Протест – Антикор

Кримські активісти провели акцію спротиву на роковини окупації півострова

Активісти руху Жовта стрічка організували в Криму акцію спротиву до дати початку окупації півострова. Проукраїнські символи розповсюдили в Ялті, Сімферополі, Севастополі та Алушті. Про це вони повідомили на своєму каналі в Telegram.
“20 лютого 2014 року розпочалася російська окупація Криму. Це переломний момент для кожного українця, який розділив життя на “до” і “після”.
Попри це, окупаційна влада намагається видавати окупацію за визволення і нав’язувати фейкове святкування, хоча для жителів Криму ця дата ніколи не була і не є святом”, – написали активісти.
Активісти з Ялти, Сімферополя, Севастополя та Алушти прямо заявили, що “окупація – не свято”.
“Якою б масовою й нав’язливою не була російська пропаганда, скільки б заходів і триколорів не виставляли, це не змінить головного – Крим перебуває під російською окупацією”, – зазначили вони.
В Україні офіційно День спротиву російській окупації Криму 26 лютого.
Як ми вже писали, в тимчасово окупованому Криму партизани виявили кілька сотень одиниць військової техніки на ремонтній базі ЗС РФ під Джанкоєм.

Кримські активісти провели акцію спротиву роковин окупації півострова

У Румунії понад 1500 мерій оголосили страйк через урядову реформу

Понад 1500 мерій у Румунії оголосили попереджувальний страйк через невдоволення запланованими урядовими реформами державного управління. Про це повідомляє Romania Journal у вівторок, 10 лютого.

“Сьогодні у 1582 меріях в Румунії відбувається попереджувальний страйк на тлі невдоволення реформою державного управління, запропонованою урядом”, – йдеться у повідомленні.

Профспілка державного управління FORUM, що підтримує протест, заявила, що основною причиною страйку є заплановані зміни, які вважаються негативними для місцевої адміністрації. Представники профспілки наголосили, що урядова реформа не враховує реальні потреби місцевих органів влади та може призвести до суттєвих проблем для міст і громад.

Прем’єр-міністр Ілліє Боложан наголосив на необхідності скорочення витрат місцевих адміністрацій та підвищення ефективності стягнення місцевих податків. Глава уряду також зазначив, що якщо всі кошти, зібрані місцевими органами влади, витрачаються лише на функціонування самих рад, то це означає, що місцеві установи не виконують своїх функцій для людей, а існують лише для забезпечення зарплат чиновникам.

Мери міст висловлюють занепокоєння, що зміни можуть негативно вплинути на надання публічних послуг та знизити ефективність місцевого управління.

Роналду підтримав команду протестом

Форварда Ан-Насра Кріштіану Роналду наразі не побачиш на футбольному полі в Саудівській Аравії.

Ось і зараз він пропустить гру з Аль-Іттіхадом, клубом із Джидди.

Зірковий гравець пропускає поєдинки своєї команди через протест, з яким він виступив проти керування, яке щодо його клубу здійснює Суверенний фонд Саудівської Аравії (PIF).

Поряд із тим Роналду не лише відмовляється грати у складі команди, він навіть не приходить тренуватися. Причиною цього він називає те, що, на його думку, Ан-Наср навмисно виключають із конкурентної боротьби з іншими аравійськими топклубами.

Його намір бачити чесний підхід в організаційній боротьбі на футбольному поприщі призводить до того, що його імені в заявці на майбутній матч команди просто немає. При цьому видання Arriyadiyah стверджує, що португальського гравця дуже просили відкинути хвилювання і погодитися виступити за клуб, який уважає його своєю удачею.

Солідарний із португальцем і головний тренер клубу Жорже Жезуш, який зі свого боку ігнорує пресконференції, які могли б пролити світло на істинне становище команди.

