Новини світу – Сторінка 10

Трамп в Ірані повторює дії Путіна в Україні – ЗМІ

Поточна воєнна кампанія США проти Ірану розкриває помітні паралелі у риториці та стратегії з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну, повідомляє The New York Times у неділю, 8 березня.

За аналізом ЗМІ, попри значні відмінності – технологічно оснащена повітряна операція адміністрації Дональда Трампа проти іранського теократичного режиму та наземний напад Володимира Путіна на демократичну Україну – обидві кампанії мають спільне прагнення легітимізації власних дій.

Одним із ключових збігів є свідоме уникання терміну “війна”. Як у Білому домі, так і в Кремлі надається перевага поняттям “операція” або “спеціальна військова операція”, щоб дистанціюватися від покладання повної відповідальності за ескалацію конфліктів. За словами обох лідерів, їхні дії спрямовані не на розпалювання бойових дій, а на їх завершення. Вони також закликають противника скласти зброю, мотивуючи це потребою змінити чинний режим.

Фахівці припускають, що уряд Трампа може повторити помилки Кремля, зокрема надмірну самовпевненість і переоцінку швидкості досягнення цілей. Саркастичний вислів “Тегеран за три дні”, схожий із казусом російського плану захоплення Києва, ілюструє ризики неконкретних і надмірно амбітних планів. Росія була змушена значно зменшити свої очікування після провалу на початковому етапі війни, водночас як США вже встигли змінити перелік своїх цілей декілька разів: від ліквідації іранських ядерних об’єктів до вимоги повної капітуляції Тегерана.

Досвід української боротьби демонструє: навіть при значній військовій перевазі політичної перемоги важко досягти без достатньо чіткого стратегічного бачення та врахування реальних наслідків. Нині немає доказів того, що іранська армія чи уряд розглядають можливість капітуляції, що ставить під сумнів прогнози про швидке завершення конфлікту. Це породжує загрозу затяжної кризи, до якої американське суспільство може виявитися не готовим, резюмує видання.

Раніше Іран підтвердив співпрацю з Росією. Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що співпраця між Тегераном і Москвою триває і “не є секретом”, коментуючи повідомлення про можливу передачу Росією розвідданих Ірану на тлі війни на Близькому Сході.

Однак Трамп зазначив, що Сполучені Штати не володіють доказами участі Росії у наданні допомоги Ірану під час нинішнього напруження. Американський лідер виразив сумнів щодо такої взаємодії, враховуючи складне становище Тегерана на міжнародній арені.

ЗМІ порахували витрати США на війну проти Ірану

У Британії запасів газу вистачить на два дні – ЗМІ

Запаси газу у Великій Британії критично низькі і становлять лише два дні через поточний конфлікт на Близькому Сході, який спричинив закриття ключових інфраструктур для видобутку та експорту палива. Про це в неділю, 8 березня, повідомило Daily Mail.

Згідно з даними National Gas, обсяг збереженого природного газу складає приблизно 6,7 тисяч гігават-годин, що забезпечує країну на півтора дня споживання. Аналогічний обсяг має скраплений природний газ. Для порівняння, минулого року запаси досягали 18 тисяч ГВт-год.

Як йдеться в публікації, трейдери вирішили скористатися ситуацією у Великій Британії й підвищують ціни на газ, враховуючи, що в країни немає іншого виходу, окрім як запропонувати вищу ціну порівняно з її європейськими конкурентами. Наразі Велика Британія платить найвищу оптову ціну на газ у Європі.
“Порушення роботи газового ринку частково спричинене майже повним закриттям Ормузької протоки, через яку проходить близько 20% світових поставок природного газу та нафти та зупинкою виробництва в деяких регіонах”, – зазначає видання.

Також ЗМІ зауважує, що на початку тижня Катар повідомив про зупинку робіт на найбільшому у світі газовому родовищі Рас-Лаффан після нападів, здійснених Іраном.

Фахівці галузі застерігають, що ціни на нафту незабаром можуть перевищити позначку в 100 доларів за барель і сягнути 150 доларів, якщо конфлікт триватиме.

Окрім того, агентство Reuters повідомляло, що Росія взагалі хоче залишити Європу без газу. Кремль планує кардинально змінити напрямок свого енергетичного експорту, орієнтуючись на азійські ринки. Віцепрем’єр РФ Олександр Новак заявив про намір перенаправити постачання зрідженого природного газу з Європи до країн Азійсько-Тихоокеанського регіону, таких як Індія, Таїланд, Філіппіни та Китай.

