Шахраї – Сторінка 2

В Україні набирає обертів нова шахрайська схема

Останніми тижнями Україну охопила хвиля кібершахрайства, пов’язаного із використанням імені популярного поштового оператора Нова пошта. Зловмисники масово розсилають повідомлення, пропонуючи придбати так звані “невитребувані” або “загублені” посилки за низькою ціною. Про це повідомила пресслужба компанії.

Як зауважили в Новій пошті, шахрайські оголошення набули широкого розповсюдження у соціальних мережах та на популярних Telegram-каналах. У них людям пропонують придбати “сюрприз-бокси”, які нібито містять дорогу техніку або цінні речі, залишені клієнтами. Однак, замість обіцяних товарів покупці отримують нічого не варті предмети.

Крім того, трапляються випадки, коли аферисти використовують реальні назви компаній як відправників, аби внести плутанину і здобути довіру потенційних жертв. Представники Нової пошти наголосили, що подібні операції суперечать політиці компанії.

Згідно з офіційною заявою компанії, продаж невитребуваних посилок абсолютно неможливий. У випадках, коли відправлення залишається на складі і термін зберігання закінчується, або клієнт офіційно відмовляється забрати вантаж, посилки утилізуються відповідно до внутрішніх процедур компанії. Ніякого аукціону або розпродажу чужих речей ніколи не проводиться.

Щоб уникнути потенційних ризиків і захистити свої персональні дані та кошти, Нова пошта закликає українців дотримуватись базових правил кібербезпеки:

– не реагувати на пропозиції придбати товар за підозріло низькою ціною;
– уникати відкривання сумнівних посилань у рекламних оголошеннях;
– не перераховувати гроші невідомим продавцям за товари сумнівного походження.

Будьте уважними, не дозволяйте шахраям скористатися вашою довірою, попереджають у компанії.

Раніше повідомлялося, що шахраї вигадали новий спосіб отримати доступ до комп’ютерів користувачів. Для цього вони масово розсилають фейкові електронні листи про “фінансову перевірку за фактом легалізації коштів”.

Шахраї викрали мільйон грн через SIM-карти українців

У Дніпрі бухгалтерка перерахувала шахраям 12 млн бюджетних коштів

У Дніпрі бухгалтерка одного з центрів первинної медико-санітарної допомоги міста перерахувала 12 млн гривень бюджетних коштів лікарні на рахунки шахраїв. Про це повідомила пресслужба обласної прокуратури.

“Бухгалтерка установи мала питання щодо проведення платіжних операцій, знайшла в Telegram-каналі так званий “чат-бот” одного з банків та звернулася до нього. Надалі з нею зв’язалися шахраї, які зателефонували їй і запевнили, що проблема виникла через неоновлені рахунки, та надіслали інструкції нібито для їх оновлення”, – йдеться у повідомленні.

Бухгалтерка, не перевіривши, з ким саме веде діалог, протягом дев’яти годин спілкувалася з ними та виконувала їхні вказівки.

“Без погодження з керівництвом, маючи доступ до рахунків, вона підтвердила та підписала електронним ключем керівника кілька платіжних операцій, унаслідок чого перерахувала 12 млн гривень бюджетних коштів лікарні на рахунки аферистів”, – розповіли в прокуратурі.
Дії бухгалтерки кваліфіковано як службову недбалість. Слідство триває.

Шахраї викрали мільйон грн через SIM-карти українців

На Дніпропетровщині викрили організовану групу шахраїв, котрі через перевипуск SIM-карт привласнили близько 1 млн грн громадян з різних регіонів. Про це повідомила Нацполіція у п’ятницю, 3 квітня.
Серед потерпілих – мешканці різних регіонів України, зокрема Києва, Полтави, Черкас, Чернігова та Волині.
Зловмисники діяли за схемою так званого SIM-swap шахрайства: представлялися працівниками мобільного оператора та під виглядом технічних процедур ініціювали перевипуск SIM-карт, прив’язаних до банківських рахунків потерпілих.
Отримавши контроль над фінансовим номером, фігуранти входили до мобільного банкінгу, змінювали облікові дані та переказували кошти на підконтрольні рахунки з подальшим їх зняттям через банкомати та платіжні термінали.
Загальна сума встановлених збитків становить близько 1 мільйона гривень. В окремих випадках зловмисники не лише заволодівали коштами, а й намагалися здійснювати додаткові незаконні операції з рахунками потерпілих.
Встановлено, що організована група діяла за попередньо розробленим планом і мала чітку ієрархічну структуру.
Організатор координував дії учасників, визначав ролі, забезпечував матеріально-технічну базу та розподіляв отримані злочинним шляхом кошти. Інші учасники відповідали за пошук телефонних номерів потенційних жертв, перевипуск SIM-карт, комунікацію з потерпілими, а також подальше виведення та конвертацію коштів у готівку.
Трьом фігурантам оголосили підозру за шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах організованою групою за ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України. Їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Відома мережа аптек попередила про шахрайську схему від її імені

