Загальнопольська акція збору коштів на генератори для України під назвою Тепло з Польщі для Києва за чотири дні зібрала вже понад 3 млн злотих (більше 830 тис. доларів). До акції вже долучилися більше 25 тисяч осіб. Про це написав міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у соціальній мережі Х у понеділок, 19 січня.
Український урядовець висловив вдячність полякам за солідарність.
“Щиро дякуємо всім відкритим серцям, волонтерам та організаціям, які ініціювали збір коштів та підтримали його”, – додав він .
Акцію збору коштів на платформі Pomagam.pl, яку організувала польська фундація Stand with Ukraine.
“Ми організовуємо збір коштів для конкретної мети – ми хочемо придбати та відправити до Києва 100 генераторів.”,- написали організатори акції.
З огляду на те що велика кількість людей підтримали акцію, організатори кілька разів підвищували максимальну суму збору коштів.
Позначка: Підтримка
-
Стало відомо, скільки коштів зібрали поляки на генератори для Києва
-
Прем’єр Канади Карні підтримав Гренландію на тлі погроз Трампа
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні під час свого візиту до Китаю заявив, що вирішувати майбутнє Гренландії повинні сама Гренландія та Королівство Данія, а не президент США Дональд Трамп. Він закликав союзників по НАТО, включаючи США, дотримуватися своїх зобов’язань. Карні також підтримав суверенітет Данії над Гренландією та поговорив про це з китайським лідером. Дональд Трамп раніше висловив бажання купити Гренландію від Данії, але це викликало багато обговорень та критики.
-
Зеленський зустрівся з віцепрем’єром Британії Леммі у Києві
Президент України Володимир Зеленський зустрівся з заступником прем’єр-міністра та міністром юстиції Великої Британії Девідом Ламмі. Під час зустрічі вони обговорили продовження спільних зусиль для досягнення миру, особливо у контексті санкційної політики проти Росії. Зеленський висловив обурення тим, що Росія не проявляє бажання завершити війну, і закликав збільшувати санкційний тиск. Також було обговорено російський рекрутинг іноземних громадян для участі у війні на сході України. Зеленський висловив подяку Великій Британії за енергетичну підтримку та підписану декларацію про співпрацю з Францією. Він підкреслив важливість цих кроків до забезпечення миру в Україні.
-
Джафар Панахі закликав світ підтримати іранців на тлі протестів
Іранський режисер Джафар Панахі, відомий як лауреат Золотої пальмової гілки Каннського кінофестивалю 2025 року, закликав міжнародну спільноту підтримати народ Ірану під час масштабних протестів, які тривають у країні з кінця 2025 року. Він вважає, що діючий режим втратив легітимність і є на межі кризи. Панахі попереджає про можливі наслідки від зволікання міжнародної спільноти з підтримкою іранців, зазначаючи, що ситуація може спричинити масові жертви серед мирних громадян. Режисер висловлює стурбованість через блокування інтернету та телефонного зв’язку в Ірані, вважаючи, що це свідчить про небезпеку.
-
Більшість німців підтримає військову допомогу Гренландії в разі нападу США
Німеччина має надати військову підтримку Данії, якщо США нападуть на Гренландію. Більшість німецьких громадян – 62% – поділяє таку думку. Про це свідчать дані опитування пересічних німців, яке оприлюднив журнал Stern.
Опитування показало, що водночас близько третини респондентів виступили проти військової підтримки Данії.
Найбільшу підтримку висловили виборці партії Зелені, ХДС/ХСС, Лівої партії та Соціал-демократичної партії.
Серед прихильників ультраправої партії Альтернатива для Німеччини більшість (59%) виступила проти військової підтримки Гренландії в разі нападу США.
Як ми вже писали, республіканець із Палати представників США Ренді Файн вніс до Конгресу законопроєкт про “анексію Гренландії”.
Гренландія відкинула варіант приєднання до США -
Закон про санкції проти РФ: Трамп висунув умову
Президент США Дональд Трамп підтримує законопроект про санкції проти РФ, але все ж таки з однією умовою. Про це йдеться в його інтерв’ю для Fox News.
Інтерв’юер його запитав його прямо, чи підтримує він законопроект про санкції.
“Я думаю, там 84 або 85 сенаторів хочуть… Так (підтримую – ред.), але тільки якщо він буде підпорядкований мені. І знаєте, я його підтримую”, – відповів голова Білого дому.
Однак журналіст ще раз його запитав, чи підтримує він законопроєкт.
“Я надіюся, що нам не доведеться його застосовувати. У нас уже є серйозні санкції проти Росії”, заявив Трамп.