Ормузька протока. Війна проти Ірану, нафта і газ

ЗМІ порахували витрати США на війну проти Ірану

США за тиждень війни проти Ірану витратили $6 млрд. Про це повідомило видання The New York Times, посилаючись на надану Пентагоном Конгресу США інформацію щодо видатків. Тим часом експерти, на яких посилається видання CNN, зазначають, що війна обходиться бюджету США приблизно у 890 мільйонів доларів щодня.

Згідно з наведеними даними NYT, більшу частину витрат склала вартість боєприпасів – $1,4 млрд, для завдання ударів і витрати на перехоплення ударів у відповідь Ірану за допомогою ракет і безпілотників – $1,7 млрд.

Як зазначає The New York Times, з 28 лютого ізраїльські та американські військові завдали ударів приблизно по 4 тис. цілей.

CNN своєю чергою зауважує, що в американському Конгресі зростає опір пропозиціям адміністрації Дональда Трампа щодо збільшення військового бюджету. Представники Демократичної партії виступили із заявами про те, що не підтримають виділення нових коштів Пентагону, допоки Білий дім не представить чіткий план дій та часові рамки конфлікту з Іраном.

Станом на 8 березня американська армія вже має у своєму розпорядженні майже 900 мільярдів доларів, затверджених ще минулого року, однак напруженість бойових дій змушує уряд шукати додаткове фінансування. Експерти зазначають, що війна обходиться бюджету США приблизно у 890 мільйонів доларів щодня.

Лідер меншості у Палаті представників Хакім Джеффріс в ефірі програми Meet the Press на NBC різко розкритикував урядову політику, наголосивши на відсутності обґрунтування або пояснень необхідності війни на Близькому Сході, інформує ЗМІ.

Попри закриті брифінги для законодавців, Пентагон досі не визначив конкретну суму додаткового фінансування, що породжує недовіру навіть серед деяких республіканців. Їхня позиція може змінитися, якщо конфлікт перейде в затяжну фазу.

Як зазначає CNN, для ухвалення фінансового пакета в Сенаті необхідно зібрати щонайменше 60 голосів, що виглядає малоймовірним через опір частини сенаторів. Наприклад, сенатор Кріс Мерфі закликав колег відмовитися від фінансування операції заради збереження життя військових. Він підкреслив, що підтримка військовослужбовців означає необхідність виведення їх із небезпеки, а отже, голосування проти виділення додаткових коштів.

Тим часом Білий дім наполягає на тому, що подальше фінансування є критично важливим для стримування дій Ірану, тоді як Конгрес закликає до прозорості та звітності за вже витрачені ресурси.

Зауважимо, що перші 100 годин військової операції США проти Ірану обійшлися приблизно у 3,7 млрд доларів США, що складає близько 891 млн на день. Відповідний підрахунок оприлюднив Центр стратегічних та міжнародних досліджень (CSİS).

Нагадаємо, 5 березня сенат США відхилив пропозицію щодо обмеження військових повноважень президента Дональда Трампа в проведенні операцій проти Ірану без схвалення Конгресу. За цей законопроєкт проголосували 48 сенаторів, тоді як 52 висловилися проти. Таким чином рішення стало своєрідною перевіркою на підтримку Конгресом військової кампанії, яку Трамп розпочав без попереднього узгодження із законодавцями.

Війна з Іраном: як США зіткнулись з нестачею ракет

Стармер розмовляв із Трампом після шквалу критики

Британський прем’єр-міністр Кір Стармер провів розмову з президентом США в неділю, 8 березня, після заяв Дональда Трампа, що Велика Британія більше не потрібна у війні з Іраном. Про це повідомляє The Guardian.

Як йдеться в публікації, речник британського уряду уточнив, що лідери “почали з обговорення останньої ситуації на Близькому Сході та військової співпраці між Великою Британією і США через використання баз британських ВПС для підтримки колективної самооборони партнерів у регіоні”.

Крім цього, Стармер висловив співчуття американському президенту і народу США у зв’язку із загибеллю шести американських військовослужбовців.

Речник також наголосив на готовності обох лідерів до подальшого діалогу на наступних зустрічах.

