Молдова вирішила вдвоє знизити тариф на транзит газу в Україну на період опалювального сезону 2025-2026 років. Про це повідомив сайт Національної агенції з регулювання енергетики Молдови.
Затверджені зміни передбачають, що протягом шести місяців (листопад 2025 р. – квітень 2026 р.) тариф на транспортування газу буде знижено на 50%.
Це спільна ініціатива операторів газотранспортних систем Греції, Болгарії, Румунії, Молдови та України.
У повідомленні зазначається, що 50% зниження тарифів на транспортування газу запровадив також і румунський оператор газотранспортної системи.
“Ініціатива спрямована на зміцнення регіональної енергетичної безпеки та забезпечення постачання природного газу до України…
Цим рішенням Республіка Молдова зміцнює свою роль регіонального транзитного коридору, сприяючи транспортуванню природного газу з Греції в Україну та сприяючи диверсифікації маршрутів і джерел постачання”, – йдеться в повідомленні.
Позначка: Румунія
-
Молдова і Румунія зробили Україні “подарунок” до опалювального сезону
-
У Румунії чоловік намагався протаранити автомобілем ворота посольства РФ
У Бухаресті чоловік намагався врізатися автомобілем у в’їзні ворота російського посольства. Інцидент стався вночі, і зловмисником виявився стоматолог Богдан Матушою. Заявляється, що чоловік був у стані наркотичного сп’яніння. Його затримали, а поліція розслідує цей випадок, щоб з’ясувати мотиви і чи був вчинок умисним.
-
Пов’язані з Москвою. Вибухи на НПЗ в Європі
У ніч на 21 жовтня сталися вибухи на двох стратегічних підприємствах енергетичного сектору – в Угорщині та Румунії, які мають зв’язки з російською нафтою. Перший вибух стався на нафтопереробному заводі Petrotel-Lukoil у Румунії, який належить російській компанії Лукойл. Вибух стався у промисловій каналізаційній системі, один працівник отримав поранення. Другий випадок трапився на нафтопереробному заводі MOL в Угорщині, де спалахнула пожежа. Робота заводу призупинена, розслідування триває. Є підозри щодо можливого саботажу, але також розглядаються інші версії, такі як технічний збій або людська помилка. Ці інциденти можуть вплинути на ціни на паливо в Угорщині та поставки палива.
-
Українці на замовлення росіян готували підпал Нової пошти в Румунії
Розвідка Румунії повідомила про затримання двох українців у Польщі та Румунії за звинуваченням у плануванні підпалу штаб-квартири Нової пошти у Бухаресті. Чоловіки відправили до будівлі поштової компанії дві посилки із запалювальними пристроями, прихованими в навушниках та автомобільних деталях. Також у посилках були GPS-компоненти для відстеження та дистанційного підриву заряду. Зазначається, що затримані могли бути частиною мережі диверсантів, яку контролюють спецслужби Росії.
-
В Румунії стався вибух на заводі російського Лукойлу: є потерпілий
Нафтопереробний завод Petrotel Lukoil у румунському місті Плоєшть, який належить російській компанії Лукойл, потрапив під вибух. Інцидент стався у понеділок, 20 жовтня, але пожежа не виникла. Одна людина отримала серйозні травми і була госпіталізована. Причини вибуху поки не встановлені, але екстрені служби румунського міста розслідують інцидент. На момент вибуху на заводі проводилися ремонтні роботи. Це стався після того, як європейські розвідувальні служби попередили про можливі насильницькі акції з боку Росії у різних країнах.
-
Глава проросійської партії Румунії пригрозила Зеленському “переламати ноги”
Євродепутатка з ультраправими поглядами від Румунії, Діана Йованович-Шошоаке, яка очолює партію S.O.S. Romania, налаштована радикально щодо президента України Володимира Зеленського. Гучну заяву про те, що вона “переламає ноги” Зеленському, якщо той матиме намір виступити в румунському парламенті, політикиня оприлюднила через допис у Facebook у неділю, 19 жовтня.
Йованович-Шошоаке відвідала Москву на запрошення Міжнародної асоціації Друзі Росії, яку очолює пропагандист П’єтро Страмецці. У рамках візиту вона взяла участь у відкритій зустрічі цієї організації.
Виступаючи, євродепутатка торкнулася подій жовтня 2023 року, коли Зеленський перебував у Бухаресті, та наголосила, що саме завдяки її діям вдалося зірвати його звернення до румунських парламентарів. За її словами, президент України не має права виступати в румунському парламенті.
Вона заявила, що захист незалежності Румунії, а також реакція на тих, кого вважає ворогами народу, є її пріоритетним завданням.
“Якщо він наважиться прийти до мого парламенту, я йому ноги переламаю! Нехай не наважується виголошувати промову в моєму парламенті. Чому я кажу “мій парламент”? Тому що Конституція Румунії говорить, що ми, парламентарі, є представниками румунського народу, єдиними, хто може представляти суверенітет румунського народу. Я зобов’язана перед румунами захищати суверенітет і незалежність моєї країни й реагувати на ворогів мого народу”, – заявила вона.
У своїх коментарях депутатка також торкнулася питання румунської громади в Україні, згадуючи про “понад мільйон” румунів, чиї права, на її думку, систематично порушуються. Вона звинувачує українську владу в забороні використання румунської мови і практикування православ’я для представників цієї громади.
