Угорська опозиційна партія Тиса збільшила свою перевагу над партією прем’єр-міністра Віктора Орбана Фідес до безпрецедентних 20 відсоткових пунктів серед виборців, а також на 11 відсоткових пунктів – серед усього населення, що має право на голос. Такими є результати опитування Median.
Зазначається, що Тиса має підтримку 55% виборців, які визначилися з вибором, проти 35% у Фідес.
Лідер угорської опозиційної партії Тиса Петер Мадяр після цього опитування пообіцяв ще більше активізувати свою кампанію.
Опитування було проведено 18-23 лютого серед 1000 осіб.
Позначка: Опозиція
Угорщина не здасться: Орбан опублікував антиукраїнський ролик
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан представив передвиборчий ролик із критикою України, стверджуючи, що вона нібито втручається у внутрішню політику Угорщини через підтримку опозиції. Ролик він опублікував на своїй сторінці в соцмережі Х у п’ятницю, 20 лютого.
У відеоматеріалі показано кадри за участю президента України Володимира Зеленського. За кадром звучить голос прем’єр-міністра Угорщини Орбана, який заявляє, що Україна прагне дестабілізувати ситуацію в країні та встановити “проукраїнський уряд”. Він також звинувачує Київ у фінансуванні опозиційної партії Tisza та застосуванні політичного тиску, включаючи блокаду постачання нафти через трубопровід “Дружба”.
⚠️ Ukraine wants chaos in Hungary. They're meddling in the Hungarian election by financing the opposition Tisza Party. They are also using political blackmail by blocking oil deliveries through the Friendship pipeline to drive up fuel prices and household costs. Hungary will not… pic.twitter.com/bfsYRQrrd1— Orbán Viktor (@PM_ViktorOrban) February 19, 2026
Зауважимо, що проведення парламентських виборів в Угорщині заплановано на 12 квітня. Згідно з останніми даними опитувань, партія Орбана поступається опозиційній партії Tisza за популярністю серед виборців.
Нагадаємо, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан повідомив, що через проблеми з транзитом нафтопроводом Дружба країні доведеться використовувати стратегічні запаси, та звинуватив у цьому Україну.
ЄС пом’якшує критику Орбана – ЗМІ
У Венесуелі викрали політв’язня за кілька годин після звільнення
Невідомі особи викрали опозиціонера Хуана Пабло Гуаніпу незабаром після його звільнення з тюрми. Про це повідомляє euronews.
“Озброєні люди у цивільному одязі, що приїхали на чотирьох автомобілях, силою забрали його. Ми вимагаємо негайного звільнення”, – заявила соратниця політика Марія Корина Мачадо.
За словами Мачадо, інцидент стався у житловому районі Лос-Чоррос у столиці Венесуели – Каракасі.
Син Гуаніпи, Рамон, також закликав до негайного звільнення батька. Опозиціонера захопила група приблизно з десяти невстановлених осіб, додав він у X.
“Наш національний лідер Хуан Пабло Гуаніпа щойно був викрадений репресивними органами диктатури”, – мовиться у заяві партії Primero Justicia.
Раніше Гуаніпа звільнили з тюрми спільно зі ще двома опозиційними політиками. Після звільнення він в інтерв’ю агентству AFP закликав уряд поважати результати президентських виборів 2024 року. За загальним визнанням, тоді опозиціонер Едмундо Гонсалес Уррутіа переміг на виборах проти Мадуро. Однак влада оголосила переможцем саме Мадуро, тоді як опозиція заявила про фальсифікацію результатів. Під час подальших протестів загинули щонайменше 28 осіб, а понад 2400 були заарештовані.
Під тиском США нині президентка Венесуели Делсі Родрігес оголосила масову амністію для політичних в’язнів. Закон про амністію охоплює “весь період політичного насильства з 1999 року до сьогодні” і має набути чинності 10 лютого. За даними неурядової організації Foro Penal, у венесуельських тюрмах досі перебуває понад 700 політичних в’язнів.
Раніше стало відомо, що влада Венесуели розгорнула масштабні репресивні заходи після затримання президента Венесуели Ніколаса Мадуро Сполученими Штатами.
