Україна та Чехія обговорили нові терміни та обсяги постачання артилерійських боєприпасів у межах ініціативи Праги. Про це повідомляє пресслужба Міноборони у п’ятницю, 28 листопада.
Під час зустрічі заступника міністра оборони Сергія Боєва з директором Агентства міжурядового оборонного співробітництва Чехії Алешем Витечкою, сторони сфокусувалися на питаннях реалізації снарядної ініціативи для України.
Делегації обговорили терміни постачань та наявні обсяги боєприпасів за найбільш пріоритетними номенклатурами.
“Наш пріоритет – отримання боєприпасів підвищеної дальності, які дають українським воїнам перевагу на полі бою. Чехія відіграє надзвичайно важливу роль в ініціативі, що гарантує стабільні поставки снарядів для Сил оборони”, – зазначив Боєв.
Своєю чергою, чеська сторона поінформувала про деталі надання безпекової підтримки та стану контрактування боєприпасів.
Позначка: Снаряд
-

Україна та Чехія узгодили постачання артилерійських снарядів
-

РФ “стала світовим лідером” з виробництва снарядів і бомб – Ростех
За останніми заявами генерального директора Ростеху Сергія Чемезова, Росія стверджує, що тепер вона перегнала весь світ у виробництві снарядів і бомб. Він заявив, що російські підприємства постачають величезні обсяги військової техніки, включаючи літаки, танки, гаубиці та інше озброєння. Раніше ж генеральний секретар НАТО Марк Рютте зазначав, що щороку Росія виробляє вчетверо більше боєприпасів, ніж увесь Альянс. Однак останні аналізи показують, що Росія збільшила виробництво снарядів більш ніж у 11 разів порівняно з попереднім роком. Це може свідчити про спробу Росії зберегти свої позиції на світовому ринку озброєнь, незважаючи на втрати через війну в Україні.
-

У Польщі розпочали зведення заводу великокаліберних снарядів
У Польщі розпочалося будівництво заводу з виробництва снарядів натівського калібру 155 мм у місті Краснік, за 100 км від кордону з Україною. Про це повідомляє Польське радіо.
“Підприємством Mesko (військовий завод, що входить до складу польського державного оборонного концерну PGZ) у Красніку закладено перший камінь у будівництво нового заводу з виробництва артилерійських боєприпасів калібру 155 мм”, – зазначили у Міноборони країни.
Перший зі збудованих цехів спеціалізуватиметься на виробництві корпусів для снарядів.
“Mesko – єдине польське підприємство у галузі військової промисловості, котре виробляє корпуси для артилерійських боєприпасів калібру 155 мм”, – додали у відомстві.
Польська армія використовує артилерійські снаряди 155 мм для озброєння самохідних гаубиць Krab та корейських K9 Thunder.
У середині 2025 року PGZ отримав 2,4 млрд злотих (понад $660 млн) з Фонду капітальних інвестицій. 887 млн злотих (приблизно $245 млн) із цієї суми були виділені заводу Mesko для розширення інфраструктури та виробничих ліній.
Раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив про намір налагодити співпрацю з Україною в розробці систем для збиття ворожих дронів. Він наголосив, що українські системи є найкращими для цього.
Польща масово вироблятиме ракети Barracuda-500 -

Уламки снаряда влучили у кортеж віцепрезидента США Венса
Кортеж віцепрезидента США Джей Ді Венса 18 жовтня потрапив під уламки 155-мм снаряду, що передчасно вибухнув під час заходу на честь 250-річчя американської морської піхоти. Про це повідомляє The New York Times. Інцидент стався на базі Кемп-Пендлтон у Каліфорнії, уламки влучили у мотоцикл та авто Каліфорнійського дорожного патруля, що був залучений до охорони високопосадовця. Ніхто з людей не постраждав, однак техніка зазнала незначних пошкоджень.
Кортеж віцепрезидента рухався автомагістраллю Interstate 5, яка під час стрільб була тимчасово перекрита.За інформацією видання, під час навчань планувалося випустити близько 60 артилерійських снарядів з гаубиць M777, однак після вибуху подальші стрільби було призупинено.
Один із морських піхотинців повідомив NYT, що причиною вибуху могла стати несправність детонатора – механічного або електромеханічного пристрою, який запускає вибуховий механізм боєприпасу. Військові мають намір встановити причину раптового розриву снаряда та використовувати ці дані при проведенні маневрів у майбутньому.
-

В Україні знешкодили понад 1 млн вибухонебезпечних предметів – Шмигаль
З початку повномасштабної війни підрозділи Сил безпеки й оборони вже знешкодили понад 1 мільйон вибухонебезпечних предметів. Глава Міністерства оборони Денис Шмигаль повідомив про це у понеділок, 29 вересня. Відповідно до даних Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки, було обстежено майже 6 500 км2 територій, перевірено 9 691 км автодоріг, 10 164 км ліній електропередач та 3 748 км залізниць. Також визнано, що 37 тис. км2 деокупованих територій можна використовувати після проведення нетехнічного обстеження. Міністр підкреслив, що завдяки системній та координованій роботі вдалося збільшити темпи розмінування. За 2024 рік було розміновано 38 км2, а вже цього року – майже 150 км2.
-

Вибух у поїзді спричинила детонація снарядів – ЗСУ
Збройні сили України повідомили, що у ніч на 14 вересня в Київській області стався вибух боєприпасів у військовому поїзді. Інцидент стався після 23:30, інформацію підтвердили у Головному управлінні комунікацій ЗСУ. На щастя, ніхто не постраждав, але рух поїздів був тимчасово зупинений, а три вагони були відчеплені. Наразі на місці події працює штаб з ліквідації надзвичайної ситуації, а піротехнічна служба проводить обстеження території. Причину вибуху встановить розслідування.
-

Rheinmetall побудує пороховий завод поблизу України
Німецький концерн Rheinmetall планує побудувати пороховий завод поблизу України, а саме в Румунії. Як повідомило Міністерство економіки цієї країни, завод буде розташований у місті Вікторія. Старт будівництва запланований на 2026 рік, і весь процес триватиме три роки.
Загальний бюджет проекту складає 535 мільйонів євро, а завершення будівництва створить близько 700 нових робочих місць. Рамкову угоду щодо реалізації цього проекту було укладено в Берліні. Її підписав румунський міністр Раду Міруца, а серед присутніх на церемонії були генеральний директор Rheinmetall Армін Паппергер, генеральний секретар НАТО Марк Рютте та міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.
Темпи зростання оборонної промисловості в Європі значно пришвидшилися, зокрема через геополітичну ситуацію після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Загалом площі нових оборонних підприємств вже перевищують 7 млн квадратних метрів, що свідчить про масштабне переозброєння регіону.
Крім порохового заводу, німецький концерн Rheinmetall AG відкрив у місті Унтерлюс поблизу Ганновера найбільший у Європі завод із виробництва артилерійських боєприпасів.
Нагадаємо, Rheinmetall розширює виробничі потужності в кількох країнах Європи – компанія має заводи в Іспанії та Угорщині, будує підприємство у Литві та веде переговори з урядом Латвії. Нещодавно Папперґер також оголосив про створення боєприпасного заводу і порохової фабрики в Болгарії.
В Україні Rheinmetall уже працює над проєктом заводу боєприпасів та має хаб із ремонту танків. Однак, за словами керівника компанії, реалізація проєкту затримується через бюрократичні перешкоди.