За його словами, економіка Росії нині в дуже поганому стані. Він також додав, що це “більша і потужніша країна” порівняно з Україною. -
Трампу порадили підтримати соратників Мадуро замість опозиції – ЗМІ
За даними ЦРУ, високопосадовці уряду Ніколаса Мадуро вважалися найкраще підготовленими для керівництва тимчасовим урядом у Венесуелі. Один з обраних – віце-президентка Делсі Родрігес. Ця інформація вплинула на рішення Дональда Трампа підтримати Родрігес, а не лідерку опозиції Марію Коріну Мачадо. Трамп вважав, що стабільність у Венесуелі може бути збережена тільки за умови підтримки військових та еліт країни. Родрігес та ще двоє високопосадовців розглядалися як можливі тимчасові правителі, які могли б забезпечити порядок. Проте двоє інших кандидатів, включаючи міністра оборони та міністра внутрішніх справ, мали проблеми з кримінальними звинуваченнями в США. Родрігес та інші кандидати намагатимуться отримати легітимність як лідери, але співпраця з Вашингтоном важлива.
-
Умєров заявив про рекордний обсяг міжнародної безпекової допомоги
У 2025 році обсяг міжнародної безпекової допомоги досяг рекордних 45 млрд доларів. Про це повідомив Секретар РНБО України Рустем Умєров у середу, 31 грудня.
“Цей рік був непростим. Він починався з роботи у секторі оборони – з фокусом на посилення фронту, розвиток власного оборонно-промислового комплексу, стабільні постачання та міжнародну підтримку. Інвестиції у виробництво, системна робота з партнерами, формати Рамштайн – усе це давало конкретний результат на полі бою”, – зазначив Умєров.
Він наголосив, що у 2025-му обсяг міжнародної безпекової допомоги досяг 45 млрд доларів – рекордної цифри, починаючи з 2022 року.
“З часом ці завдання природно розширилися і перейшли у ширший контур національної безпеки та стратегічної координації. Уже в межах Ради національної безпеки і оборони ми продовжили роботу з тими самими пріоритетами: безпека, стійкість, узгодженість дій із партнерами. Окремий напрям – переговорний трек і щоденна робота над умовами, які можуть наблизити реальний та стійкий мир”, – додав Умєров.
Він зауважив, що 2025-й ще раз нагадав просту істину: “результат зʼявляється лише там, де є системність, відповідальність і довіра між партнерами”.
“Попереду – 2026 рік. Рік, у якому ми маємо наблизити мир, закласти основу для відновлення і зберегти головне – людей та державу. Дякую всім, хто працював поруч цього року. Дякую нашим воїнам”, – резюмував Секретар РНБО. -
Зеленський назвав суму внесків у PURL за 2025 рік
Загальну сума внесків за ініціативою PURL у 2025 році становила $4,3 млрд, наповнення ще двох пакетів допомоги триває. Про це повідомив президент Володимир Зеленський у середу, 31 грудня.
“Загальна сума внесків склала 4,3 млрд дол., з них лише за грудень – майже 1,5 млрд дол. Завдяки цьому вдалося сформувати вже вісім пакетів допомоги і зараз триває наповнення ще двох. Дякуємо кожному, хто допомагав Україні в цьому році й підтримуватиме в 2026-му. Наближаємо мир і гарантовану безпеку для України та всієї Європи”, – зазначив Зеленський.
Окремо він висловив вдячність Румунії та Хорватії, котрі приєдналися до програми та оголосили перших внесків у PURL.
Станом на сьогодні до програми вже приєдналися 24 країни: Нідерланди, Данія, Норвегія, Швеція, Німеччина, Канада, Естонія, Латвія, Литва, Ісландія, Фінляндія, Бельгія, Іспанія, Люксембург, Португалія, Словенія, Польща, Австралія, Греція, Нова Зеландія, Північна Македонія, Чорногорія, Румунія та Хорватія. -
В Естонії переглянуть закон про обмеження проросійських церков
Колегія з конституційного нагляду Державного суду Естонії на початку лютого розгляне клопотання президента Алара Каріса про визнання такими, що суперечать Конституції, поправок до Закону про церкви та парафії, які передбачають обмеження церков, що підтримують агресію Росії. Про це повідомляє естонський мовник ERR.
Клопотання буде розглянуто в усній формі. Засідання відбудеться 3 лютого 2026 року о 10:15 в Тарту.
До участі в процесі запрошені представники парламенту, уряду, канцлера права, міністра юстиції та цифрових технологій, а також представники релігійних організацій, включаючи Раду церков Естонії, православну церкву та Пюхтіцький ставропігійний жіночий монастир Успіння Пресвятої Богородиці.
Алар Каріс на початку жовтня направив до Державного суду закон про внесення змін до Закону про церкви та парафії, клопочучи про визнання його таким, що суперечить Конституції. Каріс вже двічі відмовлявся затверджувати зміни до закону про релігійні свободи, в яких передбачена можливість накласти обмеження на церкви, що виправдовують російську агресію.
Ініціативу обмежити діяльність церков, повʼязаних з особами чи організаціями, які підтримують агресію Росії, висунуло ще в жовтні 2024 року Міністерство внутрішніх справ Естонії.