Німеччина заявила про відкликання свого посла у Грузії перед зустріччю посадовців Європейського Союзу в понеділок через погіршення відносин між блоком та південнокавказькою країною. Про це повідомляє Reuters у недлію, 19 жовтня.
“Протягом багатьох місяців грузинське керівництво агітує проти ЄС, Німеччини та особисто проти німецького посла Ернста Петера Фішера”, – зазначили у МЗС країни.
Відкликання відбувається “для консультацій щодо подальших дій”, – заявило німецьке міністерство. У понеділок “Рада ЄС у закордонних справах розгляне питання Грузії”.
Жодних коментарів від уряду Грузії не було.
Минулого місяця Міністерство закордонних справ Грузії викликало Фішера, припустивши, що він брав участь у спробах просування “радикального порядку денного” у країні напередодні виборів.
Грузинські посадовці місяцями звинувачували Фішера та інших послів ЄС у підтримці спроб повалення уряду в Тбілісі.
Влада Грузії вживає жорстких заходів проти проєвропейських опозиційних діячів та протестувальників, котрі влаштовують демонстрації після суперечливих парламентських виборів у жовтні минулого року та подальшого рішення уряду призупинити переговори про вступ до ЄС.
Раніше речниця з закордонних справ Єврокомісії Анітта Гіппер заявила, що грузинська влада фактично веде російську пропаганду, поширюючи дезінформацію, зокрема, про дії Європейського Союзу та посла ЄС у Грузії.
Позначка: Німеччина
-
Німеччина відкликає посла з Грузії
-
Аеропорт Мюнхена закрили через невідомі дрони
Аеропорт Мюнхена, один із найбільших у Німеччині, тимчасово закрився у ніч на суботу через повідомлення про дрони, підтвердити наявність яких влада не змогла. Про це пише AP у неділю, 19 жовтня.
Аеропорт відновив роботу до опівночі, тоді як вранці неділі повітряний рух здійснювався у звичайному режимі, зазначили в адміністрації аеропорту.
Про “підозрілі спостереження” поінформували кілька осіб, зокрема працівники служби безпеки та персонал аеропорту. Спостереження відбулися близько 22:00 за місцевим часом протягом приблизно 30 хвилин, а потім знову близько 23:00.
Втім, як зазначається, вплив на рейси та пасажирів був незначним: три рейси змінили маршрут – два з них згодом змогли приземлитися в Мюнхені, а один виліт скасував.
Федеральна поліція повідомила, що не виявила дронів чи підозрілих осіб на території аеропорту.
Це вже не перший випадок прольотів дронів у повітряному просторі країн ЄС. Раніше аеропорт Мюнхена двічі закривався протягом 24 годин через фіксування дронів, що вплинуло на тисячі пасажирів. Нагадаємо, що перший випадок стався ввечері 2 жовтня, коли неподалік аеропорту були помічені невідомі безпілотники. Через це робота повітряної гавані була тимчасово заморожена, а доступ до злітно-посадкових смуг закрито з міркувань безпеки. Як відомо, в минулі тижні різні країни Європи регулярно повідомляють про вторгнення в їхній повітряний простір невідомих безпілотників. Сьгодні вночі з цієї причини знову зупиняв роботу аеропорт у столиці Норвегії – Осло. У Кремлі зробили заяву щодо дронів над Європою
-
Більшість німців проти соцдопомоги для українських біженців – опитування
Німці дедалі критичніше ставляться до правил, за якими українські біженці отримують соціальні виплати. Нове опитування INSA, проведене на замовлення видання BILD, показало: більшість громадян Німеччини не підтримують виплату допомоги з безробіття (так званого Bürgergeld) українським біженцям і вважають, що чоловіки призовного віку мають повернутися до України.
Лише 17% опитаних відповіли, що українці мають право на Bürgergeld. Натомість 66% висловилися проти.
За офіційними даними, Німеччина щороку виплачує близько 6,3 мільярда євро цієї допомоги приблизно 700 тисячам українців. При цьому роботу мають лише близько третини з них, тоді як більшість, які прибули ще 2022 року, досі не інтегровані в німецький ринок праці.
Ще категоричнішу позицію громадяни висловили щодо повернення українських чоловіків призовного віку. За даними опитування, 62% німців вважають, що ті, хто втік від війни, мають повернутися в Україну. Проти – лише 18%, ще 8% заявили, що їм байдуже, а 12% не змогли дати відповідь.
Соціологи відзначають: результати свідчать про чіткий запит суспільства на зміни, насамперед у сфері допомоги біженцям.
Міністерство праці Німеччини вже готує реформу: згідно з проєктом бюджету на 2026 рік, уряд планує скоротити витрати на Bürgergeld на 1,5 мільярда євро. Це стане можливим, якщо новоприбулі українські біженці більше не отримуватимуть Bürgergeld, а лише менші виплати за законом про допомогу шукачам притулку.
Втім, реформа набуде чинності не раніше наступного року. Перші слухання законопроєкту у Бундестазі, за словами представників міністерства праці під керівництвом Барбели Бас (SPD), планують провести до Різдва.
