Російські війська вже прибувають в Білорусь Спільні стратегічні військові навчання Росії та Білорусі “Захід 2025” (“Запад-2025”) відбудуться на території Білорусі. Хоча білоруська влада заявляє, що навчання мають оборонний характер, їхні особливості викликають занепокоєння в України та країн НАТО.
Навчання триватимуть з 12 по 16 вересня 2025 року. Заявлено, що вони відбудуться на полігонах у глибині Білорусі, подалі від західних кордонів, щоб “знизити напруженість”.
Офіційна мета навчань – відпрацювання взаємодії збройних сил РФ та Білорусі, зокрема відбиття повітряних атак, оборонні бої та боротьба з диверсійно-розвідувальними групами. Додамо, що перші російські підрозділи почали прибувати до Білорусі з 11 серпня.
Хоча Україна наразі не фіксує безпосередньої загрози з боку сусідньої країни, навчання можуть бути використані Росією як привід для відволікання уваги, гібридного шантажу або навіть для відкриття нового північного фронту. Навчання викликають занепокоєння і у країнах НАТО. Зазначається, що вони можуть бути використані для тиску на східний фланг Альянсу, зокрема на Балтійські країни. У відповідь на це, Польща готує спільні з НАТО дивізійні маневри.
Експерти наголошують, що навчання часто є інструментом політичного шантажу. Заявлена кількість учасників (близько 13 тис. осіб) може бути занижена, щоб уникнути обов’язкового міжнародного спостереження.
Тим паче, що Білорусь заявила, що під час навчань буде відпрацьовано планування застосування тактичної ядерної зброї. Також буде задіяно ракетний комплекс Орєшнік, який, за словами білоруської сторони, здатний нести ядерні боєголовки.
Такі заяви – не випадкові перед зустріччю лідера РФ Володимира Путіна з американським президентом Дональдом Трампом на Алясці, зауважують експерти. Тиск Орєшніком Ще 10 серпня, за п’ять днів до зустрічі Трампа з Путіним, заступник глави російського Міністерства закордонних справ Сергій Рябков нагадав, що Росія, мовляв, “не гаяла часу” і має у своєму розпорядженні інші новітні озброєння, крім ракетного комплексу Орєшник. Москва, за його словами, відмовилася від мораторію на розміщення ракет середньої та меншої дальності, щоб “остудити розпалені голови в столицях деяких країн НАТО”. Усе це – маніпуляції Кремля, покликані продемонструвати нібито сильну позицію диктатора, переконані аналітики.
Це ж стосується і “Заходу-2025”. Завідувач сектору Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Іжак висловив думку, що масштаби навчань значно менші, ніж ті, що передували повномасштабному вторгненню. В ефірі телеканалу FREEДОМ експерт заявив, що заяви про випробування ядерної зброї – маневри Росії та Білорусі для шантажу та психологічного тиску на країни Європи.
Спільні російсько-білоруські навчання, як зазначає Іжак, є сигналом, спрямованим на Європу, щоб змусити її вплинути на США. “Попутно нагадати про те, що було перед вторгненням в Україну, нагадати про себе перед самітом на Алясці, у низці інших заяв, що вони ще запустять Орешник і Буревесник. Я думаю, насправді вони не знають, що будуть запускати, все залежить від того, що вони технічно можуть зробити”,– сказав Іжак. Втім Іжак припускає, що в навчаннях не буде потужної військової компоненти, все обмежиться інформаційними сигналами. Він переконаний, що Олександр Лукашенко не дозволить використовувати свою територію для реальних атак на Україну, Польщу чи країни Балтії. У разі такого сценарію Білорусь сама стане об’єктом ударів, до чого, за словами експерта, режим Лукашенка абсолютно не готовий. Таким чином, Мінськ і Москва намагаються чинити інформаційний тиск на Україну.
Але все та ж зустріч на Алясці впливає на перебіг “Заходу-2025”. Як зауважує Михайло Самусь, директор New Geopolitics Research Network в статті для Еспресо, “миротворчі” заяви Трампа напередодні “історичної” зустрічі з Путіним різко підвищили небезпеку використання Росією навчань для шантажу і тиску на Україну та європейські країни НАТО. І тому заяви про застосування ядерної зброї та Орєшніка в Білорусі – невипадкові. “Все робиться з однією метою: напередодні зустрічі Трамп-Путін Росія намагається створювати максимально нервову обстановку, демонструючи ініціативу на полі бою проти України та загалом на європейському театрі воєнних дій”,- пише Самусь. Навчання “Захід-2025” грають в цій ситуації важливе значення, додає аналітик. Фактично вони використовуються Кремлем як інструмент стратегічної невизначеності, посилюючи страх повторення лютого 2022 року для України, або здійснення нападу на країни Балтії чи Польщу.
