Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук підписав законопроєкт №12414, який обмежує незалежність НАБУ та САП та направив його на підпис президенту Володимиру Зеленському. Про це свідчить картка законопроєкту на сайті парламенту у вівторок, 22 липня.
“Такої швидкості не було всі шість років”, – прокоментував темпи підписанння спікером законопроєкту народний депутат Ярослав Железняк у Телеграм.
Як відомо, сьогодні Верховна Рада обмежила незалежність НАБУ та САП. За відповідний законопроєкт №12414 у другому читанні та в цілому проголосувало 263 нардепів.
У свою чергу керівництво НАБУ і САП заявило про знищення антикорупційної інфраструктури в Україні і звернулось до президедента Зеленського із закликом накласти вето на цей закон.
Позначка: Верховна рада
-
Стефанчук підписав законопроєкт щодо НАБУ та САП
-
Верховна Рада обмежила незалежність НАБУ і САП
Верховна Рада проголосувала у другому читанні за законопроєкт №12414 який обмежує незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і робить їх залежними від рішень генерального прокурора. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Телеграм у вівторок, 22 липня.
За відповідний законопроєкт з правками проголосували 263 народних обранця.
Железняк розповів, що деякі депутати перед голосуванням намагалися заблокувати трибуну, бо це “єдиний варіант, як це можна хоч теоретично зупинити” прийняття законопроєкту.
Трохи пізніше він повідомив, що зареєстрував блокуючу постанову по цьому законопроєкту 12414.
“Згідно регламенту зараз спікер не має право підписати ці зміни. Але я переконаний, що будуть намагатися це підписати не через два дні, а сьогодні. Їх план все зробити поки не прилетіло від міжнародних партнерів”, – додав Железняк.
Згідно прийнятого законопроєкту, генпрокурор зможе:- передоручати повноваження прокурора САП іншим прокурорам.
- отримати доступ до матеріалів будь-яких справ і передоручати їх іншим прокурорам;
- надавати НАБУ письмові вказівки, обовʼязкові до виконання;
- передоручати кримінальні провадження НАБУ іншим органам досудового розслідування;
- особисто підписувати повідомлення про підозру високопосадовцям.
У НАБУ та САП вважають, що законопроєкт №12414, який схвалила Рада, фактично знищить їхню незалежність та підпорядковує генеральному прокурору.
“Антикорупційна інфраструктура України, вибудувана з 2015 року, буде зруйнована”, – попередили в НАБУ і САП. -
НАБУ і САП звернулися до Зеленського
Керівники Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) закликали президента Володимира Зеленського не підписувати законопроект №12414, який фактично руйнує незалежність відомств. Про це сказали директор НАБУ Семен Кривонос і керівник САП Олександра Клименка на брифінгу в Києві у вівторок, 22 липня.
“Зараз фактично була знищена антикорупційна інфраструктура – те, що створювалося як запит Євромайдану, як запит суспільства, як запит на боротьбу з високопосадовою корупцією. Сьогодні це було знищено, в тому числі особами, щодо яких пред’явлені підозри антикорупційною прокуратурою”, – заявив Кривонос і додав, що НАБУ і САП виступають “категорично проти цього”.
Він нагадав, що зараз це процес ще можна зупинити.
“Є ще підпис президента (щоб рішення Верховної Рада вступило в дію – ред.) Ми просимо його не підписувати цей законопроєкт і повернути його з відповідним вето”, – зазначив Кривоніс.
На його думку, прийняття цього рішення створює також загрозу євроатлантичним прагненням України.
“Ми точно хочемо бачити Україну світлою, хочемо сильної, потужної антикорупційної інфраструктури, тому що цього заслуговує українське суспільство”, – сказав директор НАБУ.
Він підкреслив, що останні контррозвідувальні дії СБУ не можуть бути підставою для знищення антикорупційної інфраструктури в Україні.
“Хочу підкреслити, що ми вітаємо контррозвідувальні заходи, які проводяться Службою безпеки України, з повагою відносимося до будь-якої роботи наших колег-правоохоронців, але точно підкреслюємо, що подібні дії не можуть бути підставою для знищення антикорупційної інституції”, – резюмував Кривонос.
У свою чергу керівник САП Олександр Клименко констатував, що мова йде про кінець незалежної роботи антикорупційних відомств.