Мережа Аптека 9-1-1 на власній сторінці в соцмережі Facebook повідомила про шахрайську схему, яка нині діє в месенджері Telegram.
“В Telegram-групах поширюється повідомлення з пропозицією замовити ліки нібито від мережі Аптека 9-1-1 з посиланням на створений шахраями телеграм-канал. Це шахрайська схема, яка не має жодного відношення до Аптека 9-1-1”, – говориться в повідомленні.
В мережі наголосили, що її аптеки не продають ліки через месенджери і не мають там представників.
“Усі такі пропозиції є фейковими. Замовити препарати можна лише через офіційний сайт або офіційні боти компанії”, – зауважили в Аптека 9-1-1.
Мережа аптек закликала не переходити за підозрілими посиланнями та не здійснювати оплату.

Вдавали романтику і викрадали крипту: в Дніпрі ліквідовали call-центри

Поліцейські ліквідували у Дніпрі мережу кол-центрів, через які викрадали криптоактиви. Загалом через рахунки зловмисників пройшло понад 2 мільйони доларів. Про це повідомила пресслужба Національної поліції в середу, 1 квітня.
Зловмисники знайомилися з потерпілими на сайтах знайомств і в месенджерах, поступово входили в довіру та переводили спілкування в площину інвестування у криптовалюту. Значна частина ошуканих – іноземці, зокрема громадяни Казахстану та Литви, на яких зловмисники цілеспрямовано орієнтувалися.

Схема поєднувала психологічний вплив і технологічні інструменти: одні учасники імітували особисті чи романтичні стосунки, інші виступали як нібито досвідчені криптоінвестори. Для переконливості використовували фейкові акаунти, підміну обличчя під час відеодзвінків і підконтрольні криптогаманці, через які створювали видимість прибутку. Це спонукало потерпілих вкладати дедалі більші суми, які зловмисники виводили на власні рахунки. Загалом через рахунки зловмисників пройшло понад 2 мільйони доларів.

У ході спеціальної поліцейської операції вони встановили повну структуру організації і задокументували весь механізм злочинної діяльності. Йдеться про розгалужену кримінальну інфраструктуру, що об’єднувала десятки учасників із чітким розподілом ролей, власною “службою безпеки” та внутрішнім контролем. Зловмисники облаштували в Дніпрі офіси, які фактично функціонували як кол-центри. Саме звідти щоденно здійснювався пошук, супровід і подальше ошукування потерпілих як з України, так і з-за кордону.

Організатори вибудували багаторівневу ієрархію. На верхньому рівні – координатори та керівники, які визначали стратегію, фінансування та розподіл коштів. Нижче – керівники напрямків і так звані “тім-лідери”, які контролювали дисципліну, ефективність “роботи” та комунікацію з потерпілими. Виконавці були поділені на окремі групи: одні знаходили потенційних жертв і входили до них у довіру, інші переконували інвестувати, а окрема ланка забезпечувала технічний доступ до криптогаманців і подальше виведення активів.

Після першого внесення коштів жертву передавали так званим “менторам-аналітикам”. Під виглядом допомоги в торгівлі вони отримували доступ до екранів мобільних пристроїв, фіксували конфіденційні дані та фактично перебирали контроль над криптогаманцями. Надалі всі активи виводилися на підконтрольні рахунки, після чого зв’язок із потерпілими припинявся.

Діяльність організації була ретельно законспірована. Учасники використовували анонімні акаунти, іноземні SIM-карти, закриті Telegram-канали, проходили внутрішні перевірки, зокрема із застосуванням поліграфа. Офіси були обладнані системами відеоспостереження та контролю доступу.

