Україна і Литва спільно виготовлятимуть оборонну продукцію для зміцнення безпеки обох країн. Особлива увага приділятиметься створенню далекобійних безпілотників, повідомив міністр оборони Денис Шмигаль у понеділок, 25 ссерпня.
Відповідний лист про наміри був підписаний у Києві разом із міністром національної оборони Литви Довілє Шакалєне.
За словами Шмигаля, документ відкриває можливості для запуску спільних підприємств, розбудови українських компаній у Литві та обміну технологіями.
“Зосередилися на залученні додаткового фінансування для закупівлі озброєння та розвитку української промисловості”, – зазначив він.
Напередодні стало відомо, що Україна та Данія запускають спільний проєкт у межах ініціативи Build with Ukraine, котрий дозволить масштабувати виробництво українського озброєння.
Також повідомлялося, що Україна і Швеція домовились про спільне виробництво оборонної продукції на території обох країн.
Позначка: Міністерство оборони
-
Україна і Литва спільно вироблятимуть далекобійні дрони
-
Україна і Швеція спільно вироблятимуть зброю
Україна і Швеція домовились про спільне виробництво оборонної продукції на території обох країн. Про це повідомило Міноборони у неділю, 24 серпня.
Так, очільник відомства Денис Шмигаль і міністр оборони Швеції Полом Йонсоном підписали лист про наміри.
“Документ між міністерствами оборони актуалізує зусилля двох країн та створює умови для реалізації спільних проєктів у сфері оборонної промисловості… Йдеться також про намір продовжити обмін технологіями та досвідом у сфері виробництва озброєнь і військової техніки для посилення стійкості та самодостатності ОПК України та Швеції”, – вказано у повідомленні.
Також українська сторона під час переговорів поінформувала шведську делегацію про актуальну ситуацію на полі бою та ключові потреби ЗСУ.
Делегації обговорили перспективи співробітництва у сфері військової авіації, зокрема навчання пілотів і роботу над спільними проєктами між шведськими та українськими компаніями.
“Подякував шведському уряду, зокрема, за передачу літаків радіолокаційної розвідки та управління ASC 890”, – сказав Шмигаль.
За даними Міноборони, серед найближчих перспектив співпраці – робота над військовими інноваціями з метою пришвидшення їх реалізації на практиці, розвиток спільних виробництв. Також делегації обговорили активізацію співпраці у сфері космічних технологій.
Раніше стало відомо, що Швеція, Норвегія і Данія спільно виділять близько 5 млрд норвезьких крон ($486 млн) на нову ініціативу НАТО з постачання Україні американської зброї.
Європа купує більше зброї для України, ніж США – дослідження -
Нові сервіси для зброярів, підсилення війська: головні події тижня
У дайджесті новин Міністерства оборони України:
00:18 Запрацювала платформа «Зброя»
00:59 Запуск Defence City
01:49 Бойові бригади отримали 4,3 млрд гривень
02:13 Нові оптоволоконні дрони та дрони-перехоплювачі
02:53 Електронна черга до ТЦК та СП
03:28 Перемовини міністра оборони Дениса Шмигаля🔗 КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ:
► Сайт Міноборони: https://mod.gov.ua
► Цілодобова гаряча лінія: 1512
► Соціальні мережі:
https://www.facebook.com/MinistryofDefence.UA
https://www.instagram.com/ministry_of_defense_ua/@ministry_of_defense_ua
https://x.com/DefenceU
https://www.t.me/ministry_of_defense_ua
-
Медслужби ЗСУ укомплектовані лише наполовину
Укомплектованість медичних служб Збройних сил становить лише 50%, що обмежує їхню спроможність повноцінно виконувати завдання. Про це заявила начальниця відділу цивільно-військового співробітництва командування Медичних сил ЗСУ підполковник Наталія Чорнана брифінгу в Укрінформі у п’ятницю, 22 серпня.
“Наразі наші підрозділи укомплектовані на 50%, тому це заважає нам в повному обсязі виконувати наші обов’язки, тому що не вистачає саме людей”, – зазначила вона.
Окремо Чорна наголосила на викликах, що стоять перед Медсилами.