в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp

Не все можуть королі: чи наважиться Трамп скинути режим аятол в Ірані

Жахливі цифри, за якими тиша Що насправді відомо про жертви нещодавніх протестів в Ірані?
Коли держава починає рахувати загиблих, завжди постає питання: чиї саме цифри вона рахує і кого не хоче бачити. Події нещодавніх протестів в Ірані вкотре показали, що між офіційною статистикою та реальністю може лежати прірва, заповнена страхом, цензурою й мовчанням.
Іранська влада наполягає: за підсумками протестів, що охопили країну наприкінці грудня 2025 року та в січні 2026-го, загинули 3 117 осіб. Саме таку цифру озвучили державні органи, включивши до неї як цивільних, так і представників силових структур. Ця статистика подається як остаточна, суха й завершена, тобто така, що не потребує ніяких уточнень.
Але поза межами офіційних пресрелізів ця цифра викликає дедалі більше запитань.
Незалежна правозахисна організація Human Rights Activists News Agency (HRANA), котра веде підрахунок на основі свідчень родичів, лікарень, судових документів і місцевих активістів, говорить про понад шість тисяч підтверджених смертей. І це лише ті випадки, котрі вдалося перевірити. Ще 17 тисяч загиблих у звітах HRANA залишаються “під розслідуванням”, тобто їхня доля досі не отримала офіційного підтвердження або спростування.
При цьому правозахисники вказують, що деякі трупи протестуючих мають на собі ознаки позасудової страти: бинти і катетери на тілах згиблих показують, що їх застрелили вже після початку надання медичної допомоги, можливо, навіть у шпиталях.
Чому ж так складно встановити точну кількість жертв? Відповідь не лише у цифрах, а у способі, яким держава реагує на кризу. Під час пікових днів протестів в Ірані було запроваджено масові інтернет-блокування, котрі практично відрізали країну від зовнішнього світу. Відео з місць подій не доходили, свідчення зникали, а родини загиблих часто не мали змоги навіть публічно повідомити про смерть близьких.
На цьому тлі почали з’являтися й значно вищі неофіційні оцінки. Деякі джерела, зокрема журналістські розслідування та внутрішні медичні витоки, говорять навіть про понад 20 тисяч загиблих, а подекуди навіть про 30 тисяч осіб, зокрема в окремі періоди особливо жорсткого розгону протестів. Ці цифри не мають статусу повністю підтверджених, але їхня поява сама по собі свідчить про глибоку недовіру до офіційної версії подій.
Й навіть вчергове “глибоко стурбована” ООН визнає: через обмежений доступ до інформації повний масштаб трагедії може так і не бути зафіксований найближчим часом. Армада наближається Всі ці трагічні події супроводжуються хвилею звинувачень у зраді іранського народу не аби кого, а самого президента США Дональда Трампа. Який, як відомо, через власну соцмережу закликав іранців захоплювати держустанови та валити владу, при цьому гарантуючи, що “допомога вже у дорозі”. Але режим аятол безперешкодно таки залив Іран кров’ю, поки Трамп упивався своєю венесуельською “вікторією”.
Втім Сполучені Штати таки відправили до Перської затоки серйозний військовий контингент як демонстрацію сили і готовності реагувати на складні виклики безпеки.
Серцем цього розгортання стала авіаносна ударна група на чолі з USS Abraham Lincoln, атомним авіаносцем класу Nimitz, що уже увійшла до зони відповідальності Центрального командування США (CENTCOM). Цей корабель здатний нести понад 60 бойових літаків і вертольотів, включно з сучасними F-35C та F/A-18 Super Hornet, й домінує у повітряному просторі над великою частиною регіону.
Разом з авіаносцем в регіон спрямували есмінці супроводу, зокрема USS Frank E. Petersen Jr. (DDG-121), USS Michael Murphy (DDG-112) та USS Spruance (DDG-111), що несуть на борту потужні системи протиповітряної та протикорабельної оборони.