Йованович-Шошоаке зазначила, що її виступ викликав захоплення і отримав оплески присутніх на зустрічі. Учасники заходу нібито високо оцінили її позицію, яку вона доповнила християнськими та націоналістичними аргументами.
Лідерку S.O.S. Romania неодноразово звинувачували в тісних зв’язках із Москвою. Улітку 2024 року, під час свого першого виступу в Європарламенті, вона критикувала ЄС, заявивши, що допомога Україні призводить до “руйнування Румунії”, і закликала припинити постачання зброї для Збройних сил України.
Як повідомляли ЗМІ у 2023 році, запланований виступ президента України Володимира Зеленського в парламенті Румунії було скасовано через депутатів із проросійськими поглядами. Тоді саме Йованович-Шошоаке виступила проти промови українського лідера, назвавши його нацистом, про що писало G4Media. У день, коли Зеленський мав з’явитися у парламенті, вона прийшла зі своєю версією карти Великої Румунії.
Уже в 2025 році політикиня звернулася до президента Росії Володимира Путіна з листом, який назвала “посланням миру”. У ньому вона порушувала питання про повернення територій, які, на її думку, Україна утримує незаконно.
Згодом, у березні того ж року, Служба безпеки України заборонила Йованович-Шошоаке в’їзд до України терміном на три роки.
Нагадаємо, міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою різко висловилась щодо російських провокацій, пов’язаних із запуском безпілотників, які порушили повітряний простір її країни. Вона заявила про намір звернутися до Генеральної Асамблеї ООН із закликом про суворе дотримання санкцій проти Росії.
-
У Бухаресті через вибух у багатоповерхівці загинули троє людей
Уранці 17 жовтня у Бухаресті, столиці Румунії, стався потужний вибух в одному з багатоповерхових будинків. За даними рятувальників, загинули троє людей, а 13 отримали травми та опіки. П’ятьох найважчих постраждалих госпіталізували. Вибух пошкодив два верхні поверхи будівлі та сусідній будинок і ліцей. Учнів і вчителів евакуювали, на місці події працюють рятувальники та дрон ISU. Пошуково-рятувальна операція триває, до місця прибули пожежні, швидкі та інші спецавтомобілі. Свідки заявили про запах газу навколо будівлі. Нагадаємо, що нещодавно в Берліні та на військовому заводі у США також сталися вибухи.
-
Румунія запровадить “золоту візу” за інвестиції від €400 тисяч
У Румунії планують запустити програму “Residency by Investment Program”, яка дозволить громадянам третіх країн отримати п’ятирічний дозвіл на проживання в обмін на інвестицію не менше €400 000. Інвестори матимуть можливість обирати один із чотирьох варіантів інвестування, таких як купівля державних облігацій, нерухомості, інвестиції у фонди або акції румунських компаній. Заявники повинні довести походження коштів, бути не в списку санкцій та не становити загрози безпеці. Перед видачею дозволів уряд буде проводити перевірку разом з розвідувальними службами. Наразі в Румунії існують інші способи отримання дозволу на проживання, але програма “Residency by Investment Program” може стати новим шляхом для іноземних інвесторів.
-
Румунські катери порушили кордон України на Дунаї
Прикордонники Ізмаїльського загону затримали два румунські катери, які помилилися і зайшли у внутрішні води України під час риболовлі на Дунаї. На кожному катері були по двоє громадян Румунії, які виявилися без карт та навігаційних пристроїв. Вони втратили орієнтир і помилилися у напрямку, опинившись у внутрішніх водах України. За порушення державного кордону склали протоколи за незаконне перетинання держкордону і передали порушників румунським колегам.
-
Союзники Києва в ЄС живлять воєнну машину РФ – ЗМІ
Попри чотири роки війни Росії проти України, коли ЄС суттєво підтримує Київ зброєю та гуманітарною допомогою, низка країн-членів блоку, включаючи деяких союзників України, у 2025 році наростила імпорт російської нафти й газу, порівняно з попереднім роком. Серед таких країн – Угорщина, Франція, Бельгія, Нідерланди, Румунія, Хорватія та Португалія. Про це повідомляє агенство Reuters.
У публікації йдеться, що з 2022 року Євросоюз зміг зменшити свою залежність від Росії в енергетичному секторі на 90%, проте значні комерційні платежі за енергоносії залишаються. Зокрема, на фоні цього сім країн збільшили витрати на імпорт. Франція у 2025 році наростила закупівлі на 40%, до €2,2 млрд, а Нідерланди збільшили на 72%, до €498 млн. Угорщина та Португалія також показали зростання – на 11% та рекордні 167% відповідно.
Критика такої залежності ЄС від російських енергоносіїв не є новою. Свого часу президент США Дональд Трамп під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН висловив незадоволення такою політикою ЄС, звинувативши європейських лідерів у подвійних стандартах. Він зазначав, що ЄС продовжує закуповувати нафту та газ у Росії, тим часом підтримуючи Україну.
8 жовтня посли країн Європейського Союзу погодилися рухати вперед план припинення імпорту російських енергоносіїв до 2028 року. Це рішення стало важливим кроком у рамках законодавчого процесу перед голосуванням урядів країн-членів.
Окремо варто згадати про Естонію, уряд якої вже ухвалив рішення повністю заборонити ввезення природного газу з Росії з 2026 року. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив, що країна прагне досягти повної заборони на постачання скрапленого природного газу з РФ.
Крім того, європейські держави підтвердили США готовність повністю припинити закупівлю газу, нафти та продуктів їх переробки з Росії до кінця 2026 року.