Світовий бум штучного інтелекту починає бити по автомобільній галузі. Як повідомляє The Drive, фінансова директорка Ford Motor Company Шеррі Хаус заявила, що дефіцит мікросхем пам’яті вже тисне на собівартість виробництва і може призвести до зростання цін на автомобілі.
Про це вона повідомила під час саміту Wolfe Research у Нью-Йорку, присвяченого автотехнологіям і напівпровідникам. За словами Хаус, компанія наразі контролює постачання та має достатні запаси, однак закупівельні ціни на пам’ять уже зростають.
Причина – стратегічні рішення трьох найбільших виробників пам’яті: Samsung Electronics, SK hynix та Micron Technology. Вони переорієнтували виробничі лінії на чипи для дата-центрів штучного інтелекту, навіть попри те, що частина таких центрів ще перебуває на етапі будівництва.
У результаті обсяги NAND і DRAM для інших галузей, зокрема автомобільної, скоротилисяю. Ситуацію також ускладнило рішення Micron закрити бренд Crucial, який працював на роздрібному ринку, аби звільнити ресурси для великих хмарних клієнтів – серед них Amazon, Google, Microsoft та OpenAI.
Парадоксально, але ще у 2023 році Micron зазначала, що середньостатистичний автомобіль уже використовує близько 90 ГБ пам’яті в різних електронних модулях, а до 2026 року цей показник мав потроїтися. Зростання кількості систем допомоги водієві, мультимедійних комплексів і програмного забезпечення перетворює сучасні авто на потужні обчислювальні платформи – і робить їх дедалі залежнішими від постачання пам’яті.
Аналітики Counterpoint Research вже фіксують ознаки “панічних закупівель” чипів у автосекторі. За словами представника компанії МС Хванга, виробники намагаються сформувати запаси на тлі побоювань подальшого загострення дефіциту.
Якщо тенденція збережеться, споживачам доведеться готуватися до нового витка подорожчання автомобілів – через конкуренцію з індустрією штучного інтелекту.
Місяць: Лютий 2026
Нова модель управління та підтримка федерацій: Міністр представив законопроєкт «Про спорт»
17 лютого у Києві команда Міністерства молоді та спорту України на чолі з Міністром Матвієм Бідним провела додатковий раунд обговорення законопроєкту «Про спорт» із федераціями з неолімпійських видів спорту.
Шукай Мінмолодьспорту в соціальних мережах:
👉 Facebook – https://www.facebook.com/minmolodsport
👉 Instagram – https://www.instagram.com/minmolodsport/
👉 YouTube – https://www.youtube.com/c/Minmolodsport
👉 Telegram – https://t.me/minmolodsport
Разом ми сила !
Україна готова утриматись від ударів – Зеленський
Україна серйозно налаштована на завершення війни, тоді як Росія навіть у день переговорів у Женеві здійснила масований обстріл. Про це заявив президент Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні у вівторок, 17 лютого.
“Буде ще сьогодні доповідь делегації – після першого раунду перемовин у Женеві. Хлопці точно мають поставити питання щодо цих ударів – питання передусім американській стороні, яка і нам, і Росії пропонувала утриматись від ударів. Україна – готова. Нам війна не потрібна”, – сказав глава держави. Зеленський підкреслив, що Україна не зацікавлена у продовженні війни та діє “дзеркально”, захищаючи свою державу і незалежність.
Президент додав, що ключове питання залишається за Росією – чи готова вона до реальної дипломатії та миру, а також чи будуть наслідки за продовження ракетних і дронових атак. “Питання лише до росіян: чого вони хочуть. І також чи будуть наслідки для Росії за те, що “Шахеди”, ракети та фентезійні балачки на історичну тематику для них мають більше значення, ніж реальна дипломатія і тривалий мир”, – зазначив Зеленський.
Нагадаємо, у Женеві завершився перший день переговорів України, США і РФ. Зранку 18 лютого політична та військова групи продовжать роботу. Переговори в Женеві: перші результати
Кремль погрожує залучити флот у разі блокади на Балтиці
Росія задіє військово-морський флот у разі блокади на Балтиці та неможливості врегулювати ситуацію мирним шляхом. Про це заявив помічник глави Росії Микола Патрушев 17 лютого.
“Як перший крок ми задіємо загальноприйняті політико-дипломатичні та правові механізми”, – заявив Патрушев. – “Якщо мирним шляхом врегулювати цю ситуацію не вдасться, то блокаду буде проривати та ліквідовувати військово-морський флот”, – додав він.
Патрушев поскаржився, що НАТО, мовляв “фактично створює багатонаціональну групу, орієнтовану на наступальні дії”, тоді як Фінляндія оснащує свій ВМС корветами з ударним озброєнням, яке “повністю достає” до північно-західних регіонів РФ.
Згідно з його версією, Північноатлантичний альянс планує заблокувати Калінінградську область і перекрити Росії доступ до морів “як мінімум в Атлантичному басейні”.
