Уряд пропонує перейти на дистанційне навчання і роботу через погоду

На тлі зниження температури повітря уряд доручив невідкладно опрацювати питання щодо тимчасового припинення освітнього процесу в очному форматі та переходу на дистанційне навчання та роботу. Про це повідомила премʼєр-міністерка Юлія Свириденко у четвер, 8 січня. “Через суттєве погіршення погодних умов і зниження температури повітря Урядом ухвалено відповідні рішення”, – зазначила Свириденко.
Освіта
МОН спільно з іншими центральними органами виконавчої влади, обласними та Київською міською військовими адміністраціями мають невідкладно опрацювати питання щодо:

  • тимчасового припинення освітнього процесу в очному форматі;
  • переходу на дистанційне навчання або продовження зимових канікул щонайменше до 19 січня 2026 року.
  • Мова про заклади дошкільної освіти, загальної середньої, професійної фахової передвищої та вищої освіти.
    Глава уряду запевнила, що рішення ухвалюватимуться невідкладно з урахуванням висновків комісій ТЕБ та НС і реальної ситуації в регіонах.
    Робота установ і підприємств
    Обласним та Київській міській військовим адміністраціям разом із комісіями ТЕБ та НС рекомендовано на період ускладнення погодних умов опрацювати питання переведення роботи підприємств, установ та організацій на дистанційний режим, з урахуванням ситуації в кожній області.
    Відночас ці рекомендації не стосуються об’єктів критичної інфраструктури та інших суб’єктів, для яких дистанційна робота є недопустимою в умовах воєнного стану.
    Органам місцевого самоврядування рекомендували врахувати рішення в межах своїх повноважень.

    Можливі додаткові перебої зі світлом – Свириденко

    Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко попередила про можливі перебої з електропостачанням через негоду. Прогнозується погіршення погоди зі снігопадами та різким падінням температури до -20°C вночі і до -10°C вдень. Уряд прийняв рішення готувати служби до негоди, зокрема забезпечити готовність снігоочисної техніки, мобільних пунктів обігріву та іншої необхідної техніки для допомоги учасникам дорожнього руху. Також планується забезпечити реагування на наслідки негоди, включаючи резерви пального та обробку доріг протиожеледними сумішами. Міненерго разом з іншими міністерствами отримали завдання забезпечити стабільну роботу енергосистеми та можливість збільшення виробництва електроенергії та газу, включаючи імпорт з країн ЄС.

    Уряд відреагував на знеструмлення лікарень у Львові

    Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко оголосила, що уряд заборонив відключати заклади охорони здоров’я в країні під час застосування графіків обмеження електропостачання. Це рішення було ухвалено після того, як стало відомо про знеструмлення деяких лікарень у Львові. Прем’єр-міністр наголосила, що здоров’я і життя людей є найважливішими і не можуть бути жертвою маніпуляцій чи недбалості. Також було зазначено, що контролюючі органи будуть проводити перевірки для виявлення можливих порушень урядового рішення, зокрема у Львові.

    Уряд погодив призначення керівників чотирьох ОВА

    У вівторок, 6 січня, Кабінет міністрів погодив кандидатів на керівницькі посади у п’яти областях. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко в Телеграмі. Співбесіди з кандидатами на головні посади у Вінницькій, Дніпропетровській, Полтавській та Чернівецькій областях відбулися, і уряд вніс подання президенту щодо їх призначення. Мета призначень – зміцнення стійкості регіонів, зокрема прифронтових, у сферах оборони, підтримки ветеранів, освіти, промисловості та розвитку громад.

