Публікації іноземних ЗМІ про “360 тисяч російських солдатів, дислокованих на території Білорусі”, не відповідають дійсності. Про це повідомило балтійське видання Delfi, посилаючись на литовську розвідку й армію.
“В інтернеті поширюється інформація, опублікована закордонним ЗМІ, про нібито розміщені в Білорусі більш ніж 300 тисяч російських військовослужбовців, які готові будь-якої миті напасти на НАТО. Словом, нічого навіть трохи подібного в Білорусі нема”, – наголошує армія Литви.
Російські сили “зосереджені в Україні, російські сили не розгорнуті біля кордонів Литви чи кордонів сусідніх країн НАТО”, наголосили військові.
За даними Другого департаменту оперативних служб (ВДОС) та Міністерства оборони Литви, Росія нині розмістила в Білорусі кілька тисяч військовослужбовців.
У ВДОС також стверджують, що Росія не має можливості для масштабного розгортання військ у Білорусі в найближчому майбутньому, бо всі її зусилля зосереджені на продовженні військової агресії проти України.
Позначка: Росія
-
Литва спростувала чутки про “360 тисяч військових РФ в Білорусі”
-
США готують нові санкції проти Росії – ЗМІ
Адміністрація президента США Дональда Трампа готує новий пакет санкцій проти енергетичного сектору Росії. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на джерела у середу, 17 грудня.
“За словами осіб, обізнаних з питанням, США готують новий раунд санкцій щодо російського енергетичного сектора для посилення тиску на Москву на випадок, якщо Росія відхилить мирну угоду з Україною”, – йдеться у публікації.
Вказано, що зараз США вивчають варіанти на кшталт застосування заходів проти суден так званого “тіньового флоту” Росії, що використовується для перевезення нафти, а також проти торгових компаній, які сприяють транзакціям.
Джерела зазначили, що заходи можуть оприлюднити вже цього тижня. Однак, як пояснили співрозмовники агентства, право вирішального голосу щодо санкцій залишається за президентом США Дональдом Трампом.
Співрозмовники Bloomberg додали, що глава Мінфіну США Скотт Бессент обговорював цю тему раніше цього тижня з послами європейських держав.
У американському Мінфіні цю інформацію коментувати не стали.
А речник Кремля Дмитро Пєков сьогодні вранці заявив, що “будь-які санкції шкодять справі налагодження відносин, це очевидно”.
Раніше в середу стало відомо, що чотири сенатори від обох партій США внесли до Сенату законопроєкт, який передбачає санкції за купівлю або сприяння імпорту нафти та нафтопродуктів з Росії.
Як відомо, у жовтні США запровадили санкції проти Роснєфті і Лукойлу в межах чергової спроби змусити Кремль завершити війну проти України. Це різко змінило маршрути поставок російської нафти до Китаю та Індії.
Своя сорочка ближча: США дозволяють нищити нафтову галузь Росії -
Рекордні падіння поставок нафти б’ють по бюджету РФ – ЗМІ
Російський бюджет зазнає подвійного удару через падіння обсягів поставок нафти та постійне зниження цін. Ці фактори призвелидо найнижчого рівня експорту нафти з січня 2023 року, повідомило у вівторок, 16 грудня, агентство Bloomberg.
Зазначається, що в останній місяць фіксувалися найбільші з початку широкомасштабної війни тижневі падіння поставок нафти. А до них ще додалися проблеми з доставкою.
“Розвантаження вантажів виявилося ще більшим викликом, оскільки вартість перевезення нафти морем з кінця серпня зросла на 40%, а щонайменше 20 вантажів, завантажених у західних портах країни у вересні та жовтні, досі не доставлено”, – йдеться у публікації.
Агентство повідомляє, що “численні танкери зникли з систем стеження в архіпелазі Ріау, на північний схід від Сінгапуру, улюбленому місці для перевантаження підсанкційних іранських барелів між суднами, яке стає все більш популярним серед перевізників московської нафти”. Дані стеження свідчать, що з листопада там відбулося щонайменше шість перевантажень російських вантажів, а цього місяця в цьому районі зникли ще шість повністю завантажених танкерів.
Більше 170 мільйонів барелів російської нафти зберігається в танкерах, що на 40% більше, ніж наприкінці серпня. За даними Bloomberg, що відстежує судна, за чотири тижні до 14 грудня Москва відвантажувала 3,61 мільйона барелів на день. Це на 70 000 менше, ніж за період до 7 грудня, що пояснюється зниженням щотижневих відвантажень на 1,24 мільйона барелів на день.
Одинадцяте поспіль падіння цін на нафту посилило труднощі Росії.
