Біля берегів російської Чукотки 25 серпня стався вибух на танкері Онемен АТ Анадирьморпорт. Про це повідомила адміністрація морського порту.
Там заявили, що за 110 км від Анадиря на судні був “хлопок” парів паливної рідини без подальшого займання.
Відомо про двох постраждалих членів екіпажу.
Тоді як Центрі протидії дезінформації повідомляє, що російські пропагандисти підкреслюють відсутність розливу нафтопродуктів, насправді намагаючись применшити значення аварії. Втім, цей інцидент підтверджує тривожну тенденцію та вкотре демонструє: технічний стан російського танкерного флоту перебуває на критично низькому рівні.
В умовах санкцій Москва не має доступу до якісного ремонту й сертифікованих комплектуючих, тому регулярні аварії стали буденністю.
“Вибухи, пожежі та витоки нафти або токсичних речовин – прямий наслідок “тіньової логістики”, якою Кремль намагається обходити санкційний тиск”, – додали у ЦПД.
У Центрі наголосили, що позиція влади РФ щодо використання “тіньового флоту” створює небезпеку не лише для екіпажів, а й для довкілля у різних регіонах.
Наприклад, аварія двох танкерів у грудні 2024 року в Керченській протоці уже спричинила масштабну екологічну катастрофу. Однак Росія продовжує ігнорувати ці ризики та лише нарощує обсяги перевезень, використовуючи зношений і неконтрольований танкерний парк.
Позначка: Санкції
-
Біля Чукотки вибухнув танкер “тіньового флоту” РФ
-
У російських літаках Superjet виявили конструктивні недоліки
У Росії відразу 14 літаків Sukhoi Superjet 100 (SSJ-100) здійснюють рейси з конструкторськими недоліками фюзеляжу. Про це повідомило видання Ізвєстія у вівторок, 26 серпня.
Вказано, що про недоліки Росавіацію попередив виробник повітряних суден – ПАТ Яковлев. Авіарегулятор зобов’язав перевізників, які використовують лайнери, провести їх огляд і за необхідності – ремонт.
“Йдеться про літаки із серійними номерами 95104-95117. Усі повітряні судна цієї партії були випущені у 2016 році. За даними russianplanes.net, вказані SSJ-100 експлуатують авіаперевізники Росія (один борт), Азимут (один) та Ямал (п’ять). Кілька літаків знаходяться на зберіганні у різних компаній, зокрема в КБ Сухого, в Ямалі та ін.”, – пише сайт.
На цих лайнерах, за даними Яковлєва, у кількох місцях не закріплені стрінгери, які пов’язують корпус літального апарату. Так, проблеми з кріпленням можуть бути між кабіною пілотів та пасажирськими дверима.
Щоб перевірити літак, технікам авіакомпаній наказано провести детальний огляд обшивки, а також шпангоутів, балок та стрингерів щодо складок, тріщин, деформацій, ослаблення болтових та заклепувальних з’єднань. Для цього потрібно буде демонтувати обшивку дверного отвору, прибрати туалетний модуль і зняти мати теплозвукоізоляції. При цьому технікам необхідно використовувати телескопічне дзеркало та лупу, щоб виявити можливі мікроушкодження. Sukhoi Superjet 100 – єдиний серійний російський літак, який був розроблений в РФ після розпаду СРСР. У його створенні взяли участь європейські компанії. Літак випускали у 2007-2022 роках. Після початку повномасштабної війни в Україні західні партнери припинили постачати компоненти для його виробництва. В результаті російська влада задумала розробити імпортозаміщений варіант літака – SSJ-New. Однак його випуск неодноразово відкладався через проблеми з двигуном.
Раніше ЗМІ повідомили, що у 2024 році через санкції Росія змогла побудувати лише один комерційний літак із запланованих 15 одиниць. Це пов’язано з обмеженим доступом до іноземних запчастин, а високими процентними ставками, що обмежують можливості для інвестицій.
Тим часом Росія намагається купувати запчастини для літаків Boeing і Airbus через посередників на Близькому Сході та в країнах Азії. -
ЗМІ: США і Росія кулуарно обговорювали енергоугоди
Американські та російські чиновники обговорювали кілька енергетичних угод у кулуарах переговорів у серпні, щоб Кремль погодився на мир в Україні, а Вашингтон пом’якшив санкції проти Росії. Про це повідомляє Reuters.
Після вторгнення в Україну в лютому 2022 року Москва втратила доступ до міжнародних інвестицій в енергетичний сектор. Вона також опинилася під забороною укладати великі угоди.
