В разі заключення мирної угодив Україні, відбивати подальші можливі атаки Росії може контингент миротворців. Про це у вівторок, 16 грудня заявив канцлер Фрідріх Мерц, в інтервʼю телеканалу ZDF, передає Reuters.
“Ми б забезпечили демілітаризовану зону між воюючими сторонами і, якщо бути дуже конкретним, ми також діяли б проти відповідних російських вторгнень і атак. Ми ще не там”, – відповів Мерц на питання щодо деталей можливих гарантій безпеки Україні з боку союзників.
На його думку, той факт, що американці взяли на себе зобов’язання захищати Україну у разі припинення вогню, ніби це територія НАТО, це чудова нова позиція для США.
Позначка: Війна
ЗМІ дізналися деталі мирного плану по Україні
Представники США та європейських країн напрацювали проєкти двох документів, що містять план з підтримки України після досягнення мирної угоди. Про це у вівторок, 16 грудня, повідомило видання The New York Times з посиланням на джерела.
Зазначається, що план передбачає зміцнення української армії, розгортання європейських військ на території країни для стримування нового вторгнення і більш активне використання американської розвідки.
Друга частина угоди, яку співрозмовники видання охарактеризували як “оперативний документ між військовими”, містить більш детальну інформацію. Зокрема, у ньому викладено, як війська США та Європи співпрацюватимуть із ЗСУ для запобігання спробам Росії захопити більше територій.
Наразі жоден документ поки що оприлюднено не було. Однак, за словами обізнаних осіб, у документі містяться “конкретні директиви, покликані заспокоїти Україну в різних сценаріях можливого вторгнення Росії”. Неназваний американський чиновник зазначив, що там “дуже конкретно” описується, як стримувати подальші атаки РФ і карати Москву, якщо вони відбудуться.
Зокрема, першочерговим завданням називають збільшення чисельності Збройних сил України до 800 тисяч у мирний час. За час війни чисельність української армії збільшилася майже до 900 000 осіб.
Але такі сили потребуватимуть “стійкої та значної підтримки” України. Європейський дипломат сказав, що в документі перераховані “дуже конкретні” деталі про військове обладнання, яке необхідне Україні. Однак він не уточнював, про що йдеться.
Також, за даними видання, у документі викладено деталі про військові сили під керівництвом Європи, які допомагатимуть Україні, діючи всередині країни для забезпечення безпеки в повітряному і морському просторі. Докладної інформації про те, які країни розмістять в Україні свої війська, немає. Очікується, що базуватися вони будуть на заході країни.
Водночас прописано, як саме Сполучені Штати допомагатимуть виявляти спроби Росії організувати операції під хибним прапором, що можуть дати їй привід для відновлення військових дій проти України.
Європейські чиновники вперше за довгий час заявили про хорошу співпрацю з американськими переговірниками та президентом Трампом.
Мерц оцінив шанси на передачу Україні активів РФ
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає, що шанси Євросоюзу на укладання угоди про використання на користь України заморожених активів РФ є “50 на 50”. Про це він у вівторок, 16 грудня сказав в інтервʼю телеканалу ZDF, передає Reuters.
Мерц зазначив, що ЄС повинен ухвалити рішення щодо “репараційної позики”, оскільки Україна потребуватиме фінансування ще принаймні два роки після того, як у першому кварталі 2026 року закінчиться поточний раунд європейського фінансування.
“У всій Європі є застереження, і я добре розумію ці застереження. Але… якщо ми не діятимемо зараз і не приймемо рішення, яке ми могли б прийняти, щоб зупинити цей наступ російської армії, то коли ж ми це зробимо?”, – сказав він.
Без перемир’я на Різдво. РФ проти
Росія відкинула заклик канцлера Німеччини Фрідріха Мерца до перемир’я у війні проти України на час Різдва. Кремль заявив, що таке перемир’я залежатиме від того, чи буде досягнуто мирної угоди.
Перемир’я не буде
“Ми будемо робити все, щоб звертатися далі до росіян, до російського уряду, щоб хоча б на час Різдва припинити бойові дії. Тому що протягом останніх тижнів і місяців війна в основному знищує цивільне населення, садочки, школи, це терор цивільного населення в Україні. І, можливо, російський уряд має залишки людяності і може залишити людей у спокої на кілька днів хоча б протягом Різдва”, – заявляв Мерц.
Він припускав, що якщо таке перемир’я відбудеться, це може бути початком конструктивних тверезих переговорів, які приведуть до тривалого миру в Україні.
