Україна створила нове Державне агентство з управління резервами України (ДАУР). Цей орган був запущений з нуля і його роботу буде координувати уряд через першого віце-прем’єр-міністра-міністра економіки. Основною метою ДАУР буде формування державних резервів матеріальних цінностей для країни та населення, щоб швидко реагувати на поточні виклики. Агентство також відповідатиме за контроль за формуванням, зберіганням та використанням державних резервів. Для початку роботи вже найняли 20 держслужбовців, що становить 30% від усіх передбачених посад. Фінансування діяльності ДАУР передбачено з держбюджету на 2025 рік. Агентство працюватиме за сучасними принципами, і не має нічого спільного з колишньою радянською системою. Тимчасово обов’язки голови Державного агентства з управління резервами покладено на Наталію Кінчук за рішенням уряду.
Позначка: Резерв
Світові центробанки закупили понад 20 тонн золота у травні
У травні 2025 року центральні банки різних країн поповнили свої золотовалютні резерви на 20,5 тонни золота. Про це свідчать попередні оцінки Всесвітньої ради із золота (World Gold Council, WGC).
Відповідний показник перевищив квітневий обсяг закупівель (15,6 тонни), однак залишився нижчим за середній рівень закупівель за минулі 12 місяців, що становить близько 27 тонн, відзначають аналітики WGC.
“Загострення конфлікту на Близькому Сході, ймовірно, підвищило стратегічну привабливість золота для центральних банків, які прагнуть захистити резерви від геополітичних потрясінь”, – прокоментувала аналітикиня Марісса Салім.
Найбільшими покупцями золота у травні стали:
Закупівлі решти центральних банків становили менше однієї тонни.
Водночас найбільшим продавцем золота став центральний банк Сингапуру, котрий скоротив свої запаси на 5,4 тонни.
WGC також нагадала про нещодавнє опитування представників центробанків різних країн. Згідно з ним, 43% опитаних очікують, що їхні країни купуватимуть золото протягом наступного року, тоді як 95% респондентів вважають, що запаси золота у міжнародних золотовалютних резервах продовжать зростати.
Як зазначають респонденти, золото зберігає здатність диверсифікувати та хеджувати активи в умовах кризи та інфляції.
У Резерв+ з’явилась функція зняття з розшуку
Можливість оплати штрафів у межах бета-тесту додали в застосунок Резерв+. Про це повідомляє заступниця міністра оборони України Катерину Черногоренко у Facebook.
Чиновниця додала, що для того, щоб приєднатися до тестування, слід заповнити форму за посиланням.
“Усі, хто встигає зробити це вчасно, оплачує тільки половину штрафу – 8500 гривень. Без черг. Без візиту до ТЦК. Це стосується тих, хто не уточнив свої дані до 16.07.2024”, – наголосила чиновниця.
Вона також наголосила в коментарях до свого допису, що перший час можна буде сплатити тільки ті штрафи, які були нараховані за несвоєчасне уточнення військово-облікових даних.
Інші штрафи, зокрема за неявку за повісткою, у застосунку можна буде оплачувати згодом.
Тепер порушників будуть знімати з розшуку автоматично після оплати штрафу.
Черногоренко уточнила, що після оплати штрафу і зняття статусу “в розшуку” порушників зможуть забронювати.
У роботі Резерв+ стався збій
У роботі застосунку Резерв+ стався збій. Про це повідомило Міністерство оборони в Телеграм у четвер, 26 червня.
Вказано, що мова йде про “тимчасові труднощі”.
“Наразі спостерігаються технічні перебої у роботі застосунку Резерв+. Наші фахівці вже працюють над усуненням проблеми – очікується, що впродовж кількох годин система стабілізується”, – йдеться у повідомленні.
У відомстві радять у разі потреби скористатися PDF-версією військово-облікового документа.
Резерв+ не відстежує геолокацію користувачів – Міноборони
Міністерство оборони України відкидає інформацію про те, що застосунок Резерв+ збирає дані користувачів, зокрема їх геолокацію. У пресслужбі відомства наголосили, що це дезінформація, яка має на меті поширити недовіру до цифровізації та завадити мобілізаційному процесу в Україні. Міноборони підкреслило, що Резерв+ не відстежує геолокацію користувачів і не збирає приховані дані. Застосунок працює лише з інформацією, яку користувачі надають самостійно та з даними з реєстру Оберіг. Відомство також наголосило, що процеси в застосунку є прозорими та відповідають законодавству з питань технічного захисту інформації.
Дрони ЗСУ втретє атакували нафтобазу Росрезерву
У ніч на 23 червня українські безпілотники здійснили атаку на об’єкти в Ростовській області Росії. За інформацією в.о. губернатора регіону Юрія Слюсаря, дрони вразили промислове підприємство в Каменському районі, що спричинило пожежу. Також були атаковані об’єкти в інших районах області. Заява Міноборони РФ про збиття 14 дронів над територією була опублікована. У результаті атаки постраждав комбінат Атлас Росрезерву, що постачає паливно-мастильні матеріали для російської армії, включаючи окуповані території України. Це вже третя атака на цей об’єкт. У зв’язку з постійними атаками в Ростовській області з грудня 2024 року вночі обмежується швидкість мобільного інтернету. Такі заходи призначені для забезпечення безпеки населення і залишаються у силі безстроково.
