Головна прокуратура в Стамбулі підготувала обвинувальний акт проти опозиційного мера міста Екрема Імамоглу, якого звинувачують у корупції. Обвинувачення стосуються Імамоглу та 401 іншої особи в участі у хабарництві, що завдало державі шкоду на значну суму грошей. Обвинувальний акт містить близько чотирьох тисяч сторінок і стверджує, що Імамоглу очолював злочинну організацію. Йому загрожує великий термін ув’язнення. Це лише один із численних арештів опозиційних діячів у Туреччині цього року.
Позначка: Опозиція
-
Російський “опозиціонер” у Польщі зізнався у роботі на ФСБ
У Польщі був заарештований російський “опозиційний активіст”, який визнав, що фактично був таємним агентом російської служби безпеки ФСБ. Цей чоловік, Ігор Рогов, надавав інформацію про інших опозиційних діячів. Виявляється, що він співпрацював з ФСБ ще у Росії, а коли переїхав до Польщі, продовжив цю співпрацю. Рогов зізнався, що отримував гроші за свою діяльність. Крім того, він намагався передати своїм кураторам важливі документи через дружину, яка вже також була заарештована. Усі ці подробиці стали відомі під час судового процесу у Польщі.
-
Опонент Орбана обурився публікацією карти з даними його прихильників
Лідер найбільшої угорської опозиційної партії Тиса, Петер Мадяр, виразив своє обурення через поширення ЗМІ картки з даними його прихильників. Ця інформація стала відома після кібератаки на додаток партії. Мадяр подав скаргу на ЗМІ, які опублікували карту з незаконно отриманими іменами та даними прихильників, що може завдати шкоди сотням тисяч угорців. Він закликав міністра внутрішніх справ Угорщини розпочати розслідування та видалення незаконної карти, а також притягнути до відповідальності винних у витоку даних. Мадяр вважає цей інцидент політично мотивованим злочином з метою залякування. Угорські ЗМІ раніше повідомили про появу бази даних з інформацією про прихильників партії Тиса, яка містить особисті дані близько 200 тисяч людей.
-
Російський “опозиціонер” у Польщі працював на ФСБ – ЗМІ
Російський “опозиціонер” Ігор Р., що здобув статус політичного біженця в Польщі, насправді працював на ФСБ Росії. Росіянин збирав інформацію про працівників МЗС Польщі, польські урядові програми та про інших росіян, які перебувають в Польщі. Про це повідомляє місцеве видання Wirtualna Polska.
Під час допиту правоохоронних органів Польщі росіянин визнав, що ФСБ ставило йому завдання встановлювати нові знайомства і розширювати контакти у колі російських опозиціонерів і про все інформувати ФСБ.
За його словами, йому “здавалося, що він не робить нічого поганого”, а також традиційно пожалівся, що перебув “під значним тиском російських спецслужб”.
Також він був адресатом кур’єрського пакунку, в якому була рідка вибухівка, детонатори та блок живлення. Завдяки цьому пакунку польські спецслужби вийшли на 29-річного росіянина із Саратова, студента, якому польська держава надала політичний притулок після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Він мав у Польщі студентське житло, стипендію і можливість навчання.
У липні 2024 року цей пакунок з вибухівкою було виявлено у сортувальному відділенні кур’єрської компанії. Росіянина визнали винним у спричиненні безпосередньої загрози життю і здоров’ю багатьох осіб.
Прокуратура й Агентство внутрішньої безпеки Польщі після року слідства висунули Ігорю Р. і його дружині Ірині Р. звинувачення у роботі на російську розвідку і передачу їй інформації, яка могла зашкодити національній безпеці Польщі.
В Окружному суді у місті Сосновець 8 грудня має відбутися перше засідання у справі подружжя росіян. Їм загрожує до восьми років ув’язнення.
В телефоні Ігоря Р. слідчі органи знайшли фотографії газопроводу та теплопроводу у місті Сосновець.
Польські опозиційні ЗМІ інформують, що йдеться про колишнього координатора фонду Відкрита Росія Ігоря Рогова.
Як ми вже писали, в Німеччині Верховний земельний суд Мюнхена визнав трьох чоловіків винними у шпигунстві на користь Росії. Головним фігурантом справи виявився 41-річний чоловік, якого також визнали винним у участі у воєнізованому формуванні на сході України та плануванні диверсій у Німеччині.
