Комітет з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради рекомендував відсторонити народну депутатку Мар’яну Безуглу від участі у наступних двох засіданнях парламенту. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у Телеграм в середу, 20 серпня.
“З третього разу регламентний комітет все ж таки проголосував мою постанову про вилучення Марʼяни Безуглої з засідання Верховної Ради… за системне порушення регламенту та антисоціальну поведінку”, – написав він.
За словами Железняк, відповідну ініціативу підтримали п’ятьма голосами членів комітету, що є мінімально необхідною кількістю.
Сама Мар’яну Безугла не зʼявилася на засідання.
Железняк додав, що завтра з цього приводу відбудеться голосування у Раді і висловив сподівання, що обійдеться “без сюрпризів”.
Раніше нардепка Безугла неодноразово ставала фігуранткою різних скандалів і навіть потрапила до бази Миротворця.
Позначка: Парламент
-
У Раді прийняли рішення відносно Безуглої
-
Рада ухвалила збільшення видатків на 40 млрд
Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №13439-3 про зміни до держбюджету на 2025 рік, який передбачає збільшення невійськових видатків на понад 40 млрд грн. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у Телеграм в середу, 20 серпня.
За його даними, законопроєкт підтримали 229 народних обранців.
Згідно з документом, серед основних змін – 25,7 млрд грн на поповнення резервного фонду держбюджету для непередбачуваних військових і гуманітарних видатків та 4,3 млрд грн для збільшення видатків Мінцифри.
Так, Мінцифри виділено 1,4 млрд грн на нову програму закупівлі спеціальної техніки, дронів та обладнання для тестування в бойових умовах, а також 2,8 млрд грн – для фінансування грантів на розвиток виробництва у сфері defense tech.
Крім того, передбачено 4,6 млрд грн на харчування учнів початкових класів в усіх областях та 5-11 класів – на прифронтових територіях, 3,2 млрд грн – на закупівлю лікарських засобів для лікування онкологічних, рідкісних орфанних захворювань, вірусних гепатитів, гемофілії тощо.
На розбудову мережі військових ліцеїв виділяється 1,5 млрд грн субвенції місцевим бюджетам, а на підтримку ветеранів війни і їхніх родин – 1,2 млрд грн. Окремо 1 млрд грн перерозподілено на будівництво нового житла або реконструкцію приміщень для проживання внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
Ці додаткові видатки збалансовано за рахунок скорочення інших невійськових видатків на 36,7 млрд грн, з яких 33,6 млрд грн – скорочення обслуговування державного боргу.
Також передбачене переспрямування частини податку на прибуток банків із бюджету Києва до загального фонду держбюджету на суму 8 млрд грн. -
У будівлі парламенту Фінляндії знайшли мертвим депутата
У вівторок у будівлі парламенту Фінляндії знайшли мертвим депута, який міг вчинити самогубство. Про це повідомляє місцева газета Iltalehti у вівторок, 19 серпня.
Стверджується, що член парламенту вчинив самогубство в будівлі парламенту близько 11:00 (час співпадає з київським – ред.). На місці працює поліція і служби екстреної допомоги.
Наразі правоохоронці не вбачають в інциденті жодного кримінального підґрунтя.
Особа загиблого депутата відома Iltalehti, але газета не публікуватиме його ім’я, поки не будуть повідомлені про його смерть члени родини.
Також Yle повідомляє, що прем’єр-міністр Петтері Орпо відреагував на смерть депутата і провів коротку прес-конференцію з цього приводу.
“Якийсь час тому ми отримали воістину шокуючу новину з парламенту, нашого спільного робочого місця. Один із наших колег помер прямо у будівлі парламенту. Це справді сумна новина”, – сказав Орпо і вшанував пам’ять померлого хвилиною мовчання.
