Стармер розмовляв із Трампом після шквалу критики

Британський прем’єр-міністр Кір Стармер провів розмову з президентом США в неділю, 8 березня, після заяв Дональда Трампа, що Велика Британія більше не потрібна у війні з Іраном. Про це повідомляє The Guardian.

Як йдеться в публікації, речник британського уряду уточнив, що лідери “почали з обговорення останньої ситуації на Близькому Сході та військової співпраці між Великою Британією і США через використання баз британських ВПС для підтримки колективної самооборони партнерів у регіоні”.

Крім цього, Стармер висловив співчуття американському президенту і народу США у зв’язку із загибеллю шести американських військовослужбовців.

Речник також наголосив на готовності обох лідерів до подальшого діалогу на наступних зустрічах.

Раніше у Міністерстві оборони Британії підтвердили, що чотири американські бомбардувальники B-1 Lancer прибули на базу Королівських ВПС Фейрфорд у Глостерширі. Один з них приземлився ввечері п’ятниці, тоді як решта – в суботу вранці. Їхнє розміщення пов’язане із спеціальними оборонними операціями, спрямованими на стримування Ірану від запуску ракет.

Нагадаємо, що 7 березня Дональд Трамп розкритикував Велику Британію за нібито запізнілі дії. За його словами, США та Ізраїль майже завершили війну з Іраном, тому “нам не потрібні люди, які приєднуються до воєн після того, як ми вже перемогли!”

Ми повідомляли, що французький президент Емманюель Макрон провів телефонну розмову з іранським лідером Масудом Пезешкіаном, закликавши негайно припинити напади на країни регіону.

Макрон зв’язався із президентом Ірану

Французький президент Емманюель Макрон провів телефонну розмову з іранським лідером Масудом Пезешкіаном, закликавши негайно припинити напади на країни регіону. Про це він у неділю, 8 березня, повідомив на своїй сторінці в соцмережі X.

“Я провів бесіду з президентом Ірану… Я наголосив на необхідності негайного припинення Іраном ударів по країнах регіону. Іран також повинен гарантувати свободу судноплавства, поклавши край фактичному закриттю Ормузької протоки”, – написав Макрон.

Він також висловив стурбованість продовженням ядерної та балістичної програм Тегерана, які вважає ключовою причиною поточної безпекової кризи на Близькому Сході.

“Сьогодні як ніколи необхідно знайти дипломатичне рішення цих найважливіших проблем, покласти край ескалації і зберегти мир. Ми домовилися залишатися на зв’язку”, – підкреслив Макрон.

Французький президент також висловив занепокоєння долею двох громадян Франції – Сесіль Колер та Жака Парі, які зараз перебувають під домашнім арештом у посольстві Франції в Тегерані.

“Їхнє повернення залишається для нас абсолютним пріоритетом”, – наголосив він.

Нагадаємо, президент США Дональд Трамп 8 березня заявив, що жоден наступний верховний лідер Ірану не зможе довго утримувати владу без схвалення з боку Вашингтона.

Раніше президент США Дональд Трамп розкритикував прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера за нерішучість у питанні участі у війні в Ірані. Він підкреслив, що Вашингтон запам’ятає те, що Лондон не наважився допомогти Штатам у цій війні.

Нафта наближається до $100 за баррель

Ціни на нафту наближаються до позначки у $100 за барель вперше майже за чотири роки на тлі скорочення видобутку найбільшими виробниками Близького Сходу. Про це пише Financial Times у неділю, 8 березня.

Аналітики попереджають, що сектор нафти постає перед однією з найбільших криз за історію, адже атаки Ірану на танкери в Ормузькій протоці впливають на країни, котрі забезпечують близько чверті світових постачань.

Саудівська Аравія, ОАЕ, Ірак і Кувейт частково скорочують видобуток або закривають родовища, ризикуючи заповнити сховища. Водночас Ірану, чий видобуток вже був обмежений роками санкцій США, різко скоротив експорт протягом минулого тижня.

Додаткові атаки на нафтові родовища та енергетичну інфраструктуру протягом вихідних створюють нову загрозу для ринку, лише через чотири роки після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, яке спричинило останню енергетичну кризу.

Минулого тижня американський еталон WTI показав найбільше тижневе зростання в історії – 36% до $90,90 за барель, тоді як Brent подорожчала до $92,69. На початку січня сорти торгувалися близько $60 за барель.

Аналітики зазначають, що без швидкого покращення ситуації ціни Brent можуть перетнути трицифрову позначку вже на початку наступного тижня. Goldman Sachs прогнозує рекордні ціни на нафту та нафтопродукти, якщо обмеження проходження через Ормузьку протоку триватимуть протягом березня.

Трамп попередив наступного лідера Ірану

Президент США Дональд Трамп заявив, що наступний верховний лідер Ірану “не протримається довго”, якщо Тегеран не отримає його схвалення перед призначенням. Про це повідомляє ABC News.