Крім того, до регіону перекидаються і винищувачі F-15E Strike Eagle. А також, за даними командування, й підтримка інших військових і транспортних літаків, котрі забезпечують логістику та розширюють оперативні можливості американських сил у регіоні.
Трамп, однак, зауважив: він має сподівання, що йому не доведеться використати ці сили. Й нагадав, що на тлі переслідувань іранським режимом протестувальників він попередив Іран, що якщо будуть страти людей, то це обернеться для аятол серйозними наслідками. Краще пізніше, аніж ніколи? Це розгортання супроводжується таємничою дипломатією: у Вашингтоні офіційно заявляють, що усі рухи військ мають на меті стримування ескалації та захист стратегічних інтересів, а не початок війни.
Про це свідчить і оголошення Пентагону про багатоденні військові навчання, які мають показати здатність США “розгортати і підтримувати повітряну та морську міць” у всій регіональній зоні, повідомляє The Guardian.
То чи можливий американський удар по Ірану? І що він дає тепер, вже з великим запізненням? Та коли він може статися?
Офіційні заяви з Вашингтону поки що уникають прямої відповіді про плани удару. Президент США прямо попереджав Іран, що час спливає, і натякав на можливість військових дій, якщо Тегеран не піде на поступки щодо ядерної програми та умов безпеки.
Водночас американська сторона не оголошувала конкретного плану або дати нанесення удару. Прес-служба Пентагону підкреслює, що розгортання є стримувальним заходом і частиною підготовки до різних сценаріїв. Але все це не означає, що напад неминучий.
Іранські ж чиновники, у свою чергу, чітко дали зрозуміти, що будь-який військовий удар з боку США розглядатиметься як повномасштабна війна проти Ісламської Республіки, що може мати серйозні наслідки для всього регіону. Так, командувач КВІР Мохаммад Пакпур повідомив, що іранські війська готові до можливого удару й тримають “палець на спусковому гачку”.
Складність ситуації також у тому, що ключові союзники США у Перській затоці, зокрема Саудівська Аравія та ОАЕ, не погодилися на використання їхньої території або повітряного простору для можливої атаки на Іран, і це дійсно обмежує свободу маневру для Вашингтону. “Наземна операція навряд чи буде проведена, буде морська та авіаційна. А це удари за допомогою ракет, літаків, будуть зворотні удари іранськими ракетами. В них там, як мінімум, 1500 ще залишилось. А це значить, що треба розгортати потужну систему ПРО”, – зауважив з цього приводу військовий експерт Роман Світан у коментарі 24 каналу. За його словами, американцям треба буде перекинути у регіон додаткову протиракетну систему THAAD. Одна така вже розгорнута над Ізраїлем, ще одна ймовірно буде над Перською затокою, аби перехоплювати іранську балістику. Тому, зі слів Світана, удар по військових об’єктах в Ірані дійсно може бути завданий найближчим часом.
Водночас Світан зауважив, що будь-яке заворушення на Близькому Сході тягне за собою підвищення вартості нафти, й для України такий розвиток подій очевидно не є вигідним.
Втім доля аятол залишається невизначеною, бо окрім прибічників “жорстоких” заходів проти діючого іранського режиму, всередині самих США є й противники таких дій.
Так, найгучніші голоси підтримки звучать з республіканського крила Конгресу. Сенатори на кшталт Ліндсі Ґрема роками наполягають: будь-яка пауза або переговори лише дають Ірану час, і військовий тиск – єдиний зрозумілий для Тегерана аргумент, тому президент має діяти рішуче, аби не допустити появи іранської ядерної зброї.
Подібну логіку публічно підтримували й інші республіканські законодавці, зокрема Тед Круз, який називав удари по іранських об’єктах виправданим кроком стримування. У цій оптиці Трамп постає не як ініціатор війни, а як президент, якого закликають не відступати.
Натомість проти військового сценарію виступають демократи, у своїх офіційних коментарях вони наголошують не лише на ризиках ескалації, а й на правовому аспекті: президент не має мандата Конгресу на війну з Іраном.
Ірина Носальська