Одного з найбільших критиків КНР Джиммі Лая засудили до 20 років
Медіамагнат і критик Китаю в Гонконзі Джиммі Лай отримав 20 років ув’язнення за звинувачення у змові з іноземними силами та закликів до повалення влади. Судовий процес завершився після майже п’ятирічного розгляду, що привернув міжнародну увагу до обмеження свобод у місті. Про це пише Reuters у понеділок, 9 лютого.
78-річний британський підданий Джиммі Лай, засновник газети Apple Daily, заперечував усі звинувачення, називаючи себе “політичним в’язнем”, що зазнає переслідувань з боку Пекіна. Його заарештували в серпні 2020 року, вирок оголосили минулого року.
Судді зазначили, що 20-річне покарання відповідає найсуворішому рівню для тяжких злочинів і є найсерйознішим вироком за національним законом про безпеку Гонконгу.
Судді обґрунтували рішення доказами обвинувачення, що Лай був ініціатором та рушійною силою постійних іноземних змов, які полягали у лобіюванні санкцій, блокад та подібних ворожих дій проти Китаю з боку США та інших країн. Окрім того, Лай нібито залучив до “незаконної діяльності” мережу осіб, включаючи працівників Apple Daily, активістів та іноземців.
Шість колишніх працівників Apple Daily, активіст та параюрист отримали терміни від шести до десяти років ув’язнення.
Австралія, Велика Британія, ЄС, Японія та Тайвань висловили занепокоєння через вирок. Міністр закордонних справ Британії Іветт Купер закликала звільнити Лая з гуманітарних міркувань, зазначивши, що вирок “рівнозначний довічному ув’язненню”. Японський уряд висловив “серйозне занепокоєння” через наслідки вироку для свободи слова, об’єднань і зборів у Гонконзі.
Офіційні особи Китаю і Гонконгу наголосили, що вирок є виконанням закону про національну безпеку та засвідчує рівність усіх перед законом. Лідер Гонконгу Джон Лі заявив, що Лай “скоїв численні тяжкі злочини”.
У Празі відбувся масштабний мітинг на підтримку президента
У Празі в неділю, 1 лютого, відбулася акція на підтримку президента Чехії Петра Павела, який нещодавно відмовився затверджувати кандидатуру міністра довкілля, і зіштовхнувся з погрозами з боку опозиційного уряду, пише видання IDNES.
За оцінками організаторів, у центрі Праги зібралося від 80 до 90 тисяч людей. Демонстрацію організував громадський рух Milion chvilek za demokracii (“Мільйон моментів за демократію”).
Учасники зібрання висловили підтримку главі держави та виступили проти грубості й тиску в політиці. Акції солідарності також відбулися в інших містах Чехії.
Голова руху Мікулаш Мінарж оголосив, що в разі збору одного мільйона підписів під зверненням на підтримку глави держави організація скличе ще масштабнішу акцію в Празі.
Станом на неділю звернення підтримали понад 600 тисяч осіб.
Павел 27 січня оприлюднив офіційну заяву, в якій повідомив, що міністр закордонних справ і лідер партії Motoristé Петр Мацінка з нового чеського уряду погрожував йому “наслідками”, якщо той продовжить виступати проти призначення міністра довкілля Чехії. Павел оцінив цей крок як спробу шантажу та збирається звернутися до силових структур.
Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш, коментуючи мітинг, заявив, що позитивно оцінює можливість громадян вільно збиратися та висловлювати свої погляди.
Водночас Петр Мацінка наголосив, що, попри право на протест, учасники мають поважати результати демократичних виборів. А президент партії Філіп Турек назвав акцію зібранням виборців політичних сил, які програли на виборах.
Організатори оголосили про плани провести 15 лютого нові акції в Чехії, а також закликали долучитися до демонстрації на підтримку України, запланованої на 21 лютого.
Зеленський запросив Тихановську у Київ
Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська зустрілася із президентом України Володимиром Зеленським під час його візиту до Вільнюса у неділю, 25 січня. Про це вона розповіла у Telegram.
“Мала за честь зустрітися із президентом Зеленським сьогодні у Вільнюсі. Він втілює сміливість нації, яка відмовляється поступитися своєю свободою”, – написала Тихановська.
За її словами, боротьба України й Білорусі спільна, а їхнє майбутнє – “європейське”.
Тихановська висловила підтримку українському народу, а також відзначила прийом в Україні звільнених білоруських політв’язнів. За повідомленням, сторони також обговорили готовність Києва надавати аналогічну підтримку в майбутньому.
