Фінляндія готова зняти табу на ядерну зброю – ЗМІ

Фінляндія має намір скасувати багаторічну заборону на розміщення ядерної зброї на своїй території. Про це повідомляє Reuters із посиланням на заяву фінської влади.

Як зазначає агентство, законодавчі зміни стосуються закону про ядерну енергетику, ухваленого ще у 1987 році. Він забороняє імпорт, виробництво, зберігання та використання ядерних вибухових речовин.

Міністр оборони Фінляндії Антті Хакканен зазначив, що запропонована реформа є необхідним кроком для інтеграції країни в оборонну структуру НАТО.

“Ця поправка необхідна для того, щоб Фінляндія могла здійснювати військову оборону як частина альянсу та повною мірою скористатися перевагами стримування та колективної оборони НАТО”, — сказав він.

Як зауважує The Straits Times, цей крок ставить Фінляндію на один рівень із її сусідами – Швецією, Норвегією та Данією. Хоча ці країни не розміщують ядерну зброю в мирний час, вони не мають законодавчих обмежень на її застосування у разі війни. Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон минулого тижня також припустив можливість перегляду позиції Стокгольма в разі кардинальних змін у ситуації.

Рішення Гельсінкі значною мірою було зумовлене повномасштабною агресією Росії проти України, а також спільними ініціативами Франції та Німеччини щодо зміцнення ядерного стримування в Європі. З огляду на те, що Фінляндія має з Росією спільний кордон протяжністю 1340 км і вже надала США доступ до 15 своїх військових об’єктів, дозвіл на розгортання ядерних засобів, приміром, винищувачів Rafale із ядерними зарядами, стане дієвим сигналом Москві.

Пропозиція має пройти розгляд у парламенті країни. Однак правляча коаліція володіє більшістю, що збільшує шанси на ухвалення змін.

Тим часом Росія продовжує посилювати стратегічну присутність в Арктиці й розбудовує військові об’єкти вздовж кордону з Фінляндією.

Раніше повідомлялося, що Фінляндія укріплює будівлі лікарень, щоб убезпечити від можливих атак. З цією метою у додатковому бюджеті Фінляндії на благоустрій округів виділяють близько 100 мільйонів євро.

Німеччина та Франція створили координаційну групу з питань ядерної зброї

МАГАТЕ не фіксує підвищення рівня радіації на Близькому Сході

Міжнародне агентство з атомної енергії не зафіксувало підвищення рівня радіації на Близькому Сході. Про це свідчить офіційна заява агентства від 4 березня.
“МАГАТЕ перебуває в постійному контакті з національними регуляторами ядерної безпеки на Близькому Сході. Нині не зафіксовано підвищення рівня радіації”, – мовиться у заяві.

IAEA remains in constant contact with national nuclear safety regulators in the Middle East. So far, no elevation of radiation detected. The nuclear power plant in UAE and research reactors in Jordan and Syria continue to operate normally. DG @rafaelmgrossi stresses the paramount… — IAEA – International Atomic Energy Agency ⚛️ (@iaeaorg) March 4, 2026

За даними агентства, атомна електростанція в Об’єднаних Арабських Еміратах, а також дослідницькі реактори в Йорданії та Сирії продовжують працювати у штатному режимі.

Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі наголосив на першочерговій важливості реалізації ядерної безпеки та захисту в регіоні під час воєнного конфлікту.
МАГАТЕ підтвердило пошкодження ядерного об’єкта в Ірані

Чому Макрон хоче надати Європі “ядерну парасольку”