“Падіння доходів Москви збігається з посиленням дипломатичного тиску США на Україну та її європейських союзників з метою укладення мирної угоди, навіть попри те, що Кремль продовжує бомбардувати газову та енергетичну інфраструктуру сусідньої країни”, – пише Bloomberg.
При цьому зазначається, що Україна, у свою чергу, продовжує завдавати ударів по нафтових активах Росії, поширюючи свої атаки на виробничі платформи в Каспійському морі та вражаючи все більше танкерів, що перевозять російську нафту.
Напередодні повідомлялося, що світові ціни на нафту марки Brent впали нижче психогічної межі у $60 за барель. Це сталося вперше з 5 травня поточного року.
В Росії спрогнозували погіршення економічної ситуації у 2026 році -
У РФ атакований черговий НПЗ
У Росії в ніч проти середи, 17 грудня, безпілотники атакували нафтопереробний завод у Слов’янську-на-Кубані, що в Краснодарському краї. У соцмережах повідомляють, що на заводі сталася пожежа.
У Telegram-каналах писали, що з 00:45 у місті чули постійні вибухи. Також були опубліковані відео, на яких, як стверджується, зафіксований момент атаки на НПЗ. На кадрах також видно заграву від пожежі і дим. Також чутно числені звуки пострілів – вочевидь намагання ППО збити дрони. Слов’янський НПЗ станом на 2025 рік переробляє сиру нафту та конденсат із річною потужністю понад 5,2 млн тонн. Востаннє він був атакований 30 листопада 2025 року.
Напередодні повідомлялося, що Російський нафтопереробний завод Славнефть-Ярославнефтеоргсинтез (ЯНОС), який потрапив під атаку безпілотників 12 грудня, зупинив випуск палива. Також Саратовський НПЗ припиняв свою роботу після атаки в ніч проти 13 грудня.
Перед цим внаслідок атаки безпілотників 5 грудня призупинив переробку нафти Сизранський НПЗ. -
Стармер наказав терміново перевірити іноземне втручання у політику – ЗМІ
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер ініціював термінову перевірку масштабу іноземного втручання у британську політику. Таке розпорядження було зроблене на тлі підготовки змін до законодавства щодо посилення правил політичних пожертвувань, повідомляє у вівторок, 16 грудння, Sky News.
“Міністри ініціювали швидке розслідування щодо чинних фінансових правил щодо пожертв та виборчих гарантій, про результати якого буде повідомлено наприкінці березня”, – інформує Sky News.
Зазначається, що розслідування є прямою реакцією на ув’язнення Натана Гілла, колишнього лідера партії Reform UK в Уельсі, який зізнався, що прийняв десятки тисяч фунтів готівкою за проросійські заяви в ЗМІ та Європейському парламенті.
У цій справі офіцери заявили, що, на їхню думку, деякі особи, причетні до неї, мають прямий зв’язок із російським диктатором Володимиром Путіним.
Перегляд очолить Філіп Райкрофт – колишній постійний секретар департаменту з Brexit. За словами чиновників, він має оцінити ефективність чинних правил і запропонувати можливі зміни. Очікується, що звіт буде представлено наприкінці березня. -
У РФ помер чиновник оборонної компанії Сербії
Представник сербської державної оборонної компанії Jugoimport SDRP Радомир Куртич помер у Москві за нез’ясованих обставин. Президент Сербії Александар Вучич заявив, що чекає інформації від Росії. Про це у вівторок, 16 грудня, повідомляють видання РТС та Бліц.
Зазначається, що Куртич помер ще 17 листопада, але стало відомо про це лише зараз.
Бліц стверджує, що “смерть має підозрілий характер”. Він раптово помер на вулиці у Москві. Спецслужби Сербії направили Вучичу доповідь про “підозрілу смерть” Куртича.
Також поовідомляється, що представники Jugoimport після смерті чиновника відвідали Москву і виявили в офісі компанії зникнення великої кількості документів, а також жорстких дисків комп’ютерів.
“Президент Сербії на зустрічі з представниками служб безпеки і Jugoimport заявив, що ми не повинні нікого звинувачувати, поки не отримаємо вагомих доказів, але вимагаємо отримати всю необхідну інформацію від представників російської держави і спецслужб”, – йдеться у публікації.
Вучич висловив сподівання, що “найближчим часом” Росія поділиться результатами судово-медичної експертизи, і пообіцяв “боротися за те, щоб правда стала відомою”. -
Мерц оцінив шанси на передачу Україні активів РФ
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає, що шанси Євросоюзу на укладання угоди про використання на користь України заморожених активів РФ є “50 на 50”. Про це він у вівторок, 16 грудня сказав в інтервʼю телеканалу ZDF, передає Reuters.