Розмова також стосувалася санкційної політики, спільної стратегії з країни Європи та Сполученими Штатами, притягнення білоруського керівництва до відповідальності, зокрема, за викрадення українських дітей.
“Тихановська запропонувала (Україні – ред.) призначити спеціального посланника з питань Білорусі, так само, як це зробили багато інших демократичних країн. А також тіснішу співпрацю з Місією демократичних сил у Києві. Вони також обговорили візит Тихановської до України: Президент Зеленський запросив Тихановську відвідати Київ”, – йдеться в повідомленні.
Тихановська наголосила, що долі вільної Білорусі та України взаємопов’язані, і що вона та її команда будуть раді ще тіснішій співпраці з Україною.
ЗМІ назвали дату зустрічі Трампа з лідеркою венесуельської опозиції
Президент США Дональд Трамп 15 січня прийме в Білому домі лідерку венесуельської опозиції й лауреатку Нобелівської премії миру Марію Коріну Мачадо.Про це повідомляє CNN з посиланням на високопоставленого чиновника Білого дому.
У публікації йдеться, що Трамп відмовився підтримати Мачадо після операції США в Каракасі і захоплення Ніколаса Мадуро, заявивши, що їй буде важко керувати країною, оскільки вона не має підтримки народу.
Згодом віцепрезидентка Делсі Родрігес була приведена до присяги як виконувачка обов’язків президента.
Кронпринц Ірану оголосив про початок нового етапу повстання
Спадкоємець іранського трону Реза Пехлеві оголосив про початок нового етапу в національному повстанні, ціль якого – повалення режиму Ісламської Республіки. Таке звернення Пехлеві опублікував у соціальній мережі X у понеділок, 12 грудня.
Протягом останніх тижнів, і особливо останніх днів, масові демонстрації по всьому Ірану, за словами політика, серйозно похитнули основи нелегітимного ісламського режиму.
“Тепер… я оголошую про початок нового етапу національного повстання з метою повалення Ісламської Республіки та відновлення нашого дорогого Ірану”, – зазначив Пехлеві.
У своєму зверненні до протестувальників кронпринц закликав діяти активно: контролювати центральні вулиці міст, а також націлитися на установи, які займаються поширенням пропаганди режиму або блокуванням зв’язку в країні. Він апелював до працівників силових структур, закликаючи їх припинити застосування насильства проти громадян та стати на бік народу.
Окреме звернення було адресоване іранцям за кордоном: Пехлеві наголосив на важливості дій, спрямованих на захоплення дипломатичних установ Ірану. Він підкреслив, що всі посольства та консульства належать іранському народу і мають бути прикрашені національним прапором Ірану замість символів ісламської влади.
На думку Пехлеві, зростання репресій проти мирних демонстрантів лише свідчить про страх режиму перед неминучим кінцем. Він також висловив упевненість у швидкому визволенні Ірану та запевнив у наданні найближчим часом міжнародної підтримки. Політик пообіцяв своїм прихильникам нові повідомлення.
Реза Пехлеві є старшим сином колишнього шаха Ірану Мохаммеда Рези Пехлеві, який втратив владу після Ісламської революції 1979 року. Нині 65-річний політик перебуває в еміграції у Сполучених Штатах Америки, де він опинився незадовго до падіння монархії. За освітою він – військовий льотчик, який проходив навчання у ВПС США.
Пехлеві виступає за ідеї світської демократії й наполягає на проведенні референдуму, щоб громадяни Ірану могли самостійно обрати бажаний формат правління. Останніми роками його популярність у країні зростає на тлі посилення економічної кризи та репресій. На антиурядових протестах все частіше можна почути заклики на підтримку династії Пехлеві, яку багато іранців асоціюють із періодом стабільності й розвитку перед переходом до ісламського режиму.
Нагадаємо, в останні два тижні в Ірані тривають масові протести проти нинішньої влади. Вони викликані значною інфляцією та знеціненням місцевої валюти на тлі санкцій та наслідків війни з Ізраїлем.
В хопленому протестами Ірані вже понад 60 годин відсутній інтернет, також почалися перебої з електропостачанням і мобільним зв’язком. Стежити за інформацією із країни вдається лише завдяки супутниковому зв’язку Starlink.
