Президенти України та Польщі ухиляються від зустрічі один з одним, попри тісні союзницькі відносини між країнами. Про це свідчить заява голови МЗС Польщі Радослава Сікорського в інтерв’ю польському виданню RMF.
ЗМІ нагадав, що в середині листопада президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що “вимагає симетрії” у відносинах з Україною та “чекає, що президент Володимир Зеленський висловить свою вдячність” полякам за підтримку і сам приїде до Варшави на зустріч із ним.
Навроцький також полюбляє піднімати тему Волинської трагедії, в якій звинувачує українців.
RMF нагадав, що Зеленський неодноразово публічно дякував Польщі за підтримку. Але з іншого боку президент України під час своїх закордонних відряджень регулярно перетинає територію Польщі, проте жодного разу не зустрічався з новим польським президентом.
Саме таку поведінку обох політиків розкритикував голова МЗС Польщі.
“Таке настирливе домагання вибачень, почестей у ситуації, коли вони (українці – ред.) борються за життя, викликає в мене огиду. Але з другого боку, в президента Зеленського корона з голови не впала б, якби, проїжджаючи через Польщу, він попросив про візит до Президентського палацу”, – заявив Сікорський.
Інтерв’юер звернув увагу, що за правилами дипломатії новообраний президент відвідує “старшого” колегу. Однак Сікорський на це відповів, що в умовах війни діють “свої правила”.
“Маю надію, це не привід демонструвати нашу неприязнь до країни, яка хоробро бореться і тримає війська Путіна подалі від наших кордонів” , – підсумував очільник МЗС Польщі.
Позначка: Волинська трагедія
-
Голова МЗС Польщі розкритикував Навроцького і Зеленського
-
Україна дозволила Польщі провести нову ексгумацію жертв Волинської трагедії
Україна надала Польщі дозвіл на ексгумацію жертв Волинської трагедії. Посол України в Польщі Василь Боднар оголосив про це на своїй сторінці у Facebook. Дозвіл передали польській стороні для пошукових робіт в селі Угли Рівненської області. Україна запрошує представників Польщі долучитися до цих робіт. Посол наголосив на готовності співпрацювати з польськими партнерами у історичних питаннях та ексгумаціях, сподіваючись на відкритий діалог для досягнення взаєморозуміння.
-
Сибіга заявив про суттєвий прогрес у відносинах з Польщею
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга зазначив успішний прогрес у вирішенні складних питань національної пам’яті з Польщею. Він повідомив про це на пресконференції разом з польським колегою Радославом Сікорським у Києві. Сибіга зауважив, що вже відбулися ексгумації в Україні, а ще одна запланована в Польщі. Він також підкреслив важливість спільного діалогу та згоди для майбутнього, зокрема захисту від спільних загроз. Україна сподівається на відновлення роботи українсько-польського Форуму істориків для спільних досліджень. Міністр підкреслив, що українці та поляки є близькими народами, і спільні зусилля в боротьбі проти загрози є непереможними.
-
Про що мовчить Навроцький: ЄС, НАТО, “Волинь” і “800+”
Нещодавно президент Польщі Кароль Навроцький під час зустрічі з президентом Литви Гітанасом Науседою висловився про різні з ним погляди щодо членства України в ЄС. І це попри те, що Україна запропонувала формулу примирення з приводу Волинської трагедії, яка має повернути країни на шлях порозуміння та примирення. Чого чекати далі? Позиція Навроцького щодо вступу України до ЄС З приходом до влади у Польщі Кароля Навроцького стосунки між Польщею та Україною погіршились. І це стосується не лише відносин між державами, але й ставлення поляків до українців. За даними опитувань, частка поляків із негативним ставленням до українців зросла з 14% у 2023 р. до 24% у 2025 р. Саме завдяки зростанню таких настроїв Навроцький і став президентом. Він вдало розіграв антиукраїнську карту на виборах.
