Німці підтримують посилення допомоги Україні

У Німеччині зростає готовність підтримувати Україну в її оборонній боротьбі, водночас зменшується страх перед нападом РФ на країни НАТО. Про це свідчать результати опитування Insa для Bild.

Зокрема 52% респондентів ствердно відповіли на запитання: “Чи має Захід надавати Києву додаткову військову та фінансову допомогу у разі, якщо Росія відмовляється від припинення вогню та мирних переговорів?”.

Щобільше, близько 28% опитаних німців наголошують, що допомога має бути як військовою, так і фінансовою. По 12% підтримують надання допомоги або лише грошима, або лише озброєнням. Водночас 35% учасників опитування не хочуть підтримувати Україну.

Зауважується, що страх перед ще масштабнішою війною залишається високим, оскільки 54% респондентів побоюються, що після України РФ може напасти на країну НАТО, наприклад Польщу або Литву. Втім, це на 8 відсоткових пунктів менше, ніж у вересні 2025 року. Нині 34% німців не відчувають жодних побоювань щодо можливої війни в Європі.

Зеленський заявив про початок експорту зброї

Президент Володимир Зеленський заявив плани з масштабування виробництва українського озброєння за кордоном. Про це глава держави повідомив на зустрічі з викладачами та студентами Київського авіаційного інституту.
“Сьогодні ми відкриваємо експорт. У Європі у 2026 році буде вже десять експортних центрів. Це й Балтійські країни, і країни Північної Європи. У 2026-му працюватимуть десять представництв. У середині лютого ми побачимо виробництво наших дронів у Німеччині. Я прийму перший дрон. Це лінія, яка працює. У Британії діють виробничі лінії. Це все наші українські технології”, – зазначив президент.
Він наголосив, що нині безпека Європи побудована на технологіях і на дронах. Так, за його словами, є кілька різних проєктів, котрі базуватимуться переважно на українських технологіях і українських спеціалістах.
“Ми просто у війні, і ще не всі компанії відчувають такий простір свободи, що можуть заходити на всі інші ринки”, – додав Зеленський.
Раніше Зеленський заявив, що Україна експортуватиме іншим країнам деякі види своєї зброї, завдяки чому покриє дефіцит бюджету.

Фінляндія оголосила новий пакет військової допомоги для України

Фінляндія передасть Україні 32-й пакет допомоги у вигляді військової техніки. Президент республіки Александр Стубб ухвалив рішення на підставі пропозиції уряду 5 лютого 2026 року. Про це повідомило фінське Міністерство оборони в четвер, 5 лютого.
“Вартість переданої техніки становить близько 43 млн євро. Пакет допомоги включає, серед іншого, матеріали, придбані у фінської оборонної промисловості в рамках програми підтримки України”, – йдеться в повідомленні.
За даними відомства, загалом республіка вже поставила Україні військову техніку на суму 3,2 млрд євро.
“Фінляндія продовжить надавати Україні підтримку військовою технікою відповідно до плану. Крім пакетів підтримки, ми беремо участь у кількох коаліціях з розвитку потенціалу, метою яких є нарощування і зміцнення власного потенціалу України”, – заявив фінський міністр оборони Антті Хаккянен.
З оперативних міркувань та для безпечної доставки допомоги точний зміст, спосіб доставки та графік доставки не розголошуватимуться.
Під час підготовки допомоги були враховані як потреби України, так і ресурсна ситуація в Збройних силах, наголошує військове відомство.
Як ми вже писали, умови мирної угоди щодо України мають забезпечити міцний мир, проте не слід називати надані гарантії безпеки аналогічними статті 5 Статуту НАТО, вважають у Фінляндії.
Швеція готує один із найбільших збройових пакетів Україні

