Верховна Рада припинила повноваження народної депутатки Анни Колісник з фракції Слуга народу. Було прийняте рішення після трансляції пленарного засідання Ради, де 262 парламентарії підтримали це рішення. Колісник отримала підозру у внесенні недостовірних відомостей до електронної декларації на понад 4,4 млн гривень. Слідство вважає, що вона приховала відомості про оренду квартир та інше майно. В результаті цього розслідування кримінальне провадження проти Колісник було закрито. На її місце у Верховній Раді увійде Дмитро Слинько, який працював журналістом та редактором у різних виданнях, а також є автором кількох туристичних путівників Україною.
Позначка: Верховна рада
-
Рада призначила Бережну міністром культури
У Верховній Раді України було призначено Тетяну Бережну на посаду віцепрем’єр-міністра з гуманітарної політики і міністра культури. Підтримку кандидатурі надали 266 народних депутатів. Прем’єр-міністр Юлія Свириденко вважає, що Тетяна Бережна має великий досвід у роботі в уряді та має здатність перетворювати візії на конкретні результати. Тетяна Бережна вже працювала в уряді на різних посадах, включаючи заступника міністра економіки, де проводила програми підтримки українського виробника та розвитку культурних проєктів. На новій посаді вона планує залучати ресурси у сферу культури, зберігати українську культурну спадщину та зміцнювати культурні інституції.
-
В Україні продовжили воєнний стан і мобілізацію
Верховна Рада вже в 17-ий раз продовжила введення воєнного стану та загальної мобілізації в Україні. Рішення було ухвалено під час засідання 21 жовтня. Законопроект про продовження воєнного стану підтримали 317 нардепів, а законопроект про мобілізацію – 315 голосами. Ці заходи продовжено на 90 днів, починаючи з 5 листопада 2025 року і закінчуючи 3 лютого 2026 року. Вперше в історії воєнний стан було введено в Україні 24 лютого 2022 року після агресії Росії. З тих пір термін його дії продовжували 16 разів, кожного разу на 90 днів. Останнє продовження було у липні 2025 року.
-
Зеленський пропонує Раді продовжити воєнний стан
Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроекти про продовження терміну дії воєнного стану та мобілізації в країні. Згідно з цими законопроектами, запропоновано продовжити воєнний стан до 5 листопада 2025 року на 90 днів, а також провести загальну мобілізацію на той самий термін. Якщо закони будуть затверджені, вони наберуть чинності відразу після публікації. Це вже 17-те голосування парламенту за продовження воєнного стану та мобілізації з моменту вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року.
-
Депутати подали до бюджету-2026 поправок на 7 трлн
Бюджетний комітет Верховної Ради розглянув понад 3,3 тисячі поправок до проєкту державного бюджету на 2026 рік на суму понад 7,1 трлн гривень, що значно перевищує вже запланований обсяг бюджету. Голова комітету Роксолана Підласа зазначила, що загальна вартість пропозицій депутатів перевищує 7,1 трлн гривень, що еквівалентно півтора державних бюджетів на наступний рік. Депутати, які внесли поправки, часто не вказують джерела фінансування, але ті, які вказують, пропонують використовувати резервний фонд та кошти на обслуговування державного боргу. Бюджетний комітет має завдання зберегти баланс бюджету і не збільшувати дефіцит, тому лише реалістичні пропозиції будуть повністю розглянуті, а ідеї без явних джерел фінансування будуть передані уряду для подальшого аналізу.
-
Строки зупинки бойових дій: хто і що каже
Українські чиновники та народні депутати висловлюють оптимістичні прогнози щодо завершення бойових дій на сході України. Вони стверджують, що це може статися вже незабаром, можливо, між листопадом і початком 2026 року. Деякі політики, такі як Юлія Тимошенко та Максим Бужанський, вважають, що кінець війни може настати найближчими місяцями. Інші депутати вважають, що для цього потрібні переговори, які можуть відбутися у найближчі місяці або навіть до Різдва. Проте військові висловлюють сумніви у такому швидкому завершенні бойових дій, оскільки ворог продовжує активні дії на сході України.
-
Ініціатива голови фінкомітету Ради може позбавити пенсій українців – нардеп
Народний депутат України Олексій Гончаренко заявив, що ініціатива голови фінансового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева може призвести до позбавлення українців пенсій. Гетманцев пропонує створити реєстр дропперів, до якого потраплять ті, хто передає свої банківські картки іншим особам. Людину, яка буде внесена в цей реєстр, обмежать у фінансових операціях, і вона навіть може бути позбавлена пенсії. Гончаренко вважає, що такі заходи не сприятимуть довірі громадян до держави і можуть негативно позначитися на молоді. Гетманцев пояснив, що мета цієї ініціативи – зупинити фінансові злочини, де використовуються чужі банківські картки. Якщо законопроєкт буде прийнятий, особа, яка передала свою картку, буде обмежена у фінансових операціях.
