Німецький Бундестаг в п’ятницю, 5 грудня, схвалив законопроєкт про реформу призову до збройних сил ФРН – Бундесверу. Його ще має схвалити Бундесрат, останнє засідання якого в цьому році заплановано на 19 грудня, але вже в 90 містах Німеччини почались акції протесту проти такої реформи. Про це повідомляє Deutsche Welle.
Видання посилаючись на ініціативу Шкільний страйк проти призову до армії вказало, що демонстрації були оголошені у великих містах країни: Берліні, Гамбурзі, Дюссельдорфі, Дрездені та Мюнхені, а також в менших: Дьобльен, Ітцехо, Кемптен і Пірна.
“Ми не хочемо провести пів року свого життя, замкнені в казармах, навчаючись стройовій підготовці та слухняності, навчаючись убивати. Війна не дає жодних перспектив і руйнує”, – йдеться в заяві учнів на сторінці акції Schulstreik.
Деякі представники німецької молоді навіть не проти гіпотетичної окупації з боку Росії.
“Я б волів бути під владою Путіна в Німеччині, ніж воювати в Німеччині”, – наводить ЗМІ заяву одного з німецьких студентів, зроблену ще в жовтні.
Вже тоді в країні почали відбуватися точкові протести серед студентів щодо ідеї відновити обов’язкову строкову службу, яка була скасована у 2011 році.
Німецькі пацифісти також просувають тези, що “Україні варто було б капітулювати, а не оборонятись людськими тілами”, а також що ліпше жити в окупації, ніж померти на війні. Автором ініціативи цієї реформи виступив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.
Вона передбачає повернення обов’язкової медичної комісії для цілих вікових груп. З 2027 року її повинні будуть проходити всі німецькі юнаки, починаючи з тих, хто народився у 2008 році. Наводяться дані, що щороку ця процедура торкнеться приблизно 300 тисяч молодих людей.
Вже з наступного року юнаки, які досягли 18-річного віку, мають заповнити анкету, в якій їм доведеться відповісти на питання про їхню фізичну підготовку та готовність приєднатися до армії.
Дивіться фото: Німецькі студенти почали протести проти відновлення військової служби
Як ми вже писали, німецький Бундестаг під час голосування у п’ятницю, 5 грудня, схвалив законопроєкт про реформу призову до Збройних сил ФРН – Бундесверу.
Позначка: Студенти
-
Німецькі студенти почали протести проти відновлення військової служби
-
На ТОТ Херсонщини відтворюють радянську модель “будзагонів” – ЦНС
На окупованій території Херсонщини державні підприємства зіткнулися з серйозними проблемами кадрового і фінансового характеру. Зарплати працівникам затримують або не виплачують взагалі, а окупаційна влада замість страйкуючих працівників залучає студентів під виглядом “навчальної практики”. Працівники відмовляються працювати, а керівництво просто каже, що немає грошей і треба чекати. Такі затримки з виплатами зарплат стали системними проблемами ще з літа. Аналітики вказують, що окупаційна адміністрація усвідомлює, що вони не можуть покрити витрати на зарплати та фактично припинила виплати на більшості підприємств. Керівники отримали вказівку “утримувати персонал обіцянками”, оскільки фінансування скорочено. Щоб покрити провали на підприємствах через відсутність працівників, окупанти залучають студентів. Це відтворення радянської моделі “студентських будзагонів”, коли молоді люди залучалися до роботи під виглядом навчання. Однак, відтепер це не ідеологічна кампанія, а спроба економічного виживання окупантів, які не можуть оплатити працю дорослим працівникам.
-
Ситуація критична: нацспротив оцінив медицину на ТОТ
На окупованих територіях ситуація з медициною лише погіршується. У Росії спостерігається хвиля масових відрахувань студентів з медичних університетів після підписання закону, що запроваджує обов’язкове трирічне “відпрацювання” для медиків. Про це Центр національного спротиву (ЦНС) повідомив на своєму офіційному сайті у неділю, 23 листопада.