“Він має отримати схвалення від нас. Якщо цього не буде – не протримається довго. Ми хочемо бути впевнені, що не доведеться повторювати це кожні десять років”, – пояснив глава Білого дому.

Президент додав, що не хоче, аби Іран отримав ядерну зброю: “Я не хочу, щоб через п’ять років усе повторилося або гірше – щоб вони мали ядерну зброю”.
На запитання, чи готовий він схвалити когось, хто має зв’язки зі старим режимом, Трамп відповів: “Я б так зробив, щоб вибрати хорошого лідера. Є багато людей, які могли б вимогам”.

Глава Білого дому також заявив, що Іран планував захопити весь Близький Схід, тоді як США, за його словами, зупинили ці плани.

Окрім того, Трамп не виключив можливості використання спеціальних сил для контролю над збагаченим ураном Ірану: “Все на столі. Все”.

Водночас Трамп відмовився прогнозувати тривалість війни: “Я не прогнозую. Все, що можу сказати – ми випереджаємо графік як за ефективністю, так і за часом”. Минулого тижня він заявляв, що війна триватиме лише чотири-п’ять тижнів.

Трамп зробив заяву щодо наступного лідера Ірану

Президент США Дональд Трамп заявив, що наступний верховний лідер Ірану “не протримається довго”, якщо Тегеран не отримає його схвалення перед призначенням. Про це повідомляє ABC News.

“Він має отримати схвалення від нас. Якщо цього не буде – не протримається довго. Ми хочемо бути впевнені, що не доведеться повторювати це кожні десять років”, – пояснив глава Білого дому.

Президент додав, що не хоче, аби Іран отримав ядерну зброю: “Я не хочу, щоб через п’ять років усе повторилося або гірше – щоб вони мали ядерну зброю”.
На запитання, чи готовий він схвалити когось, хто має зв’язки зі старим режимом, Трамп відповів: “Я б так зробив, щоб вибрати хорошого лідера. Є багато людей, які могли б вимогам”.

Глава Білого дому також заявив, що Іран планував захопити весь Близький Схід, тоді як США, за його словами, зупинили ці плани.

Окрім того, Трамп не виключив можливості використання спеціальних сил для контролю над збагаченим ураном Ірану: “Все на столі. Все”.

Водночас Трамп відмовився прогнозувати тривалість війни: “Я не прогнозую. Все, що можу сказати – ми випереджаємо графік як за ефективністю, так і за часом”. Минулого тижня він заявляв, що війна триватиме лише чотири-п’ять тижнів.

В Ірані обрали наступника Хаменеї – ЗМІ

Керівники Ірану провели голосування щодо того, хто замінить ліквідованого аятолу Алі Хаменеї на посаді верховного лідера. Втім, ім’я наступника поки не розголошують. Про це повідомляє The Guardian.

“Найбільш підходящого кандидата, схваленого більшістю Асамблеї експертів, було визначено”, – заявив член відбіркового органу Мохсен Хейдарі.

Інший член органу, Мохаммад Мехді Мірбагері, підтвердив, що “було досягнуто твердої думки, що відображає погляд більшості”. Аятола Мохсен Хейдарі Алекасір висунув припущення, що новий лідер, ймовірно, буде особою, проти якої виступає Вашингтон. Він зазначив, що критика з боку США, зокрема Дональда Трампа щодо потенційного обрання, “несвідомо надала Асамблеї певну допомогу”.

Ізраїльська армія заявила, що буде продовжувати стежити за будь-яким наступником верховного лідера Ірану. У повідомленні на платформі X івійськові наголосили, що відстежуватимуть кожного, хто прагне призначити наступника Хаменеї. Нагадаємо, верховний лідер Ірану Хаменеї загинув 28 лютого внаслідок ударів США та Ізраїлю. 3 березня новим верховним лідером Ірану став син Хаменеї – Моджтаба Хаменеї.

ЦАХАЛ заявив про удари по об’єктах КВІР у Тегерані

Армія оборони Ізраїлю (IDF) повідомила, що під час нещодавніх хвиль авіаударів у Тегерані були уражені кілька об’єктів, зокрема штаб-квартира Космічних сил Корпусу вартових ісламської революції. Про це повідомляє The Times of Israel.

За даними ізраїльських військових, ця штаб-квартира слугувала центром прийому, передачі та досліджень для Іранського космічного агентства, котре пов’язане з військовими структурами режиму.

У штабі також розміщувалися дослідницькі об’єкти та система командування і управління супутником Хайям, запущеним Іраном у серпні 2022 року. За твердженням IDF, КВІР використовував цей супутник для просування терористичної діяльності та спостереження за Ізраїлем і країнами регіону.

Крім того, під час ударів ізраїльські військові уразили 50 бункерів на базі внутрішніх сил безпеки Ірану, котрі використовувалися для зберігання боєприпасів.