“Серед них – надмірне перевантаження госпіталів через постійне надходження поранених. Через це ми змушені залучати й цивільні заклади охорони здоров’я, з якими активно співпрацюємо. Також існують складнощі з відновленням документів військовослужбовців, адже це потрібно зробити у стислі строки, що не завжди можливо. Окрім того, велике значення має психологічна вразливість наших військових, особливо тих, хто звільнений із полону”, – додала вона. -
Виробник зброї KNDS ремонтуватиме військову техніку в Україні
Міністр оборони України Денис Шмигаль та представники провідного світового виробника зброї – KNDS Deutschland – обговорили посилення кооперації. Зокрема, сторони обговорили створення нових спільних підприємств в Україні для виробництва техніки та запчастин. Про це голова Міноборони написав у Telegram.
“Провів зустріч із делегацією KNDS Deutschland на чолі з виконавчим директором Ральфом Кетцелем. KNDS – провідний виробник озброєння, чия продукція вже доводить ефективність на полі бою. Зосередилися на посиленні промислової кооперації”, – сказано в його повідомленні.
На зустрічі обговорили створення нових спільних підприємств в Україні для виробництва техніки та запчастин.
“Також працюємо над запуском ремонтно-сервісних хабів для швидкого відновлення та обслуговування озброєння. Компанія планує розвивати мережу центрів для ремонту важкої техніки в Україні. У межах такої співпраці вже відремонтовано перші три системи ППО Gepard”, – розповів міністр.
KNDS Deutschland зацікавлена у досвіді українських воїнів щодо застосування своєї зброї.
Міністр також поінформував партнерів про підготовку до запуску Defence City — спеціального правового режиму для оборонних компаній. Це прозорі правила та зрозумілі умови для інвестицій і спільних проєктів.
Як ми вже писали, німецька компанія Rheinmetall та акціонерне товариство Українська оборонна промисловість уклали меморандум про співпрацю щодо можливості створення на території України підприємства з виготовлення артилерійських боєприпасів.
Україна та країни Рамштайну запустили спільне виробництво зброї – Умєров -
У Міноборони викрили схему з балістичними окулярами на 26 млн
Правоохоронці викрили масштабні зловживання під час закупівлі балістичних окулярів для війська, що завдали збитків державі на майже 26 млн грн. Про це інформує пресслужба ДБР у четвер, 21 серпня.
Підозру оголосили посадовим особам Міністерства оборони та директору підприємства.
Як встановило слідство, у вересні 2024 року одне з держпідприємств відомства уклало контракт на закупівлю 18 тисяч балістичних окулярів. Втім, поставлені окуляри не відповідали заявленим характеристикам і не забезпечували належного захисту від уламків. Це підтвердили відповідні експертизи.
Директора підприємства-постачальника затримали. Йому інкримінують заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах, вчинене в умовах воєнного стану за ч. 5 ст. 191 КК України.
Також підозру у недбалості за ч. 4 ст. 425 КК України оголосили колишньому посадовцю Центрального управління якості, котрий мав контролювати якість товару, втім, проявив службову недбалість.
Нині встановлюється повне коло причетних до вчинення злочину посадових осіб оборонного відомства. -
ЗСУ використовують понад 25 зразків нових дронів-перехоплювачів
До використання у підрозділах ЗСУ допущено понад 25 зразків українських безпілотних авіаційних комплексів-перехоплювачів. Чимало з цих дронів є мисливцями за ворожими ударними безпілотниками. Про це повідомляє Міноборони.
За словами першого заступника Міністра оборони України генерал-лейтенанта Іван Гаврилюка, Міноборони зосереджує більше зусиль та ресурсів на розробці та виробництві ефективних засобів ураження, які сьогодні є критично необхідними. Йдеться, зокрема, про БПЛА з оптоволоконним каналом управління та безпілотники- перехоплювачі ворожих розвідувальних та ударних дронів.
Також серед пріоритетних завдань – максимально масштабувати виробництво найефективніших зразків озброєння.
Зазначається, що загалом цьогоріч до експлуатації у Силах оборони допущено вже понад 80 нових зразків безпілотних авіаційних комплексів з оптоволоконним каналом управління. Усі вони вітчизняного виробництва.
Масове виробництво і використання у військах дронів на оптоволокні почалось у 2025 році. У Міноборони нагадали, що оптоволоконний канал – це цілком захищений канал управління і передачі відео від будь-яких засобів радіоелектронної боротьби. Українські БПЛА на оптоволокні мають різні конструкції, можуть нести різне бойове навантаження, уражати ворожі цілі на різній глибині фронту. -
Польща повідомила, чи направить солдатів в Україну
Польський міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Польща не планує відправляти своїх військових до України після закінчення війни в рамках миротворчих місій. Про це у середу, 20 серпня, повідомляє RMF 24.