“Ми хочемо миру. Ми не хочемо перемир’я, щоб дати перепочинок Україні і підготуватися до продовження війни”, — сказав представник Кремля Дмитро Пєсков.
Росія вже не раз відмовлялася від пропозицій перемир’я або припинення вогню.
“Ми хочемо зупинити цю війну, досягти наших цілей, забезпечити наші інтереси і гарантувати мир в Європі на майбутнє”, — сказав також Пєсков.
Що далі з переговорами
Після переговорів України і США в Берліні американська сторона планує взаємодію з Москвою, після чого має знову відбутися американо-українська зустріч – ймовірно, вже наступних вихідних.
“Далі Сполучені Штати Америки, я думаю, найближчими днями проведуть консультації з росіянами, а після цього проведуть консультації з президентом США, після цього наші команди зустрінуться. Я думаю, наші переговорні команди зустрінуться в Сполучених Штатах Америки найближчим часом – думаю, може, навіть на вихідних”, – сказав він.
“А далі, після, відповідно, цієї зустрічі, буде видно. Будемо думати про зустріч на рівні лідерів, принаймні з президентом Сполучених Штатів… Я думаю, що коли ми доопрацюємо документи або наблизимося ближче до остаточного варіанту документів, – ми з ним зустрінемося”, – додав Зеленський.
Крім того, Зеленський на брифінгу згадав, що хотів би провести зустріч у такому форматі, як це було в Берліні, у Києві.
“Ми зустрілися у такому форматі вперше… Я хотів, щоб і Стів (Віткофф), і Джаред (Кушнер), і Гринкевич (головнокомандувач Об’єднаними Збройними силами НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич), головний військовий представник команди Сполучених Штатів, і інші – я дуже хотів, щоб ми в цьому колі спілкувалися у Києві. Я знаю, що з тих чи інших причин американська команда не приїхала до нас. У мене до них немає жодних питань”, – сказав він.
Зеленський зазначив, що незважаючи на багато раундів детальних переговорів про можливі гарантії безпеки, деякі питання залишаються невирішеними – зокрема, щодо того, чи будуть ці гарантії безстроковими.
“Я не можу сказати, на скільки років це, і чи будуть ті чи інші гарантії обмежені якимись строками. Ми це ще не обговорюємо”, – заявив він, розповідаючи про переговори з США.
Натомість Зеленський зазначив, що ключовою і дуже важливою для України вимогою є те, що ці гарантії “повинні бути проголосовані в Конгресі США”. “Ми віримо, що такі (ратифіковані Конгресом) гарантії працюватимуть”, – пояснив він.
Володимир Зеленський повторив тезу про те, що обговорювані гарантії безпеки побудовані за принципом статті 5 Вашингтонського договору НАТО, хоча не деталізував, що саме вкладається в цей термін.
Втім, навіть у разі погодження гарантій Україна не матиме впевненості в тому, що агресія точно не повториться, пояснив президент. Тому окремою позицією в переговорах щодо гарантій безпеки є порядок дій партнерів у разі, якщо незважаючи на наявні гарантії, Росія здійснить новий напад на Україну.
“Ми хочемо розібрати, як реагуватимуть партнери на повторну агресію. Повірте, я ставлю партнерам не дуже комфортні питання, – розповів він, – Також, якщо буде агресія, як реагуватимуть Сполучені Штати Америки? Як діятимуть партнери європейські? Як реагуватиме світ? Санкції, зброя, відповіді на морі, на полі бою тощо.”.
Крім того, президент Зеленський на пресконференції кілька разів підкреслив, що окремою гарантією безпеки, на думку України, є членство в Європейському Союзі, “тому що це геополітичне рішення”.
Пєсков заявив, що Москва поки не отримала інформації про результати переговорів, що відбулися в Берліні, щодо плану припинення війни в Україні.
Активи Росії для України. ЄС ближче до рішення
Країни Європейського союзу наблизилися до рішення про використання для допомоги Україні заморожених російських активів, повідомляє Reuters з посиланням на свої джерела. Більшість країн ЄС виступають за використання цих коштів для репараційного кредиту Україні, але до останнього моменту проти цього виступала Бельгія, де знаходиться більша частина активів. Брюссель заявляє, що не хоче брати на себе всі пов’язані з використанням активів юридичні та фінансові ризики.
Скільки грошей
В ЄС заморожено 210 млрд євро, зокрема 185 млрд — у Бельгії, 18 млрд — у Франції та менші суми — у Люксембурзі, Німеччині та Швеції.
