Зовнішній держборг РФ сягнув рекордної позначки

Державний зовнішній борг Росії станом на 1 лютого 2026 досяг 61,97 млрд доларів – найвищий показник за останні 20 років. Про це свідчать даних Мінфіну РФ, повідомляє The Moscow Times.
Станом на 1 січня 2006 року він становив 76,5 млрд доларів, але вже до 2007-го знизився до 52 млрд доларів і в наступні роки не перевищував позначки 60 млрд доларів.
Банк Росії оцінював сукупний зовнішній борг країни на 1 січня 2026 року в 319,8 млрд доларів. За даними регулятора, за рік він зріс на 30 млрд доларів, або на 10,4%. Це вплинула переоцінка зобов’язань через зміцнення рубля, і навіть залучення додаткового боргового фінансування.
Крім зовнішнього держборгу, уряд має внутрішній борг. За 2023-25 ​​роки він збільшився на 13 трлн руб. і досяг позначки 38,5 трлн руб.
У 2026 році влада планує зайняти ще 3,98 трлн руб., у 2027-му – 3,79 трлн, а в 2028-му – 4,57 трлн. Таким чином, за три роки загальний внутрішній держборг має збільшитися на 15,2 трлн руб., до 53,7 трлн.
Уряду доводиться нарощувати держборг, щоб залатати бюджет, дефіцит якого в 2025 перевищив початковий план в 5 разів і склав 5,7 трлн руб.
Правлячий режим РФ все ще леліє надію зменшити “дірку” в скарбниці до 3,8 трлн руб.
Зовнішній держборг передбачає зобов’язання уряду перед нерезидентами іноземної валюти. Він є частиною загального зовнішнього боргу країни, який також посідає банки, державні та приватні компанії, і навіть різні організації.

Рішення МОК: у Мілані стартувало слухання щодо Гераскевича

У четвер, 12 лютого, Владислав Гераскевич отримав дискваліфікацію через своє рішення продовжувати виступи в шоломі пам’яті.
Зазначається, що після оголошення рішення МОК юридична команда спортсмена подала апеляцію за прискореною процедурою щодо його усунення. Як повідомляє Суспільне спорт, слухання справи Владислава Гераскевича розпочалося в Мілані, причому дане засідання буде закритим. “Я повинен бути сьогодні частиною змагань, а не частиною слухання”, – висловився Владислав, коли прибув до виїзної локації Спортивного арбітражного суду.
Раніше Михайло Гераскевич назвав вердикт МОК дискваліфікацією демократії.
Гераскевич став орденоносцем України згідно з офіційним указом президента

Наслідки масованої атаки на Одещину: стан інфраструктури та допомога людям | Олексій Химченко

Олексій Химченко, Заступник начальника Одеської обласної військової адміністрації

Підписуйтесь на канал та натискайте на дзвоник, аби бути в курсі усіх актуальних тем у Парламенті.

Долучайтесь до наших соцмереж:
https://www.facebook.com/radatvchannel
https://www.instagram.com/tv_rada
https://telegram.me/tv_rada
https://vm.tiktok.com/ZM8MbP1JV

#Одеса #Одещина #обстріли #шахеди #енергетика #інфраструктура #світло #відключення #Кілія #відбудова #єВідновлення #пунктинезламності #дрони #блекаут #війнавукраїні

У Києві і Житомирі попередили теракти

Правоохоронці знешкодили агентурну мережу російської ФСБ, яка готувала теракти у багатолюдних місцях у Києві та Житомирі. Про це повідомили СБУ і Нацполіція в п’ятницю, 13 лютого.
Вказано, що вдалося затримати двох жінок, які працювали на ворога. Рашисти завербували їх у Телеграм-каналі з пошуку “легких заробітків”. За теракт у Житомирі їм пообіцяли 50 тисяч гривень. У подальшому вони мали вчинити теракт і в Києві. “Встановлено, що підготовкою вибухів займалися 24-річна контрактниця ЗСУ та її 25-річна подруга, що входили до агентурної мережі ФСБ. У грудні 2025 року правоохоронці затримали трьох учасників цієї ж мережі після того, як вони вчинили теракт у Дарницькому районі Києва”, – йдеться у повідомленні. Після вербування агентки отримали від ФСБ гроші на оренду квартири у Житомирі. Там вони облаштували підпільну лабораторію з виготовлення саморобних вибухових пристроїв (СВП) за інструкцією росіян.
Компоненти до вибухівок фігурантки закуповували у місцевих магазинах та на ринку, які відвідували поодинці, регулярно змінюючи одяг для конспірації.
Після спорядження СВП агентки очікували від ФСБ геолокації місць запланованих терактів, де вони мали закласти бомби.
Співробітники СБУ завчасно викрили зловмисниць, задокументували їхні злочини і затримали на етапі виготовлення першої вибухівки. Під час обшуків виявлено компоненти до бомби, а також смартфони із доказами роботи на ворога.
Агенткам повідомили про підозру за статтею про готування до терористичного акту за попередньою змовою групою осіб (ч.1 ст.14, ч.2 ст.258 Кримінального кодексу України). Їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Дивіться фото: У Києві і Житомирі попередили теракти

У Херсоні чоловік підірвався на вибухівці росіян

У Центральному районі Херсона чоловік підірвався на російській вибухівці. Про це повідомила пресслужба ОВА у п’ятницю, 13 лютого.