Франція зможе надати європейським союзникам стратегічні ресурси для “розгортання за обставинами”. Про це заявив президент Франції Емманюель Макрон. Чому виникла така потреба? Кому може допомогти Франція “Франція зможе надати європейським союзникам стратегічні ресурси, пов’язані з ядерним стримуванням, для “розгортання за обставинами”, – сказав президент Франції Емманюель Макрон в інтерв’ю “EBRA”. Також він заявив, що вісім європейських країн вже зацікавлені в запропонованому ним “розширеному ядерному стримуванні”. “Сьогодні може розпочатися новий етап французького стримування. Ми вступаємо на шлях того, що я б назвав “розширеним стримуванням”, – сказав Макрон. Країни, про які каже Макрон – це Велика Британія, Німеччина, Польща, Нідерланди, Бельгія, Греція, Швеція та Данія.
З них лише Велика Британія є офіційно визнаною ядерною державою та має власний незалежний потенціал стримування. Водночас британський ядерний потенціал базується виключно на морській платформі. На відміну від США чи Франції, Британія не має ядерних авіабомб чи ракет наземного базування – лише субмарини.
За словами Макрона, співпраця розпочнеться зі спільних навчань.
Водночас за його словами не буде ні спільного прийняття остаточного рішення, ні спільного планування, ні спільного виконання. Не буде також спільного визначення життєво важливих інтересів, яке залишиться питанням суверенного судження нашої країни. Згідно з нашою Конституцією, це належить виключно до компетенції президента Республіки, який несе відповідальність перед французьким народом, – сказав Макрон. Франція збільшить кількість своїх ядерних боєголовок Також Макрон оголосив про розширення ядерного арсеналу країни.
За його словами, його відповідальність полягає у тому, щоб “наше стримування зберегло і надалі зберігало свою руйнівну силу в небезпечному, мінливому та нестабільному середовищі”. “Саме тому я наказав збільшити кількість ядерних боєголовок у нашому арсеналі”, – сказав французький президент. При цьому, за його словами, відтепер жодні цифрові дані щодо французького ядерного арсеналу оприлюднювати не будуть.
Макрон також підкреслив: щоб бути вільним, потрібно викликати повагу, а щоб викликати повагу, потрібно бути сильним. Про це свідчить збільшення нашого арсеналу. Європа не вірить в надійність США Заяви Макрона виникли не на пустому місці. В Європі зростає недовіра до США, як до надійного союзника. Раніше безпека Європи залежала від американської “парасольки”, проте можлива зміна курсу Вашингтона змушує ЄС шукати автономні рішення. Саме тому, група європейських країн почала обговорювати варіанти власного ядерного стримування.
У Берліні, Варшаві та країнах Балтії розглядають варіанти спільного фінансування модернізації сил та створення системи реагування. Це свідчить про кризу довіри до НАТО та прагнення Європи отримати важіль стримування, незалежний від Білого дому.
Європейські країни з їхнім науковим та економічним потенціалом теоретично мають можливість отримати ядерну зброю, але це означало б порушення існуючих міжнародних договорів, а також велетенські витрати, непосильні для багатьох країн. Тому пропозиція Макрона для них є вкрай вигідною.
Попри юридичні складнощі, європейські столиці готуються до стратегічної автономії. Такий зсув знаменує нову еру, де континент самостійно гарантує власне виживання в умовах глобальної нестабільності, перетворюючись на повноцінного геополітичного гравця. Позиція США Цікаво, що в США на офіційному рівні кажуть, що зберігатимуть свої зобов’язання щодо Європи, але з урахуванням нових реалій. “США повинні продовжувати надавати ядерну парасольку Європі. Я не пропоную відмовитися від розширеного стримування. Але ми повинні бути чесними щодо того, що це означає в новому світі.”, – сказав заступник міністра оборони США Елбрідж Колбі. Він також наголошує на тому, що американська підтримка не є безмежною і вимагає від європейців значно більшого внеску у власну конвенційну оборону, щоб США могли зосередитися на протистоянні з Китаєм. Колбі підкреслює, що ядерне стримування залишається чинним, проте Європа більше не може покладатися на Вашингтон як на єдине джерело безпеки в усіх типах конфліктів.
Саме такого плану заяви і наштовхнули Європу на думку про необхідність самостійно подбати про власну безпеку. Що може попросити Франція натомість Франція може висунути низку стратегічних та економічних вимог в обмін на поширення свого ядерного стримування на союзників по ЄС. Перш за все, Париж очікує від партнерів переходу до повної стратегічної автономії, що передбачає відмову від домінуючої ролі США в архітектурі європейської безпеки. У практичному вимірі це означає надання пріоритету французькому та загальноєвропейському озброєнню. Франція може вимагати, щоб країни, які опиняться під її “парасолькою”, купували винищувачі Rafale замість американських F-35 та інвестували в спільні проєкти, як-от систему FCAS (Future Combat Air System).
Фінансовий аспект також є важливим, адже утримання та модернізація ядерного арсеналу коштують мільярди євро щорічно. Париж може запропонувати союзникам розділити ці витрати через прямі внески або створення спеціального оборонного фонду ЄС, що фактично зробить французькі сили “спільним надбанням” за умови збереження за Єлисейським палацом виключного права на натискання “червоної кнопки”.
Крім того, Франція прагнутиме зміцнити своє політичне лідерство в союзі, вимагаючи підтримки своєї зовнішньополітичної лінії та інтеграції військових штабів під егідою Парижа. Це перетворить Францію на головного гаранта безпеки континенту, що дасть їй беззаперечний авторитет у прийнятті ключових рішень у Брюсселі. Не всі у Франції підтримують ідею Макрона Водночас не всі у Франції підтримують ідею Макрона щодо “ядерної парасольки” над Європою.
Його політичні опоненти стримано прокоментували його анонси стосовно розширення ядерного арсеналу та поширення захисту на зацікавлених європейських союзників.
Так, лідер ультраправого “Нацоб’єднання” Жордан Барделла і неформальна лідерка політсили Марін Ле Пен вважають ідею Макрона рівнозначним “розпорошенню арсеналу Франції по території Європи”, за що зацікавлені країни мали б щось запропонувати Франції.
Схожу думку висловив лідер правих “Республіканців” та очікуваний кандидат у президенти Брюно Ретайо. “Такий жест доброї волі з боку Парижа мав би йти “у пакеті” із зобов’язанням для цих союзників пріоритетно купувати “французьку та європейську” зброю”, – сказав він. Своєю чергою лідер ультралівих Жан-Люк Меланшон хоч і підтримав ідею Макрона, заявив, що пропозиція потребує ретельного аналізу, а рішення щодо розширення “парасольки” на союзників, можливо, мають проходити ратифікацію у парламенті.
Соціалісти також заявили, що питання такої ваги варто виносити на розгляд парламенту, але загалом схвально відреагували на “європейську амбіцію” нової доктрини.
Вікторія Хаджирадєва