Також під удари потрапили база воєнізованого формування Басідж, штаб внутрішніх сил безпеки та комплекс, що належить сухопутним військам КВІР.

Нагадаємо, авіація Ізраїлю завдала точного удару по ключових командирах Ліванського корпусу сил Кудс Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) Ірану, які діяли в столиці Лівану – Бейруті.
Ізраїль атакував нафтові об’єкти Ірану

Іран підтвердив співпрацю з Росією на тлі війни

Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що співпраця між Тегераном і Москвою триває і “не є секретом”, коментуючи повідомлення про можливу передачу Росією розвідданих Ірану на тлі війни на Близькому Сході. Про це він сказав в інтерв’ю NBC News.
Раніше джерела поінформували, що Росія передає Ірану розвіддані про розташування американських сил у регіоні, зокрема інформацію, яка може допомогти визначити місцезнаходження військових кораблів США.
Коментуючи ці повідомлення, Арагчі заявив, що співпраця між Іраном і Росією існує вже тривалий час.
“Співпраця між Іраном і Росією – це не щось нове, це не секрет. Вони допомагають нам у багатьох різних напрямах”, – заявив він, однак не уточнив, чи мова саме про передачу розвідданих щодо американських військових об’єктів.
Водночас постійний представник США при ООН Майк Волтц зазначив, що Вашингтон знає про тісні відносини між Москвою і Тегераном.
За його словами, навіть якщо Росія надає Ірану певну підтримку, вона “не виявилася ефективною”, оскільки американські військові завдають значних втрат іранським військово-повітряним силам, системам протиповітряної оборони, флоту та наземним військам.
Своєю чергою, Арагчі також відкинув заклики до припинення вогню на Близькому Сході. За його словами, Іран має продовжувати боротьбу “заради свого народу та безпеки”.
Він заявив, що попереднє перемир’я, укладене після 12-денної війни минулого року, було зруйноване, і наголосив, що країна виступає за “постійне завершення війни”, але до цього часу Тегеран продовжуватиме бойові дії.
Раніше президент країни Масуд Пезешкіан заявив, що Іран більше не атакуватиме країни Перської затоки, якщо вони не сприятимуть ударам США або Ізраїлю. Він також перепросив перед державами регіону після того, як іранські удари призвели до загибелі цивільних у Кувейті, Об’єднаних Арабських Еміратах та Омані.
Арагчі водночас заявив, що Іран не мав наміру атакувати сусідні країни.
“Ми атакуємо американські бази та об’єкти, які, на жаль, розташовані на території наших сусідів”, – додав він.

Ірак скоротив видобуток нафти на 60% – ЗМІ

Видобуток нафти в Іраку скоротився приблизно на 60% через те, що триваюча війна з Іраном ускладнює доступ танкерів і фактично блокує експорт через Ормузську протоку. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на поінформовані джерела.

Так, нині Ірак видобуває близько 1,7-1,8 млн барелів на добу, що значно менше приблизно 4,3 млн барелів на добу до початку конфлікту.

Скорочення відображає зростаючі логістичні проблеми у Перській затоці, де війна різко обмежила кількість танкерів, здатних завантажувати нафту. Через меншу кількість суден, доступних для транспортування, регіональні виробники змушені були зменшити видобуток у міру заповнення сховищ.

Ірак став першим великим виробником нафти у Перській затоці, котрий скоротив видобуток через конфлікт. Згодом ОАЕ та Кувейт наслідували його приклад, зменшивши власний видобуток, оскільки збої поширюються на весь регіон.

Конфлікт фактично зупинив рух через Ормузську протоку – один із ключових світових маршрутів постачання енергоносіїв. Через цю водну артерію проходить близько п’ятої частини світового експорту нафти, що робить будь-які тривалі збої серйозним ризиком для глобальних постачань енергоресурсів.

Через обмежений доступ танкерів та обмежені експортні маршрути нафтовидобувні країни Перської затоки закачують сиру нафту у сховища, проте наявні потужності швидко вичерпуються.

Військові експерти вирушають на Близький Схід – Зеленський

Президент Володимир Зеленський 8 березня підтвердив, що перша група з України, котра допомагатиме країнам Перської затоки військовою експертизою, прибуде на Близький Схід вже наступного тижня. Про це глава держави заявив під час пресконференції із прем’єр-міністром Нідерландів Робом Єттеном, передає Суспільне.
“Я думаю, на наступному тижні, коли експерти будуть на місці, подивляться, допоможуть, бо вони їдуть одразу зі спроможностями допомогти”, – зазначив голова держави.
Він додав, що на Близькому Сході є багато різних систем протиповітряної оборони, включаючи американські Patriot, втім, нині цього виявилося недостатньо під час сучасних атак. Раніше стало відомо, що США і щонайменше одна країна Перської затоки ведуть переговори про купівлю українських дронів-перехоплювачів для відбиття атак іранських дронів Shahed.
“Українці нас прикриють”: Fox News розповів про українські БПЛА