Нещодавно президент Польщі Кароль Навроцький у Вільнюсі висловив розбіжності з президентом Литви Гітанасом Науседою щодо інтеграції України до ЄС. Так, за його словами, у нього з президентом Литви дещо різні погляди на інтеграцію України в ЄС. -
Президент Польщі вважає вступ України до ЄС віддаленою перспективою
Нещодавно президент Польщі Кароль Навроцький під час зустрічі з президентом Литви Гітанасом Науседою висловився про різні з ним погляди щодо членства України в ЄС. І це попри те, що Україна запропонувала формулу примирення з приводу Волинської трагедії, яка має повернути країни на шлях порозуміння та примирення. Чого чекати далі? Позиція Навроцького щодо вступу України до ЄС З приходом до влади у Польщі Кароля Навроцького стосунки між Польщею та Україною погіршились. І це стосується не лише відносин між державами, але й ставлення поляків до українців. За даними опитувань, частка поляків із негативним ставленням до українців зросла з 14% у 2023 р. до 24% у 2025 р. Саме завдяки зростанню таких настроїв Навроцький і став президентом. Він вдало розіграв антиукраїнську карту на виборах.
Нещодавно президент Польщі Кароль Навроцький у Вільнюсі висловив розбіжності з президентом Литви Гітанасом Науседою щодо інтеграції України до ЄС. Так, за його словами, у нього з президентом Литви дещо різні погляди на інтеграцію України в ЄС. -
У Польщі озвучили умову покращення взаємин з Україною
У президента Польщі Кароля Навроцького наголосили на необхідності врегулювання історичних суперечностей із боку Києва. Про те, що без конкретних дій України в цьому напрямку буде складно досягти прогресу у двосторонніх стосунках, заявив керівник Офісу міжнародної політики при канцелярії президента Польщі Марчин Пшидач в інтерв’ю виданню Sieci у понеділок, 1 вересня.
Пшидач підкреслив, що Польща зробила для України багато, особливо у вирішальні моменти, і зараз має право очікувати відповідних кроків у важливих питаннях. Він зазначив про важливість розблокування місць пам’яті на Волині, назвавши це одним із ключових аспектів: якщо таких дій не буде, покращення відносин стане малоймовірним.
Окремо посадовець наголосив: Польща більше не планує ігнорувати історичну правду. За його словами, навіть ексгумацію на відповідних місцях в Україні можуть проводити інші держави, що викликає нерозуміння серед поляків.
Висловлюючись про недавнє вето президента Польщі щодо закону про підтримку українців та емоційну реакцію Києва, Пшидач зауважив, що Україна повинна усвідомлювати важливість мати союзників, особливо сусідніх, та уникати дій, які можуть їх відштовхувати. Він додав, що українцям варто пам’ятати про ціну польської допомоги і не сприймати її як належну чи гарантовану.
На завершення він наголосив, що Польща має право очікувати певної взаємності у вирішенні важливих для неї питань.
Нещодавно президент Польщі Кароль Навроцький у роковини початку Другої світової війни виступив із заявою щодо вимог репарацій від Німеччини.
Через терни до зірок: як залагодити стосунки України та Польщі
-
ЦПД спростував фейк щодо анкет “про Бандеру та Волинську трагедію” в Польщі
Центр протидії дезінформації (ЦПД) заперечує інформацію прокремлівських Telegram-каналів про начебто існування офіційної анкети для українців на польському кордоні з вимогами “визнати Бандеру терористом” та “взяти відповідальність за Волинську трагедію”. Про це свідчить повідомлення ЦПД в Telegram.
“Насправді це фейк. Офіційні анкети для номера PESEL не містять жодних політизованих питань. Вони доступні на сайті уряду Польщі та містять лише стандартні поля: персональні дані, дату прибуття, громадянство, адресу проживання і контактну інформацію”, – сказано в повідомленні.