За даними трьох джерел, обговорювали можливість повернення Exxon Mobil у проєкт Сахалін-1. Ще одна ідея полягала в постачанні американського обладнання для російських СПГ-проєктів, таких як Arctic LNG 2, які перебувають під західними санкціями.
Переговори велися під час візиту американського спецпосланника Стіва Віткоффа до Москви, де він зустрічався з хазяїном Кремля Володимиром Путіним і його представником Кирилом Дмитрієвим.
Два джерела повідомили, що тема обговорювалася і в Білому домі з Дональдом Трампом. Питання угод також порушували на саміті на Алясці 15 серпня.
Офіційні особи США заявили, що переговори з Росією та Україною тривають заради зупинки війни.
Представник Дмитрієва відмовився від коментарів. Exxon Mobil також не стала висловлюватися. Роснефть і Новатек не відповіли на запити журналістів.
Останні переговори змістили акцент на двосторонні угоди між США і Росією. Це демонструє відхід від формату за участю ЄС, який залишається твердим прихильником України.
У день саміту на Алясці Путін підписав указ, що дозволяє іноземним інвесторам, включно з Exxon Mobil, повернути частки в “Сахаліні-1”. Умовою є підтримка зняття західних санкцій з Росії.
Раніше віцепрезидент США Джей Ді Венс в інтерв’ю перелічив серію “поступок”, які, за його словами, свідчать про серйозність намірів Кремля.
Путіну вдається водити США за носа в питанні війни – ЗМІ -
Індія скоротить закупівлі нафти з Росії перед підвищенням мит США – ЗМІ
Нафтопереробні компанії Індії планують скоротити закупівлі найближчими тижнями. Це невеличка поступка Вашингтону менш ніж за добу до підвищення мит США та сигнал про те, що Нью-Делі не планує розривати відносини з Москвою. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на джерела
Державні та приватні переробники, зокрема велика компанія Reliance Industries Ltd., як очікується, купуватимуть від 1,4 до 1,6 млн барелів на день для відвантаження в жовтні й далі. Для порівняння: у першому півріччі середній обсяг закупівель становив 1,8 млн барелів на день.
Адміністрація президента США Дональда Трампа, яка прагне скоротити торговий дефіцит з Індією, посилила тиск на торгівлю енергоносіями країни з Росією. Це включає подвоєння мит США, яке набуде чинності 27 серпня.
Обсяги можуть змінитися, якщо Індія досягне торговельної угоди з Трампом, а США послаблять тиск на Нью-Делі у зв’язку з фінансуванням війни Росії з Україною.
Під тиском необхідності укласти торговельну угоду і домогтися прогресу в Україні, Трамп піддав Індію критиці за закупівлі російської нафти, і, зокрема, за різке збільшення обсягів закупівель з початку війни в Україні.
За даними Kasatkin Consulting, якщо до 2022 року обсяги закупівель були мінімальними, то зараз на частку цієї країни припадає 37% експорту нафти з Москви. Відтоді офіційні особи адміністрації США посилили тиск, виступивши з публічною критикою на адресу енергетичних магнатів країни. -
Відкриття окупованих портів: в МЗС зробили заяву
Міністерство закордонних справ України рішуче засудило та назвало нікчемним розпорядження російського уряду, яким морські порти тимчасово окупованих українських міст Бердянська та Маріуполя включено до переліку портів Росії, відкритих для заходу іноземних суден. Про це йдеться у заяві МЗС, оприлюдненій у понеділок, 25 серпня.
У відомстві заявили, що такі дії є черговою спробою Кремля легалізувати окупацію українських територій і закріпити незаконний контроль над ними.
“Зазначене рішення є кричущим порушенням фундаментальних норм і принципів міжнародного права, зокрема: Статуту ООН, що закріплює принцип суверенітету держав та заборону на втручання у їхні внутрішні справи, Конвенції ООН з морського права від 1982 року, яка встановлює, що регулювання судноплавства в територіальних водах України належить виключно до її компетенції, резолюцій Генеральної Асамблеї ООН, які підтверджують суверенітет України над усіма територіями в межах її міжнародно визнаних кордонів та рішуче засуджують триваючу російську агресію”, – йдеться у заяві МЗС.
Україна закликала міжнародних партнерів запровадити додаткові санкції проти російських фізичних та юридичних осіб, іноземних компаній, а також суден, що братимуть участь у комерційній діяльності в портах Бердянська та Маріуполя.