За даними ЦНС, старшокурсники залишають навчання, не бажаючи опинитися під примусовим розподілом у депресивних або прифронтових регіонах. Самі студенти відкрито називають цю систему “формою рабства” через низькі зарплати та відсутність прав.
Одночасно російська система охорони здоров’я потерпає від хронічного недофінансування. Наприклад, у Свердловській області фонд обов’язкового медичного страхування не виплатив медикам понад 20 мільйонів рублів за пів року. Лікарі скаржаться на катастрофічне зростання навантаження, гостру нестачу персоналу та байдужість влади до їхніх проблем.
Замість покращення умов роботи медиків, російська влада залучає адміністративні методи, такі як механізм примусового розподілу. Приватні клініки, які могли б частково розв’язати проблему, також не справляються: пацієнти нарікають на низьку якість послуг, брак фахівців та недостатнє обладнання.
Ситуація на окупованих українських територіях є ще складнішою. Через небажання молодих лікарів працювати в прифронтових районах та спроби досвідчених медиків перевестися до безпечніших регіонів, ці території включають до списків найбільш проблемних для обов’язкового розподілу. Це створює небезпечні умови для місцевих жителів, зокрема дітей. Спостерігається критична нестача педіатрів і вузькопрофільних дитячих спеціалістів. Багато лікарень скорочують години роботи, а планові огляди дітей передаються перевантаженим поліклінікам, що призводить до браку діагностики та необхідних консультацій.
Центр національного спротиву наголошує: Росія неспроможна забезпечити якісну медичну допомогу навіть власним громадянам, що вже ставить жителів окупованих територій у ще гірші умови. Масовий відтік кадрів і провальна кадрова політика зумовлюють стрімкий спад системи охорони здоров’я в цих регіонах.
Раніше повідомлялося, що Росія привезла групу школярів-відмінників із окупованого Шахтарська до Сахалінської області РФ під виглядом “університетської зміни”, де їх агітують переїжджати на Далекий Схід. Так Росія намагається заселити свої депресивні регіони з браком населення українськими дітьми.
Нагадаємо, росіяни офіційно включили окуповані території України до складу Південного військового округу та розпочали там мобілізацію місцевого населення.
-
У США створили робота, що витримує 650°C
Студенти та випускники інженерного факультету в США розробили робота FireBot, який призначений для допомоги пожежникам у гасінні пожеж. Цей робот може витримувати великі температури та небезпечні умови, що перевищують можливості звичайних костюмів пожежників. Ідею створення FireBot розробники отримали після трагічної пожежі в Г’юстоні, де загинули п’ятеро пожежників. Зараз FireBot проходить тестування у різних пожежних службах США, а його творці сподіваються, що в майбутньому цей робот буде використовуватися на пожежних машинах по всій країні для забезпечення безпеки рятувальників.
-
Пожежа в гуртожитку Житомира: студенти отруїлися чадним димом
У Житомирі у гуртожитку медичного інституту сталася пожежа ввечері 2 жовтня, яка спричинила отруєння чадним димом у студентів. Голова Житомирської обласної військової адміністрації Віталій Бунечко повідомив про цей інцидент. Пожежа виникла в одній із кімнат гуртожитку о 20:32 і була швидко загасена рятувальниками. Четверо студентів отримали отруєння продуктами горіння, але їм надали медичну допомогу на місці. Інші мешканці гуртожитку будуть евакуйовані до інших місць проживання. Намети для обігріву розгорнули біля гуртожитку. Також визначено місця для розміщення постраждалих. У Києві раніше трапилася пожежа у багатоповерховому будинку. Важливо зазначити, що раніше в Житомирі також стався вибух на АЗС, який призвів до загоряння будинків та транспорту, є загиблі та поранені.
