Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді планує відвідати Китай наприкінці серпня, що стане його першим візитом до цієї країни з 2018 року. Цей візит відбудеться на фоні зростання напруженості у відносинах Індії зі США, які потрапили у кризу через введення американським президентом Дональдом Трампом додаткових мит на індійські товари через зв’язки країни з Росією. Відносини між Індією та Китаєм погіршилися після військового конфлікту на кордоні у 2020 році, але пізніше стали трохи покращуватися, зокрема після переговорів на саміті БРІКС. Індійські посадовці також планують відвідати Росію найближчим часом.
Позначка: Китай
-
Завершення війни: Китай побачив “критичний момент”
Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї заявив, що Китай підтримує переговори між Україною та Росією та вважає, що процес вирішення конфлікту досяг “критичного моменту”. Він висловив це під час зустрічі з представником Бразилії у середу. Китай та Бразилія уклали “консенсус”, який, за словами Ван Ї, сприяв деескалації конфлікту між Росією та Україною. Представники обох країн також заявили про готовність допомогти в припиненні вогню та проведенні мирних переговорів для політичного вирішення кризи.
-
Чорне золото війни: коли нафта подешевшає так, аби настав мир
У президента США Дональда Трампа є думка, що Росія може припинити війну в Україні, якщо ціни на нафту значно знизяться. Трамп вважає, що російський президент Путін буде змушений припинити вбивства, якщо ціни на нафту впадуть на 10 доларів за барель. Таким чином, США також продовжують вживати санкції проти Росії через ситуацію в Україні.
-
Китай ігнорує докази щодо їхніх деталей у зброї РФ
Україна вказує на участь китайських компаній у постачанні деталей для російського військово-промислового комплексу, але Китай утримується від коментарів. Київ цінує Китай як партнера, але питання щодо постачання критичних компонентів для російської зброї залишається відкритим. Після надання доказів Києвом, Китай не дав жодної відповіді. У відповідь, Україна ввела санкції проти п’яти китайських виробників. Крім того, виявлено, що китайські двигуни для дронів постачаються до Росії під іншими підставами. Уповноважений президента України з питань санкційної політики зазначив, що значна частина комплектуючих у російській зброї походить з-за кордону, і китайські деталі мають важливе значення. Китай, у свою чергу, критикує ЄС за санкції через підтримку Росії.
-
ЗМІ: Китай обмежує постачання мінералів для оборонки США
Китай обмежує постачання рідкісноземельних мінералів до країн Заходу, що вже впливає на виробництво оборонної продукції. Ці мінерали, такі як самарій, германій, галій і сурма, необхідні для виготовлення зброї, включаючи від кулеметів і дронів до систем нічного бачення й винищувачів. Це призвело до перебоїв у постачанні та різкого зростання цін на ці матеріали. Китай контролює значну частину постачання цих елементів, що робить США вразливими у сфері оборонної промисловості. Деякі компанії вже шукають альтернативи у Японії, Тайвані та інших країнах, але швидка заміна китайських мінералів виявляється складною. Пентагон також планує відмовитися від китайських матеріалів до 2027 року. У короткостроковій перспективі альтернативи Китаю поки що відсутні. Китай використовує обмеження експорту цих матеріалів як геополітичний інструмент, що може призвести до подальшого загострення ситуації.
-
Як вплинуть на хід війни РФ проти України мита Трампа проти Індії та Китаю
Президент США Дональд Трамп оголосив про введення мит у розмірі 25% для Індії з 1 серпня та погрожує такими ж тарифами для Китаю, якщо той не укладе нову торгову угоду до середини серпня. Такі дії Трампа можуть вплинути на хід війни в Україні через важливих союзників Росії, які можуть отримати високі тарифи за співпрацю з Москвою. Індія вже погрожує захищати свої інтереси та не відступати перед тиском США. Експерти попереджають, що підвищення тарифів може уповільнити економічне зростання країн у майбутньому. Також, США загрожують Китаю введенням високих мит за підтримку Росії у війні з Україною. Введення тарифів може послабити економічну та технологічну підтримку Росії, що може вплинути на хід конфлікту.
-
Казахстан доручив будівництво АЕС Китаю замість Росії
Китай побудує в Казахстані дві атомні електростанції. Про це під час повідомив перший віцепрем’єр Роман Скляр, інформуєOrda.kz. Нині триває розробка техніко-економічного обґрунтування та проєктно-кошторисної документації, тому називати вартість поки що зарано.
“Усі питання щодо міжурядової угоди та формату співпраці ще узгоджуються, далі документ має пройти ратифікацію в парламенті”, – пояснив Скляр.
