Позначка: Верховна рада

Рада підтримала перейменування копійки в шаг

Верховна Рада підтримала у першому читанні перейменування обігової монети з “копіки” в “шаг”, як запропонували в НБУ. Про це йдеться на засіданні парламенту в четвер, 18 грудня.

За відповідне рішення проголосувало 264 народних депутата. Законопроєкт був зареєстрований 1 жовтня 2025 року. Наразі документ очікує на друге читання, яке заплановане на 27 грудня. Зміна “копійки” на “шаг” стане символічним завершенням грошової реформи 1996 року. За словами нардепів, слово “шаг” часто трапляється у творах Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Котляревського та інших українських класиків.
У 1918 році Центральна Рада випускала розмінні гроші номіналом 10-50 шагів. Вони використовувалися в обігу до 1919 року, після чого були скасовані більшовиками.

“Це рішення має не лише технічний, а й символічний зміст. “Копійка” – спадщина московської імперії та радянського минулого. Натомість “шаг” – історична українська назва, яка вживалася ще за часів Гетьманщини й Української Народної Республіки”, – пояснюють ініціатори.

За даними Національного банку, в обігу в Україні перебуває майже 14 млрд монет. Надалі планується випуск лише монет “50 шагів” – протягом приблизно 3-4 років, у кількості десятків мільйонів штук. Усі інші номінали будуть від 1 гривні і вище.
Нагадамо, Нацбанк ще з 2024 року пропонує змінити назву розмінних монет з “копійка” на “шаг”. Як пояснили в НБУ, це потрібно для відновлення історичної справедливості, дерусифікації та відродження національних традицій. Шаг замість копійки: НБУ назвав ймовірний тираж

18.12.2025
Правовий статус військових-іноземців: Рада ухвалила важливий законопроєкт

Верховна Рада на пленарному засіданні в середу, 17 грудня, підтримала законопроєкт щодо правового статусу та медичного забезпечення військовослужбовців з числа іноземців та осіб без громадянства.

За відповідний законопроєкт №14052 проголосував у цілому 291 народний депутат.
Законопроєкт, зокрема, передбачає, що іноземні громадяни, які проходять військову службу, для підтвердження законності перебування на території України, мають право на оформлення посвідки на тимчасове проживання на весь строк дії контракту, а також протягом трьох місяців після його припинення або розірвання.
Крім того, іноземні військовослужбовці, які служать в Україні, а також члени їхніх сімей зможуть отримати посвідку на тимчасове проживання навіть тоді, якщо термін дії їхнього паспорта закінчився або паспорт потрібно міняти. Це дозволено у випадку, коли для оформлення нового паспорта їм потрібно звертатися до органів влади своєї країни, а ця країна є агресором проти України або не визнає її територіальну цілісність.
Законопроєкт також передбачає внесення змін до статті 3 закону Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей, якими пропонується встановити, що його дія не поширюється на іноземних громадян та осіб без громадянства, які проходять військову службу у ЗСУ, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії, крім положень, що стосуються грошового забезпечення, надання відпусток, медичної допомоги та медичних послуг.

17.12.2025
Рада підтримала законопроєкт про загальнонаціональну хвилину мовчання

Верховна Рада 16 грудня проголосувала у першому читанні проєкт закону щодо вшанування пам’яті загиблих внаслідок повномасштабного вторгнення РФ.
Відповідну ініціативу №14144 підтримали 314 нардепів.
Метою документу є визначення на законодавчому рівні загальнонаціональної хвилини мовчання у якості щоденного комеморативного заходу в сфері національної пам’яті.
Як зазначили у пояснювальній записці, зоканопроєктом пропонують внести зміни до Закону “Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу” та Кодексу цивільного захисту України.
Пропонується, що загальнонаціональна хвилина мовчання проводитиметься щоденно о 9 годині 00 хвилин.
Органи державної влади та місцевого самоврядування мають забезпечити інформування про початок і завершення загальнонаціональної хвилини мовчання на підприємствах, в установах, організаціях, котрі належать до сфери їх управління.
Як передбачається, ухвалення ініціативи зокрема сприятиме формуванню культури пам’яті, вихованню поваги до героїв і відповідальності живих перед загиблими.