Низка країн закликала своїх громадян негайно залишити Іран

У Ірані загострилася безпекова ситуація, через що Іспанія, Польща та Італія закликали своїх громадян покинути країну якнайшвидше. Міністерства закордонних справ цих країн висловили серйозні обгрунтування для таких рекомендацій, посилаючись на насильствені події та арешти під час протестів. Усі три країни підкреслили необхідність уникати поїздок до Ірану і відправити своїх громадян негайно. Також посольство США в Ірані закликало американців залишити країну через ризик арештів та травм під час протестів. Напружену ситуацію ускладнюють блокування доріг, перебої в роботі транспорту й проблеми з доступом до інтернету.

Трамп зробив заяву про Іран: Відмовилися від страт

Президент США Дональд Трамп заявив, що отримав інформацію про те, що в Ірані припинилися страти та вбивства протестувальників. Він повідомив про це журналістам в Білому домі, вказавши, що США отримали ці повідомлення від важливого партнера. Трамп також сказав, що планувалися страти, але зараз вони скасовані. Перша публічна страта, запланована на 14 січня, не відбулася. Президент наголосив, що цю інформацію буде ретельно перевірено, і він особисто переконається у її достовірності. Трамп також зазначив, що спостерігатиме за розвитком ситуації та не виключає можливості вжиття військових заходів щодо Ірану. Попередньо він підтримав протести в Ірані та обіцяв допомогу.

Трамп заявив, що допомога Ірану “на підході”

Американський президент Дональд Трамп підтримав населення Ірану у маових протестах та заявив, що “допомога вже на підході”. Про це він написав в соцмережі Truth Social у вівторок, 13 січня.
“Іранські патріоти, продовжуйте протестувати – захоплюйте свої інституції! Запам’ятайте імена вбивць і насильників. Вони заплатять високу ціну. Я скасував усі зустрічі з іранськими чиновниками, доки не припиняться безглузді вбивства протестувальників. Допомога вже на підході. MIGA!”, – написав Трамп.
MIGA – абревіатура від Make Iran Great Again (Зробимо Іран знову великим). Це варіація внутрішнього слогана Трампа Make America Great Again (Зробимо Америку знову великою).
Раніше у вівторок стало відомо, що Трамп запровадив вторинні санкції проти Ірану. Для країн, що ведуть бізнес з Ісламською Республікою, запровадять тариф 25% на будь-які операції зі США.
Також сьогодні редакційна колегія Iran International повідомила, що в ході придушення протестів було вбито щонайменше 12000 людей. Вбиті були в основному розстріляні силами Корпусу ісламської революційної гвардії та Басідж.