МАГАТЕ зробило заяву щодо ядерної зброї в Ірані

Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) заявило, що наразі немає підтверджень розробки Іраном ядерної зброї, водночас питання про виключно мирний характер його ядерної програми залишається невирішеним. Таку заяву зробив генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі у вівторок, 3 березня, на платформі Х.

Гроссі зазначив, що агентство не знайшло прямих доказів розробки або володіння Іраном ядерною боєголовкою. Однак він наголосив на тому, що фахівці не можуть однозначно підтвердити мирні наміри іранської програми через обмежений доступ до низки об’єктів і недостатню прозорість з боку влади країни.

Додаткову тривогу викликають обсяги збагаченого урану, рівні якого наближені до збройових стандартів. Попри це, створення ядерної зброї поки не зафіксовано, але технічна можливість швидкого її розробки залишається актуальною темою міжнародних обговорень.

Зауважимо, що іранська ядерна програма стала ключовим питанням глобальної безпеки на тлі наростання напруженості на Близькому Сході. Представники міжнародної спільноти наголошують: відсутність підтверджень не виключає потенційних загроз.

МАГАТЕ підтверджує, що доказів створення Іраном ядерної зброї наразі немає. Проте через обмежений доступ до об’єктів та високий рівень збагачення урану довіра до намірів програми залишається під сумнівом.

Як раніше повідомлялося, Іран на переговорах нібито хвалився, що має достатньо збагаченого урану для створення 11 ядерних бомб. “Зізнання” Ірану сталося ще під час першого раунду переговорів на початку цього року. Про це заявив спецпредставник Трампа Стів Віткофф в ефірі Fox News.