І про треба поговорити окремо. Сценарії розвитку подій Україна уважно стежить за спільними військовими навчаннями Росії та Білорусі “Захід-2025”. За даними керівника Центру протидії дезінформації РНБО Андрія Коваленка, наразі безпосередньої військової загрози для України з білоруської території не фіксують.
Коваленко запевнив, що українська сторона володіє повною інформацією про реальну кількість російських військових, які беруть участь у навчаннях, та контролює всі події. Водночас він попередив, що Росія використовуватиме цю ситуацію для інформаційних маніпуляцій.
Речник Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Андрій Демченко повідомив, що ризик для України зростатиме, особливо під час активної фази навчань, яка запланована на 12–16 вересня. Він підтвердив, що перші ешелони російської техніки та особового складу вже прибули до Білорусі, але їхня кількість наразі незначна.
Хоча цей напрямок залишається потенційно небезпечним, Демченко зауважив, що безпосередньо біля кордону нестандартних ситуацій чи загрозливих моментів поки не фіксується. Наразі ознак формування ударного угруповання на території Білорусі немає.
За оцінками Самуся, найреальнішим розвитком подій з навчаннями в Білорусі є сценарій гібридної операції з активними інформаційно-психологічними діями проти України та Заходу. Тож саме для підсилення інформаційного тиску Росія і використовує ядерний шантаж, підкреслюючи, що навчання “Захід-2025” це не просто загроза конвенційного нападу на країни НАТО та Україну, але й відпрацювання ядерних ударів по Європі та США.
Втім, на думку виконавчого директора Українського центру безпеки та співпраці Дмитра Жмайла, яку він висловив в ефірі 24 каналу, ці навчання не становлять реальної загрози для східних країн НАТО, таких як Польща, Литва, Латвія та Естонія.
Разом з тим Жмайло вважає, що під час навчань можуть траплятися провокації, подібні до недавнього інциденту, коли російський безпілотник Гербера залетів на територію Литви. Експерт не виключає і інших маневрів. Наприклад, розгортання наступальних колон. Проте він сумнівається, що загроза вийде за межі таких інцидентів, диверсій чи зальотів дронів.
Щодо України, то Жмайло припускає, що російські війська, які беруть участь у навчаннях, після їх завершення будуть перекинуті на фронт для посилення штурмових підрозділів. Це робить наступ на північні кордони України з Білорусі, як у 2022 році, вкрай малоймовірним.
На думку експерта, білоруський диктатор Лукашенко усвідомлює нестійкість свого становища. Візит американського посла Кіта Келлога допоміг йому частково вийти з міжнародної ізоляції. Крім того, він посилює співпрацю з Китаєм, що підтверджується спільними навчаннями. Лукашенко розуміє, що присутність російських військ на його території робить її легітимною ціллю для українських ударів, тому зацікавлений у тому, щоб російські сили покинули Білорусь після навчань.
Валерія Шипуля
Категорія: Новини політики
Зеленський взяв участь у засіданні Коаліції охочих
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що у межах його візиту до Німеччини відбулося шосте засідання “Коаліції охочих”.
“Разом із партнерами підтримали зусилля Президента США Дональда Трампа заради закінчення війни, припинення вбивств і досягнення справедливого й тривалого миру. Вдячний партнерам за спільну позицію: шлях до миру не може бути визначений без України, а переговори можуть принести результат лише тоді, коли будуть відбуватися в умовах припинення вогню”, – зазначив він.
Зеленський подякував за активну підтримку України та закликав партнерів фінансувати українське виробництво дронів, щоб збільшувати спроможності нашої країни захищати себе, і приєднуватися до нового натовського інструменту PURL щодо закупівлі американської зброї.
У межах засідання було узгоджено наступні кроки та досягнуто домовленостей й надалі працювати в тісному контакті між Україною, усією Європою та США.
“Дякую всім, хто докладає зусиль задля справедливого завершення цієї війни, – зазначив Зеленський.