Мерц зазначив, що ЄС повинен ухвалити рішення щодо “репараційної позики”, оскільки Україна потребуватиме фінансування ще принаймні два роки після того, як у першому кварталі 2026 року закінчиться поточний раунд європейського фінансування.
“У всій Європі є застереження, і я добре розумію ці застереження. Але… якщо ми не діятимемо зараз і не приймемо рішення, яке ми могли б прийняти, щоб зупинити цей наступ російської армії, то коли ж ми це зробимо?”, – сказав він. -
Без перемир’я на Різдво. РФ проти
Росія відкинула заклик канцлера Німеччини Фрідріха Мерца до перемир’я у війні проти України на час Різдва. Кремль заявив, що таке перемир’я залежатиме від того, чи буде досягнуто мирної угоди.
Перемир’я не буде
“Ми будемо робити все, щоб звертатися далі до росіян, до російського уряду, щоб хоча б на час Різдва припинити бойові дії. Тому що протягом останніх тижнів і місяців війна в основному знищує цивільне населення, садочки, школи, це терор цивільного населення в Україні. І, можливо, російський уряд має залишки людяності і може залишити людей у спокої на кілька днів хоча б протягом Різдва”, – заявляв Мерц.
Він припускав, що якщо таке перемир’я відбудеться, це може бути початком конструктивних тверезих переговорів, які приведуть до тривалого миру в Україні.
“Ми хочемо миру. Ми не хочемо перемир’я, щоб дати перепочинок Україні і підготуватися до продовження війни”, — сказав представник Кремля Дмитро Пєсков.
Росія вже не раз відмовлялася від пропозицій перемир’я або припинення вогню.
“Ми хочемо зупинити цю війну, досягти наших цілей, забезпечити наші інтереси і гарантувати мир в Європі на майбутнє”, — сказав також Пєсков.
Що далі з переговорами
Після переговорів України і США в Берліні американська сторона планує взаємодію з Москвою, після чого має знову відбутися американо-українська зустріч – ймовірно, вже наступних вихідних.
“Далі Сполучені Штати Америки, я думаю, найближчими днями проведуть консультації з росіянами, а після цього проведуть консультації з президентом США, після цього наші команди зустрінуться. Я думаю, наші переговорні команди зустрінуться в Сполучених Штатах Америки найближчим часом – думаю, може, навіть на вихідних”, – сказав він.
“А далі, після, відповідно, цієї зустрічі, буде видно. Будемо думати про зустріч на рівні лідерів, принаймні з президентом Сполучених Штатів… Я думаю, що коли ми доопрацюємо документи або наблизимося ближче до остаточного варіанту документів, – ми з ним зустрінемося”, – додав Зеленський.
Крім того, Зеленський на брифінгу згадав, що хотів би провести зустріч у такому форматі, як це було в Берліні, у Києві.
“Ми зустрілися у такому форматі вперше… Я хотів, щоб і Стів (Віткофф), і Джаред (Кушнер), і Гринкевич (головнокомандувач Об’єднаними Збройними силами НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич), головний військовий представник команди Сполучених Штатів, і інші – я дуже хотів, щоб ми в цьому колі спілкувалися у Києві. Я знаю, що з тих чи інших причин американська команда не приїхала до нас. У мене до них немає жодних питань”, – сказав він.
Зеленський зазначив, що незважаючи на багато раундів детальних переговорів про можливі гарантії безпеки, деякі питання залишаються невирішеними – зокрема, щодо того, чи будуть ці гарантії безстроковими.
“Я не можу сказати, на скільки років це, і чи будуть ті чи інші гарантії обмежені якимись строками. Ми це ще не обговорюємо”, – заявив він, розповідаючи про переговори з США.
Натомість Зеленський зазначив, що ключовою і дуже важливою для України вимогою є те, що ці гарантії “повинні бути проголосовані в Конгресі США”. “Ми віримо, що такі (ратифіковані Конгресом) гарантії працюватимуть”, – пояснив він.
Володимир Зеленський повторив тезу про те, що обговорювані гарантії безпеки побудовані за принципом статті 5 Вашингтонського договору НАТО, хоча не деталізував, що саме вкладається в цей термін.
Втім, навіть у разі погодження гарантій Україна не матиме впевненості в тому, що агресія точно не повториться, пояснив президент. Тому окремою позицією в переговорах щодо гарантій безпеки є порядок дій партнерів у разі, якщо незважаючи на наявні гарантії, Росія здійснить новий напад на Україну.
