У Гвінея-Бісау, що на заході Африки, у середу, 26 листопада, військові заявили про повне захоплення влади. Чинного лідера Умару Сісоку Ембало усунули від виконання обов’язків та затримали, передає Jeune Afrique.
Ембало був одним з кандидатів на президентських виборах, що відбулися 23 листопада, і міг переобратися на другий термін. За попередніми даними, він отримав 65% голосів. Очікувалося, що офіційні результати оприлюднять у четвер, 27 листопада.
Однак у середу військові офіцери Гвінеї-Бісау оголосили про повалення президента, встановлення “повного контролю” над країною, призупинення виборчого процесу, діяльності всіх державних установ, перекрили сухопутні та повітряні кордони та запровадили комендантську годину. Про все це заявив бригадний генерал Деніс Н’Канья, керівник військового офісу президента.
Президента Гвінеї-Бісау Умаро Сіссоко Ембало заарештували та утримують у штаб-квартирі генерального штабу, де з ним “добре поводяться”, повідомило військове джерело агентству AFP. Той підтвердив, що насильства проти нього не було.
Разом з президентом затримали опозиційних діячів Домінгуша Сімойнса Перейру та Фернандо Діаша. Першого раніше не допустили балотуватися, а другий є головним опонентом Ембало на поточних виборах. Також військові затримали начальника штабу та міністра внутрішніх справ.
За повідомленнями ЗМІ, близько полудня біля президентського палацу та поблизу приміщень виборчої комісії було чути стрілянину, хоча поки про якісь бойові дії або про постраждалих не відомо.
Офіцери також повідомили про створення “Вищої військової команди з відновлення порядку” і збираються поки керувати країною “до подальшого повідомлення”. Гвінея-Бісау – одна із найбідніших держав світу, яка є одним із найбільших перевалочних пунктів під час перевезення наркотиків із Південної Америки до Європи. Гвінея-Бісау, колишня колонія Португалії, отримала незалежність у 1973 році. Відтоді у країні відбулося кілька військових переворотів.
Позначка: Переворот
-
У Гвінеї-Бісау стався військовий переворот
-
The Telegraph: Росія нарешті починає ламатися
Економічні проблеми, спровоковані війною проти України, що викликають невдоволення населення, посилили страхи глави Росії Володимира Путіна щодо можливого державного перевороту. Про це повідомляє The Telegraph.
У Путіна з’являється дедалі більше причин для занепокоєння: ЄС та США запроваджують нові санкції, бізнес паралізований високими відсотковими ставками, державний борг зростає, водночас міністр економічного розвитку Максим Решетников попереджає, що економіка перебуває “на межі рецесії”. За прогнозом російського Мінфіну, дефіцит бюджету Росії у 2025 році може досягти 2,6% ВВП або 5,7 трлн рублів, що у п’ять разів перевищує плановий рівень 0,5%. Запаси Фонду національного добробуту скоротилися удвічі: із майже 10 трлн рублів до 4,2 трлн рублів. Для покриття дефіциту влада змушена підвищувати податки. З початку війни інфляція перевищила 40%, навіть за даними Росстату.
Ситуацію погіршує зростаюча залежність від Китаю та західні санкції. Президент США Дональд Трамп нещодавно запровадив обмеження проти найбільших нафтових компаній Росії – Роснафти та Лукойлу через відсутність прогресу в українському врегулюванні. Після цього Китай та Індія, головні покупці російської нафти, скоротили імпорт, що загрожує Кремлю падінням валютних доходів.
“Вперше за 3,5 роки Росія справді відчула біль”, – каже Тімоті Еш, науковий співробітник аналітичного центру Chatham House. За його оцінкою, у Кремлі “назріває паніка”. Оточення Путіна шукає вихід через дискредитацію опозиції, щоб “показати, що Захід намагається розколоти Росію”, – зауважує Анджела Стент, почесна директорка Центру євразійських, російських та східноєвропейських досліджень Джорджтаунського університету.
Путін раніше вже поставав перед спробами переворотів. У червні 2023 року засновник ПВК “Вагнер” Євген Пригожин очолив бунт і відправив танки на Москву через давній конфлікт із Міноборони. В останній момент він відмовився від задуму і зупинив найманців, а кілька місяців потому загинув у авіакатастрофі. Попри провал, бунт засвідчив нестійкість режиму Путіна, пояснюють експерти.
-
Лідер перевороту на Мадагаскарі склав присягу президента
Лідер військового перевороту на Мадагаскарі, полковник Мікаель Рандріанірина, присягнув на посаду президента під час урочистої церемонії лише кілька днів після захоплення влади через молодіжні протести, які змусили попереднього президента покинути країну. Попередній президент, Андрі Раджеліна, відсторонений парламентом і втік за кордон, засудив переворот і відмовився від влади, але багато військових перейшли на бік нового уряду. Рандріанірина обіцяв справедливо виконувати свої обов’язки та захищати права людини. Він очолить комітет, який разом із перехідним урядом буде керувати країною до нових виборів через два роки. Протестувальники вітають переворот, але молодь наголошує, що їхні цілі ще не досягнуті, оскільки вони прагнуть уряду, близького до народу. Африканський союз та генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш засудили державний переворот на Мадагаскарі. Країна стикається з бідністю та нестачею ресурсів, при середньому віці населення менше 20 років і низькому річному доході. Нагадаємо, що попередній президент Мадагаскару виїхав з країни після оголошення імпічменту, а на Мадагаскарі був запобігнутий замах на президента.