Раніше у Міністерстві оборони Британії підтвердили, що чотири американські бомбардувальники B-1 Lancer прибули на базу Королівських ВПС Фейрфорд у Глостерширі. Один з них приземлився ввечері п’ятниці, тоді як решта – в суботу вранці. Їхнє розміщення пов’язане із спеціальними оборонними операціями, спрямованими на стримування Ірану від запуску ракет.

Нагадаємо, що 7 березня Дональд Трамп розкритикував Велику Британію за нібито запізнілі дії. За його словами, США та Ізраїль майже завершили війну з Іраном, тому “нам не потрібні люди, які приєднуються до воєн після того, як ми вже перемогли!”

Ми повідомляли, що французький президент Емманюель Макрон провів телефонну розмову з іранським лідером Масудом Пезешкіаном, закликавши негайно припинити напади на країни регіону.

Макрон зв’язався із президентом Ірану

Французький президент Емманюель Макрон провів телефонну розмову з іранським лідером Масудом Пезешкіаном, закликавши негайно припинити напади на країни регіону. Про це він у неділю, 8 березня, повідомив на своїй сторінці в соцмережі X.

“Я провів бесіду з президентом Ірану… Я наголосив на необхідності негайного припинення Іраном ударів по країнах регіону. Іран також повинен гарантувати свободу судноплавства, поклавши край фактичному закриттю Ормузької протоки”, – написав Макрон.

Він також висловив стурбованість продовженням ядерної та балістичної програм Тегерана, які вважає ключовою причиною поточної безпекової кризи на Близькому Сході.

“Сьогодні як ніколи необхідно знайти дипломатичне рішення цих найважливіших проблем, покласти край ескалації і зберегти мир. Ми домовилися залишатися на зв’язку”, – підкреслив Макрон.

Французький президент також висловив занепокоєння долею двох громадян Франції – Сесіль Колер та Жака Парі, які зараз перебувають під домашнім арештом у посольстві Франції в Тегерані.

“Їхнє повернення залишається для нас абсолютним пріоритетом”, – наголосив він.

Нагадаємо, президент США Дональд Трамп 8 березня заявив, що жоден наступний верховний лідер Ірану не зможе довго утримувати владу без схвалення з боку Вашингтона.

Раніше президент США Дональд Трамп розкритикував прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера за нерішучість у питанні участі у війні в Ірані. Він підкреслив, що Вашингтон запам’ятає те, що Лондон не наважився допомогти Штатам у цій війні.

Трамп попередив наступного лідера Ірану

Президент США Дональд Трамп заявив, що наступний верховний лідер Ірану “не протримається довго”, якщо Тегеран не отримає його схвалення перед призначенням. Про це повідомляє ABC News.

“Він має отримати схвалення від нас. Якщо цього не буде – не протримається довго. Ми хочемо бути впевнені, що не доведеться повторювати це кожні десять років”, – пояснив глава Білого дому.

Президент додав, що не хоче, аби Іран отримав ядерну зброю: “Я не хочу, щоб через п’ять років усе повторилося або гірше – щоб вони мали ядерну зброю”.
На запитання, чи готовий він схвалити когось, хто має зв’язки зі старим режимом, Трамп відповів: “Я б так зробив, щоб вибрати хорошого лідера. Є багато людей, які могли б вимогам”.

Глава Білого дому також заявив, що Іран планував захопити весь Близький Схід, тоді як США, за його словами, зупинили ці плани.

Окрім того, Трамп не виключив можливості використання спеціальних сил для контролю над збагаченим ураном Ірану: “Все на столі. Все”.

Водночас Трамп відмовився прогнозувати тривалість війни: “Я не прогнозую. Все, що можу сказати – ми випереджаємо графік як за ефективністю, так і за часом”. Минулого тижня він заявляв, що війна триватиме лише чотири-п’ять тижнів.

Трамп зробив заяву щодо наступного лідера Ірану

У Москві четвертий день відключають інтернет

Масштабні збої в роботі мобільного інтернету та стільникового зв’язку у Москві тривають четвертий день поспіль. Про це пише TMT з посиланням на даних Downdetector.

Скарги на відключення надходять і з інших регіонів Росії, проте, 40% із них припадає саме на столицю РФ. Проблеми фіксують абоненти МТС, Т2, Yota, МегаФон, Білайн та інших операторів.