Станом на лютий 2025 року під санкціями ЄС перебували 153 танкери, Великої Британії – 133, США – 183. Водночас адміністрація Дональда Трампа відхилила пропозицію Канади створити цільову групу для моніторингу порушень санкцій.
Військові показали список уражених об’єктів ВПК й енергетики РФ
Підрозділи Сил безпілотних систем ЗСУ від початку 2026 року уразили сотні важливих військових і енергетичних об’єктів росіян в оперативній і стратегічній глибині РФ та на тимчасово окупованих територіях. Про це повідомив командувач СБС Роберт “Мадяр” Бровді у Telegram у вівторок, 17 лютого.
За його словами, лише за перші 48 діб року українські дрони атакували понад 240 цілей, серед яких підприємства нафтопаливної та оборонної інфраструктури, об’єкти енергетики, аеродроми, системи ППО та радіолокаційні станції.
Частину ударів виконували у взаємодії з іншими підрозділами Сил оборони.
Серед підтверджених цілей – низка нафтопереробних заводів, газопереробних підприємств, нафтобаз і хімічних комбінатів. Також уражалися електропідстанції, теплові електростанції та підприємства військово-промислового комплексу РФ.
Окрім промислових об’єктів, під удари потрапили військові аеродроми, логістичні вузли та інші об’єкти, що забезпечують бойові дії російських військ.
Загалом у січні-лютому підрозділи СБС знищили або пошкодили тисячі ворожих цілей, а результати окремих операцій регулярно оприлюднює Генеральний штаб ЗСУ.
Нагадаємо, напередодні оператори Сил безпілотних систем уразили північнокорейську самохідну артилерійську установку Коксан в Луганській області. Уражено чотири важливі цілі росіян – Генштаб
Мінфін залучив 17,4 млрд гривень на аукціонах ОВДП
Міністерство фінансів 17 лютого на аукціоні з розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) залучило до державного бюджету 17,40 млрд гривень в еквіваленті. Про це повідомила пресслужба відомства.
Найбільший обсяг інвестицій забезпечили облігації строком 3,8 року з дохідністю 13,1% річних (середньозважена – 12,92%) – до бюджету залучено 8,4 млрд гривень.
Облігації строком 3 роки з дохідністю 16,43% річних (середньозважена – 16,42%) забезпечили надходження у розмірі 2,2 млрд гривень.
Облігації строком 1,2 року з дохідністю 15,40% річних (середньозважена – 15,34%) залучили до бюджету 2,1 млрд гривень.
Також розміщено облігації в євро строком 1,4 року з дохідністю 3,25% річних (середньозважена – 3,14%) – залучено 92 млн євро.
Із початку 2026 року держава вже залучила 81,5 млрд гривень, а з початку повномасштабної війни – понад 2 трлн гривень. Усі кошти від розміщення воєнних облігацій спрямовуються на підтримку Збройних сил України та посилення фінансової стійкості держави.
Стало відомо, скільки американських підприємств атакувала Росія в Україні
Росія навмисно б’є по американських підприємствах на території України, зокрема по офісу Boeing у Києві, заводі Flex у Мукачеві та підприємству Bunge у Дніпрі. Про це повідомив глава Міністерства закордонних справ Андрій Сибіга у вівторок, 17 лютого.
“Росія атакує не лише український народ, а й американського платника податків. Це удари по американській економіці”, – зазначив Сибіга.
За даними Американської торгової палати в Україні, 47% американських компаній постраждали від російських ударів, у 57% були поранені співробітники, а 38% мали загиблих працівників.
Водночас Кремль протягом 2025 року та на початку 2026 року пропонував адміністрації Трампа “перезавантажити” економічні відносини зі США, одночасно здійснюючи атаки на підприємства Flex Electronics, Boeing тощо.
“Москва заявляє, що прагне до відносин зі США, де “бізнес понад усе”. Втім, удари по компаніях “партнера” навряд можна вважати “партнерством”, – додав міністр.
Російські атаки демонструють, зауважив він, що нібито вигідні пропозиції Кремля щодо економічної співпраці насправді є нічим іншим, ніж “потьомкінським селом”, щоб виграти час, зводячи нанівець американський вплив у Європі. Натомість Україна пропонує взаємовигідну співпрацю у таких галузях, як рідкоземельні метали, високі технології, оборона та виробництво дронів.
“У нас уже є успішні кейси, які ми прагнемо розширити, зокрема в межах Плану процвітання. Суверенна та вільна Україна з ростом ВВП стане великою стратегічною перемогою для американських інтересів у Європі, масштабним ринком для американських товарів та послуг і стратегічною поразкою Москви”, – резюмував глава МЗС.
Нагадаємо, у США вважають, що Росія для східних країн-членів НАТО залишиться “постійною, але керованою загрозою”.
Раніше Кремль привітав нову національну стратегію безпеки США, зазначивши, що вона значною мірою відповідає власному бачення Росії.