ЗМІ назвали потенційну локацію тристоронньої зустрічі США, України і РФ
Тристоронній саміт президента України Володимира Зеленського, президента США Дональда Трампа і російського диктатора Володимира Путіна може відбутися в Європі або на Близькому Сході. Про це повідомляє The Guardian.
Зазначається, що потенційну локацію для зустрічі Зеленського, Трампа і Путіна обговорювали під час сьогоднішньої відеоконференції, у якій узяли участь президенти США, України та європейські лідери.
Ймовірно, вони розглядали міста в Європі та на Близькому Сході.
Стало відомо, у якому місті відбудеться зустріч Трампа з Путіним
Президент США Дональд Трамп та лідер Росії Володимир Путін планують зустрітися в місті Анкоридж на Алясці. Про це повідомила прессекретарка Білого дому Керолайн Левітт. Переговори між Трампом та Путіним заплановані на п’ятницю, 15 серпня, відбудуться у найбільшому місті Аляски. Левітт заявила, що Трамп налаштований спробувати припинити війну та зупинити насильство, а також завжди віддає перевагу мирним вирішенням конфліктів та партнерству.
Дедлайн провалений: чи готовий Трапм застосувати санкції проти РФ
Президент США Дональд Трамп встановив термін до 8 серпня 2025 року для Росії з метою досягнення перемир’я з Україною, погрожуючи новими санкціями у разі невиконання цього умови. Трамп спершу оголосив 50-денний термін, але згодом скоротив його до 10 днів через продовження російських атак на українські міста. Проте до 8 серпня нові санкції не були запроваджені, а Трамп зосередився на інших діях, в тому числі на запровадженні тарифів на індійські товари. Зустріч Трампа з Путіним на Алясці стала предметом обговорення європейських лідерів, які закликали посилити санкції проти Росії. Експерти вважають, що Росія намагається уникнути санкцій та затягнути переговорний процес, маніпулюючи Трампом. Європейські країни прагнуть до посилення тиску на Росію для забезпечення миру та безпеки в регіоні.
Генсек Ради Європи відвідає Київ
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе планує відвідати Київ для зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським. Вони обговорять співпрацю в межах Плану дій з відновлення демократії, прав людини та верховенства права в Україні. Берсе також висловив підтримку стосовно майбутніх перемовин між президентом США Дональдом Трампом та російським лідером Володимиром Путіним, підкреслюючи необхідність миру на основі справедливості в Україні. Рада Європи висловила підтримку сталого і справедливого миру, який має бути досягнутий з участю України.
Не остання СВО агресора: як і чому Росія втрачає Кавказ
У Білому домі 8 серпня Трамп та Путін приймали лідерів Азербайджану та Вірменії, які підписали декларацію про мирні відносини між країнами. Угода передбачає просування до підписання мирного договору та створення транспортного коридору між Азербайджаном та ексклавом Нахічевань. Коридор отримав назву “Шлях Трампа за міжнародний мир і процвітання”. Росія втрачає свої позиції на Південному Кавказі через цю угоду. Іран критикує ідею коридору, оскільки вважає, що це зблизить НАТО до своїх кордонів. Росія намагається помститися, але Азербайджан готовий допомагати Україні у разі продовження російської агресії.
Росія вдарила ракетами по Дніпру, є поранені
Сьогодні вранці російські агресори здійснили ракетну атаку на місто Дніпро. Троє людей були поранені, серед них 41-річна жінка та двоє чоловіків у віці 21 та 29 років. Їх стан оцінюється як середньо тяжкий. Також були пошкоджені автомобілі та будівлі на підприємстві. Крім того, обстріли тривали у Нікопольському районі, де були застосовані артилерія та безпілотники, що призвело до загибелі однієї людини та поранення іншої. Будинки та господарські споруди також пошкоджені. У Мирівській громаді господарська споруда вибухнула через влучання FPV-дрона, але пожежу вдалося загасити. На Синельниківщині також постраждала Межівська громада, де безпілотники завдали ударів, що призвело до загоряння будинків.