На озброєння ЗСУ поставили оновленні дрони Батон Оптик

Арсенал Сил оборони поповнили оптоволоконні дрони з дальністю ураження понад 30 км. Міноборони допустило до експлуатації в Силах оборони удосконалену версію ударного безпілотного авіаційного комплексу Батон Оптик.
Безпілотник має оптоволоконні канали управління та передачі відео, повністю захищені від впливу засобів РЕБ. Дрон оснащений продуктивними електродвигунами, міцною рамою та ємнісними акумуляторами.
“Його ефективна дальність ураження перевищує можливості подібних коптерів. Завдяки цьому він застосовується, зокрема, проти ствольної артилерії ворога – гаубиць Д-30, Мста-Б та інших”, – запевнили в оборонному відомстві.
Зауважується, що окрім знищення ворожої артилерії, потужності бойового заряду, який несе цей дрон, достатньо для ураження легкоброньованої техніки, тактичних автомобілів та бліндажів.
Батон Оптик оновленої версії може ефективно працювати вдень, вночі та в умовах поганої видимості, додали у Міноброни.
Раніше стало відомо, що Велика Британія вироблятиме українські дрони-перехоплювачі Octopus. При цьому стверджувалось, що вартість такого БпЛА складає менше 10% від ціни “шахеда”.
Також президент Володимир Зеленський заявив, що Україна спільно зі США почала випускати дрони-перехоплювачі, які здатні боротись з ударними безпілотниками РФ.
ЗСУ отримують 1500 протишахедних дронів на добу

Сирський заявив про посилення “малої ППО”

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив про нарощування спроможностей протидії російським ударним дронам, заслухавши доповіді щодо ефективності різних типів перехоплювачів.
“Важливо, що в січні високі результати демонструють засоби саме українського виробництва. Фіксуємо позитивну динаміку комплектування новостворених дивізіонів дронів-перехоплювачів”, – зазначив генерал.
За його словами, нині триває підготовка додаткових екіпажів. Вже сотні екіпажів БпАК передали під оперативний контроль угруповання Повітряних Сил – вони виконують завдання в І-ІІІ ешелонах перехоплення. Паралельно посилюють антидроновий захист ключових адміністративних центрів у прифронтових регіонах.
“Мала ППО” – один із найдинамічніших і найтехнологічніших напрямів сучасної війни. Відповідно й рішення тут мають бути швидкими, чіткими та нешаблонними”, – додав Сисрький.
Він також зазначив, що у ЗСУ створили нове командування безпілотних систем протиповітряної оборони. До командного складу Повітряних Сил відряджено високопрофесійних офіцерів із бойовим досвідом. Вони надали практичні пропозиції щодо розвитку “малої ППО”, за результатами чого ухвалено необхідні управлінські рішення.
“Водночас за цим напрямом не все залежить лише від професіоналізму та самовідданості наших військовослужбовців. Визначальними залишаються темпи роботи українських і європейських виробників, а також постачання РЛС, БпАК і БпЛА-перехоплювачів від західних партнерів”, – наголосив головком.
Окремо триває й додаткове залучення армійської авіації. Загалом за весь час гелікоптерами армійської авіації вже знищено 5 830 засобів повітряного нападу противника.
Раніше президент Володимир Зеленський провів важливу нараду для розвитку “малої” протидронової ППО.
Рютте: 90% ракет для ППО надано Україні через PURL

Британія намагається сати учасником оборонної програми ЄС

Велика Британія хоче тісніших зв’язків з Євросоюзом у сфері оборони. Зокрема прагне участі в ініціативі SAFE по переозброєнню на 150 мільярдів євро. Про це заявив журналістам прем’єр-міністр країни Кір Стармер, передає AFP.
Він зазначив, що залишається відкритим для вивчення можливостей тіснішої співпраці.
“Я справді думаю, що як щодо витрат, так і щодо можливостей та співпраці… нам потрібно робити більше разом”, – сказав Стармер.
Єврокомісія розглядає можливість запуску другої версії своєї схеми позик SAFE, оскільки Європа прагне зміцнити свою оборону через зростаючі побоювання щодо Росії та сумніви щодо зобов’язань США щодо безпеки перед Європою.
На запитання, чи буде Велика Британія намагатися приєднатися до нової версії SAFE, Стармер сказав, що Європі потрібно зробити більше для переозброєння.
“Це має вимагати від нас розгляду таких схем, як SAFE та інших, щоб побачити, чи є спосіб тіснішої співпраці”, – сказав він журналістам, пише Reuters. – “Незалежно від того, чи це SAFE, чи інші ініціативи, для Європи в найширшому сенсі цього слова – тобто ЄС плюс інші європейські країни – має сенс тіснішої співпраці”.
Ці коментарі відбулися після того, як переговори щодо доступу Лондона до схеми кредитування переозброєння Євроcоюзу на суму 150 мільярдів євро завершилися невдачею минулого року через розбіжності щодо вступного внеску.