“Фактично знищується незалежність двох інституцій від будь-якого політичного впливу і тиску на наші розслідування, які будуть проводитися в майбутньому і ті, які вже у нас тривають. Тому в принципі це кінець незалежної роботи двох антикорупційних інституцій”, – сказав він. -
Рада перепризначила Сибігу очільником МЗС
У верхній палаті парламенту підтримали Андрія Сибігу на посаді міністра закордонних справ у новому уряді. Більшість народних депутатів проголосувала за його призначення, лише один був проти. Таким чином, Сибіга, який очолював МЗС з вересня 2024 року, залишився на посаді у результаті реорганізації уряду.
-
Верховна Рада призначила новий склад уряду
У четвер, 17 липня, Верховна Рада під час пленарного засідання затвердила новий склад Кабінету міністрів, яким очолила прем’єр-міністр Юлія Свириденко. Загалом за рішенням проголосували 253 народних депутати, 13 депутатів виступили проти, 23 утрималися, а 6 не голосували. Голосування відбулося в “пакетному” форматі, щоб не приймати рішення про кожного кандидата окремо. Новий склад уряду включає таких міністрів, як Михайло Федоров, Олексій Соболєв, Світлана Гринчук, Денис Улютін, Герман Галущенко, Тарас Качка та інші. Також була проведена реорганізація міністерств – деякі відомства були об’єднані, а посаду міністра Кабінету міністрів ліквідували.
-
Зеленський зробив заяву про терміни служби в ЗСУ
Президент України Володимир Зеленський заявив, що українські військові повернуться додому лише після перемоги над російськими загарбниками, зокрема над Путіним. Він наголосив, що вороги знаходяться за межами країни, а не всередині. Зеленський також висловив підтримку якісним ротаціям для військових та закликав народних депутатів активніше підтримувати героїв на фронті. Також відомо, що Міністерство оборони працює над новим механізмом ротації військовослужбовців як альтернативу закону про демобілізацію, який не отримав підтримки Генштабу ЗСУ.
-
Рада призначила Свириденко прем’єр-міністром
У четвер, 17 липня, Верховна Рада призначила Юлію Свириденко на посаду прем’єр-міністра України. За її кандидатуру проголосували 262 народних депутати, 22 були проти, 26 утрималися, а 22 не голосували. Голосування показало підтримку Свириденко з боку різних фракцій, зокрема, Слуга народу, Платформа за життя та мир, За майбутнє, та інші. Таким чином, Юлія Свириденко стала другою жінкою в історії незалежної України, яка очолила уряд, і першою за останні 15 років.
-
Рада підтримала звільнення підприємств Defence City від низки податків
Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкти, спрямовані на підтримку підприємств оборонно-промислового комплексу в Україні. Зокрема, було затверджено створення спеціальної зони під назвою Defence City з податковими пільгами для цих підприємств. Одним з законопроєктів є внесення змін до Податкового кодексу для надання податкових пільг підприємствам ОПК. Інший законопроєкт передбачає спрощення митних процедур для цих компаній. Також вводиться офіційний перелік резидентів Defence City, який буде контролювати Міністерство оборони, з обмеженим доступом до інформації про них. Резиденти Defence City будуть звільнені від сплати ряду податків до 2036 року за умови реінвестування. Крім того, для цих підприємств зберігаються та навіть розширюються різні податкові пільги та преференції. Важливо також відзначити, що пропонується створити додаткові інструменти підтримки, такі як спрощення митних процедур та інші заходи для підтримки підприємств ОПК.
-
Президент подав Шмигаля на міністра оборони
Президент Володимир Зеленський підписав документи про призначення Дениса Шмигаля новим міністром оборони. Він також повідомив про те, що через Міністерство оборони буде відбуватися управління стратегічними галузями промисловості, а Укроборонпром очолить Герман Сметанін. Зеленський зауважив, що українська зброя становить близько 40% зброї на фронті та в усіх операціях, і він планує збільшити цей показник до 50% протягом перших шістьох місяців роботи нового уряду. Він вважає, що це допоможе підвищити власне виробництво зброї та показати росіянам вартість їхньої агресії. Зеленський виразив впевненість у тому, що поставлене завдання буде виконано.
-
Рада підтримала виплату ₴15 млн родинам загиблих у полоні військових
Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який регулює отримання грошової допомоги родинам військових, які загинули у полоні або померли у російських застінках. Раніше проблемою було те, що судмедексперти встановлювали причину смерті військових, які поверталися з полону, і часто фіксували загибель від хвороб, а не від дій на полі бою. Тепер родини отримають державну допомогу у розмірі не менше 15 мільйонів гривень, незалежно від причини смерті. Допомога також буде призначатися в разі поранень або травм, що призвели до часткової втрати працездатності. Закон також передбачає збільшення видатків на оборону.