Зустріч Зеленського з Путіним: Росія обирає війну
Президент України Володимир Зеленський виразив бажання зустрітися з президентом Росії Володимиром Путіним для вирішення конфлікту на Донбасі. Україна наполягає на прямих переговорах на вищому рівні, але Росія затягує процес, висуваючи різні умови. Обидві сторони мають різні підходи до способу проведення переговорів, що ускладнює можливість зустрічі лідерів. Також важливою ролью у цьому процесі відіграє президент США Дональд Трамп, який планує організувати зустріч з Путіним та Зеленським. Однак багато експертів вважають, що зустріч лідерів можлива лише після нищівних поразок російських військ на фронті.
Не фанат України. Новий президент Польщі
Новий президент Польщі Кароль Навроцький прийняв присягу і офіційно вступив на посаду. Під час своєї виборчої кампанії Навроцький активно використовував антиукраїнські тези. Чи є підстави сподіватися, що жорстка антиукраїнська риторика залишиться в минулому?
Польський історик
Навроцький очолював Музей Другої світової війни в Гданську та польський Інститут національної пам’яті. На цих посадах Навроцький показав себе як популяризатор так званого патріотичного наративу історії Польщі, пише Gazeta Krakowska.
За його керівництва домінуючою темою польської історичної політики замість умовної «Катыні» і пов’язаного з нею міфу боротьби польського народу за демократичну Польщу стала умовна «Волинь» з її явним антиукраїнським ресентиментом.
«Катынь» була відважним викликом сильній радянській або пізніше російській владі. “Волинь — це спроба боляче вдарити більш слабкого сусіда, що воює з тим, хто ще недавно вважався головним ворогом Польщі”, — писав про це колишній керівник українського Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
Про погляди Кароля Навроцького на історію переконливо свідчить і його заява про те, що принаймні протягом усього ХХ століття поляки як народ жодного разу не повелися негідно і їм не соромно перед своїми сусідами та іншими народами світу.
З цим твердженням, наприклад, могли б сперечатися чехи — враховуючи те, що у 1938 році, за гарячими слідами Мюнхенської змови, польські війська окупували район Заолззя площею приблизно 800 квадратних кілометрів. Ці території були повернені Чехословаччині лише після закінчення Другої світової війни.
Ставлення до України
Навроцький вважає виправданою і відповідною інтересам Польщі подальшу військову підтримку Києва з метою, щоб агресивна імперіалістична Росія була фізично якомога далі від польських кордонів.
Водночас — і це об’єднує Навроцького з усім мейнстрімом польської політики — він категорично виступає проти участі польських військових у будь-якому контингенті, який гіпотетично може бути відправлений в Україну в рамках мирного процесу.
З іншого боку, він заявляє, що Україна нібито недостатньо вдячна Польщі за надану і надавану підтримку, Київ ставиться до Варшави не по-партнерськи. Ще один ключовий тезис в українській політиці Навроцького — він виступає проти членства Києва в ЄС і НАТО до “остаточного вирішення волинського питання”.
“Я не бачу Україну ні в ЄС, ні в НАТО до моменту вирішення настільки важливих для поляків цивілізаційних питань. Не може бути частиною міжнародних союзів держава, яка не здатна розібратися з надзвичайно брутальними злочинами проти 120 тисяч своїх сусідів”, — заявив він у січні цього року.
Варшавські спостерігачі зауважують, що якщо передвиборча риторика Навроцького в цьому відношенні не зміниться і після того, як він займе президентський пост, то він стане першим в новітній історії Польщі президентом, який відступить від традиційної ролі адвоката і лобіста України в європейських структурах.
Розмова з Зеленським
31 липня Навроцький і президент України Володимир Зеленський провели першу телефонну розмову. Прес-секретар Навроцького Рафал Лешкевич повідомив, що розмова відбулася за ініціативою Зеленського, який привітав Навроцького з перемогою на президентських виборах.
“Кароль Навроцький підкреслив, що співпраця між двома країнами має базуватися на взаємній повазі та щирому партнерстві… Росія – це неоімперська, колоніальна держава під керівництвом військового злочинця Володимира Путіна. Тому Україна, яка бореться проти кремлівського режиму, може розраховувати на підтримку Польщі”, – йдеться в його заяві.
Однією з центральних тем розмови була історична політика.
“Кароль Навроцький підкреслив, що він є голосом народу, який вимагає зміни підходу України до важливих і досі невирішених історичних питань. Це має змінитися. Обраний президент сказав, що історичні питання будуть темами подальших розмов з президентом України”, – розповів спікер.
Зеленський, коментуючи бесіду, висловив надію, що Польща і надалі залишатиметься надійним партнером і союзником України.