Швеція готує один із найбільших збройових пакетів Україні

Швеція готує один із найбільших пакетів безпекової допомоги для України – ППО, радари Saab, РЕБ та дрони, зокрема deep strike. Про це повідомила пресслужба Міноборони у неділю, 1 лютого.
Як зазначається, міністр оборони Михайло Федоров під час розмови з главою міноборони Швеції Полом Йонсоном обговорив формування одного з найбільших пакетів безпекової допомоги.
Стало відомо, що шведська сторона готує масштабний пакет допомоги, до якого увійдуть засоби протиповітряної оборони та радари виробництва компанії Saab, а також внески в український оборонно-промисловий комплекс – додаткові системи радіоелектронної боротьби та дрони, включно з deep strike.
Федоров висловив вдячність Швеції за послідовну підтримку та нові інвестиції в оборону України. Окремо сторони зосередилися на кількох ключових напрямах співпраці.
Посилення ППО та протидія балістичним загрозам: Україна та Швеція опрацьовують додаткові внески до ініціативи PURL для забезпечення українських воїнів критично важливим озброєнням, зокрема засобами протидії балістичним ракетам.
Партнерство у галузі оборонних інновацій: кластер Brave1 обговорює можливість запуску спільної програми Brave-Sweden. У форматі співфінансування програма дозволить залучати грантові кошти для оборонних компаній та тестувати інноваційні рішення безпосередньо на фронті.
Запуск спільних виробництв у галузі defense tech: паралельно сторони працюють над прискоренням запуску спільного виробництва українських безпекових рішень на території Швеції.
Окрім того, під час розмови сторони обговорили питання авіаційної складової – зокрема можливість постачання літаків Gripen та передачі ракет Meteor, які є ключовими інструментами протидії літакам – носіям керованих авіаційних бомб.

У Міноборони анонсували один із найбільших збройових пакетів Швеції

Швеція готує один із найбільших пакетів безпекової допомоги для України – ППО, радари Saab, РЕБ та дрони, зокрема deep strike. Про це повідомила пресслужба Міноборони у неділю, 1 лютого.
Як зазначається, міністр оборони Михайло Федоров під час розмови з главою міноборони Швеції Полом Йонсоном обговорив формування одного з найбільших пакетів безпекової допомоги.
Стало відомо, що шведська сторона готує масштабний пакет допомоги, до якого увійдуть засоби протиповітряної оборони та радари виробництва компанії Saab, а також внески в український оборонно-промисловий комплекс – додаткові системи радіоелектронної боротьби та дрони, включно з deep strike.
Федоров висловив вдячність Швеції за послідовну підтримку та нові інвестиції в оборону України. Окремо сторони зосередилися на кількох ключових напрямах співпраці.
Посилення ППО та протидія балістичним загрозам: Україна та Швеція опрацьовують додаткові внески до ініціативи PURL для забезпечення українських воїнів критично важливим озброєнням, зокрема засобами протидії балістичним ракетам.
Партнерство у галузі оборонних інновацій: кластер Brave1 обговорює можливість запуску спільної програми Brave-Sweden. У форматі співфінансування програма дозволить залучати грантові кошти для оборонних компаній та тестувати інноваційні рішення безпосередньо на фронті.
Запуск спільних виробництв у галузі defense tech: паралельно сторони працюють над прискоренням запуску спільного виробництва українських безпекових рішень на території Швеції.
Окрім того, під час розмови сторони обговорили питання авіаційної складової – зокрема можливість постачання літаків Gripen та передачі ракет Meteor, які є ключовими інструментами протидії літакам – носіям керованих авіаційних бомб.

Путін заявив про збільшення постачань зброї до Африки

Россійський диктатор Володимир Путін заявив про укладення нових великих контрактів на експорт зброї до країн Африки під час засідання комісії з військово-технічного співробітництва. Про це повідомляють російські ЗМІ.