Спочатку європейські країни пропонували використовувати для фінансування України у 2026 та 2027 роках лише активи, які знаходилися у Бельгії. Але Брюссель наполягав, що погодиться на це лише за умови участі інших власників російських коштів.
Робота з Бельгією
Посли ЄС у понеділок були змушені вести переговори до пізньої ночі, намагаючись переконати Бельгію підтримати використання заморожених російських активів для фінансування України, однак бельгійська сторона вимагає додаткових гарантій, повідомляє Politico.
Як пише видання, посли ЄС були “заблоковані” у будівлі Європейської ради до пізньої ночі, намагаючись переконати Бельгію підтримати плани використання 210 млрд євро російських активів для фінансування України до 2027 року.
Бельгія фактично хоче, щоб їй компенсували будь-які витрати, які вона може понести в майбутньому у зв’язку з використанням російських активів. З цим поки що не всі в Євросоюзі згодні.
Інші проблеми
ЄС вимагає від країн-членів розірвати двосторонні договори з Росією про інвестиції. Москва та російські олігархи використовують їх, щоб боротися з санкціями у судах, і вони також можуть стати підставою для позовів у зв’язку з використанням активів.
Франція вимагає, щоб Україна використовувала репараційний кредит лише для купівлі зброї в Європі.
Президент України Володимир Зеленський підкреслює безальтернативність рішення щодо заморожених активів Росії.
Він заявив, що Україна розраховує повністю використати 210 млрд євро заморожених російських активів у ЄС протягом кількох років – для того, щоб перекрити невідкладні фінансові потреби.
“Ми розраховуємо, що можемо отримати 40-45 млрд євро на 26-й рік і так далі, розраховуючи на загальну суму 210 мільярдів”, – заявив він.
Президент підкреслив, що Україна хотіла б використати кошти РФ на відновлення, але вартість завданої шкоди вже така, що її не покрити наявними арештованими грошима.
“Безумовно, ми дуже хотіли б використати це на відновлення нашої держави… Це справедливо, що росіяни повинні платити за руйнування. Але все одно навіть 210 млрд буде недостатньо. Сума втрат у три рази більша”, – пояснив він.
Враховуючи це, президент підкреслив, що є необхідність пустити кошти РФ на невідкладні витрати, серед яких – витрати на закупівлю зброї. Він не став заперечувати, що зараз Україна зіткнулася зі зменшенням цієї допомоги.
“Заморожені активи могли б збалансувати зменшення підтримки в деяких країнах. Я не бачу можливості для України без цього стояти міцно. Я не бачу, що ми зможемо покрити такий дефіцит якимись незрозумілими альтернативами або незрозумілими обіцянками”, – заявив він.
Росія вчетверо збільшила військові витрати з 2021-го – розвідка
Військові видатки федерального бюджету РФ у січні-вересні досягли чергового історичного максимуму – 11,854 трлн рублів, що на на 30 % (2,763 трлн рублів) більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у вівторок, 16 грудня.
Проти 2023 року воєнний бюджет РФ збільшився на 95 %, тоді як у порівнянні з 2022 – на 173 %, а щодо 2021 – на 295 %, тобто майже вчетверо.
У відомстві підрахували, що ціна війни для росіян становить 1,32 трлн рублів на місяць, або 43,4 млрд на день, чи 1,9 млрд рублів на годину.
Нині на фінансування війни Кремль уже спрямовує 44% усіх зібраних податків і 39% сукупних витрат бюджету РФ.
Загальна вартість війни проти України для російських платників податків сягнула 42,343 трлн рублів, або приблизно $542 млрд, що еквівалентно 24 річних бюджетів усієї системи вищої освіти росії, 22 років федеральних видатків на охорону здоров’я і майже 80 річних бюджетів таких великих регіонів, як Свердловська область (530 млрд рублів) чи Краснодарський край (600 млрд рублів).
Втім, відзначили у СЗРУ, попри нарощування оборонного виробництва, російський військово-промисловий комплекс залишається структурально подібним до радянського – він поглинає ресурси, але не створює економічної віддачі. Так, нинішня динаміка демонструє, що ВПК РФ перетворюється на класичну “чорну діру” для бюджету, витісняючи цивільні інвестиції, обмежуючи технологічний розвиток і цементуючи модель, у якій військові витрати генерують не зростання, а хронічні фіскальні ризики.
“Такий дисбаланс вказує на те, що російська економіка рухається не за логікою індустріального розвитку чи модернізації, а за логікою виживання воєнного бюджету, який дедалі агресивніше поглинає ресурси, необхідні для довгострокового економічного зростання”, – резюмували у відомстві.