Фахівці Агентства з атомної енергетики визначають місця розміщення майбутніх станцій – із доступом до води та можливістю підключення до електромереж.
Назву китайської компанії посадовець не уточнив, але, ймовірно, мовиться про China National Nuclear Corporation (CNNC). Раніше CNNC спільно із російським Росатомом очолювали консорціуми з будівництва ядерних об’єктів у Казахстані.
У червні 2024 року Агентство з атомної енергетики повідомляло, що першу з трьох запланованих станцій мав зводити Росатом. Її планували розмістити в Алматинській області на узбережжі озера Балхаш.
Вже до 2035 року Казахстан планує забезпечити 2,4 гігавата ядерних потужностей.
Сьогодні найбільший у світі виробник урану – Казахстан – не має жодної діючої АЕС і не споживає продукцію ядерного циклу. Нині запаси урану у країні становлять близько 15% світових, поступаючись лише Австралії.
Прихильники АЕС запевняли, що будівництво атомної електростанції, яка працюватиме на вітчизняному урані, разом із розвитком відновлюваних джерел енергії дадуть змогу не тільки розв’язати проблему енергодефіциту, а й достроково досягти обіцяної 2021 року президентом Токаєвим із трибуни ООН вуглецевої нейтральності. -
Китай вивів на орбіту супутник Пакистану
Китай успішно запустив у космос новий пакистанський супутник дистанційного зондування Землі PRSS-1. Про це повідомляє CGTN у четвер, 31 липня.
Космічний апарат вивела на орбіту ракета-носій Куайчжоу-1A (KZ-1A), що стартувала з космодрому Січан у провінції Сичуань на південному заході Китаю. PRSS-1 успішно вийшов на задану навколоземну орбіту.
Супутник буде використовуватись переважно для досліджень земельних ресурсів, попередження про стихійні лиха та пом’якшення їх наслідків.
Ракета-носій Куайчжоу-1А має довжину 19,4 м, діаметр 1,4 м та стартову масу 30 тонн. Твердопаливна ракета призначена для запуску на низьку навколоземну орбіту супутників вагою менш як 300 кг.
-
Потужні зливи в Китаї: кількість загиблих перевищила 60 осіб
Унаслідок сильних злив та повеней на півночі Китаю загинули щонайменше 60 людей, більшість – у Пекіні. Про це повідомляє Reuters у четвер, 31 липня.
У столиці Китаю загинули 44 особи, ще дев’ять зникли безвісти. 16 людей загинули в провінції Хебей, зокрема вісім людей загинули в міському окрузі Ченде. Ще з 18 місцевими жителями влада не може встановити контакт. Пошуково-рятувальні операції тривають. Кількість жертв може зрости.Нагадаємо, сильні дощі у регіоні розпочалися тиждень тому. Обсяг опадів у районі Пекіна та його околиць досяг пікових показників 28 липня. У північних районах міста за дві доби випало понад 543 мм опадів, що майже відповідає середньорічній кількості опадів у Пекіні, яка становить близько 600 мм.
Проливні дощі у східних, північних та північно-східних регіонах Китаю викликали повені, що призвели до жертв, у тому числі у провінціях Цзілінь та Шаньдун.
-
Трамп: Очікую на дуже справедливу угоду з Китаєм
Президент США Дональд Трамп заявив, що торговельні переговори між Сполученими Штатами та Китаєм активно просуваються, і висловив сподівання на укладення “дуже справедливої” угоди між сторонами. Інформацію про це в середу, 30 липня, оприлюднило агентство Reuters.
Трамп зазначив, що переговори поступово набирають обертів, і перспективи співпраці виглядають позитивними.
“Ми прогресуємо у переговорах з Китаєм. У нас все добре з Китаєм. Я думаю, що все буде дуже добре. Ми йдемо в ногу. Я думаю, що ми укладемо дуже справедливу угоду з Китаєм”, – зауважив він.
За повідомленням агентства, сторони провели черговий раунд переговорів у Стокгольмі, основною метою яких було врегулювання економічних суперечностей. Ці зустрічі спрямовані на забезпечення продовження тримісячного перемир’я у торговельній війні.
Відповідно до попередніх домовленостей, Китай має до 12 серпня узгодити стабільну угоду щодо мит із адміністрацією Трампа.
Нагадаємо, 27 червня Трамп заявив, що США підписали торгову угоду з Китаєм, не надавши подальших подробиць.
Ця домовленість стала результатом попередніх переговорів у Женеві на початку травня, після яких обидві сторони погодилися відкласти масове підвищення мит, що загрожувало паралізувати значну частину торгівлі між країнами.