Іран вважатиме “терористичними угрупованнями” армії країн ЄС, котрі внесли Корпус вартових ісламської революції до списку терористичних організацій блоку, заявив у неділю спікер іранського парламентуМохаммад Бакер Калібаф. Про це повідомляє Reuters. Днями Європейський Союз відзначив символічну зміну у своєму підході до керівництва Ірану, визнавши Корпус вартових ісламської революції терористичною організацією після того, що виявилося найкривавішим придушенням протестів в Ісламській Республіці з моменту її заснування в 1979 році. “Намагаючись вдарити по Корпусу вартових ісламської революції… європейці фактично вистрілили собі в ногу і знову прийняли рішення проти інтересів свого народу, сліпо підкоряючись американцям”, – заявив Калібаф. Корпус вартових Ісламської революції було створено після революції 1979 року. Основне завдання організації, яку вважають головною опорою іранського режиму, – запобігання державному перевороту та захист державної ідеології. Корпус вартових Ісламської революції безпосередньо підпорядковується верховному лідеру Ірану аятолі Хаменеї. Нагадаємо, Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про запровадження нових санкцій проти Ірану у зв’язку з серйозними порушеннями прав людини у країні та подальшою військовою підтримкою Іраном війни Росії проти України. Раніше режим в Ірані оприлюднив “офіційні” дані щодо кількості загиблих під час нещодавніх масових протестів. Згідно з заявою Ради безпеки, загалом загинули 3117 осіб. У документі мовиться про “2427 невинних людей та працівників органів правопорядку і безпеки”.
Позначка: Іран
Іран відновлює пошкоджені ядерні об’єкти після ударів США – ЗМІ
Іран розпочав відновлення своїх ядерних об’єктів, які були пошкоджені внаслідок ударів США у червні 2025 року. Про це свідчать нові супутникові знімки, пише The Telegraph.
Згідно зі знімками американської компанії Planet Labs PBC, на двох пошкоджених будівлях ядерних об’єктів в Ісфахані та Натанзі вже відновлено дахи. Це перша зафіксована значна активність у цих районах з моменту завершення 12-денної війни між Іраном та Ізраїлем, яка тривала у червні 2025 року.
Будівельні роботи можуть свідчити про спроби іранських фахівців відновити ключову інфраструктуру ядерної програми або врятувати матеріали, які могли вціліти після бомбардувань.
За даними аналітиків, активність на об’єктах спостерігається з початку грудня 2025 року. Саме в цей період в Ірані посилилися антиурядові протести, а США публічно почали погрожувати режиму військовими діями.
Нагадаємо, президент США Дональд Трамп закликав Іран сісти за стіл переговорів та укласти угоду щодо ядерної зброї, інакше наступний удар Штатів буде набагато гіршим. Тегеран відповів погрозою завдати удару у відповідь. Ультиматум Трампа. Армада США біля Ірану
Геґсет: Війська готові виконати будь-який наказ Трампа щодо Ірану
Міністр війни США Піт Геґсет заявив, що американські військові готові виконати будь-яке рішення президента Дональда Трампа щодо Ірану, аби не допустити отримання Тегераном ядерної зброї. Про це у четвер, 29 січня, повідомило агентство Reuters.
Зазначається, що Геґсет виступив на засіданні кабінету міністрів, коли Трамп попросив його прокоментувати ситуацію. У регіоні зараз зосереджені значні американські військові сили.
“Вони не повинні прагнути ядерних можливостей. Ми будемо готові виконати все, чого очікує президент від військового відомства”, – сказав Геґсет.
За словами американських чиновників, Трамп розглядає варіанти дій, але ще не вирішив, чи завдавати удару по Ірану. Американсько-іранська напруженість загострилася після жорсткого придушення протестів в Ірані останніми тижнями.
Трамп закликав Іран сісти за стіл переговорів та укласти угоду щодо ядерної зброї, інакше наступний удар США буде набагато гіршим. Тегеран відповів погрозою завдати удару у відповідь.
Перед цим ЗМІ писали, що верховний лідер Ірану аятолла Алі Хаменеї перебрався до укріпленого підземного сховища з низкою тунелів у Тегерані після попереджень з боку силових і військових структур про зростання ймовірності удару США найближчим часом.
В Каспійському морі зазнало аварії іранське судно, що йшло до РФ
Іранське суховантажне судно Caspian Shiva сіло на мілину в Каспійському морі за сім кілометрів від Махачкалінського торговельного порту. Про це повідомило головне управління МНС по Дагестану.
Росморречфлот заявив, що судно дістало пробоїну: вода надходить у трюм та машинне відділення, постраждалих і розливу нафтопродуктів немає.