Раніше повідомляли, що в Росії скорочують соціальні програми та змушують витрачати кошти на армію. Війна в Україні почала бити по кишені росіян.
Економіка Росії занурюється у воєнний режим
Генштаб оновив дані про ситуацію на фронті
Від початку нинішньої доби і станом на 22:00 на фронті відбулося 255 бойових зіткнень. Відповідну інформацію оприлюднив Генштаб ЗСУ в оперативному зведені у вівторок, 16 грудня. Так, на Північно–Слобожанському і Курському напрямках відбулося 15 бойових зіткнень. Ворог завдав трьох авіаційних ударів, скинувши вісім керованих бомб, здійснив 102 обстріли, зокрема сім – із реактивних систем залпового вогню. Сьогодні ворог дев’ять разів атакував на Південно–Слобожанському напрямку у районах населених пунктів Приліпка, Синельникове та у напрямку Ізбицького, Обухівки, Колодязного.
На Куп’янському напрямку противник здійснив 24 атаки в бік Куп’янська, Петропавлівки, Кучерівки, Піщаного, Новоплатонівки, Голубівки, Нової Кругляківки. Триває три боєзіткнення.
На Лиманському напрямку Сили оборони відбили 27 штурмових дій у районі Торського та у бік населених пунктів Лиман, Степове, Коровій Яр, Зарічне, Дробишеве, Новоселівка, Ставки, Глущенкове. Два боєзіткнення тривають.
На Слов’янському напрямку ворог чотири рази атакував у районах Сіверська, Серебрянки та у бік Пазено. Одне боєзіткнення зараз триває.
На Краматорському напрямку противник один раз атакував позиції наших захисників у напрямку Бондарного.
На Костянтинівському напрямку сьогодні відбулося 16 бойових зіткнень. Ворог намагався штурмувати позиції українських підрозділів поблизу Плещіївки, Іванопілля, Русиного Яру, Яблунівки та у бік Софіївки.
На Покровському напрямку від початку цієї доби противник 60 разів атакував у районах населених пунктів Котлине, Удачне та у бік Рівного, Мирнограду, Родинського, Гришиного, Звірового, Сергіївки, Новопавлівки, Філії, Нового Шахового, Дорожнього, Сухецького. Шість з них в даний час тривають.
Сьогодні на цьому напрямку, за попередніми даними, знешкоджено 220 окупантів, з яких 143 – безповоротно. Крім того, українські воїни знищили три танки, 12 одиниць автомобільної техніки, чотири бойові броньовані машини, один мотоцикл, дев’ять безпілотних літальних апаратів, п’ять одиниць спеціальної техніки, два укриття особового складу. Пошкоджено три одиниці автомобільної техніки, РСЗВ БМ-21 Град та сім укриттів для особового складу противника.
На Олександрівському напрямку українські оборонці відбили 20 атак загарбників в районах населених пунктів Зелений Гай, Січневе, Красногірське, Злагода, Рибне та у бік Іванівки, Іскри, Олександрограду, Вербового, Привільного. Противник завдав авіаційного удару в районі населеного пункту Іванівка.
На Гуляйпільському напрямку відбулось 28 боєзіткнень, в районі населеного пункту Солодке та в бік Варварівки, Гуляйполя. Противник завдав авіаційних ударів за допомогою керованих авіаційних бомб по Воздвижівці та Залізничному.
На Оріхівському напрямку ворог вісім разів марно намагався прорвати нашу оборону в районах населених пунктів Щербаки, Степове та у напрямках Малої Токмачки, Новоандріївки та Приморського.
Тоді як на інших напрямках суттєвих змін у ситуації не відбулося.
Територія миру? Майбутня зустріч в Маямі
Нова зустріч між Україною та Сполученими Штатами очікується в Маямі на рівні переговорних груп найближчими днями. Можливо переговори пройдуть на вихідних або трохи пізніше, саме після контактів між американською стороною та Росією.
За інформацією західних ЗМІ, в Маямі буде обговорено кілька важких пунктів: гарантії безпеки та відновлення економіки України. В обговореннях бтакож братимуть участь військовослужбовці, плануються “огляди карт”. Підготовка до Маямі Інформацію про переговори на американській території підтверждив президент України Володимир Зеленський. Спілкуючись із журналістами через WhatsApp на борту літака, що вилітав з Німеччини, Зеленський сказав, що українська та американська команди завершують роботу над документами, які визначатимуть наступний етап переговорів.