Нагадаємо, в Білому домі заявили, що США хочуть остаточно покласти край ядерній програмі Ірану і ліквідувати загрозу національній безпеці США.

Знищено секретний ядерний об’єкт Ірану – ЦАГАЛ

Військово-повітряні сили Ізраїлю у вівторок, 3 березня, здійснили успішну операцію зі знищення секретного ядерного об’єкта поблизу Тегерана. Цей об’єкт, відомий як “Мінзадехей”, був частково підземним комплексом, де іранські науковці працювали над розробкою компонентів, важливих для створення ядерної зброї. Про це пише The Times of Israel, посилаючись на заяву Армії оборони Ізраїлю під час брифінгу для преси.

Операція відбулася після тривалого спостереження ізраїльської розвідки за діяльністю іранських ядерних фахівців. Військові зазначають, що вдалося точно встановити місце розташування комплексу, що дозволило здійснити удар з високою точністю. Бригадний генерал Еффі Дефрін підкреслив, що після військового конфлікту між Ізраїлем та Іраном у червні 2025 року Іран не припинив розвиток своєї ядерної програми, а навпаки – переніс частину роботи до спеціально забезпечених підземних об’єктів.

🎯 NUCLEAR WEAPONS DEVELOPMENT SITE STRUCKThe covert ‘Minzadehei’ compound was used by a group of nuclear scientists who operated to develop a key component for nuclear weapons.Using intelligence, the IDF tracked the activities at this new location, removing a key component… pic.twitter.com/xwXQud49gN— Israel Defense Forces (@IDF) March 3, 2026

Ця операція стала продовженням дій Ізраїлю щодо стримування ядерних амбіцій Ірану, на чому країна неодноразово наголошувала.

Напередодні Ізраїль також завдав ударів по важливих стратегічних об’єктах у Натанзі, де міститься основний центр збагачення урану. Крім того, було атаковано центральний штаб режиму в Тегерані, в результаті чого ліквідовано його керівництво.

Під час брифінгу ізраїльські військові підтвердили ефективність своїх дій, заявляючи про продовження роботи з нейтралізації загроз для регіону, пов’язаних з військовою ядерною програмою Ірану. За інформацією ЗМІ, Тегеран поки не надав офіційних коментарів щодо останніх ударів.

В Ірані нова хвиля вибухів: США задіяли B-2 Spirit

МАГАТЕ зробила заяву щодо ядерної зброї в Ірані

Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) заявило, що наразі немає підтверджень розробки Іраном ядерної зброї, водночас питання про виключно мирний характер його ядерної програми залишається невирішеним. Таку заяву зробив генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі у вівторок, 3 березня, на платформі Х.

Гроссі зазначив, що агентство не знайшло прямих доказів розробки або володіння Іраном ядерною боєголовкою. Однак він наголосив на тому, що фахівці не можуть однозначно підтвердити мирні наміри іранської програми через обмежений доступ до низки об’єктів і недостатню прозорість з боку влади країни.

Додаткову тривогу викликають обсяги збагаченого урану, рівні якого наближені до збройових стандартів. Попри це, створення ядерної зброї поки не зафіксовано, але технічна можливість швидкого її розробки залишається актуальною темою міжнародних обговорень.

Зауважимо, що іранська ядерна програма стала ключовим питанням глобальної безпеки на тлі наростання напруженості на Близькому Сході. Представники міжнародної спільноти наголошують: відсутність підтверджень не виключає потенційних загроз.

МАГАТЕ підтверджує, що доказів створення Іраном ядерної зброї наразі немає. Проте через обмежений доступ до об’єктів та високий рівень збагачення урану довіра до намірів програми залишається під сумнівом.

Як раніше повідомлялося, Іран на переговорах нібито хвалився, що має достатньо збагаченого урану для створення 11 ядерних бомб. “Зізнання” Ірану сталося ще під час першого раунду переговорів на початку цього року. Про це заявив спецпредставник Трампа Стів Віткофф в ефірі Fox News.