У Латвії затримали чоловіка, що шпигував на замовлення Росії -
У Франції зірвали замах на опонента Путіна
У Франції була спроба замаху на російського опозиціонера і правозахисника Володимира Осєчкіна, який отримав статус політичного біженця у цій країні. Національна антитерористична прокуратура Франції розпочала розслідування щодо підготовки насильницьких дій проти нього. Чотирьох чоловіків у віці від 26 до 38 років заарештували із підозрою у спробі замаху. Троє з підозрюваних походять з Дагестану. Дії підозрюваних були зафіксовані на відеоспостереженні біля будинку Осєчкіна. Сам Осєчкін підтвердив спробу замаху та зазначив, що йому вдалося уникнути небезпеки завдяки попередженню. Володимир Осєчкін відомий як засновник проєкту Gulagu.net, який займається розслідуваннями порушень прав людини в російських тюрмах. Він зареєстрований як “іноагент” у Росії та був засуджений до восьми років ув’язнення за “фейки про армію РФ”.
-
Польща підозрює російського опозиціонера у шпигунстві для РФ
Польська прокуратура висунула обвинувачення проти російського подружжя, яке підозрюється у шпигунстві. Один з обвинувачених – відомий російський опозиціонер Ігор Р., якого звинувачують у плануванні теракту на території Польщі. Вони співпрацювали з російськими спецслужбами, передаючи їм інформацію про події у Польщі. Також їм приписують спробу відправити вибухові пристрої кур’єром, що було виявлено до детонації. Подружжя затримали і перебувають під вартою, стверджуючи, що стали жертвами провокації.
-
Європарламент зняв імунітет з двох польських депутатів
Європейський парламент підтримав вимогу Польщі про скасування депутатської недоторканності для двох представників опозиційної партії Право і справедливість. Ці депутати, Даніель Обайтек та Міхал Дворчик, стали об’єктом розслідування через підозри у корупції та недобросовісній поведінці. Обайтек підозрюється у неправомірних діях під час роботи в енергетичній компанії Orlen, а Дворчик – у використанні особистої електронної пошти для передачі конфіденційної інформації. Справа Дворчика стала відома як “скандал з листами”, коли в Інтернеті з’явилися фрагменти листування з його особистої пошти. Обидва депутати відкидають звинувачення, але розслідування триває.
-
“Демократичні сили РФ” отримають голос у ПАСЕ
Парламентська асамблея Ради Європи прийняла рішення створити платформу для діалогу з російськими демократичними силами у вигнанні. Це означає, що у Раді Європи створюється можливість для представників опозиції Росії взяти участь у роботі організації. Це рішення підтримали більшість депутатів, але деякі країни, зокрема Україна, Туреччина, Британія та Іспанія, утрималися від голосування. Учасникам платформи встановлено ряд обмежень, зокрема, заборона демонструвати державні символи Російської Федерації під час роботи в Раді Європи. Також асамблея закликала країни-члени Ради Європи надавати підтримку російській опозиції в екзилі.
-
“Демократичні сили РФ” отримають голос у ПАРЄ
Парламентська асамблея Ради Європи прийняла рішення створити платформу для спілкування з “російськими демократичними силами у вигнанні”. Це означає, що у Раді Європи буде створена група, яка буде співпрацювати з опозиційними силами з Росії, що перебувають у вигнанні. Головний лобіст проекту, Володимир Кара-Мурза, назвав це рішення історичним днем для Ради Європи. У дебатах перед прийняттям рішення було зазначено, що демократична Росія є ключем до миру та безпеки в Європі. Представники України пропонували створити платформу також для “справжніх” борців проти путінського режиму. Рішення про створення платформи отримало підтримку більшості учасників Ради Європи. Учасники платформи мають дотримуватися 15 принципів, включаючи підтримку територіальної цілісності України, Грузії та Молдови. Асамблея також закликала держави-члени надавати підтримку російській опозиції в вигнанні.
-
У Білорусі повернули до колонії раніше звільненого опозиціонера – ЗМІ
Опозиційного політика з Білорусі Миколу Статкевича повернули до колонії після того, як він відмовився залишити країну після звільнення за угодою між президентом Лукашенком і Трампом. Статкевич був серед політв’язнів, яких випустили в обмін на зняття санкцій з компанії Белавіа. Після відмови виїхати до Литви, він був забраний назад до колонії. Попередньо він відбував термін у в’язниці, де мав серйозні проблеми зі здоров’ям. Статкевич активно займався політикою з 1995 року, був засуджений після протестів у 2010 році, виходив на волю у 2015, але знову був арештований перед виборами 2020 року. Наразі його тримають у колонії особливого режиму, де він переніс важкі умови утримання та проблеми зі здоров’ям.