“Сьогодні чи завтра ми завершимо роботу над документами. Потім американська команда проведе консультації з росіянами. Після цього переговірники зустрінуться з президентом США, а потім наші команди знову зберуться в Сполучених Штатах. Це може статися навіть цими вихідними”, – сказав Зеленський.
Результати переговорів визначатимуть наступні кроки, зокрема, чи може відбутися зустріч на рівні лідерів між Україною та США, додав президент. Берлінські переговори набирають обертів Повідомлення від Зеленського прозвучало після двох днів переговорів у Берліні 14-15 грудня між Україною, Сполученими Штатами та європейськими партнерами щодо мирної ініціативи, що підтримується Дональдом Трампом. Зеленський взяв участь у переговорах разом зі спеціальним посланником Трампа Стівом Віткоффом та зятем Трампа Джаредом Кушнером.
Американські чиновники заявили, що під час зустрічі було досягнуто значного прогресу. За їхніми словами, учасники переговорів досягли консенсусу з кількох питань, які вважаються критично важливими для майбутньої мирної угоди.
Найбільшого прогресу досягнуто щодо масштабного пакету заходів безпеки для України, який неодноразово називали найсильнішим з коли-небудь запропонованих.
Західні посадовці заявили, що гарантії “подібні до статті 5”, але йдуть далі, включаючи механізми військового нагляду, перевірки, стримування та усунення конфліктів. Камінь спотикання Незважаючи на ознаки прогресу, територіальні питання та довгострокові гарантії безпеки залишаються найскладнішими частинами переговорів.
Зокрема, як пише видання Axios, Україна та США розділилися через територіальне питання. За інформацією ЗМІ, план США передбачає відхід України з приблизно 14% Донецької області, який вона контролює, але на який претендує Росія. В останньому проекті ця ділянка має стати демілітаризованою “вільною економічною зоною”.
Зеленський публічно поставив під сумнів дії Росії після виведення українських військ, а також заявив, що лише український народ може погодитися на територіальні поступки, можливо, шляхом референдуму.
Виступаючи вже після завершення переговорів у Берліні в понеділок, Зеленський заявив, що не вважає, що США “вимагають” від України поступитися територією, про яку йде мова, а ігнорують вимоги Росії. Джерела, обізнані з ситуацією, в коментарі для Axios назвали переговори щодо території “складними”.
Американський чиновник також заявив, що Україна сама вирішуватиме, як вирішувати територіальне питання. Однак додав, що решта пропозиції США, включаючи найсильніші гарантії безпеки, запропоновані на сьогодні, “не залишатимуться на столі вічно”.
DeepState: РФ захопила Серебрянку і має просування
Російські загарбники окупували село Серебрянку та просунулась поблизу ще чотирьох населених пунктів на Донеччині. Про це повідомили аналітики проєкту DeepState на своєму Telegram-каналі.
“Ворог окупував Серебрянку, а також просунувся поблизу Дронівки, Свято-Покровського, Званівки, Пазено, у Сіверську та Переїзному”, – йдеться в повідомленні.
Раніше в DeepState повідомили, що російські окупанти просунулися під Мирноградом в Донецькій області.
Також DeepState писав, що російські війська станом на 7 грудня мають часткові просуння на Запоріжжі та Донеччині.
DeepState повідомив про просування РФ на Донбасі
В Україні на фронті загинув доброволець з Болгарії – ЗМІ
Доброволець з Болгарії Тодор Ніколаєв Кузьмов загинув у боях за Україну. Про це повідомляє болгарське інформагентство Novinite, посилаючись на публікацію на сторінці Memorial – International Volunteers for Ukraine у Facebook.
У повідомленні зазначається, що Кузьмов був добровольцем в Україні і загинув у боях.
Раніше не було публічної інформації, яка б свідчила про участь Кузьмова в бойових діях в Україні.
За словами Горіци Радєвої, кореспондентки OFFNews, Кузьмов, схоже, загинув не протягом “останніх днів”. Однак точна дата його смерті невідома.
Сьогодні офіційно підтверджено смерть двох громадян Болгарії в Україні.
Один із них – Святослав Славков, що загинув у боях проти російських окупантів поблизу Куп’янська в останні дні 2023 року.
Другий – Владислав Младенов з Дупниці загинув у червні 2025 року.
Точна кількість громадян Болгарії, які нині воюють на боці України, невідома.
Як ми вже писали наприкінці серпня, боронячи Україну, на фронті загинув італійський волонтер Лука Чекка. Він перебував у списку зниклих безвісти з грудня 2024 року.