиблюючи курс на тотальний контроль над ІТ-сектором та обмеження доступу до глобальних технологій. Про це інформує Служба зовнішньої розвідки України.
Як зазначається, російська влада оголосила про підготовку нової редакції Доктрини інформаційної безпеки РФ, у якій використання західних цифрових технологій визначається як системна загроза державі. Оновлений документ має зафіксувати політику “зміцнення інформаційного суверенітету” та розширення державного нагляду над цифровим середовищем, включно з технологіями штучного інтелекту.
Нова редакція класифікуватиме цивільні цифрові технології західного походження – мобільні пристрої, супутниковий інтернет, зокрема Starlink, поштові сервіси та ІТ-рішення західних компаній – як “інструменти деструктивного інформаційно-технічного впливу”. До переліку загроз також буде включено антиросійські інформаційні кампанії, розвідувальну діяльність у кіберпросторі та кібератаки на ІТ-інфраструктуру. Водночас Кремль декларує намір контролювати цифровий простір і персональні пристрої на всіх етапах – від розроблення до експлуатації будь-яких цифрових систем.
У СЗРУ попередили, що у найближчі роки РФ може перейти до моделі “білих списків” в інтернеті, за якої доступ надаватиметься лише до ресурсів, схвалених державою. Паралельно планується посилення інструментів нагляду, включно з криміналізацією неконтрольованих каналів комунікації та масовим розгортанням систем розпізнавання облич. Раніше повідомлялося, що Росія є лідером у світі за тривалістю відключень інтернету, що також підтверджує посилення інформаційного та фінансового контролю на її території.

Російські регіони охопила фінансова криза

В ЄС заявили про “значний вплив” санкцій на економіку РФ

Західні санкції мають суттєвий вплив на російську економіку, заявив спеціальний представник Європейського Союзу з питань санкцій Девід О’Салліван. Про це повідомляє The Guardian.

За його словами, санкції не є “срібною кулею” і завжди існуватимуть спроби їх обходу, однак через чотири роки він переконаний, що вони дають результат.

“Я налаштований доволі оптимістично. Вважаю, що санкції справді мали значний вплив на російську економіку”, – зазначив О’Салліван.

Він припустив, що упродовж 2026 року Росія може опинитися на межі економічної нестійкості через перекіс у бік воєнної економіки коштом цивільного сектору. За його словами, ігнорування “законів економічної гравітації” не може тривати безкінечно.

Попри те, що минулого місяця Росія змогла застосувати вдвічі більше дронів і ракет, ніж у січні 2025 року, все ж війна має серйозні наслідки для ширшої економіки РФ, яка, за оцінками, перебуває під найбільшим тиском з початку вторгнення. Доходи від нафти стрімко скорочуються, інфляція становить близько 6%, а облікова ставка – 16%.

З початку повномасштабного вторгнення у 2022 році ЄС запровадив 19 пакетів санкцій проти Росії, які охоплюють понад 2700 фізичних і юридичних осіб, а також обмежують торгівлю в галузях енергетики, авіації, ІТ, предметів розкоші та споживчих товарів, алмазів і золота.

Спецпредставник наголосив, що не поспішає звинувачувати треті країни в недотриманні санкцій, оскільки жодна держава поза ЄС не зобов’язана їх виконувати. Водночас Євросоюз намагається переконати інші країни не допускати перепродажу європейських товарів до Росії, зокрема компонентів, які можуть бути використані у військових цілях.

За словами О’Саллівана, ЄС досяг певного успіху у запобіганні прямому реекспорту критично важливих товарів через країни Центральної Азії, Кавказу, Туреччину, Сербію, ОАЕ та Малайзію. Більшість схем обходу санкцій, зазначив він, пов’язані з діяльністю приватних компаній, а не з рішеннями урядів.

Винятком він назвав Китай, який фактично підтримує Росію, хоча й не постачає їй безпосередньо військове обладнання. Керівники ЄС неодноразово порушували це питання в діалозі з Пекіном, однак щоразу отримували заперечення.

О’Салліван також повідомив про дії ЄС проти так званого російського “тіньового флоту” – старих танкерів із непрозорою структурою власності, які перевозять нафту до Китаю та Індії. Станом на грудень під санкціями ЄС перебували майже 600 суден.

Згідно з даними міністерства фінансів РФ, доходи федерального бюджету від нафти й газу в січні скоротилися вдвічі – до найнижчого рівня з липня 2020 року.

Водночас Сполучені Штати розкритикували ЄС за недостатню жорсткість. Міністр фінансів США Скотт Бессент звинуватив Євросоюз у “фінансуванні війни проти самих себе” після підписання торговельної угоди з Індією без додаткових обмежень щодо закупівель російської нафти.

Нагадаємо, новий, 20-й пакет санкцій проти Росії Євросоюз планує схвалити 24 лютого. Про це повідомила висока представниця ЄС із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас.
Трамп готує нові санкції проти Росії – ЗМІ

Радник Макрона таємно провів переговори в Москві – ЗМІ

Дипломатичний радник президента Франції Емманюель Бонн 3 лютого зустрівся з російськими посадовцями в Кремлі. Про це пише Reuters з посиланням на джерела.

Один зі співрозмовників видання розповів, що Бонн зустрівся з посадовцями в Москві. Він не надав додаткових деталей, окрім того, що метою було ведення діалогу з ключових питань, передусім щодо ситуації в Україні.

Двоє дипломатичних джерел повідомили, що союзників поінформували про ініціативу, а Бонн провів переговори зі старшим радником правителя Росії Юрієм Ушаковим.

Французька сторона не підтвердила і не спростувала переговори, зазначивши, що “обговорення ведуться на технічному рівні за умови повної прозорості та консультацій з президентом України Володимиром Зеленським та основними європейськими колегами”.

Нагадаємо, у січні Емманюель Макрон заявив, що європейцям варто відновити прямі переговори з Путіним, якщо останні зусилля США щодо мирного врегулювання в Україні не принесуть результату. А 3 лютого президент Франції повідомив, що підготовка до відновлення діалогу європейських країн із правителем РФ ведеться на технічному рівні.