“70-річний херсонець наступив на протипіхотну міну “пелюстка”. Внаслідок детонації він дістав уламкові поранення ніг, контузію, вибухову та закриту черепно-мозкову травми”, – йдеться в повідомленні.

Чоловіка госпіталізували до лікарні у середньому стані тяжкості. Начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін також повідомив, що зранку російські військові обстріляли Антонівку. Під удар потрапив 65-річний чоловік, він дістав поранення, несумісні з життям.

Росіяни вбили трьох братів у Краматорську

Російські агресори прицільно вдарили по житловому будинку в місті Краматорськ Донецької області, де мешкала родина. Загинули троє братів, їхня мати та бабуся отримали поранення, повідомила регіональна прокуратура в п’ятницю, 13 лютого.
Вказано, що під ворожий удар потрапив житловий сектор міста. Внаслідок прямого влучання у приватний будинок загинули двоє 19-річних юнаків та їхній 8-річний брат.
Крім того, тілесні ушкодження дістали 43-річна мати загиблих та 65-річна бабуся. У постраждалих діагностовано мінно-вибухові та черепно-мозкові травми зі струсом головного мозку, забої грудної клітини, хребта і руки, а також контузію.
Потерпілим надано медичну допомогу. Тип зброї встановлюється.
Розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом воєнного злочину (ч. 2 ст. 438 Кримінального кодексу України).
Трохи пізніше у Краматорській міській раді повідомили про збільшення кількості жертв російської атаки до чотирьох.
За їхніми даними, внаслідок обстрілу загинули чотири людини – хлопчик 2017 року народження та троє чоловіків 2006, 2006 і 1962 років народження.
Дивіться фото: Росіяни вбили трьох братів у Краматорську
Раніше стало відомо, що внаслідок чергової атаки “шахедами” в Одеській області постраждали четверо людей. Є пошкодження житлової, промислової, енергетичної та портової інфраструктури.

Стало відомо, де відбудеться бій Ф’юрі з росіянином

Наприкінці січня було оголошено про поєдинок ексчемпіона світу у надважкій вазі британця Тайсона Ф’юрі з росіянином Арсланбеком Махмудовим. Відомо, що вже визначено місце проведення бою, який відбудеться в Лондоні на футбольному стадіоні Тоттенгем, що вміщує понад 60 000 глядачів. Зазначається, що поєдинок заплановано на 11 квітня. Також вже організована перша пресконференція суперників, яка відбудеться в понеділок, 16 лютого, в Лондоні. Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Ring Magazine (@ringmagazine) Слід зазначити, що раніше Тайсон уже бився на цьому стадіоні, а саме в грудні 2022 року, коли він втретє зустрівся з Дереком Чісорою. Раніше Усик зробив гучну заяву про трилогію з Ф’юрі.
У команді Ф’юрі поділилися планами на майбутнє

МО розповіло про внески країн у підтримку України

Україна отримає від партнерів 38 млрд доларів для дронів, ППО та ракет до Patriot у 2026 році . Про це заявив голова Міністерства оборони (МО) України Михайло Федоров за результатами зустрічі у форматі Рамштайн 12 лютого в Telegram.
“За результатами Рамштайну партнери підтвердили один із найбільших бюджетів на підтримку України – 38 млрд доларів на 2026 рік.
Понад 6 млрд доларів у конкретних пакетах допомоги, включно з більш як 2,5 млрд доларів на українські дрони, понад 500 млн доларів на PURL, 2 млрд доларів на ППО, а також кошти на артилерійські боєприпаси, підготовку, морські спроможності й інші напрями”, – йдеться в його повідомленні.
Він додав, що домовленості з партнерами такі:

  • Велика Британія виділяє 500 млн фунтів стерлінгів на ППО та робить внесок у 150 млн фунтів стерлінгів на ініціативу PURL. Загалом надає 3 млрд фунтів стерлінгів на військову допомогу Україні у 2026 році.
  • Німеччина виділяє щонайменше 1 млрд євро на закупівлю дронів для України, профінансує проєкт “купола” ППО над українськими містами та проєкт дроново-штурмових підрозділів у межах свого бюджету на допомогу Україні в 11,5 млрд євро.
  • Норвегія виділила 7 млрд доларів у 2026 році, з яких 1,4 млрд доларів на дрони, 700 млн доларів на ППО, 200 млн доларів на артилерію, 125 млн доларів на PURL.
  • Нідерланди запевнили, що виділять, як мінімум, 0,25% ВВП на оборону України у 2026 році та анонсували внесок у 90 млн євро на PURL.
  • Бельгія дасть 1 млрд євро на військову допомогу.
  • Швеція анонсувала 24-й пакет допомоги на 1,2 млрд євро та внесок у 100 млн євро на PURL. Загалом виділяє 3,7 млрд євро на цей рік.
  • Данія на військову допомогу Україні дасть 2 млрд доларів.
  • Іспанія надає 1,2 млрд доларів.
  • Канада виділяє 50 млн доларів доларів на “данську модель” та $45 млн на медичну підтримку.
  • Ісландія зробить внесок у 8 млн доларів в ініціативу PURL та виділить $2,4 млн на закупівлю озброєння через NSATU trust fund.
  • Литва виділяє 265 доларів. млн у цьому році.
  • Латвія та Естонія нададуть щонайменше 0,25% їхнього ВВП на підтримку України.
  • Словенія анонсувала пакет допомоги в 5 млн доларів.
  • На додачу до цього,

  • Австралія анонсувала новий внесок в ініціативу PURL,
  • Португалія обіцяла внески у PURL та “чеську ініціативу”, передання бронетехніки та дронів у межах програми SAFE.
  • Туреччина анонсувала внесок у підсилення української ППО.
  • Україна домовилася з кількома європейськими партнерами про термінову поставку ракет до Patriot зі своїх складів, додав Федоров.

    Водопостачання та електрика у прифронтовому Херсоні | Ярослав Шанько

    Ярослав Шанько, Начальник Херсонської міської військової адміністрації

    Підписуйтесь на канал та натискайте на дзвоник, аби бути в курсі усіх актуальних тем у Парламенті.

    Долучайтесь до наших соцмереж:
    https://www.facebook.com/radatvchannel
    https://www.instagram.com/tv_rada
    https://telegram.me/tv_rada
    https://vm.tiktok.com/ZM8MbP1JV

    #Херсон #обстріли #відключеннясвітла #війнавукраїні #інфраструктура #мінування #безпека #відбудова #комунальники #життяпідчасвійни #Херсонщина #водопостачання #генератори #лікарні #волонтери

    Саудівська компанія вирішила викупити усі закордонні активи Лукойлу – ЗМІ

    Саудівська Midad Energy може придбати усі закордонні активи російської нафтової компанії Лукойл, яка потрапила під санкції США. Про це повідомляє Reuters з посиланням на джерела. Зазначається, що відповідну угоду про намір було підписано наприкінці січня на тлі “напруженої боротьби з конкурентами”. Компанія Midad погодилася купити активи Лукойлу за готівку та розмістити кошти на спеціальному рахунку до отримання дозволу Міністерства фінансів США на завершення угоди.

    При цьому джерела агентства уточнили, що жодних гарантій того, що Вашингтон дозволить продаж активів Лукойлу саудівській компанії, немає. У Midad та Лукойлі домовленість про угоду не коментують.

    Лукойл видобуває близько 2% світової нафти, із них 0,5% припадає на зарубіжні активи. Компанія володіє трьома нафтопереробними заводами в Європі, частками у родовищах у Гані, Єгипті, Іраку, Казахстані, Нігерії, Мексиці та Узбекистані, а також сотнями автозаправних станцій у всьому світі, включаючи США. 2024 року вартість її міжнародних активів оцінювалася в 22 млрд доларів.

    Нагадаємо, наприкінці січня Лукойл оголосила, що попередньо домовилася про продаж із американським інвестфондом Carlyle. Після цього фонд розпочав переговори з інвесторами з ОАЕ для залучення партнерів у разі реалізації угоди. Однак конкуренти – Midad, Chevron, Quantum Energy Partners та інвестбанк Xtellus Partners – продовжили обговорювати покупку закордонних активів російської компанії.

    Як відомо, США ввели санкції проти Лукойлу у жовтні 2025 року, щоб чинити тиск на Росію та домогтися припинення війни в Україні. Після цього компанія розпочала пошук покупця на закордонні активи. Лукойл видобуває близько 2% світової нафти, із них 0,5% припадає на зарубіжні активи. Компанія володіє трьома нафтопереробними заводами в Європі, частками у родовищах у Гані, Єгипті, Іраку, Казахстані, Нігерії, Мексиці та Узбекистані, а також сотнями автозаправних станцій у всьому світі, включаючи США. 2024 року вартість її міжнародних активів оцінювалася в 22 млрд доларів.