“Ми хочемо розібрати, як реагуватимуть партнери на повторну агресію. Повірте, я ставлю партнерам не дуже комфортні питання, – розповів він, – Також, якщо буде агресія, як реагуватимуть Сполучені Штати Америки? Як діятимуть партнери європейські? Як реагуватиме світ? Санкції, зброя, відповіді на морі, на полі бою тощо.”.
Крім того, президент Зеленський на пресконференції кілька разів підкреслив, що окремою гарантією безпеки, на думку України, є членство в Європейському Союзі, “тому що це геополітичне рішення”.
Пєсков заявив, що Москва поки не отримала інформації про результати переговорів, що відбулися в Берліні, щодо плану припинення війни в Україні. -
В Росії спрогнозували погіршення економічної ситуації у 2026 році
Усі ключові ризики розвитку російської економіки реалізувалися у 2024-2025 роках. Про це мовиться у преамбулі оновленого прогнозу Інституту народногосподарського прогнозування РАН (ІНП).
Експерти інституту зазначають, що через негативні демографічні тенденції в Росії загострюється дефіцит робочої сили, зростає технологічне відставання від розвинених країн і Китаю, скорочуються доходи від експорту вуглеводнів та сировинна рента. Водночас збільшується оборонне навантаження на бюджет і посилюється санкційний тиск.
За таких умов, вважають в ІНП, збалансувати бюджет РФ можливо лише шляхом обмеження видатків. У поєднанні з високою ключовою ставкою це, на думку аналітиків, “зумовлює погіршення економічної ситуації у 2026 році”.
Фахівці інституту заявляють, що період так званого “керованого охолодження” економіки завершився. У січні-вересні спостерігалася стагнація, а у вересні зростання ВВП у річному вимірі сповільнилося до нуля. Оцінка помісячної динаміки ВВП з урахуванням сезонності свідчить про фактичну зупинку економічного зростання з листопада 2024 року. Прискорення на початку четвертого кварталу експерти розглядають як разовий чинник, зокрема реакцію споживчого попиту на оголошене підвищення ПДВ і перенесення майбутніх покупок.
Структура економічного зростання суттєво звузилася. Якщо у 2024 році обробна промисловість, фінансовий сектор і державне управління забезпечували близько 60% зростання ВВП, то у першому півріччі їхній внесок сягнув 130%, що означає падіння в інших секторах. У промисловості зростають лише виробництва, пов’язані з ВПК, тоді як випуск товарів тривалого споживання та інвестиційної продукції стабільно скорочується.
Особливе занепокоєння в інституті викликає падіння інвестицій. У другому кварталі вони з урахуванням сезонності знизилися на 1,7% порівняно з попереднім кварталом, у третьому – ще на 1,4%. Непрямі індикатори вказують на продовження цієї тенденції.
У третьому кварталі Росстат уперше з 2022 року зафіксував реальне падіння інвестицій – на 3,1% у річному вимірі. Зниження відбулося у двох найбільших напрямах капітальних витрат: в інфраструктуру та в “машини й обладнання”, що, на думку аналітиків, свідчить про припинення зростання економічного потенціалу.
Експерти зазначають, що інвестиційна криза перейшла у відкриту фазу. За оцінками аналітичних центрів, інвестиційна активність продовжує знижуватися, а пропозиція інвестиційних товарів залишається близькою до мінімальних показників минулих років.
Своєю чергою, МВФ і Світовий банк прогнозують для Росії кілька років стагнації з темпами зростання близько 1% на рік.
-
Російський уряд прогнозує дефіцит бюджету до 2042 року
Російський уряд прогнозує дефіцит федерального бюджету до 2042 року. Це випливає з опублікованого документа з прогнозом соціально-економічного розвитку на найближчі два десятиліття, пишуть росЗМІ у вівторок, 16 грудня.
У прогнозі враховано два сценарії – базовий та консервативний. В обох витрати перевищуватимуть доходи протягом усього періоду.
За базовим сценарієм дефіцит РФ у 2042 році сягне 21,6 трлн рублів (2,9% ВВП), тоді як у консервативному – 54,7 трлн рублів (8,4% ВВП).
Витрати зростуть майже втричі: у базовому сценарії – до 125,8 трлн руб. (17% ВВП), у консервативному – до 144,5 трлн (22,2% ВВП). Прогнозується, що доходи бюджету РФ зростатимуть у середньому на 2,1% щорічно, нафтогазові – на 3%.
Водночас частка доходів від нафти та газу знизиться з 4% до 1,9% ВВП.
Одночасно з цим доходи від ПДВ залишаться на нинішньому рівні – 7,5% ВВП, від ПДФО – 0,3%, а від податку на прибуток зростуть з 1,7% до 1,8%. Своєю чергою, рубль опуститься до 133 руб. за долар у 2042 році.