На допомогу суховантажу відправили два буксири, проте вони не змогли провести рятувальну операцію через шторм.
На борту перебувають 10 членів екіпажу, вони відкачували воду самостійно. Пізніше судно все ж таки відбуксували в порт Махачкали.
Це вже другий інцидент із іранським суховантажем у Каспійському морі з початку місяця: 14 січня під час прямування маршрутом, який використовується для постачання зброї з Ірану до Росії, зазнало аварії судно під назвою Rona. Екіпаж із 14 осіб врятували берегові служби Туркменістану. 116-метрове суховантажне судно Caspian Shiva (IMO 8721428) ходить під прапором Ірану з 2024 року. Раніше він мало назву Absheron і Vostok.
За даними моніторингових сервісів, це судно, як і Rona, неодноразово заходило до порту Астрахані з іранського порту Анзелі.
Між цими точками пролягає основний канал постачання зброї з Ірану в Росію, зазначає CNN. За даними The Wall Street Journal, цим маршрутом Москва одержує сотні тисяч артилерійських снарядів та інших боєприпасів.
Раніше ЗМІ повідомляли, що Іран звернувся до РФ за допомогою в розробці ядерної зброї.
Іран продав Росії ракет на $2,7 млрд – ЗМІ
ЄС запровадив нові санкції проти Ірану
Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про запровадження нових санкцій проти Ірану у зв’язку з серйозними порушеннями прав людини у країні та подальшою військовою підтримкою Іраном війни Росії проти України. Про це повідомляє пресслужба ЄС у четвер, 29 січня.
ЄС запровадив обмежувальні заходи щодо ще 15 фізичних осіб і шести юридичних осіб, відповідальних за серйозні порушення прав людини в Ірані. Рішення ухвалили після жорсткого придушення мирних протестів, зокрема із застосуванням насильства, довільних затримань та залякування з боку силових структур.
До санкційного списку внесли, зокрема, міністра внутрішніх справ Ірану та голову Ради національної безпеки Ескандара Момени, генерального прокурора Мохаммада Мовахеді-Азада та суддю Імана Афшарі. Також під санкції потрапили командири Корпусу вартових Ісламської революції та високопосадовці правоохоронних органів.
Санкції також запровадили проти низки організацій, зокрема Іранського органу з регулювання аудіовізуальних медіа, кіберорганізації Seraj, робочої групи з визначення кримінального контенту, а також кількох програмних компаній. За даними ЄС, ці структури брали участь у цензурі, кампаніях дезінформації, тиску в соціальних мережах та обмеженні доступу до інтернету.
Загалом санкції ЄС за порушення прав людини в Ірані нині застосовуються до 247 осіб і 50 організацій. Вони передбачають замороження активів, заборону на в’їзд до ЄС і заборону на надання фінансових або економічних ресурсів. Також діє заборона на експорт до Ірану обладнання, яке може використовуватися для внутрішніх репресій.
Окремо Рада ЄС ухвалила нові санкції через військову підтримку Іраном агресії Росії проти України. Обмеження запровадили проти чотирьох осіб і шести компаній, зосередивши увагу на іранській державній програмі з розробки та виробництва безпілотників. Нагадаємо, режим в Ірані оприлюднив “офіційні” дані щодо кількості загиблих під час нещодавніх масових протестів. Згідно з заявою Ради безпеки, загалом загинули 3117 осіб. У документі мовиться про “2427 невинних людей та працівників органів правопорядку і безпеки”.
Кількість жертв в Ірані може сягати 20 тисяч – ООН
Ціна на нафту перевищила $70 уперше з вересня
Світові ціни на нафту посилили зростання і вперше з вереня 2025 року перевищили пихологічний рівень у $70 за барель. Про це свідчать дані торгів у четвер, 29 січня.
Вартість березневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 17:30 за київським часом піднялася на $1,5 (2,2%), до $69,90 за барель. Раніше ьогодні котирування сягали $70,35 за барель.
Ф’ючерси на нафту WTI на березень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) зросли на цей час на $1,47 (2,33%), до $64,68 за барель.
Як пише Bllomberg, в останні дні нафта активно дорожчає після жорсткого ультиматуму президента США Дональда Трампа керівництву Ірана. Ринок побоюється перебоїв поставок з Близького Сходу та можливого блокування Ормузької протоки.
Трейдери активно скуповують опціони на підвищення ціни, страхуючись від ризиків конфлікту. Активність покупців у цьому сегменті зростає найшвидшими темпами за останні 6 років.
Крім іранської кризи підтримку цінам надають перебої з поставками з Казахстану і напруженість у Венесуелі. Іран у свою чергу заявляє про готовність до діалогу, але попереджає, що відповість “з безпрецедентною силою” у разі агресії з боку США.
