Автор: admin

Прес-секретар Білого дому Керолайн Лівітт заявила, що США передали Ірану мирний план, спрямований на припинення бойових дій на Близькому Сході. Іран відповів зустрічними вимогами. Наразі інтереси сторін діаметрально протилежні. Як може закінчитись війна на Близькому Сході та як це впливає на хід російсько-української війни? 15 пунктів плану Трампа Згідно з повідомленнями міжнародних медіа, зокрема The New York Times, адміністрація Дональда Трампа через Пакистан передала Тегерану план мирного врегулювання, що складається з 15 пунктів.
Центральною частиною плану є повний демонтаж іранської ядерної інфраструктури. Це включає виведення з експлуатації та знищення трьох стратегічних об’єктів у Натанзі, Ісфахані та Фордо. Тегеран має офіційно зобов’язатися ніколи не прагнути до створення ядерної зброї та повністю припинити збагачення урану на своїй території. Усі наявні запаси збагаченого матеріалу, зокрема близько 440 кг. високозбагаченого урану, мають бути негайно вивезені з країни або передані під повний контроль МАГАТЕ.
Крім того, план передбачає надання міжнародним інспекторам безперешкодного доступу до всіх іранських об’єктів та інформаційних баз.
Окремий блок стосується ракетної програми: США вимагають суворого обмеження кількості та дальності балістичних ракет, дозволяючи їх використання виключно для цілей самооборони.
Також Вашингтон наполягає на тому, щоб Іран повністю відмовився від підтримки своїх проксі-груп у регіоні, таких як Хезболла та хусити, припинивши їхнє фінансування та озброєння.
Важливою умовою є також стабілізація ситуації на морі: Ормузька протока має бути проголошена вільною морською зоною і залишатися відкритою для міжнародного судноплавства без будь-яких перешкод чи зборів з боку Тегерана.
У разі виконання цих умов США обіцяють повне скасування міжнародних санкцій, пов’язаних із ядерною програмою, та зняття механізму їхнього швидкого повернення. Замість військових розробок Вашингтон пропонує допомогу в розвитку цивільного атомного сектора, зокрема для генерації електроенергії на АЕС у Бушері, але за умови, що ядерне паливо постачатиметься з-за кордону під суворим наглядом ООН. “Ця ініціатива демонструє прагнення адміністрації Дональда Трампа знайти дипломатичний шлях виходу з протистояння, яке вже спричинило серйозну дестабілізацію світової економіки.”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. В Білому домі підтверджують наявність діалогу Прессекретар Білого дому Керолайн Лівітт підтвердила наявність діалогу, проте була обережною щодо деталізації самого документа. “Я бачила план із 15 пунктів, який обговорювався в медіа. Я б застерегла репортерів у цій залі від повідомлень про спекулятивні пункти або плани з анонімних джерел. Білий дім ніколи не підтверджував цей план у повному обсязі. У ньому є елементи правди, але деякі історії, які я читала, не були повністю фактичними”,- сказала вона. Лівітт наголосила на продовженні дипломатичних зусиль. За її словами, переговори тривають і вони продуктивні.
Водночас вона чітко окреслила позицію адміністрації на випадок відмови Тегерана від угоди. “Якщо Іран не прийме реальність нинішнього моменту, якщо вони не зрозуміють, що зазнали воєнної поразки і будуть програвати й надалі, президент Трамп подбає про те, щоб по них вдарили сильніше, ніж будь-коли раніше. Президент Трамп не блефує, і він готовий дати волю пеклу”, – сказала Левіт. У Ірана свої вимоги Наразі Іран не лише не прийняв вимог США, але й виставив свої.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі сказав що наразі країна зосереджена на стратегії опору. “Нашою політикою є продовження боротьби, ми не маємо наміру вести переговори на умовах тиску”, – сказав він. Фундаментальною умовою іранська влада називає повне та беззастережне скасування економічних санкцій.
Тегеран також висуває низку безпекових вимог, серед яких припинення військових операцій проти своїх посадовців та виплата репарацій за завдані в ході конфлікту збитки.
Щодо ядерного питання, Ісламська Республіка висловлює готовність надати міжнародні гарантії мирного характеру своїх розробок, проте категорично відмовляється від згортання цивільних технологій. Іранські дипломати наголошують на тому, що держава має невід’ємне право використовувати ядерну енергію для наукових та енергетичних потреб. Водночас представники військового командування, зокрема Ебрагім Зольфагарі, висловлюються більш жорстко, підкреслюючи, що справжня безпека регіону залежить від обороноздатності країни, а не від підписаних паперів.
Також Іран хоче грошей за дозвіл проходити через Ормузьку протоку Іранський законодавець Алаеддін Боруджерді прямо заявив: оскільки війна має свою ціну, ми цілком природно повинні брати транзитні збори з суден, що проходять через Ормузьку протоку. Які є варіанти розвитку подій надалі? Аналіз поточного протистояння між США та Іраном дозволяє експертам виділити три основні сценарії розвитку подій. Першим вважається варіант “Великої угоди”, де адміністрація Трампа гарантує збереження чинної влади в Тегерані в обмін на повну ліквідацію ядерної інфраструктури та відкриття Ормузької протоки. Це дало б змогу США оголосити про стабілізацію енергетичного ринку, а Ірану – отримати доступ до заморожених активів і зняття санкцій.
Альтернативний сценарій передбачає перехід до затяжної війни на виснаження. Тегеран може використовувати тактику “стратегічного терпіння”, розраховуючи на втому американського електорату від високих цін на пальне. У такому разі конфлікт супроводжуватиметься постійними обмінами ударами та диверсіями без остаточного політичного рішення, що триматиме світову економіку в напрузі протягом наступних років.
Найбільш небезпечним залишається сценарій внутрішнього колапсу або ядерної ескалації. Якщо воєнний тиск призведе до падіння контролю іранського уряду над ядерними матеріалами, це спровокує неконтрольований хаос у регіоні. Водночас спроба Тегерана здійснити фінальний ядерний прорив змусить Вашингтон перейти до масштабного наземного вторгнення, що остаточно змінить геополітичну карту Близького Сходу. Вплив конфлікту між США та Іраном на війну в Україні Для України є плюси та мінуси від цього конфлікту. З одного боку, це суттєво відволікає увагу та військові ресурси Вашингтона, що створює ризики затримок у постачанні критичного озброєння для ЗСУ. З іншого боку, прямий удар по ВПК Ірану підриває здатність Тегерана постачати дрони та ракети для потреб російської армії.
Головним ризиком наразі є затягування конфлікту. “Ясно, що Путін прагне затягування війни, зрозуміло, що для нього це вигідно. Він вважає, що через сплеск цін на нафту отримає гешефт, це дасть змогу поповнити фінансові запаси на зброю… Якщо ця кампанія затягнеться, то в перспективі можуть бути ризики з точки зору доступності зброї для України”, – каже військовий експерт Олександр Мусієнко. Вікторія Хаджирадєва