У Білайні перебої пояснили “зовнішніми обмеженнями”, тоді як у Мегафоні заявили про стабільну роботу мережі. В Т2 заявили, що проблема не на їхньому боці. Як повідомили росЗМІ, операторам надійшов наказ обмежити мобільний інтернет в окремих районах Москви. Водночас сайти із “білого списку”, зокрема Госуслуги, соцмережі (ВКонтакте, Одноклассники), сервіси Яндекса, маркетплейси та ресурси держорганів, залишаються доступними.

Проблеми зі зв’язком у Москві почалися ввечері 5 березня. Першими відчули відключення мешканці Південного адміністративного округу, до ранку 6 березня обмеження почали знімати, втім, згодом перебої виникли у Центральному окрузі. У службах підтримки операторів тоді заявили, що терміни усунення обмежень невідомі.

Відключення інтернету в Росії відбуваються з травня 2025 року. За сім місяців зафіксовано понад 11,9 тис. шатдаунів по всій країні. За результатами 2025 року Росія стала світовим лідером за кількістю відключень: сумарна тривалість сягнула 37 166 годин, зачепивши близько 146 млн осіб. Глава РФ Володимир Путін пояснював такі заходи необхідністю захисту від ударів безпілотників.

Вже 20 лютого Путін підписав закон, який зобов’язує операторів зв’язку призупиняти надання послуг за вимогою ФСБ. Згідно з документом, компанії звільняються від відповідальності перед абонентами за неналежне виконання зобов’язань у таких випадках. Нагадаємо, Кремль схвалив масове відключення інтернету. Речник російського диктатора Володимира Путіна підтвердив, що обмеження мобільного інтернету, нібито запроваджені для боротьби з безпілотниками, вважаються “цілком обґрунтованими і необхідними”. Дротовий і мобільний. В Росії зникає інтернет

В Ірані обрали наступника Хаменеї – ЗМІ

Керівники Ірану провели голосування щодо того, хто замінить ліквідованого аятолу Алі Хаменеї на посаді верховного лідера. Втім, ім’я наступника поки не розголошують. Про це повідомляє The Guardian.

“Найбільш підходящого кандидата, схваленого більшістю Асамблеї експертів, було визначено”, – заявив член відбіркового органу Мохсен Хейдарі.

Інший член органу, Мохаммад Мехді Мірбагері, підтвердив, що “було досягнуто твердої думки, що відображає погляд більшості”. Аятола Мохсен Хейдарі Алекасір висунув припущення, що новий лідер, ймовірно, буде особою, проти якої виступає Вашингтон. Він зазначив, що критика з боку США, зокрема Дональда Трампа щодо потенційного обрання, “несвідомо надала Асамблеї певну допомогу”.

Ізраїльська армія заявила, що буде продовжувати стежити за будь-яким наступником верховного лідера Ірану. У повідомленні на платформі X івійськові наголосили, що відстежуватимуть кожного, хто прагне призначити наступника Хаменеї. Нагадаємо, верховний лідер Ірану Хаменеї загинув 28 лютого внаслідок ударів США та Ізраїлю. 3 березня новим верховним лідером Ірану став син Хаменеї – Моджтаба Хаменеї.

ЦАХАЛ заявив про удари по об’єктах КВІР у Тегерані

Армія оборони Ізраїлю (IDF) повідомила, що під час нещодавніх хвиль авіаударів у Тегерані були уражені кілька об’єктів, зокрема штаб-квартира Космічних сил Корпусу вартових ісламської революції. Про це повідомляє The Times of Israel.

За даними ізраїльських військових, ця штаб-квартира слугувала центром прийому, передачі та досліджень для Іранського космічного агентства, котре пов’язане з військовими структурами режиму.

У штабі також розміщувалися дослідницькі об’єкти та система командування і управління супутником Хайям, запущеним Іраном у серпні 2022 року. За твердженням IDF, КВІР використовував цей супутник для просування терористичної діяльності та спостереження за Ізраїлем і країнами регіону.

Крім того, під час ударів ізраїльські військові уразили 50 бункерів на базі внутрішніх сил безпеки Ірану, котрі використовувалися для зберігання боєприпасів.

Також під удари потрапили база воєнізованого формування Басідж, штаб внутрішніх сил безпеки та комплекс, що належить сухопутним військам КВІР.

Нагадаємо, авіація Ізраїлю завдала точного удару по ключових командирах Ліванського корпусу сил Кудс Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) Ірану, які діяли в столиці Лівану – Бейруті.
Ізраїль атакував нафтові об’єкти Ірану