-
Звільнені з полону військові отримуватимуть 50 тис. грн на місяць
Верховна Рада ухвалила законопроєкт №13637, який передбачає щомісячні виплати по 50 тис. грн для звільнених з полону військових, які потребують тривалого стаціонарного лікування, протягом перших трьох місяців лікування. Про це повідомляє Суспільне з Ради.
За відповідне рішення проголосували 244 народні депутати.
Виплати відбуватимуться протягом перших трьох місяців лікування.
Документ передбачає:- щомісячну виплату 50 000 грн військовим, які після звільнення з полону потребують стаціонарного лікування понад 30 днів.
- виплати здійснюватимуться протягом перших трьох місяців лікування.
- документ також врегульовує порядок видачі довідок про травми чи захворювання, отримані під час перебування в полоні.
Нині такі виплати передбачали лише для військових, котрі отримали під час полону травми (поранення, контузії, каліцтва). Новий законопроєкт поширює цю підтримку і на тих, хто отримав або загострив тяжкі захворювання в умовах полону.
Зауважується, що ухвалення має на меті надати необхідну фінансову підтримку та усунути бюрократичні перепони для воїнів, які борються за відновлення свого здоров’я.
Раніше Кабмін оновив порядок надання допомоги Захисникам та Захисницям, котрі повернулися додому з російського полону.
Стало відомо, скількох українців визнали колишніми полоненими -
Рада підтримала створення нового роду військ – Кіберсил ЗСУ
Верховна Рада підтримала в першому читанні проєкт закону №12349 про створення Кіберсил Збройних Сил України. Законодавчу ініціативу підтримали 255 депутатів, повідомляє Укрінформ.
Документ передбачає створення Кіберсил ЗСУ як органу військового управління, що матиме можливість залучати до свого складу цивільну складову (кіберрезервістів) на період проведення відповідних заходів з кіберстримування.
Відповідним проєктом закону на Кіберсили покладається кібероборона України, захист її суверенітету та територіальної цілісності в кіберпросторі.
Кіберсили ЗСУ організовуватимуть періодичне навчання та злагодженість кіберрезервістів для формування сталого кадрового інтелектуального потенціалу вмотивованих громадян України.
Статус кіберрезервіста не передбачає обов’язкового набуття ним статусу військовослужбовця для залучення до лав Кіберсил, може мати періодичний та тимчасовий характер, ґрунтується на певних особистих навичках особи у певній галузі та її мотивації.
Основними завданнями Кіберсил ЗСУ буде нарощування та ефективне застосування спроможностей кіберстримування, здобуття Збройними силами України військової переваги над противником та послаблення його спроможностей шляхом проведення операцій в електромагнітному спектрі та кіберпросторі. -
Рада провалила призначення суддів КСУ
Верховна Рада так і не змогла призначити двох суддів Конституційного Суду (КС): жодна з чотирьох кандидатур не набрала необхідної кількості голосів – 226+1. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна в середу, 8 жовтня.
На посаду судді КС на пленарному засіданні Верховної Ради за результатами конкурсного відбору розглядалися чотири кандидатури: Захар Тропін, Оксана Клименко, Юлія Кириченко, Тарас Цимбалістий.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук доручив парламентському комітету з питань правової політики підготувати матеріали для оголошення нового конкурсу з відбору кандидатур на посаду судді КС.
Добором суддів до КСУ займається Дорадча група експертів, яка має оцінити моральні якості і рівень компетентності у сфері права кандидатів від суб’єктів призначення – Верховної Ради, президента і З’їзду суддів України. Після одночасної відставки одразу трьох суддів 27 січня 2025 року КСУ втратив кворум і не міг проводити засідання Великої Палати і Другого сенату. Продовжував роботу лише Перший сенат.
Кворум у КСУ відновився наприкінці червня, коли президент України Володимир Зеленський призначив суддею КСУ за своєю квотою Олександра Водяннікова.
В липні судді у новому складі провели засідання Великої Палати, яка розглядає подання народних депутатів і президента.
Нині з проведенням засідань Великої Палати КС є проблеми, бо в деяких справах судді заявили самовідвід, і їх розгляд призупинився. У суді налічується лишень 12 суддів – критично необхідна кількість для проведення засідання, у разі відводу когось із суддів розгляд справ стає неможливим.
Президент підписав 17 вересня указ про призначення Юрія Барабаша суддею КСУ за своєю квотою. Коли Барабаш складе присягу, у КС налічуватиметься 13 суддів із 18 необхідних.
19 лютого 2025 року ДГЕ передала Верховній Раді і президентові документи для призначення 5 суддів КСУ – 2 за квотою парламенту та 3 за квотою президента.
Також триває конкурс на посаду судді КСУ за квотою З’їзду суддів України.
Судді не обрали нового голову Конституційного суду