Загрози від Трампа. Що з протестами в Ірані

В Ірані тривають найбільші за останні три роки масові антиурядові протести. Вони вже досягли стадії, не баченій за всю 47-річну історію Ісламської Республіки. У протестувальників вперше з’явився хоч і символічний, але лідер — ним став Реза Пехлеві, син останнього скинутого шаха Ірану. США в особі президента Дональда Трампа пильно стежать за протестами і вже неодноразово погрожували втрутитися. Крім того, позиції Ірану як регіональної держави підірвані після війни з Ізраїлем і бомбардувань США в червні минулого року.
Пробують домовитися?
Дональд Трамп заявив у неділю, що керівництво Ірану на чолі з 86-річним аятолою Алі Хаменеї зателефонувало йому з пропозицією провести переговори. Останнього тижня Трамп неодноразово погрожував іранській владі втручанням США.
“Ісламська Республіка Іран не прагне до війни, але повністю готова до неї, — заявив міністр закордонних справ Аббас Арагчі на конференції іноземних послів у Тегерані, що транслювалася державним телебаченням. — Ми також готові до переговорів, але ці переговори мають бути справедливими, рівноправними і заснованими на взаємній повазі”.
Прес-секретар міністерства закордонних справ Есмаїл Багаї заявив, що між Арагчі і спеціальним посланцем Трампа по Близькому Сходу Стівом Віткоффом відкрито канал зв’язку. Дипломатичних відносин у США з Іраном немає — інтереси США в Тегерані представляє посольство Швейцарії.
Відключення інтернету і масові жертви
Інтернет в Ірані повністю відключений з вечора четверга. Єдиний можливий спосіб підключитися до інтернету зараз в Ірані — це супутникові термінали Starlink. За їх допомогою іранці викладають у мережу відео і фото протестів. Іноземним засобам масової інформації або повністю заборонено працювати в Ірані, або дозволено, але з жорсткими обмеженнями на пересування по країні.
Працююча в Норвегії іранська правозахисна організація Iran Human Rights (IHR) у понеділок заявила, що, за її даними, під час зіткнень загинули вже як мінімум 648 осіб.
Насправді жертв, як припускає IHR, може бути значно більше — до шести тисяч, але через відключений інтернет перевірити багато повідомлень про вбитих поки неможливо.
Протести, що почалися 28 грудня, спочатку спровоковані економічними проблемами, перетворилися на одну з найсерйозніших загроз для ісламської влади Ірану.
Силові структури жорстоко придушують протести. Опозиціонери кажуть, що влада відключила інтернет зокрема для того, щоб приховати масштаб репресій.
Новий лідер
Вперше у іранських протестів є конкретний лідер – Реза Пехлеві, син скинутого в 1979 році шаха. Він оголосив себе шахом, перебуваючи в вигнанні у США. Його активність частково пояснює, чому протести досі тривають.
“Ключова відмінність цього протесту в тому, що це вперше той самий несистемний протест, який має лідера. Причому цей лідер, більше, можливо, символічний навіть, бо він сидить у Сполучених Штатах, він, загалом, звичайно, не може нормально координувати дії на землі. Але тим не менше він є. І він зміг мобілізувати населення на політичну дію. Такого не було ніколи”, — відзначає сходознавець Микита Смагін.
Пехлеві активно закликав іранців виходити на вулиці, і люди активно ділилися закликами. Молоді іранці в соціальних мережах опосередковано підштовхують один одного до участі в демонстраціях. Демонстранти вигукують його ім’я, звучать заклики до повернення династії Пехлеві.
Масштаби недавніх протестів у таких містах, як Тегеран, можна вважати доказом ефективності закликів Пехлеві.
Аналітики відзначають, що присутність відомої опозиційної фігури, ймовірно, зміцнила у частини протестувальників відчуття того, що у разі падіння нинішнього уряду існує потенційна альтернатива.
Втім, інші експерти вважають, що ці прояви підтримки Пехлеві не обов’язково означають, що іранці хочуть відновлення монархії.
Швидше, це вираження відчайдушної потреби в будь-якій альтернативі релігійному правлінню, особливо на тлі відсутності всередині країни помітних світських опозиційних лідерів.
Протести переможуть?
Девід Саттерфілд, колишній посол США на Близькому Сході і колишній спеціальний представник президента Джо Байдена по Близькому Сходу, зазначає, що, на його оцінку, влада Ірану вже не здатна забезпечити задоволення основних потреб населення.
Йдеться про воду, паливо, електроенергію і продукти харчування за цінами, доступними не лише вищим і середнім, а й найбіднішим верствам населення.
“У режиму немає ресурсів для усунення причин протестів, — сказав Саттерфілд. — Якщо йдеться про культурні події, як у протестах 2022 року, режим може — і справді це зробив — послабити обмеження щодо жінок, пом’якшити дрес-код, поліція моралі перестала вимагати покривати волосся. Але коли люди вимагають прожиткового мінімуму, не знецінюваної валюти, палива, електроенергії, води — цього режим з такою ж легкістю дати вже не може”.

У Словаччині школярі зірвали виступ Фіцо після його нападок на Україну

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо під час зустрічі зі старшокласниками в Попраді спровокував протест учнів, заявивши, що ті, хто підтримує війну, “можуть їхати воювати в Україну”. Про це повідомляє словацьке видання Dennik.
Інцидент стався під час лекції, коли Фіцо заявив, що ЄС, мовляв, виділить 140 млрд євро “на продовження війни” в Україні. Його твердження викликали невдоволення серед молоді.
Словацький урядовець відреагував на невдоволення своєї аудиторіїх в характерній для нього манері.
“Якщо ви такі герої в чорних футболках і так підтримуєте війну, то їдьте туди”, – запропонував словацьким школярам голова уряду.
Учні, протестуючи проти слів Фіцо, почали дзеленчати ключами. Останній закликав учнів зачекати та дати йому можливість завершити виступ. Зрештою прем’єр-міністр заявив “Дзвоніть, дзвоніть”. У відповідь на це школярі встали та організовано покинули залу. Один з них ніс стяг України.
ЗМІ нагадав, що на початку листопада Фіцо мав виступити в одній зі шкіл Попрада, але учні висловили протест: намалювали серце в кольорах українського прапора. Одного зі школярів навіть допитувала поліція у відділку, але потім повернула до школи.
Тоді виступ Фіцо скасували, та він сам сказав, що його “перенесли”.
“Якщо мені призначать дату, я домовлюся з директором і приїду на лекцію наступного тижня”, – запевняв урядовець.