За його словами, “щиро цінує історично міцні зв’язки та по-справжньому довірливі відносини з країнами Африки” і, попри тиск з боку Західних країн, африканські партнери начебто готові розширювати співпрацю в галузі військової та технічної кооперації.

Російський лідер зазначає, що це стосується не лише постачання озброєнь, але також експорту інших матеріалів військового призначення. Він додав, що у минулому році Росія сформувала значний портфель замовлень на ринку озброєнь.

Однак міжнародна статистика демонструє протилежну картину. Дані Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (AES) свідчать, що після початку війни проти України експорт російської зброї суттєво скоротився. У період 2020–2024 років обсяги постачання знизилися на 43% у порівнянні з попередніми п’ятьма роками.

Раніше повідомлялося, що Росія, попри активне перекидання важкого озброєння та зусилля для зміцнення військової присутності через так званий Африканський корпус, втрачає вплив в африканському регіоні Сахель (у північній частині Африки).

Також зазначено, що російські пропагандистські ЗМІ працюють у понад 40 країнах Африки шістьма мовами. З літа 2025 року почалася адаптація контенту португальською мовою для ринку Мозамбіку та Анголи, а до кінця року було заплановано запустити мовлення амхарською для аудиторії в Ефіопії.

КНДР скоротила збройові постачання Росії – ЗМІ

Постачання північнокорейського озброєння до Росії у січні різко сповільнилися. Про це повідомляє NK News.

Так, за місяць до порту Расон на північному сході КНДР зайшов лише один російський корабель, котрий, імовірно, був залучений до схеми військових постачань, свідчать дані супутникових знімків Planet Labs.

Судно пришвартувалося 14 січня до причалу, пов’язаного з експортом озброєнь КНДР для війни проти України. Аналіз параметрів корпусу вказує на те, що це міг бути один із двох російських кораблів, які перебувають під санкціями, – Angara або Lady R. Раніше ці судна відігравали ключову роль у перевезенні озброєння.

Це перше зафіксоване відвідування Расона російським судном з 21 грудня. Водночас контейнери почали накопичуватися на причалі ще з 27 по 31 грудня – тобто приблизно за два тижні до прибуття корабля. Нових контейнерів після 19 січня на причалі не зафіксовано. З жовтня по грудень російські судна заходили в Расон щонайменше тричі на місяць. У січні активність різко знизилася. Аналогічне падіння фіксували і в січні 2025 року.

Причиною такого сповільнення могли стати погодні умови, зазначають журналісти. Зазвичай вантажі з Расона доправляють до порту Восточний на Далекому Сході Росії. На початку січня гавань була частково вільною від криги, однак до 24 січня майже повністю замерзла. Це могло створити ризики для навігації малих суден. Втім, супутникові знімки свідчать про низьку активність і серед великих кораблів.

На сповільнення постачань могли вплинути й політичні чинники. Зокрема Пхеньян міг призупинити операції в Расоні на тлі підготовки до Дев’ятого з’їзду Трудової партії Кореї, який запланований на першу половину лютого. На з’їзді можуть обговорюватися нові орієнтири військової та зовнішньої політики країни. Також журналісти вказують на переговори між США, Росією та Україною.

З 2023 року КНДР постачила Росії від 6,5 до понад 8 млн артилерійських боєприпасів, що могло покривати до половини потреб російської армії. До переліку постачань входили близько 250 балістичних ракет KN-23, далекобійні гармати Koksan, реактивні системи залпового вогню калібру 240 та 107 мм, міномети калібру 60 і 140 мм, касетні боєприпаси, а також 100-мм снаряди для танків Т-54/55.

Останній підтверджений удар із застосуванням ракети KN-23 або російського комплексу Іскандер-М українська сторона зафіксувала 13 грудня. Нових даних про застосування північнокорейських балістичних ракет відтоді не надходило.

Раніше у ГУР заявии, що Північна Корея у понад два рази скоротила поставку артилерійських снарядів до Росії; причиною стало виснаження складів.
КНДР налагоджує виробництво Шахедів за допомогою Росії