За результатами заходів затримано вісім осіб, серед яких – організатори та ключові керівники злочинної структури. Під час обшуків вилучено понад 100 тисяч доларів готівкою, комп’ютерну техніку, мобільні телефони, носії інформації, криптогаманці, банківські картки, чорнову бухгалтерію, а також 10 преміальних автомобілів.

Слідчі поліції повідомили фігурантам про підозру за створення та участь у злочинній організації, а також за крадіжку в особливо великих розмірах . Також їм вручено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави. Санкція статей передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Наразі тривають подальші слідчі дії, встановлюється повне коло потерпілих та обсяг завданих збитків.

МВС попередило про нову схему викрадення акаунтів у Telegram

Міністерство внутрішніх справ України попередило про нову шахрайську схему з фейковим блокуванням Telegram-акаунту. Про це МВС написало на своєму Telegram-каналі в середу.
Користувачі почали надходити SMS нібито від адміністрації Telegram про “порушення правил”.
“Будьте пильні – це фішинг!”, – йдеться в повідомленні
Шахраї діють так: надсилають повідомлення про порушення та “блокування акаунту за 24 години”, маскують повідомлення, використовуючи фейкові адреси, візуально схожі на офіційні, та запитують конфіденційні дані.
“Через підроблені форми авторизації намагаються перехопити номер телефону та код підтвердження”, – зазначають у міністерстві.
МВС нагадує алгоритм безпеки акаунту: не переходити за посиланнями, використовувати двофакторну автентифікацію та вводити дані лише в офіційному додатку.
“Telegram ніколи не надсилає SMS із посиланнями. Усі офіційні сповіщення приходять лише всередині самого додатка від службового чату”, – зазначається в повідомленні.

Виманив 2 млн у родини полеглого оборонця, львів’янин постане перед судом

До суду скерували справу щодо мешканця Львівщини, котрий шахрайським шляхом виманив понад 2 млн грн у родини зниклого безвісти військовослужбовця, імітуючи пошуки та обіцяючи повернути тіло. Про це поінформував Офіс генпрокурора у середу, 1 квітня.

“Прокурори Галицької окружної прокуратури міста Львова скерували до суду обвинувальний акт щодо мешканця Львівщини, який, користуючись вразливим станом родичів зниклого безвісти військовослужбовця, вводив їх в оману”, – зазначили у повідомленні.
Як з’ясувалося, у березні 2025 року на похороні військового він познайомився з чоловіком, син якого зник пів року тому на Бахмутському напрямку. Він запевнив, що має “зв’язки” у спецслужбах та Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими, і може знайти та повернути тіло зниклого. Також стверджував, що нібито вже допоміг повернути тіло іншого військового.
Тоді як насправді чоловік лише імітував пошуки. Розповідаючи про вигадані поїздки – він постійно вимагав кошти на “термінові витрати”, але навіть не залишав меж Львівської області.
Упродовж п’яти місяців зловмисник отримав від брата військового понад 2 млн 110 тис. грн. Після останнього платежу повідомив, що зниклий нібито живий і перебуває у СІЗО у Воронежі.
Обман викрили після звернення родини до Координаційного штабу. Після цього потерпілий звернувся до правоохоронців.
Дії обвинуваченого кваліфікували як шахрайство за ч. 5 ст. 190 КК України.