16.12.2025
Рада ухвалила закони щодо обороноздатності України

Верховна Рада4 грудняухвалила два закони для посилення обороноздатності України. Один з них розширює податкові пільги для потреб оборони, інший – спрощує митні процедури для імпорту товарів, потрібних для оборони. Про це повідомляє пресслужба парламенту.
Закон №14169 передбачає звільнення від ПДВ імпорту комплектуючих для безпілотників, машин механізованого розмінування, засобів протидії технічним розвідкам та інших товарів, необхідних для модернізації та ремонту озброєння.
Також під закон підпадають сучасні симулятори бойових дій для навчальних центрів і полігонів, що дозволить підвищити якість підготовки військовослужбовців у безпечних і максимально реалістичних умовах.
Метою закону є здешевлення модернізації військової техніки, унормування митних пільг для знищених або непридатних товарів, врегулювання питання зміни цільового використання імпортованих матеріалів та запобігання фінансовим втратам оборонних підприємств.
Закон №14170 розширює перелік випадків, коли виробники та постачальники техніки для армії можуть не сплачувати ввізне мито.Це стосується комплектуючих для безпілотників, машин розмінування, засобів верхпротидії технічним розвідкам та іншої техніки, що виробляється, ремонтується або модернізується для ЗСУ.
Також закон визначає порядок дій у випадках втрати, пошкодження чи непридатності імпортованих товарів під час випробувань.
Підприємства зможуть підтвердити причини втрати та уникнути додаткових донарахувань.Окремо врегульовано можливість змінити призначення товарів або реекспортувати їх без штрафів.

04.12.2025
Рада створила ТСК для перевірки системи лікування військових

Верховна Рада створила Тимчасову слідчу комісію для розслідування можливих порушень у фінансуванні лікування, реабілітації та протезування військовослужбовців і ветеранів. Постанову №14181 підтримали 259 депутатів.
Проєктом постанови пропонується утворити Тимчасову слідчу комісію для розслідування порушень, пов’язаних із фінансуванням лікування, реабілітації, протезування військовослужбовців і ветеранів.
Головою комісії призначили Юлію Тимошенко (депутатська фракція політичної партії Всеукраїнське об’єднання Батьківщина).
Основними завданнями ТСК пропонується визначити:
розслідування можливих фактів порушень законодавства України щодо фінансування лікування, реабілітації, протезування військовослужбовців і ветеранів у закладах охорони здоров’я всіх форм власності та підпорядкування;
аналіз причин можливих порушень законодавства України щодо фінансування лікування, реабілітації та протезування військовослужбовців і ветеранів;
розслідування можливих фактів завищення цін на лікарські засоби для військовослужбовців і ветеранів;
моніторинг цін на лікарські засоби для військовослужбовців і ветеранів, які реалізуються в аптечних закладах роздрібної мережі, та розслідування правомірності встановлення граничних надбавок (націнок) на лікарські засоби для військовослужбовців;
розслідування наявності монопольного (домінуючого) становища на ринку дистрибуції лікарських засобів для військовослужбовців і ветеранів;
перевірку якості лікарських засобів для військовослужбовців і ветеранів в аптечних закладах роздрібної мережі.

Передбачається, що ухвалення Постанови дозволить проаналізувати стан лікування, реабілітації, протезування військовослужбовців і ветеранів у закладах охорони здоров’я всіх форм власності та підпорядкування, розслідувати факти завищення вартості на неналежної якості лікарських засобів, проаналізувати причини можливих порушень, а також підготувати відповідні рекомендації.

04.12.2025

Українська Верховна Рада прийняла закон, що вносить зміни до деяких законів країни у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов. Законопроєкт підтримали 264 народних депутати. Цей закон спрямований на приведення законодавства у відповідність до оновленого перекладу Хартії, удосконалення термінології та актуалізацію списку мов, які підпадають під особливий режим підтримки та захисту. Зміни стосуються назви та положень деяких законів з оновленим перекладом Хартії, виконаним у січні 2024 року. Тепер під захистом Хартії перебувають певні мови, серед яких білоруська, болгарська, гагаузька, кримськотатарська, новогрецька, німецька, польська, румунська, словацька, угорська, чеська та іврит. У пояснювальній записці зазначили, що російська мова залишається найуживанішою мовою національних меншин, а тому не є загроженою. Молдавська мова пропонується вилучити зі списку у зв’язку з визнанням румунської мови державною мовою Республіки Молдова.