“Закликаємо Міжнародну морську організацію (ІМО) невідкладно звернути увагу всіх держав-членів на необхідність неухильно дотримуватись положень Резолюції Асамблеї ІМО А.1183(33) від 4 грудня 2023 року “Вплив російського збройного вторгнення в Україну на міжнародне судноплавство”, яка закликає держави-члени інформувати судна під своїм прапором, судновласників, операторів і страхових брокерів про необхідність утримуватися від порушення режиму закритих морських портів на тимчасово окупованій території України. -
У Трампа розглядають можливість санкцій проти ЄС: в чому причина
Адміністрація США розглядає можливість введення санкцій проти Європейського союзу або посадовців ЄС, які відповідали за реалізацію Акта про цифрові послуги, що запроваджує регулювання проти ІТ-компаній. Про це у понеділок, 25 серпня, повідомляє Reuters із посиланням на джерела.
Зазначається, що причиною є скарги США на те, що закон ЄС цензурує американців і створює витрати для американських технологічних компаній.
За даними двох джерел Reuters, чиновники Держдепу поки що не ухвалили остаточного рішення щодо санкцій. І якщо такий крок реалізують, найімовірніше це будуть візові обмеження.
Наразі невідомо, які саме представники ЄС чи окремих країн-членів можуть потрапити під санкції, однак, як повідомили джерела журналістів, минулого тижня американські чиновники вже обговорювали це питання на внутрішніх зустрічах.
Видання зазначає, що відносини адміністрації Трампа з Європейським союзом і без того залишаються напруженими через погрози тарифів, складні переговори і критику Вашингтона щодо політики ЄС до американських IT-компаній.
Представник Держдепу не став ані підтверджувати, ані спростовувати чутки про можливі обмежувальні заходи. При цьому він заявив, що США з великою стурбованістю стежать за посиленням цензури в Європі. -
Швейцарія арештувала рахунки найбільшого виробника титану в РФ
Суд у Швейцарії арештував рахунки російської корпорації ВСМПО-Авісма – найбільшого у світі виробника титану та ключового постачальника цього металу для російського військово-промислового комплексу. Про це повідомляє TMTз посиланням на коментар юрист Олександра Забейди.
Мова про суму у доларах США з восьмизначним числом.
Із запитом про арешт активів до суду звернулася зареєстрована у Швейцарії компанія Interlink Metals & Chemicals, яка постачає титан. У фірмі заявили, що ВСМПО-Авісма порушила мирову угоду, укладену у 2020 році для врегулювання суперечок між сторонами.
Блокування рахунків корпорації також пов’язане з кримінальною справою проти її колишнього генерального директора Михайла Воєводіна. У червні його заарештували за обвинуваченням у шахрайстві під час закупівель сировини за завищеними цінами. За даними слідства, збитки становлять щонайменше 1,5 млрд рублів.
За версією слідства, у 2016-2020 роках Воєводін укладав контракти на постачання титанового зливка з компаніями “Торгово-промисловий вектор” та “НПО ВторПромРесурси”, які продавали сировину на 30% дорожче, ніж попередній постачальник “РегіонПром”.
Слідчі вважають, що діяльність цих фірм контролював громадянин США Ігор Райхельсон, консультант Interlink Metals & Chemicals. За його словами, співпраця з російськими компаніями триває ще з 1990-х. У 2020 році між сторонами виникли розбіжності, проте вони домовилися про відсутність взаємних претензій.
Раніше у Райхельсона, який нині мешкає у Швейцарії, арештували квартиру в центрі Москви площею понад 200 квадратних метрів.
Корпорація ВСМПО-Авісма на 66,5% належить бізнесмену Михайлу Шелкову та на 25% – Ростеху. Підприємство виробляє близько 90% титану в Росії, його основні потужності розташовані у місті Верхня Салда Свердловської області.
До початку війни проти України компанія постачала 65% титану європейській Airbus, 35% – американській Boeing і 100% – бразильській Embraer. Також титан ВСМПО-Авісма використовували британська Rolls-Royce (20%) і французька Safran (50%). У 2023 році Міністерство торгівлі США зобов’язало корпорацію отримувати окремі ліцензії для експортних операцій. -
Китайська компанія інвестує $1 млрд у нафтовидобуток Венесуели
Китайська компанія China Concord Resources Corp (CCRC) розпочала розробку двох нафтових родовищ у Венесуелі. За словами представника компанії, інвестиції перевищать $1 млрд. Про це повідомляє Reuters.
До кінця 2026 року планується досягти видобутку у 60 тис. барелів нафти на добу.
Це рідкісний випадок інвестицій приватної китайської компанії в економіку країни-члена ОПЕК, котра вже кілька років постає перед дефіцитом капіталу через міжнародні санкції проти уряду Ніколаса Мадуро.