Пріоритетом для країни залишається забезпечення спокою на східному фланзі НАТО, зокрема охорона польсько-білоруського кордону, де постійно дислоковані 5000-6000 солдатів, йдеться у повідомленні.
За словами міністра, польський уряд ставить перед собою завдання зміцнення інфраструктури та логістики для потенційних союзницьких операцій. Міністр також наголосив, що ця позиція узгоджена з партнерами НАТО, і союзники повністю її підтримують.
Косіняк-Камиш пояснив, що польські військовослужбовці будуть задіяні на території Польщі для гарантування безпеки союзних військ, що перебувають у країні або виконують завдання в Україні. При цьому він підкреслив, що рішення утриматися від прямого залучення польських військових в Україні має довгостроковий характер і є консолідованою позицією польського уряду та населення.
Як підкреслив міністр оборони, попри це Польща продовжує брати активну участь у підтримці України через “коаліцію рішучих” – групу країн, що надають допомогу у боротьбі проти російської агресії. Косіняк-Камиш зазначив, що роль Польщі як стратегічного партнера та організатора логістичних місій неодноразово обговорювалася з представниками Франції, Німеччини, Італії та Великої Британії, що добре усвідомлюють її значення для регіональної безпеки.
Нагадаємо, наприкінці серпня у Білому домі відбулася стратегічна зустріч за участю президента України та лідерів США, Франції, Німеччини, Великої Британії, Італії, Фінляндії, а також керівництва Єврокомісії й НАТО. Обговорювалися питання гарантування безпеки для України.
Дональд Трамп підтвердив готовність США долучитися до таких гарантій, однак наголосив на необхідності більшої участі європейських партнерів, при цьому виключивши можливість відправки американських військових до України.
Раніше також повідомлялося, що прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні запропонувала альтернативний формат колективної допомоги Україні. Її план не передбачає членства у НАТО, але має сприяти посиленню безпеки країни в умовах воєнної агресії.
-
Кабмін унормував використання сервісу електронної черги в ТЦК
Уряд на засіданні унормував використання сервісу електронної черги в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки в середу, 20 серпня. Про це повідомив міністр оборони Денис Шмигаль на своєму Telegram-каналі.
Урядовець нагадав, що електронна черга з травня 2024 року працювала в тестовому режимі. Тепер же вона стає постійним важливим сервісом, яким можуть скористатися військовозобов’язані, військовослужбовці та їхні рідні.
“Таким чином реалізуємо наші ключові пріоритети: людиноцентричність, цифровізація процесів, вільна взаємодія держави та громадян, зручні послуги. Прибираємо “живі” черги під центрами комплектування, посилюємо безпеку, пришвидшуємо та впорядковуємо процедури прийому громадян”, – наголосив Шмигаль.
Команда Міноборони одночасно працює над переведенням у “цифру” якнайбільше послуг і формуванням екосистеми Електронного ТЦК, який функціонуватиме в онлайн-режимі. Як відомо, Міністерство оборони на початку серпня запустило бета-тестування нової послуги в застосунку Резерв+ – сплати штрафів за неприбуття за повісткою. Штраф онлайн: у Резерв+ додано нову функцію -
Міноборони заявило про випередження плану оборонних контрактів на 18%
Українські виробники оборонної продукції, що працюють за контрактами Міноборони під державні гарантії, станом на серпень 2025 року виконують замовлення з випередженням графіка на 18%. Про це поінформували у пресслужбі оборонного відомства у середу, 20 серпня.
У межах програми в 2024 році відомство уклало 11 контрактів з 8 українськими підприємствами строком на три роки.
Загальна сума держгарантій, передбачених держбюджетом-2024, перевищила 24 млрд грн.
Як зазначається, постачання охоплюють широкий спектр техніки та спеціального обладнання: броньовані бойові автомобілі та медичні евакуаційні машини, вантажну техніку спеціального призначення, паливозаправники та інші засоби забезпечення ЗСУ.
У Міноборони пояснили, що державні гарантії під оборонні контракти стали ефективним інструментом для одночасного посилення армії та підтримки українських виробників.
Наразі оборонне відомство планує подальший розвиток програми укладання контрактів під державні гарантії.