Наразі парламент Фінляндії перебуває на літніх канікулах. Осіння сесія розпочнеться 2 вересня. -
Нардепа Кузнєцова покарають за корупційний скандал
Членство народного депутата Олексія Кузнєцова у фракції Слуга народу було призупинено на час розслідування корупційної справи. Про це повідомив голова фракції Давид Арахамія у своєму Telegram-каналі. Фракція підтримує дії НАБУ та САП у боротьбі з корупцією, і відзначає важливість співпраці всіх гілок влади для цієї мети. Серед фігурантів справи є колишній голова Луганської ОВА і нинішній голова Мукачівської районної військової адміністрації Сергій Гайдай. Президент Володимир Зеленський також оголосив про викриття топ-корупціонерів після зустрічі з керівниками НАБУ та САП. Наразі в рамках цієї справи затримано чотирьох осіб.
-
Закон щодо НАБУ та САП набув чинності
Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України та Спепіалізованої антикорупційної прокуратури” 31 липня набув чинності. Документ опублікували в офіційному виданні Верховної Ради Голос України.
Глава держави підписав документ після того, як його підтримав 331 народний депутат. При цьому взагалі не було голосів “проти” або “утримався”.
Також нардепи віддали 326 голосів за те, щоб законопроєкт було невідкладно підписано.
Документ закріплює процесуальну незалежність керівника і прокурорів САП від генпрокурора. Він встановлює, що детектив НАБУ виконує вказівки лише прокурора САП, а також передбачає, що детективи НАБУ при здійсненні оперативної та оперативно-технічної діяльності виконують доручення лише детектива НАБУ або прокурора САП.
Також закон повертає прокурору САП право віднести кримінальне провадження детективам НАБУ, при цьому, генпрокурор таке право втрачає. Детективам НАБУ повертається право за рішенням саме директора НАБУ за погодженням з прокурором САП розслідувати кримінальні правопорушення, віднесені до підслідності слідчих інших органів. Погодження генпрокурора вимагатись не буде.
Як відомо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробило їх залежними від рішень генпрокурора. Закон тоді ж підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон.
Вже 24 липня, на тлі занепокоєння західних партнерів, Зеленський вніс до Ради законопроєкт, який передбачає скасування обмежень попереднього закону.
Єврокомісія оцінила закон про НАБУ і САП -
Рада схвалила додаткові 412 млрд на оборону
Верховна Рада ухвалила за основу та в цілому законопроєкт №13573 про зміни до держбюджету на 2025 рік, який передбачає збільшення видатків на оборону на 412,3 млрд грн. Про це стало відомо під час трансляції засідання парламенту на каналі Рада у четвер, 31 липня.
Відповідне рішення підтримали 332 депутати. Законопроєкт був поданий сьогодні керівництвом Ради на заміну аналогічному проєкту №13439-3, який раніше ухвалили в першому читанні. З попереднього документа прибрали деякі додаткові видатки.
Згідно з ухваленим документом, 115 млрд грн спрямовується на грошове забезпечення військовослужбовців усіх Сил оборони, 216 млрд грн – на закупівлю та виробництво озброєння, військової техніки і дронів. Решта коштів покриє інші потреби війська.
Крім того, законопроєкт передбачає новий розподіл ПДФО з 1 серпня 2025 року: 60% надходжень спрямовуватиметься Міноборони на закупівлю дронів, зброї та військової техніки, 30% – Держспецзв’язку на дрони, 10% – на потреби бригад.
Фінансування планується забезпечити за рахунок збільшення залучення коштів від ОВДП на 184,9 млрд грн, перевиконання власних доходів бюджету на 147,5 млрд грн, зменшення витрат на погашення ОВДП на 65,1 млрд грн та зменшення видатків на обслуговування боргу на 11,2 млрд грн. -
Комітет Ради схвалив законопроєкт щодо НАБУ і САП
Парламентський комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендував Верховній Раді ухвалити президентський законопроєкт №13533 щодо НАБУ та САП. Про це свідчить онлайн-трансляція засідання комітету, яку вів народний депутат Ярослав Железняк в середу, 30 липня.