Протести в Ірані: кількість загиблих зросла до 500
Трампу пояснили, чого йому не зможуть “передати” чужу Нобелівську премію
Нобелівська премія миру не може бути передана будь-кому іншому. Про це заявили Норвезький Нобелівський комітет і Норвезький Нобелівський інститут після того, як президент США Дональд Трамп натякнув, що венесуельська опозиціонерка могла би “передати” йому нагороду, повідомляє видання The Washington Post.
Голова Білого дому заявив, що прийме Нобелівську премію миру, якщо цьогорічна лауреатка, венесуельська опозиціонерка Марія Коріна Мачадо запропонує її йому під час зустрічі наступного тижня.
Проте представники Нобелівського комітету не забарилися зруйнувати надії американського лідера та пояснили, що премія не може бути розділена або передана.
“Після оголошення Нобелівської премії її не можна скасувати, розділити або передати іншим. Рішення є остаточним і залишається в силі назавжди”, – заявили Норвезький Нобелівський комітет і Норвезький Нобелівський інститут.
Напередодні у інтерв’ю Fox News Трамп сказав, що чув, буцімто Мачадо планує подарувати йому премію, і що це буде “велика честь”.
“Я розумію, що вона приїде наступного тижня, і я нетерпляче чекаю на зустріч з нею”, – заявив президент.
ЗМІ: Віцепрезидентка і опозиціонерка Венесуели борються за підтримку Трампа
Віцепрезидентка Венесуели Делсі Родрігес та головна лідерка опозиції Марія Коріна Мачадо ведуть напружене суперництво за прихильність президента Дональда Трампа і владу у Венесуелі. Про це йдеться у The Wall Street Journal, опублікованій у п’ятницю, 9 січня.
Зазначається, що опозиційна лідерка й лауреатка Нобелівської премії миру Мачадо планує наступного тижня приїхати до Вашингтона, намагаючись переконати Трампа розглядати саме її як головну кандидатуру на чолі демократичної Венесуели.
Це буде перша особиста зустріч Мачадо з Трампом, який дав зрозуміти, що не поспішає надавати пріоритет виборам або демократичному переходу влади у Венесуелі.
Раніше Трамп вже заявляяв, що Мачадо “не має підтримки чи поваги всередині країни”, необхідної для керівництва Венесуелою, і натомість висловив підтримку Родрігес – віцепрезидентці Мадуро, яка протягом багатьох років була опорою режиму.
У п’ятницю Трамп сказав, що розуміє: візит Мачадо має на меті “віддати шану нашій країні” та поділитися Нобелівською премією миру. Виступаючи на зустрічі в Білому домі з керівниками нафтової галузі, він заявив, що “відносини, які ми маємо з людьми, які нині керують Венесуелою, дуже добрі” і що “вони діяли дуже розумно у взаємодії з нами”.
За даними видання, посадовці Білого дому обговорюють можливість візиту делегації уряду Родрігес до Вашингтона вже наступного тижня.
Як пише WSJ, і Мачадо, і Родрігес опинилися у політично вразливих позиціях.
Родрігес балансує між різкою націоналістичною риторикою вдома, яка засуджує втручання США, і тихою співпрацею за лаштунками.
Мачадо, зі свого боку, продовжує публічно вихваляти “сміливу місію” Трампа. Вона зберігає впливових союзників у Вашингтоні, зокрема Рейчел Кампос-Даффі – ведучу Fox News і дружину міністра транспорту Шона Даффі. Водночас, за даними видання, Мачадо широко не сприймають ані у збройних силах, ані в бюрократичних колах Венесуели.
У 2024 році Мадуро заборонив Мачадо балотуватися в президенти. Вона не відступила і організувала виборчу кампанію, перемогу в якій здобув 76-річний колишній дипломат Едмундо Гонсалес, що балотувався як формальний кандидат. Опозиція отримала близько двох третин голосів. Відмова Мадуро визнати результати зробила Мачадо фігурою світового масштабу.
У грудні вона здійснила небезпечну втечу зі свого сховку у Венесуелі, оминаючи армійські блокпости та ризикуючи нічним морським переходом, аби дістатися до Осло для отримання Нобелівської премії миру.
Аналітики зазначають, що зустріч Мачадо з Трампом може бути для неї не менш ризикованою. Деякі побоюються, що на неї може чекати таке ж жорстке поводження, якого зазнав президент Володимир Зеленський у лютому, і що вона опиниться поруч із президентом, коли той публічно підтримає Родрігес або применшить потребу в демократичних виборах.