Як показала статистика, кількість людей з України, які попросили про притулок у Німеччині за останні тижні, суттєво зросла. Особливо збільшилася кількість заявок від молодих чоловіків після скасування Україною заборони на виїзд для чоловіків віком від 18 до 22 років.
Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України
-
У Німеччині сотні угорців видавали себе за біженців з України
У Німеччині розслідують ситуацію з виявленням сотень громадян Угорщини, які видали себе за біженців з України, щоб отримувати грошову допомогу. Міграційні служби помітили, що деякі з них не говорили українською мовою, а використовували угорську або потребували угорського перекладача. За останні місяці було зареєстровано понад 9000 підозрілих випадків. Багато з них виявилися власниками угорських паспортів, які не мають права на тимчасовий захист у Німеччині. Виявилося, що угорський прем’єр Віктор Орбан роздавав угорські паспорти етнічним угорцям та ромам на Закарпатті, але тепер це стало проблемою для тих, хто має угорський паспорт і шукає притулок в Німеччині.
-
Мерц оцінив візит Зеленського у Вашингтон
Президент України Володимир Зеленський здійснив важливий візит до президента США Дональда Трампа, під час якого обговорили потребу в допомозі Європи Україні. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підкреслив, що Україні необхідна фінансова, політична та військова підтримка для того, щоб зміцнити свої оборонні можливості і завершити війну. Мерц також попередив, що капітуляція України може відкрити двері для агресії Росії проти інших європейських країн. Після зустрічі з Трампом, Зеленський провів консультації з європейськими лідерами та дізнався, що США відмовили у наданні далекобійних ракет через пріоритетність дипломатії з боку Трампа після розмови з Путіним.
-
Європейські лідери прокоментували переговори у США
Європейські лідери висловили повну підтримку президенту України Володимиру Зеленському після його розмови з президентом США Дональдом Трампом. Після групової телефонної розмови з Європою, лідери висловили рішучість у подальшій підтримці України. Президент Фінляндії та інші європейські лідери обіцяють надати військову, фінансову допомогу, гарантії безпеки та сприяти мирному процесу в Україні. Наступного тижня на Європейській раді будуть обговорені конкретні кроки для посилення підтримки та тиску на Росію для досягнення миру. Німеччина, Велика Британія та інші країни продовжать надсилати гуманітарну та військову допомогу Україні. Крім того, Європа має зацікавленість в баченні справедливого та тривалого миру для України.
-
Німеччина конфіскує 720 млн євро в російського банку
Вищий земельний суд у Франкфурті-на-Майні розглядає справу про конфіскацію 720 мільйонів євро з рахунку банку Росії, на який були наложені європейські санкції у 2022 році. Справу ініціювала Федеральна прокуратура Німеччини через порушення заборони на розпорядження коштами, які були заморожені через війну Росії проти України. Назва банку не розкривається, але ЗМІ повідомляють, що банк намагався вивести кошти, але операцію відхилено. Також згадується, що канцлер ФРН підтримав ідею використання заморожених активів Центробанку Росії для надання Україні безвідсоткових кредитів на суму 140 мільярдів євро. Європейський Союз наближається до розв’язання проблеми репараційного “кредиту” Україні.
-
Польща не видаватиме українця, підозрюваного у підриві Північного потоку
Польський суд відмовився екстрадувати українця Володимира Ж. до Німеччини у зв’язку з його підозрою у причетності до атаки на газопровід Північний потік у 2022 році. Також Італія відмовила у видачі українця Сергія К., якого також підозрюють у вибухах на газопроводі. Підозрюваного арештували поблизу Варшави за німецьким ордером. Польський прем’єр-міністр вважає, що видання підозрюваних не відповідає інтересам Польщі. Адвокат Володимира Ж. стверджує, що його підзахисний невинний і не розуміє обвинувачень. Українців обвинувачують у вибухах на газопроводах, але їхні родини стверджують, що вони перебували у Польщі під час цих подій.
-
Іван Єрмачков після Німеччини пов’язав свою подальшу гру із черкаським ЛНЗ
Український футболіст Іван Єрмачков, 20 років, підписав контракт на два роки з черкаським клубом ЛНЗ. Він раніше виступав за німецький клуб Вердер, а потім грав за берлінську Вікторію. Єрмачков приєднався до ЛНЗ як вільний агент, тому клуб не платив за його перехід. У минулому сезоні він забив 2 голи за Вікторію у Регіональній лізі. Перед переїздом до Німеччини Єрмачков тренувався у командах Київської області.
-
ФІФА підтверджує мільйонні продажі квитків на Мундіаль
Міжнародна федерація футболу оголосила, що продаж квитків на чемпіонат світу 2026 року вже в самому розпалі. Більше мільйона квитків вже було продано, а цікавість вболівальників з усього світу є дуже великою. Турнір відвідають шанувальники футболу з 212 країн. Найбільше квитків купили мешканці країн-організаторів – США, Канади та Мексики, а також представники європейських країн, зокрема з Англії, Німеччини, Іспанії та Франції. Чемпіонат світу 2026 року відбудеться у червні-липні наступного року і вперше в ньому візьмуть участь 48 національних збірних. Турнір буде мати формат з 12 груп по чотири команди кожна, а також стадію плей-офф з 1/16 фіналу.