    Обрано членів наглядової ради Енергоатому

    Номінаційний комітет 31 грудня затвердив незалежних членів нової наглядової ради НАЕК Енергоатом. Відбір провели одностайно. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
    Так, незалежними членами наглядової ради будуть:
    Руміна Велші – міжнародна експертка з ядерної безпеки та регуляторного нагляду. Понад 40 років у галузі. Очолювала ядерний регулятор Канади, Комісію стандартів безпеки МАГАТЕ та Асоціацію міжнародних ядерних регуляторів.
    Лаура Гарбенчуте-Бакієне – фахівчиня з фінансів, аудиту й управління ризиками в енергетиці та інфраструктурі. Понад 25 років досвіду. Керівні ролі у PwC (США, Україна, Литва), робота з аудитом і ризиками на стратегічних енергетичних об’єктах, зокрема Ігналінській АЕС.
    Патрік Фрагман – інженер і міжнародний управлінець у ядерній та енергетичній галузі. Понад 30 років досвіду. Колишній президент і CEO Westinghouse Electric Company.
    Бріс Буюон – юрист з енергетичного регулювання та корпоративного управління. Обіймав керівні посади в EDF International і EDF Energy, відповідав за юридичні, комплаєнс та регуляторні функції, працював у Державній раді Франції та Комісії з регулювання енергетики.
    За словами Свириденко, відбір трьох представників держави до наглядової ради буде завершено в першій половині січня.
    До складу комітету входять представники уряду та незалежні спостерігачі – ЄС, ЄБРР, IFC і бізнес-омбудсмен.
    Раніше планувалося, що Міністерство економіки у взаємодії з партнерами країн G7 протягом тижня подасть на затвердження уряду пропозиції щодо нового складу наглядової ради АТ НАЕК Енергоатом.
    Як повідомлялося, 10 листопада НАБУ та САП опублікували так звані “плівки Міндіча”, які свідчать про те, що в Енергоатомі працювала схема відкатів – від фірм-підрядників вимагали 10-15% від суми угоди. Незаконно отримані гроші легалізовували через так званий “бек-офіс” у центрі Києва, йдеться про 100 млн доларів. НАБУ встановило, що корупційною схемою керував співвласник 46-річний Міндіч. За версією слідчих, він розпоряджався фінансовими потоками, визначав суми виплат і впливав на керівників центральних органів влади для вирішення питань у власних інтересах, зокрема в енергетиці та обороні. Бізнесмен виїхав з України 10 листопада за кілька годин до обшуків НАБУ.

    Україна на 50% забезпечує ЗСУ власною зброєю – Свириденко

    У прем’єр-міністерки Юлії Свириденко є новина про те, що понад половина зброї, яка зараз є у Збройних Силах України, була виготовлена в українських компаніях. Вона зазначила, що понад 50% озброєння українського виробництва, а до 2025 року планується збільшити цей показник до понад 75%. Пріоритетом на наступний рік є збільшення української зброї на передовій та підвищення обороноздатності країни. Свириденко висловила подяку українським виробникам за їхню працю над підвищенням ефективності виробництва зброї та адаптацією до нових умов на полі бою, наголосивши на важливості самостійності оборонного виробництва для України.

    Підвищення тарифів на воду відкладуть – Свириденко

    Тарифи на воду для населення найближчим часом не змінюватимуться. Про це написала прем’єр-міністр Юлія Свириденко в Telegram.
    Уряд звернувся до Національної комісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), з проханням відкласти заплановане підвищення тарифів.
    За її словами, в умовах війни українці не мають зазнавати додаткового фінансового тягаря. Проте уряд усвідомлює необхідність знайти збалансоване рішення, що візьме до уваги інтереси як споживачів, так і підприємств водопостачання та водовідведення.
    “Ми маємо знайти спільне рішення, яке збалансує інтереси споживачів і потреби надавачів послуг, водоканалів, як не мають втрачати і заходити в борги”, – пояснила Свириденко.
    Раніше, в жовтні, стало відомо, що ціни на газ для побутових споживачів в Україні не змінюватимуть до 31 березня 2026 року. Кабінет міністрів ухвалив відповідне рішення.
    Регулятор підвищив тарифи на розподіл газу для бізнесу

    Свириденко розповіла, коли призначать нового голову Міненерго

    Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко на зустрічі з дипломатами в понеділок, 22 грудня, висловила надію, що нового міністра енергетики призначать вже в найближчі тижні.
    За її словами, вона хотіла б призначення міністра енергетики, бо поки що за енергетику доводиться відповідати уряду.
    “У нас була домовленість і розмова разом з парламентським корпусом щодо того, що це буде спільне рішення, буде обговорення найбільшої фракції, які дадуть нам кандидатів, і ми разом з Кабінетом Міністрів обговоримо цих кандидатів”, – пояснила Свириденко.
    Прем’єр висловила надію що в найближчі тижні міністра призначать, тому що “це надзвичайно важливо, мати міністра енергетики в опалювальний сезон”.
    Як відомо, в листопаді президент Володимир Зеленський попросив у Юлії Свириденко заяви щодо відставки міністра енергетики Світлани Гринчук і міністра юстиції Германа Галущенко.
    Ці кадрові рішення в Кабміні пов’язані з розслідуванням масштабної корупційної схеми у сфері енергетики.
    Згодом стало відомо, що міністр енергетики Світлана Гринчук таки написала заяву про відставку.