-
Лідер перевороту на Мадагаскарі оголосив себе тимчасовим президентом
На Мадагаскарі відбувся військовий переворот, під час якого полковник Мікаель Рандріаніріна взяв на себе обов’язки президента країни після того, як попередній президент Андрі Радзуеліна залишив посаду. Рандріаніріна заявив, що військові планують залишитися при владі принаймні на 18 місяців, а можливо й до двох років. Вони призупинили дію Конституції країни та розпустили усі державні інституції, залишивши лише нижню палату парламенту. На острові почалися масові протести через проблеми з електро- та водопостачанням, які призвели до розпуску уряду і імпічменту президента. Після цього президент швидко виїхав з країни. Також було спроба замаху на його життя, яку вдалося запобігти.
-
Франція евакуювала президента Мадагаскару через військовий переворот
Французькі військові допомогли евакуювати президента Мадагаскару, після того як у країні відбулись протести та військовий переворот. Евакуація відбулася після угоди з французьким президентом Макроном. Уряд Франції заявив, що не втручався у внутрішні справи Мадагаскару. Протести розпочалися через проблеми з водою та електроенергією, але швидко перейшли до вимог боротьби з корупцією та реформування політичної системи. Протестувальники вимагали відставки президента, який відправив у відставку прем’єр-міністра та розпустив уряд. Тим часом армія організувала переворот з метою зміни уряду. Французький президент Макрон відмовився відставати, проігнорувавши заклики до цього через політичну кризу в Франції.
-
Прем’єр Грузії заявив про підготовку держперевороту “за участю СБУ”
Прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що Служба безпеки України, можливо, бере участь у підготовці державного перевороту в Грузії. Це сталося після того, як в Грузії було затримано двох громадян України, яких підозрюють у спробі незаконного ввезення потужної вибухової речовини – гексогену. Прем’єр вважає, що опозиція в Грузії ослаблена і можливі будь-які провокації у такі моменти. Він закликав ретельно розслідувати цей випадок і встановити, хто міг мати інтерес в привнесенні непокоїв до країни. Раніше в липні також були арештовані особи за незаконний продаж та купівлю ядерних матеріалів в Батумі.
-
Експрезидента Бразилії приговорили до 27 років тюрми
Екс-президента Бразилії Жаїра Болсонару визнали винним у спробі державного перевороту та призначили йому покарання у вигляді 27 років і трьох місяців ув’язнення. Його звинувачення включають спробу перевороту, керівництво злочинною організацією, замах на порушення демократії та пошкодження державної власності під час штурму будівель у столиці. Болсонару відкидає звинувачення і називає процес політичним переслідуванням. Він перебуває під домашнім арештом з початку серпня через звинувачення у втручанні у судовий процес.
-
У Німеччині затримали трьох “громадян Рейху”
У Німеччині затримали трьох осіб, яких підозрюють у причетності до терористичної організації “рейхсбюргерів”. Їм інкримінують участь у підготовці до насильницького повалення державного ладу. Під час обшуків у них вилучили зброю та носії інформації. За даними розслідування, підозрювані проводили стрілецькі навчання з метою нападу на Бундестаг. Ця група “рейхсбюргерів” відмовляється визнавати діюче законодавство та демократичний порядок у Німеччині, вважаючи себе громадянами “німецького рейху”. У країні діє близько 20 тисяч членів цієї організації, деякі з них схильні до насильства та мають антисемітські погляди.
-
Вучич терміново скликав Раду безпеки Сербії
Президент Сербії Александр Вучич скликав екстрене засідання Ради національної безпеки на суботу, 2 серпня, причину якого офіційно не озвучили. Проте, вважають, що засідання пов’язане з повідомленнями про можливий “державний переворот”, який розслідує прокуратура щодо організованої злочинності. ЗМІ повідомляють про арешт ексміністра Томіслава Моміровича та ордер на арешт щонайменше ще п’яти осіб, серед яких колишній міністр Горан Весіч. Їх підозрюють у завданні збитків держбюджету на понад 115 млн доларів, пов’язуючи це з трагедією на вокзалі в Новому Саді у листопаді 2024 року.
-
У Польщі розслідують “спонукання до держперевороту”
У Польщі прокурори розпочали розслідування після того, як маршалок нижньої палати польського парламенту Шимон Головня заявив, що на нього чинили тиск, щоб він перешкодив складанню присяги новообраного президента Польщі Кароля Навроцького. Головня назвав це потенційним “державним переворотом”, повідомляє Польське радіо.
За словами речника Варшавської окружної прокуратури Антоні Скіби, Головня буде допитаний як свідок “у найближчі дні або тижні”, передає агентство РАР.
“На цьому етапі публічні заяви спікера вимагають його допиту як свідка”, – сказав Скіба, додавши, що час допиту залежатиме від того, коли Головня буде доступний.
Днями в ефірі приватного телеканалу Polsat News Головня заявив, що його “неодноразово” закликали відкласти або відмовитися від скликання Національних зборів – спільної сесії обох палат парламенту, яка офіційно інавгурує президента.
За його словами, тиск чинили ті, хто не визнає результатів президентських виборів.
Нам дуже цікаво, що скаже спікер щодо підбурювання до можливого державного перевороту, – сказав Скіба, додавши, що прокурори готові до “дуже довгого, вичерпного слухання”.
Розслідування проводиться на вимогу консервативної опозиції Польщі, яка закликала до розслідування висловлювань Головні.
Адвокат ультраконсервативної юридичної групи Ordo Iuris Бартош Левандовський заявив, що подав до прокуратури клопотання із проханням допитати Головню та змусити його назвати імена осіб, причетних до цієї справи.
Головня, який є ключовою фігурою у центристській правлячій коаліції, відмовився назвати імена людей, які нібито зверталися до нього. Він заявив, що “настане час”, коли він зможе розкрити їхні особи, можливо, у майбутніх мемуарах.