Польські прикордонники та урядові установи не висувають ніяких політичних умов для українців, які мають тимчасовий захист.
“Мета дезінформації – посіяти недовіру між українцями та поляками, зруйнувати партнерство й солідарність, які посилилися з початком повномасштабного вторгнення Росії”, – зазначили в ЦПД. -
Волинська трагедія: що змінить для України та Польщі ексгумація жертв
Новообраний президент висловив побажання щодо вирішення довгострокового конфлікту між Україною та Польщею, пов’язаного з Волинською трагедією 82 роки тому. Польща визначила День пам’яті жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА, тоді як Україна ввела мораторій на ексгумацію польських поховань. Однак у 2024 році обидві країни домовилися про відновлення ексгумаційних робіт, що вважається кроком до примирення. Україна підтримує пошуково-ексгумаційні роботи як спосіб врегулювання історичних проблем без політизації.
-
Польща та Україна вшанували пам’ять жертв Волинської трагедії
В римо-католицькому кафедральному соборі Луцька у неділю, 13 липня, відбулася урочиста меса за жертвами Волинської трагедії, у якій взяли участь польські дипломати, повідомляє РАР.
Серед учасників меси були представники польської меншини в Україні, польські дипломати та представники влади Волинської області.
На думку єпископа Едварда Кави, який проводив месу, Україна та Польща готові до обговорення важкої історичної події.
Кава наголосив, що потрібна ексгумація всіх жертв, щоб встановити їхні імена і віддати загиблим шану. Єпископ також зазначив, що “відродження пам’яті” важливе не лише для поляків, а й для українців.
Зазначимо, нещодавно польський Сейм визначив 11 липня днем пам’яті “жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних територіях Другої Польської Республіки”. -
Волинська трагедія: Польща планує нові розкопки
Польща направила Україні запит на проведення пошукових робіт з виявлення останків польських жертв трагедії на Волині ще в одному місці на території Пужників Тернопільської області. Про це в коментарі Укрінформу розповів заступник голови польської фундації Свобода і демократія Мацей Данцевич.
За його словами, нещодавно фундація отримала згоду від Тернопільської ОДА на проведення пошукових робіт у другому місці в Пужниках. Зараз цей дозвіл має розглянути і затвердити Державна міжвідомча комісія у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій у Києві.
“Чекаємо на це рішення. Якщо до кінця липня ми отримаємо згоду на пошуки другого місця (масового захоронення поляків – ред.), то спробуємо їх провести ще до кінця серпня, перед похованням ексгумованих у травні останків, що відбудеться на початку вересня”,- зазначив представник фундації.
За його словами, якщо в результаті пошукових робіт буде виявлено друге місце поховання, то, згідно з українським законодавством, польська сторона звертатиметься по дозвіл на подальше проведення ексгумацій від місцевої влади, і у випадку позитивного рішення – до державної влади. Він повідомив, що друга братська могила, як попередньо оцінюється, розташована неподалік першої. В ній, можуть бути останки понад 30 загиблих місцевих жителів.
Данцевич також розповів, що поховання останків 42 поляків, ексгумованих у травні, відбудеться на початку вересня. Він зауважив, що дата церемонії поховання уточнюється, водночас на подію вже запрошуються родини загиблих і нащадки колишніх жителів Пужників.
Польський представник повідомив, що за погодженням з місцевою владою останки 42 жертв буде поховано в окремих могилах, на яких буде встановлено 42 хрести.
“Це не буде братська могила, а 42 окремі могили”,- підкреслив Данцевич.
Він додав, що зараз ще триває процедура ідентифікації жертв, а тому на хрестах встановлених осіб будуть їхні імена та прізвища.
Представник польської фундації зауважив, що польська сторона розглядає ще декілька місць у Тернопільській та, можливо, Львівській областях, де планує у майбутньому звертатися до української влади про отримання дозволів на проведення пошуково-ексгумаційних робіт.