Нагадаємо, в Білому домі заявили, що США хочуть остаточно покласти край ядерній програмі Ірану і ліквідувати загрозу національній безпеці США.

Ядерна зброя в Європі. Черга охочих

Президент Франції Еммануель Макрон оголосив про розширення ядерного арсеналу країни. Також Макрон оголосив, що Франція зможе надати європейським союзникам стратегічні ресурси, пов’язані з ядерним стримуванням, для “розгортання за обставинами”. Польща та Данія зацікавилися такими ініціативами.
Макрон – перша скрипка
Як зазначив Макрон, його відповідальність полягає в тому, щоб “наше стримування зберегло і надалі зберігало свою руйнівну силу в небезпечному, мінливому та нестабільному середовищі”.
“Саме тому я наказав збільшити кількість ядерних боєголовок у нашому арсеналі”, – сказав французький президент.
При цьому, за його словами, відтепер жодні цифрові дані про французький ядерний арсенал не будуть оприлюднюватися. “Щоб покласти край будь-яким спекуляціям, ми більше не будемо повідомляти про цифри нашого ядерного арсеналу, на відміну від того, що могло бути в минулому”, – зазначив він.
Макрон також підкреслив: “Щоб бути вільним, потрібно викликати повагу, а щоб викликати повагу, потрібно бути сильним”.
“Про це свідчить збільшення нашого арсеналу”, – резюмував він.
Макрон оголосив, що Франція зможе надати європейським союзникам стратегічні ресурси, пов’язані з ядерним стримуванням, для “розгортання за обставинами”.
У цьому контексті він згадав Німеччину, Велику Британію – єдину іншу країну на континенті, що має ядерні сили, – а також Нідерланди та Польщу.
“Співпраця почнеться зі спільних навчань”, – пояснив Макрон.
Президент Франції заявив, що готовий стати на шлях “розширеного ядерного стримування”, що включатиме “європейський вимір”.
Однак він підкреслив, що “остаточне рішення не буде спільним”, воно “завжди” залишатиметься в руках глави держави.
Данія – за
Данія уклала угоду про стратегічне ядерне стримування з Францією.
“Посилення співпраці сприятиме зміцненню потенціалу стримування Європи. На жаль, це необхідно, оскільки в найближчі роки очікується посилення військової загрози з боку Росії”, – заявила прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен.
“Сьогодні ми хотіли б підкреслити, що стратегічне співробітництво доповнюватиме, а не замінюватиме нашу співпрацю у сфері стримування в рамках НАТО”, – додала вона.
Міністр оборони Троельс Лунд Поульсен заявив, що стратегічне співробітництво не передбачає розміщення ядерної зброї на території Данії.
Польща хоче ядерну зброю собі
Польща веде переговори з Францією та групою “найближчих європейських союзників” про програму вдосконаленого ядерного стримування.
“Ми озброюємося разом з нашими друзями, щоб наші вороги ніколи не наважилися напасти на нас”, – зазначив прем’єр Польщі Дональд Туск.
Близько 50,9% поляків підтримують ідею отримання Польщею ядерної зброї, свідчать результати опитування IBRiS, проведеного на замовлення Radio Zet.
На запитання, чи підтримують вони ідею отримання Польщею ядерної зброї, 20,9% респондентів відповіли “однозначно так”. Варіант “скоріше так” обрали 30 відсотків опитаних.
Загалом 38,6% респондентів висловилися проти цієї ідеї. Серед тих, хто не підтримує рішення про отримання ядерної зброї, 23,5% респондентів відповіли “скоріше ні”, а 15,1% відповіли “точно ні”. Ще 10,5% респондентів не мали думки з цього приводу.