    На Одещині ліквідують наслідки удару: чого чекати

    Уряд терміново ліквідовує наслідки російського обстрілу основного мосту, який з’єднує Одесу та Ізмаїл. Регіон забезпечений усіма необхідними ресурсами для збереження гуманітарної стабільності. Про це увечері в п’ятницю, 19 грудня повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
    “Регіон забезпечений усіма необхідними ресурсами для збереження гуманітарної стабільності”, – написала вона.
    За словами Свириденко, цінових коливань, зокрема зростання вартості пального, не буде. Також Уряд забезпечує стабільну роботу банківської та платіжної систем.
    Крім того, спрощуються умови пасажирських перевезень, насамперед автобусного сполучення, паралельно розширюються можливості залізничного транспорту.
    “Особливу увагу приділяємо умовам для безперервної роботи бізнесу”, – підкреслила мііністерка, зазначивши, що Уряд забезпечує максимально можливе альтернативне транспортне сполучення між частинами Одеського регіону. Також координує дії з міжнародними партнерами.
    Свириденко назначила віце-прем’єр-міністра Олексія Кулебу відповідальним в уряді за координацію всіх відповідних дій.
    Як повідомллося, у п’ятницю росіяни масовано атакували міст у Маяках Одеської області. Після атаки міст тимчасово закрили. Також призупинено рух трасою Одеса-Рені.
    А увечері в п’ятницю росіяни завдали масованого удару балістикою по портовій інфраструктурі Одеської області. Семеро людей загинуло.

    Кабмін провів виїзне засідання у Запоріжжі

    Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила про проведення виїзного засідання у Запоріжжі, під час якого перерозподіли кошти на важливі інфраструктурні проєкти в регіонах, зокрема прифронтових.
    “Спрямували 40 млн грн на реконструкцію Миколаївської обласної дитячої лікарні. А також 30 млн грн – на Харківську обласну дитячу лікарню, зокрема на будівництво шахти ліфту для маломобільних пацієнтів та капітальний ремонт приймального відділення”, – зазначила Свириденко.
    Також розподілили освітню субвенцію на 230,96 млн грн зі спецфонду Держбюджету на завершення будівництва протирадіаційних укриттів для двох навчальних закладів Запорізької області – у селищі Комишуваха та місті Вільнянськ.
    Окремо виділили 147,8 млн грн з резервного фонду для Житомирської ОВА. Кошти спрямують на допомогу мешканцям села Березина, котрі постраждали внаслідок вибуху на підприємстві 2 липня.
    За словами глави уряду, Житомирська ОВА має у триденний строк погодити перелік витрат із профільними міністерствами та прозвітувати про використання коштів до 26 грудня 2025 року.
    Свириденко додала, що уряд розподілив майже 350 млн грн для закладів вищої освіти.
    Так, 125 млн грн спрямовано на придбання генераторів, акумуляторів (зарядних станцій) та інверторів. Ще 220,5 млн грн передбачено на здійснення заходів із своєчасної сплати коштів за спожиті комунальні послуги та енергоносії.
    Додатково 5,1 млн грн спрямовано на потреби Малої академії наук, щоб забезпечити резервне живлення і стабільну роботу під час відключень електроенергії.
    “Ресурс піде на обладнання для 8 локацій МАН. Для них придбають зарядні станції, комплекти енергонезалежності та дизельні генератори. Це дозволить не зупиняти роботу обладнання під час відключень, зокрема там, де генератори використовувати недоцільно”, – пояснила Свириденко.
    Раніше Кабмін погодив виділення понад 2,4 млрд гривень на додаткове фінансування доріг та пального для генераторів у прифронтових областях.
    Також уряд виділив 6 млрд грн на відновлення енергоінфраструктури та залізниці. Зокрема, Міністерству розвитку громад та територій (для Укрзалізниці) виділено 800,5 млн грн; для обласних військових адміністрацій – 5,2 млрд грн.