Переговори в Женеві: перші результати
У швейцарській Женеві закінчився новий раунд тристоронніх переговорів між Україною, Сполученими Штатами та Росією. Зустріч відбулася на тлі нового масштабного удару РФ та заяв Дональда Трампа про те, що Києву потрібно якомога швидше сісти за стіл переговорів. Тиск Трампа Напередодні переговорів у Женеві президент США Дональд Трамп посилив тиск на Київ, заявивши, що “Україні краще швидко сісти за стіл переговорів”.
“Ну, великі переговори. Це буде дуже легко… Україні краще швидко сісти за стіл переговорів. Це все, що я вам кажу. Ми зараз у такому становищі, що хочемо, щоб вони прийшли”, – сказав він журналістам на борту Air Force One. Перші результати Голова української делегації, секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров після переговорів повідомив, що завершилась спільна частини зустрічі, робота продовжилась в групах за напрямами.
“Обговорення були зосереджені на практичних питаннях і механіці можливих рішень. На сьогодні і політичний, і військовий блоки завершили роботу”, – написав він у Facebook.
Окрім цього Умєров подякував американським партнерам за “конструктивну взаємодію та готовність працювати в робочому темпі”.
“Про результати першого дня перемовин у Женеві сьогодні буде доповідь президенту України. Завтра зранку політична та військова групи продовжать роботу”, – додав він.
Коментарів від російської сторони ще не було, хоча сьогодні вдень Кремль закликав не очікувати прориву – або навіть будь-яких новин – від переговорів в Женеві.
“Я не думаю, що нам варто очікувати якихось новин сьогодні”, – сказав речник Кремля Дмитро Пєсков, додавши, що переговори продовжаться в середу. Питання територій Посол США при НАТО Метью Вітакер зазначив, що сьогодні на зустрічі в Женеві все зводиться до питання територій. Воно є найскладнішим.
Водночас американський дипломат назвав перемовини “детальними й дуже продуктивними”.
“Ця війна має закінчитися. Кровопролиття має зупинитися, як чітко заявив Президент Трамп. Але водночас це дуже складні та заплутані питання. Все зводиться, як сказав Стів Віткофф пару тижнів тому, до одного питання – територій. І це буде найскладнішим, найважчим моментом”, – сказав Метью Вітакер в ефірі Fox News.
Окрім цього Франція, Німеччина, Італія та Велика Британія направили своїх представників до Женеви, повідомляють La Repubblica та Corriere della Sera.
Радники з національної безпеки з цих країн “стежать за переговорами” та, як очікується, зустрінуться з делегаціями України та США пізніше сьогодні. Довгий маршрут до Женеви Літак, на борту якого, ймовірно, була частина російської делегації, уникнув прямого маршруту над повітряним простором ЄС.
За даними FlightRadar24, російське судно вилетіло з Москви і прямувало до Женеви непрямим маршрутом через Туреччину, Середземне море та над Італією.
Політ тривав більше дев’яти годин, хоча типовий тривав би від трьох до чотирьох годин.
У Женеві завершились переговори України, США і РФ
У Женеві завершився перший день тристоронніх переговорів між делегаціями України, США та Росії. Про це повідомив секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров у Telegram у вівторок, 17 лютого.
“У Женеві завершили перший день тристоронніх переговорів. Після спільної частини продовжили роботу в групах за напрямами. Обговорення були зосереджені на практичних питаннях і механіці можливих рішень. На сьогодні і політичний, і військовий блоки завершили роботу”, – написав він. Глава української делегації подякував американським партнерам за “конструктивну взаємодію та готовність працювати в робочому темпі”.
“Про результати першого дня перемовин у Женеві сьогодні буде доповідь президенту України. Завтра зранку політична та військова групи продовжать роботу”, – додав Умєров.
Ми готові швидко рухатися до достойної угоди про завершення війни, питання лише до росіян
«Передусім про масований удар, яким росіяни цей день почали. Двадцять дев’ять ракет різних типів було, і 25 вдалося збити. Це важливий результат нашої протиповітряної оборони, і ще раз підкреслюємо, що ППО – це щоденна потреба. Дякую всім нашим партнерам, які це розуміють. Навіть день старту чергових форматів у Женеві – тристоронніх, двосторонніх, з Америкою, – Росія зустрічає ударом. Це дуже чітко демонструє, чого Росія хоче і на що вони налаштовані. Було ще майже 400 дронів.
Буде ще сьогодні доповідь делегації – після першого раунду перемовин у Женеві. Хлопці точно мають поставити питання щодо цих ударів – питання передусім американській стороні, яка і нам, і Росії пропонувала утриматись від ударів. Україна – готова. Нам війна не потрібна. І ми діємо завжди дзеркально: ми захищаємо свою державу, свою незалежність. Так само ми готові швидко рухатись до достойної угоди про завершення війни. Питання лише до росіян: чого вони хочуть. І також чи будуть наслідки для Росії за те, що «шахеди», ракети та фентезійні балачки на історичну тематику для них мають більше значення, ніж реальна дипломатія і тривалий мир».
Звернення Володимира Зеленського наприкінці 1455-го дня війни.