Іран хизувався, що може створити 11 ядерних бомб – Віткофф

Іран на переговорах нібито хвалився, що має достатньо збагаченого урану для створення 11 ядерних бомб. “Зізнання” Ірану сталося ще під час першого раунду переговорів на початку цього року. Про це заявив спецпредставник Трампа Стів Віткофф в ефірі Fox News, повідомляє The Times of Israel.
“На тій першій зустрічі обидва іранські перемовники прямо заявили нам, без жодного сорому, що в них у розпорядженні 460 кг 60%-ого (збагаченого урану – ред.) і що їм відомо, що з нього можна виготовити 11 ядерних бомб”, – сказав американський посадовець.
Іранські переговірники “пишалися тим, що їм вдалося обійти всі можливі протоки контролю і досягти угоди про постачання 11 ядерних бомб”, запевняє Віткофф.
Під час тієї першої зустрічі іранці хвалилися ще й наявністю “невід’ємного права” на збагачення ядерного палива, стверджує спецпосланник.
Віткофф, у відповідь на ці заяви, почав розводитись про те, що на думку Трампа, в США “є невід’ємне право зупинити вас”.
Посадовець підсумував свій спіч заявою, що вже на другому раунді переговорів стала очевидною марність усіх спроб домовитись, тому третій раунд був останньою спробою.
“Ми поїхали туди і спробували укласти з ними справедливу угоду, але було цілком очевидно, що це буде неможливо – ймовірно, вже до кінця другої зустрічі, але ми повернулися на третю зустріч, щоб зробити останню спробу. Вони хотіли, щоб ми повідомили про позитивні результати. Але ця зустріч не була позитивною”, – додав Віткофф.
Як відомо, в Білому домі заявили, що США хочуть остаточно покласти край ядерній програмі Ірану і ліквідувати загрозу національній безпеці США.
Раніше у Пентагоні заявили, що США не прагнуть зміни режиму в Ірані, втім, мають намір завершити війну за президентства Дональда Трампа.

Німеччина та Франція створили координаційну групу з питань ядерної зброї

Франція та Німеччина створили координаційну групу з питань ядерної зброї для співпраці у питаннях ядерного стримування. Про це заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.
За його словами, ініціатива належить йому та президенту Франції Емманюелю Макрону і вони планують певні “конкретні кроки”.
“Емманюель Макрон і я заснували координаційну групу з ядерних питань, у якій ми будемо координуватися з питань стримування. Ми плануємо конкретні кроки до кінця поточного року, у тому числі конвенційну участь Німеччини у ядерних навчаннях Франції”, – зазначив Мерц.

Макрон: Франція збільшить число ядерних боєголовок

Франція збільшить кількість своїх ядерних боєголовок. Про це оголосив французький президент Емманюель Макрон на базі атомних підводних човнів Іль Лонг у Крозоні в Бретані, повідомляє Le Figaro у вівторок, 2 березня.
“Я наказав збільшити кількість ядерних боєголовок у нашому арсеналі”, – сказав Макрон і додав, що Франція “більше не буде повідомляти цифри щодо нашого ядерного арсеналу”.
За його словами, ядерне стримування передбачає “сувору достатність”, тобто наявність необхідної кількості боєголовок і ракет, але без надлишку.
Він також оголосив про будування атомного підводного човна – носія балістичних ракет.
“Збільшення рівня нашого ядерного арсеналу є необхідним. Я маю велику честь оголосити, що майбутній атомний підводний човен-носій балістичних ракет, який ходитиме під французьким прапором, матиме назву Invincible (Непереможний) і вийде в море у 2036 році”, – заявив Макрон.
Також він розповів, що Франція, Німеччина та Велика Британія “спільно працюватимуть над проектами зі створення ракет наддальньої дальності”.
“Це надасть нам нові можливості для традиційного управління ескалацією”, – наголосив президент Франції, уточнивши, що ця співпраця є частиною так званої ініціативи ELSA (European Long Range Strike Approach, прим. ред.), запущеної в 2024 році і включає також Італію, Польщу та Швецію.
Макрон поінформував, що вісім європейських країн “погодилися” брати участь у запропонованому Францією “просунутому стримуванні”: Велика Британія, Німеччина, Польща, Нідерланди, Бельгія, Греція, Швеція та Данія.