Як не стати жертвою інтернет-шахраїв – важливі поради

Зараз шахрайство в інтернеті вже стало частиною нашого життя. Інтернет-шахраї створюють все нові стратегії введення довірливих людей в оману заради отримання конфіденційної інформації або одразу – грошей. Вони різні: від широкомасштабних фішингових кампаній, спрямованих на широку аудиторію, до більш персоналізованих шахрайських схем, які поширюють в онлайн-спільнотах або надсилають у приватних повідомленнях. Проте мета у них одна: скористатися потребою в інформації, допомозі та безпеці заради наживи. Розуміння природи цих загроз і того, як їх розпізнати, допоможе не потрапити у тенета інтернет-злочинців, повідомляє UNHCR – The UN Refugee Agency. Як уникнути шахрайських схем Щоб не стати жертвою інтернет-злочинців, потрібно:
– уникати переходу за посиланнями в електронних листах та повідомленнях, особливо якщо вони надходять з невідомих або підозрілих джерел;
– замість переходу за посиланнями, вводити безпосередньо URL-адреси відомих сайтів, як-от банків або постачальників комунальних послуг;
– перевіряти адресу електронної пошти та домен відправника, щоб переконатися, що вони відповідають контактним даним справжньої організації;
– бути обережним з терміновими та несподіваними запитами, які стосуються вашої особистої інформації або інформації стосовно рахунків, оскільки вони можуть бути спробою створити непотрібну паніку для швидкого виконання вимог;
– зберігати здоровий скептицизм щодо пропозицій, які здаються надто вигідними або хорошими, щоб бути правдою, оскільки вони часто свідчать про шахрайство;
– насторожитися, якщо пропозиція написана з граматичними помилками, дивно сформульована або погано оформлена. Яким чином можна стати мішенню злочинних схем Шахраї можуть здійснювати свої атаки через:
– листи та повідомлення- вони масово розсилають електронні листи або повідомлення, які імітують реальні пропозиції чи сповіщення, щоб швидко охопити широку аудиторію. Адреса відправника зазвичай імітує справжню організацію з незначними змінами або незнайомим доменним ім’ям, відсутній персоналізований підхід у повідомленні, створюється відчуття терміновості, щоб змусити діяти поспіхом, є прохання увійти до облікового запису або надати конфіденційні дані – паролі або банківські реквізити, також може бути повідомлення про приз або нагороду, особливо якщо ви не пам’ятаєте, чи брали участь у конкурсі;
– телефонні дзвінки – від осіб, які називають себе представниками органів влади або постачальниками послуг (найчастіше банками) з метою отримання особистої або фінансової інформації. Вони вимагають конфіденційної інформації, нагнітають напругу, щоб змусити діяти необдумано, залякують для отримання негайних відповідей, просять завантажити застосунок, щоб і “надалі вам допомагати”;
– оплачену рекламу в соцмережах або пошукових системах, яка імітує реальні пропозиції, але веде на шахрайські сайти. Пропозиції в них занадто гарні, щоб бути правдою, перенаправляють на сайти з дивними доменними іменами, які не є відомими або безпечними. Загалом це пропозиції легкої фінансової вигоди без особливих зусиль;
– приватні повідомлення від непов’язаних з вами або незнайомих вам осіб, у яких відчувається надмірна дружність, попри те, що ви ніколи не зустрічалися раніше, пропонується виконати простих завдань за гроші і відбувається швидке просування та перенаправлення на сайти. Куди перенаправляють своїх жертв шахраї та фішери Злочинці направляють своїх жертв на:
– підроблені сайти банків, які мають незначні відмінності в адресі від адреси справжнього сайту;
– фейкові сайти гуманітарних організацій;
– криптовалютні та інвестиційні платформи;
– фішингові сайти популярних сервісів – наприклад, Netflix, постачальника комунальних послуг тощо, але насправді ви передаєте дані кіберзлочинцям. Як карають кіберзлочинців За шахрайство в інтернеті передбачено покарання ст. 190 КК України – від штрафів до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
У юридичній компанії Приходько та партнери пояснюють, що суворість покарання залежить від суми збитків, повторності та участі в організованій групі.
Кримінальна відповідальність зазвичай настає, якщо сума збитків перевищує 3028 грн. За невеликі суми крадіжок у мережі передбачено штраф від 34 000 до 51 000 грн, громадські роботи 200-240 годин, виправні роботи до 2 років або обмеження волі до 3 років. За значні крадіжки передбачено позбавлення волі на строк від 3 до 8 років. А особливо великі розміри крадіжок передбачають позбавлення волі від 5 до 12 років з конфіскацією майна.
Однак під час воєнного стану покарання суворіше- до 5 років позбавлення волі навіть за невеликі суми. Поширені запитання Які особливості мають підозрілі сервіси? У кіберполіції пояснюють, щотакі сайти вирізняються занадто привабливими пропозиціями. Зазвичай шахраями виявляються саме ті продавці, які пропонують найнижчі ціни.Якщо ж ви таки стали жертвою шахраїв в інтернеті, перше, що слід зробити – зателефонувати на лінію 102. Як купувати товари в інтернеті, щоб не нарватися на злочинців? Щоб придбати щось в інтернет-магазині і не стати жертвою кіберзлочинців, не робіть великих передплат. Інакше, натрапивши на шахраїв, можете не отримати свою покупку і втратити гроші. Краще і безпечніше використовувати післяплату. Який пароль є надійним? Для того, щоб створити безпечний пароль, слід використовувати комбінації великих та малих літер, цифр і спеціальних символів. Бажано використовувати фрази чи паролі, які не пов’язані з вашою особистою інформацією. А для різних акаунтів у соцмережах краще підібрати окремі паролі: один із ваших профілів зламають, інші будуть надійно захищені. Які персональні дані цікавлять злочинців? Не надавайте на незнайомих сайтах такі особисті дані: не повідомляйте термін дії вашої платіжної картки, CVV-код, номер паспорта, індивідуальний податковий номер та секретні банківські SMS-паролі. Адже з цією інформацією хакери можуть зробити все що завгодно, навіть викрасти усі ваші заощадження.
Оксана Тарасенко