За рішення про рекомендацію Раді ухвалити законопроєкт за основу та в цілому підтримало 19 нардепів.
Комітет розглянув також шість альтернативних законопроєктів і відхилив їх.
Очікується, що парламент розгляне президентський законопроєкт вже завтра – 31 липня. -
Сирія вперше після повалення режиму Асада проведе парламентські вибори
У Сирії у вересні відбудуться вибори до парламенту – перші після повалення режиму Башара Асада. Про це повідомляє Associated Press у понеділок, 28 липня.
Вибори проходитимуть у період з 15 по 20 вересня. У кожній провінції Сирії буде створено виборчу колегію для голосування. Третина депутатів у 210-місному парламенті буде призначена тимчасовим президентом Сирії Ахмедом аль-Шараа, решту оберуть за результатами голосування виборців.
Тимчасова конституція, підписана аль-Шараа у березні, передбачає створення Народного комітету, який виконуватиме функції тимчасового парламенту до прийняття постійної конституції та проведення загальних виборів.
Як відомо, 8 грудня 2024 року повстанці захопили столицю Сирії і оголосили про падіння режиму Башара Асада та його втечу із Дамаска. Сирійські повстанці сформували перехідний уряд – його очолив Мухаммед Башир, який керував Урядом порятунку – структурою, створеною 2017 року на територіях, що були під контролем сирійської опозиції, насамперед у провінції Ідліб.
Очільник повстанського угруповання Хаят Тахрір аш-Шам ААхмед аль-Шараа став новим президентом Сирії у січні 2025 року. На початку липня президент Сирії представив новий державний герб країни. -
У Раді назвали день розгляду законопроєкту про НАБУ і САП
Верховна Рада розгляне президентський законопроєкт щодо посилення повноважень НАБУ та САП 31 липня. Про це повідомив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук у Фейсбук в п’ятницю, 25 липня.
“Засідання Верховної Ради України щодо розгляду невідкладного президентського законопроєкту Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України і деяких законодавчих актів України щодо посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (реєстраційний номер 13533) відбудеться 31 липня 2025 року”, – написав він.
За словами Стефанчука, він запропонує Раді прийняти законопроєкт одразу за основу та в цілому, а також підтримати його невідкладне підписання.
Також спікер додав, що крім цього, парламент розгляне й інші важливі законодавчі ініціативи. -
Верховна Рада обмежила незалежність НАБУ і САП
Верховна Рада проголосувала у другому читанні за законопроєкт №12414 який обмежує незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і робить їх залежними від рішень генерального прокурора. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Телеграм у вівторок, 22 липня.
За відповідний законопроєкт з правками проголосували 263 народних обранця.
Железняк розповів, що деякі депутати перед голосуванням намагалися заблокувати трибуну, бо це “єдиний варіант, як це можна хоч теоретично зупинити” прийняття законопроєкту.
Трохи пізніше він повідомив, що зареєстрував блокуючу постанову по цьому законопроєкту 12414.
“Згідно регламенту зараз спікер не має право підписати ці зміни. Але я переконаний, що будуть намагатися це підписати не через два дні, а сьогодні. Їх план все зробити поки не прилетіло від міжнародних партнерів”, – додав Железняк.
Згідно прийнятого законопроєкту, генпрокурор зможе:- передоручати повноваження прокурора САП іншим прокурорам.
- отримати доступ до матеріалів будь-яких справ і передоручати їх іншим прокурорам;
- надавати НАБУ письмові вказівки, обовʼязкові до виконання;
- передоручати кримінальні провадження НАБУ іншим органам досудового розслідування;
- особисто підписувати повідомлення про підозру високопосадовцям.
У НАБУ та САП вважають, що законопроєкт №12414, який схвалила Рада, фактично знищить їхню незалежність та підпорядковує генеральному прокурору.
“Антикорупційна інфраструктура України, вибудувана з 2015 року, буде зруйнована”, – попередили в НАБУ і САП.