-
В Архангельську студент напав на викладачку російської
У місті Архангельськ 18-річний колишній студент технікуму напав із ножем на трьох працівниць навчального закладу та гардеробника. Постраждалих госпіталізували. Нападнику повідомили про підозру у замаху на вбивство. Правоохоронні органи також повідомили, що юнак опублікував у соцмережах повідомлення, яке може бути пов’язане зі злочином. Наразі розпочато кримінальне провадження за фактом нападу на працівників технікуму.
-
Студентів з окупованих територій використовують для роботи на ВПК Росії
За інформацією Центру національного спротиву, російські окупанти залучають студентів із тимчасово окупованих територій України до роботи на свої заводи військово-промислового комплексу. Цей процес окупанти називають “більше, ніж робота” або “промисловий туризм”, проте насправді це порушення міжнародного права. Міжнародне право забороняє залучати населення окупованих територій до праці на користь армії агресора.
-
Студенти масово беруть відпустки для виїзду за кордон – експерт
Українські студенти все частіше вибирають академічні відпустки або переходять на онлайн-навчання з метою виїхати за кордон. Це викликає хвилю занепокоєння серед експертів, оскільки може призвести до проблем на внутрішньому ринку праці. Президент Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко висловив обурення цією тенденцією, яка почала поширюватися після того, як уряд дозволив чоловікам віком від 18 до 22 років виїжджати з країни. За словами експерта, це призвело до того, що студенти активно шукають способи призупинити навчання або перейти на дистанційну форму навчання. Мірошниченко зауважив, що вже відчувається нестача кадрів у різних галузях економіки, особливо серед кваліфікованих працівників. Він закликав активізувати інформаційну роботу для того, щоб залучити молодь до залишення в Україні та підкреслив важливість інформування студентів про можливості і перспективи власної країни.
-
У ВУЗи України зараховано 178,7 тис. першокурсників
В українські виші зараховано 178,7 тис. першокурсників, з них 64,9 тис. навчатимуться за держзамовленням. Про повідомило Міністерство освіти і науки.
“1 вересня в українських закладах вищої освіти розпочався новий академічний рік. Цьогоріч до університетів, академій та інститутів зараховано 178 720 першокурсників (без урахування вступу до військових та інших спеціалізованих закладів, дані щодо яких не розголошуються). З них 64 873 навчатимуться за державним замовленням, а ще до 30 тисяч студентів можуть отримати гранти. Отже, понад половина здобувачів вищої освіти має фінансову підтримку від держави”, – йдеться в повідомленні.
Станом на 1 вересня, на 1-4 курсах бакалаврату та всіх курсах медичного, ветеринарного та фармацевтичного спрямування (медичні магістри) в Україні загалом навчається понад 750 тис. студентів.
У МОН назвали десять найпопулярніших спеціальностей за кількістю зарахованих на бюджет: середня освіта – 5 909, медицина – 3 762, комп’ютерні науки – 2 979, будівництво та цивільна інженерія – 2 580, агрономія – 2 283, інженерія програмного забезпечення – 2 161, електрична інженерія – 2 083, філологія – 2 052, терапія та реабілітація – 1 836 і автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка – 1 675. -
У Дії з’явилась можливість реєстрації місця проживання в гуртожитку
На порталі Дія студенти зможуть зареєструвати місце проживання в гуртожитку онлайн. Про це 27 серпня повідомляється у телеграм-каналі Дії.
“Скористатись сервісом можуть поки що невійськовозобов’язані студенти, які мають картку платника податків і підписали договір про проживання в гуртожитку”, – йдеться у повідомленні.
Аби зареєструватись варто авторизуватись на порталі Дія, обрати у кабінеті Послуги, Зміна місця проживання, далі вказати навчальний заклад та гуртожиток, за потреби додати номер та дату договору про проживання та підписати заяву Дія.Підписом або КЕП і відправити.
Як тільки заяву схвалить уповноважена особа університету, користувачу прийде сповіщення про сплату адмінзбору, далі система автоматично відправить її органу реєстрації місця проживання. Статус заяви можна дізнатись у кабінеті на порталі Дія.
Повідомляється, що 23 навчальних заклади спростили заселення до гуртожитків з Дією.