На Прикарпатті розікрали 1,5 млн на немовлятах

На Прикарпатті викрили схему привласнення понад 1,5 млн грн у перинатальному центрі. Колишня директорка вносила до системи фіктивні дані про лікування важких неонатальних випадків, за які заклад отримував кошти від НСЗУ. Про це повідомив Офіс генпрокурора у п’ятницю, 27 березня.
Як з’ясувалося, колишня директорка (2022–2025 роки) вносила до електронної системи неправдиві відомості про “важкі неонатальні випадки” – передчасні пологи та патології новонароджених. Саме ці послуги є одними з найдорожчих у програмі медичних гарантій.
Відтак, з березня 2023 по січень 2024 року “на папері” пролікували 48 немовлят, хоча жоден випадок не відповідав вимогам медичних гарантій. На підставі фіктивних даних до НСЗУ подавалися звіти, які держава оплачувала.
Екскерівниці голосили підозру за ч. 2 ст. 364 КК України. Також заявили клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у 1,5 млн. грн. Суд задовільнив його частково, зменшивши розмір застави до 600 тис. грн.
Нині підозрювана працює в іншому комунальному медзакладі. Їй загрожує до шести років позбавлення волі.

Скандал зі зборами на лікування СМА: суд обрав Гусакову запобіжний захід

Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід для підозрюваного у привласненні пожертв на лікування спінально м’язової атрофії (СМА) Назарія Гусакова. Про це повідомляє hromadske в четвер, 26 березня. У залі суду був присутній прокурор, а Гусаков і його захисниця брали участь у засіданні по відеозв’язку.

Сторона обвинувачення просила відправити Гусакова на цілодобовий домашній арешт за місцем проживання у Львові. Сторона захисту просила суд не застосовувати цілодобового домашнього арешту, а замінити на нічний. За словами адвокатки, Гусаков двічі на день потребує вентиляції легень і має гуляти на свіжому повітрі.

“Його здоровʼя суттєво погіршилось. Він у туалет сам сходити не може. Його треба віднести туди. Він не може прибувати до суду аж ніяк. Все, що може, це виходити на відеозвʼязок. Але не чинить ніяких перешкод слідству й дає покази”, – сказала вона.

Зрештою суд задовольнив клопотання частково і відправив підозрюваного під домашній арешт із 22:00 до 06:00. Гусаков зможе залишати місце проживання лише для отримання медичної допомоги. Він також повинен здати закордонний паспорт.
Нагадаємо, за даними слідства, чоловік організував у соціальних мережах збори коштів, заявляючи про нібито критичну потребу в дорогому препараті для лікування СМА. Водночас, за інформацією Львівської міської ради, із червня 2024 року він отримував цей лікарський засіб безоплатно коштом місцевого бюджету.

Разом із тим слідство вважає, що зібрані кошти могли використовуватися на азартні ігри, інвестиції в криптовалюту та особисті потреби. Сума завданих збитків становить 2 мільйони гривень.

У червні 2025 року Гусакову оголосили підозру за шахрайство та легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом.
Коли справа набула розголосу, чоловік був у Італії, та 25 березня 2026 року в Офісі генпрокурора повідомили, що підозрюваний повернувся до України.