В Україні з’явиться крипторезерв – зареєстровано законопроєкт
У Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт про включення віртуальних активів до золотовалютних резервів країни. Ця ініціатива дозволить Національному банку самостійно вирішувати, чи включати віртуальні активи до державних резервів та які саме активи використовувати. Законодавці вважають, що цей крок допоможе Україні інтегруватися у світові фінансові інновації та зміцнити макроекономічну стабільність. Крім того, він створить нові можливості для розвитку цифрової економіки. У світі вже існують приклади країн, які включають віртуальні активи до своїх резервів, такі як США, Сальвадор, Китай, Швейцарія, Бразилія, Пакистан, Киргизстан та інші. Народний депутат також зазначив, що в Україні готується комплексний закон про віртуальні активи, який передбачає введення податків на криптовалюту.
У Резерв+ з’явиться можливість підписання контракту зі ЗСУ
Міністерство оборони планує розширити можливості мобільного застосунку Резерв+, дозволяючи підписувати контракти зі Збройними силами України безпосередньо через телефон. Це нововведення передбачає використання смартконтрактів, що спростить процес приєднання до військової служби. Заступниця міністра оборони з цифровізації Катерина Черногоренко зазначила, що цей процес буде схожий на укладення ліцензійних угод у додатках Apple, і це має зробити процедуру набагато простішою для майбутніх військовослужбовців.
Резерви України відступили від рекордної позначки
За підсумками травня міжнародні резерви України впали і станом на 1 червня становили $44,54 млрд, що на 4,6%, або на $2,15 млрд менше, ніж місяць тому. Про це повідомив Нацбанк у п’ятницю, 6 червня.
“Така динаміка зумовлювалася валютними інтервенціями НБУ та борговими виплатами країни в іноземній валюті”, – йдеться в повідомленні.
Вказано, що ці витрати були лише частково покриті надходженнями від міжнародних партнерів і розміщенням валютних ОВДП.
При цьому регулятор підкреслив, що міжнародні резерви залишаються вищими, ніж на початку року, і є достатніми для підтримки стабільності валютного ринку та забезпечують фінансування 5,4 місяця майбутнього імпорту.
У Нацбанку уточнили, що зміна обсягу резервів також частково пов’язана з його операціями на валютному ринку. У травні НБУ продав $2,96 млрд і купив лише $1,3 млн, тож чистий продаж валюти склав $2,96 млрд.
Також і вплинули резерви надходження на користь уряду та виплати за обслуговування й погашення державного боргу.
У травні на валютні рахунки уряду України у центробанку надійшло $1,35 млрд. З цієї суми: $1,12 млрд – від міжнародних партнерів, у тому числі в межах ініціативи G7 ERA, $0,22 млрд – від розміщення валютних ОВДП.
При цьому Україна спрямувала $310,1 млн за обслуговування та погашення державного боргу, зокрема $184,4 млн – обслуговування та погашення валютних ОВДП, $67,1 млн – обслуговування та погашення боргу перед ЄІБ, $30,2 млн – обслуговування та погашення боргу перед ЄБРР та $28,4 млн – сплата іншим міжнародним кредиторам.
Крім того, Україна сплатила МВФ $296,3 млн.
На зміну обсягу резервів вплинула також переоцінка фінансових інструментів, яка збільшила їх на $55,8 млн.
Запаси в “кубушці” Кремля скоротилися до мінімуму 2019 року – ЗМІ
Фонд національного добробуту (ФНБ) – “кубушка” правлячого режиму РФ продовжує танути. За підсумками травня його розмір зменшився з 11,8 до 11,7 трлн руб. Насправді ж доступні кошти скоротилися набагато більше. Про це свідчить інформація російського Мінфіну, повідомляє видання The Moscow Times.
Основна частина коштів фонду вже витрачена: вона вкладена в акції Ощадбанку та Аерофлоту, облігації компаній та депозити ВЕБ для фінансування інфраструктурних проектів або підтримки різних компаній та галузей. Вони приносять ФНБ невеликий дохід – 485 млрд. руб. торік. Для цього доступна тільки ліквідна частина фонду – золото, юані та рублі. Їхня сума за травень скоротилася на 454 млрд руб. до 2,84 трлн руб., або 36 млрд дол. на 1 червня.
І в рублях, і в доларах це мінімум із червня 2019 р., коли в доступній частині так званої “кубушки” було 2,14 трлн.
Головна причина травневого скорочення ліквідної частини ФНБ – інвестиції у швидкісну залізницю Москва – Санкт-Петербург.
Фонд розмістив 300 млрд руб. на субординованих депозитах у Ощадбанку, ВТБ, Газпромбанку та Радкомбанку для фінансування будівництва та закупівлі поїздів.
Мінфін з цією метою продав майже 19 тонн золота та 10,9 млрд китайських юанів із ФНБ. Таким чином “золотий запас” фонду скоротився до 139,5 тонни, а запаси китайської валюти в уряду – до 153,7 млрд юанів.