Контракт на 20 років CCRC підписала у травні 2024 року в межах “антиблокадного” закону, ухваленого Венесуелою для залучення іноземних партнерів. Модель дозволяє інвесторам виступати операторами в обмін на частку у видобутку.
Розробка відбувається на родовищах Lago Cinco та Lagunillas Lago в районі озера Маракайбо – другому за обсягами нафтовидобутку регіоні Венесуели. Видобуток на цих родовищах тривалий час був майже зупинений через нестачу інвестицій і технологій.
Наразі CCRC вже відновила близько 100 свердловин, залучивши 60 фахівців і китайську бурову установку. Добове виробництво сягнуло 12 тис. барелів, втім, до 2026 року компанія планує розвинути 500 свердловин. Мовиться про суміш легкої та важкої нафти: легку поставлятимуть PDVSA, а важку – експортуватимуть до Китаю.
Великі енергетичні корпорації Китаю після американських санкцій 2019 року призупинили діяльність у Венесуелі. Це відкрило шлях для менш відомих компаній на кшталт CCRC, котра скористалася обмеженнями для глобальних гравців.
Раніше міністр фінансів США Скотт Бессент попередив Китай, що продовження закупівель підсанкційної російської нафти можуть призвести до введення високих мит.
Китайські НПЗ різко збільшили закупівлі російської нафти -
Китай добиває російський автопром – розвідка
Російський ринок вантажівок фактично перейшов під контроль Китаю: у 2025-му продажі російської техніки впали більш ніж удвічі, водночас китайські бренди займають уже понад 53 % сегмента. Про це інформує Служба зовнішньої розвідки України.
Російські виробники вантажівок за декілька років програли китайському імпорту боротьбу за внутрішній ринок рф. Китайські бренди, після виходу з російського ринку європейців у 2022 році, миттєво опанували нішу важкої техніки. Тож, розрахунки росіян на “плідне співробітництво” перетворились на втрату внутрішнього ринку – китайці вже контролюють понад 53 % продажів.
Згідно з даними розвідки, у РФ за 2024 рік реалізація вантажівок власного виробництва знизилась на 19 %, а за перше півріччя 2025 – стрімко впала на 56 %, тоді як у сегменті магістральних тягачів скорочення взагалі сягнуло 70 %.
Відсутність попиту на російську техніку змусило провідних виробників вантажівок та автобусів – Камаз, ГАЗ та ПАЗ – скоротити до чотирьох днів робочий тиждень або повністю зупинити конвеєр.
У СЗРУ також відзначили, що ситуація на російському ринку автовантажівок позначилась на співробітництві з “дружньою” Білоруссю в цьому сегменті. Автовиробники з РБ скаржаться, що їх “витискають” з РФ – за перше півріччя 2025 року у МАЗу на 34 % скоротилися продажі на російському ринку. -
Литва викрила зухвалу схему обходу санкцій проти РФ
Литовські правоохоронці затримали 11 працівників компанії з Каунаса, серед яких – керівники, працівники та водії, громадяни Молдови та Болгарії. Ці дії відбулися в межах операції з припинення “особливо зухвалої схеми обходу міжнародних санкцій проти Росії”. Цю інформацію у суботу, 23 серпня, повідомило видання Euronews із посиланням на Кримінальну службу Митного департаменту Литви.
Слідство встановило, що компанія розробила складну тіньову схему постачання до Росії обладнання для водоочистки. Це обладнання розробляли та виготовляли із компонентів, вироблених у країнах ЄС і Китаї, а його використовували російські підприємства нафтової промисловості. Офіційно продукція компанії отримувалася замовником у Португалії, однак насправді вантаж переміщувався через Болгарію до Туреччини, звідки він потрапляв до Росії.
Як повідомила Кримінальна служба, каунаська компанія мала усталені зв’язки з підприємствами у Росії й активно брала участь у реалізації російських проєктів. Один із таких проєктів був пов’язаний із групою нафтохімічних компаній, що належить до найдинамічніших у світі за темпами розвитку.
Під час обшуків вилучено кілька тонн обладнання загальною вартістю близько 2 мільйонів євро. Також затримано дві вантажівки з цим обладнанням: одну в Каунасі, іншу – на дорозі до литовсько-польського кордону. Третій вантаж було перехоплено в Болгарії.
Раніше повідомлялося, що президент України Володимир Зеленський підписав два укази про санкції проти іноземних спонсорів війни Росії в Україні.
ЄС планує схвалити 19-й пакет санкцій проти Росії