В Індії очікують на скорочення закупівлі російської нафти
Трамп погрожує Ірану ударом. В Тегерані відповіли
Президент США Дональд Трамп закликав Іран сісти за стіл переговорів та укласти угоду щодо ядерної зброї, інакше наступний удар США буде набагато гіршим. Тегеран відповів погрозою завдати удару у відповідь. Про це увечері в середу, 28 січня, повідомило Reuters.
“Наступна атака буде набагато гіршою! Не допустіть, щоб це повторилося”, – написав Трамп. Він повторив, що американська “армада” прямує до Ісламської Республіки.
Сподіваємося, що Іран швидко сяде за стіл переговорів і домовиться про справедливу угоду – БЕЗ ЯДЕРНОЇ ЗБРОЇ”, – написав Трамп.
Тим часом у збройних силах Ірану заявили, що готові до відповіді. Так, радник Верховного лідера Ірану Алі Шамхані написав у соцмережі Х, що будь-які військові дії призведуть до того, що Іран буде атакувати США, Ізраїль та тих, хто їх підтримує.
Ультиматум Трампа. Армада США біля Ірану
Президент США Дональд Трамп заявив про наближення до берегів Ірану масштабного американського флоту і закликав Тегеран негайно сісти за стіл переговорів для укладення ядерної угоди, погрожуючи масштабним ударом.
Вимоги Трампа
За словами Трампа, авіаносна ударна група на чолі з авіаносцем “Авраам Лінкольн” (USS Abraham Lincoln) вже знаходиться на шляху до регіону. Він підкреслив, що цей флот за своєю потужністю значно перевищує сили, які раніше були розгорнуті США біля берегів Венесуели.
“Величезна армада прямує в Іран. Вона рухається швидко, з великою силою, ентузіазмом і цілеспрямованістю… Як і у випадку з Венесуелою, він готовий, бажає і здатен швидко виконати свою місію, з швидкістю і насильством, якщо це буде необхідно”, – написав Трамп у своїй соцмережі.
Він додав, що головною вимогою Вашингтона залишається відмова Тегерана від ядерних амбіцій. Президент США закликав іранську владу укласти “справедливу угоду”, яка б гарантувала відсутність ядерної зброї.
“Як я вже казав Ірану раніше, укладіть угоду! Вони цього не зробили, і відбулася операція “Північний молот”, яка призвела до значних руйнувань в Ірані. Наступний удар буде набагато гіршим! Не допустіть, щоб це повторилося”, – написав президент США.
Що за кораблі
Про прибуття на Близький Схід ударної групи на чолі з авіаносцем Abraham Lincoln у понеділок офіційно оголосило Центральне командування США. Група більше тижня добиралася туди від берегів Південно-Східної Азії.
Де саме зараз знаходиться група, військові не говорять, але сервіс FlightRadar24 у понеділок зафіксував політ конвертоплана Osprey між точкою в Індійському океані біля берегів Омана і сушею. Osprey базуються на авіаносці, і від цієї точки в океані до іранського берега — приблизно 800 км на північ.
На авіаносці Abraham Lincoln можуть базуватися до 90 літаків і вертольотів.
Окрім флагмана і охоронних та допоміжних кораблів, до складу авіаносної групи входять три есмінці, озброєних зокрема крилатими ракетами Tomahawk.
У США в регіоні, за даними з відкритих джерел, є вісім постійних військових баз (найбільша — база авіації і флоту Аль-Удейд у Катарі) і більше десятка тимчасових. Чисельність особового складу на них експерти оцінюють у 40-50 тисяч осіб.
Однак головною силою при ударі по Ірану, як пояснюють військові оглядачі, може стати все ж авіаносна група з її десятками літаків і ракет.
Крім того, в ударі можуть взяти участь стратегічні бомбардувальники, які в перекиданні в регіон не потребують: вони можуть злетіти зі своїх постійних баз і з дозаправкою долетіти до районів запуску ракет.
Чекати удар?
У світовій пресі з’являються припущення, що тепер, коли угруповання навколо Ірану зібране, удар може бути нанесений вже наприкінці цього тижня.
Але численні коментатори з числа журналістів і політиків, а також військові оглядачі, визнають, що передбачити, чи буде удар чи ні, неможливо. Все залежить від рішення президента США, а він малопередбачуваний.
Дональд Трамп ще з початку січня погрожував керівництву іранської теократії ударами, якщо ті, як писав президент США у своїй соцмережі, почнуть вбивати протестувальників. Крім того, три тижні тому він закликав учасників масових виступів продовжувати боротьбу і запевнив, що «допомога вже в дорозі».
Відтоді, за даними з різних джерел, в Ірані було вбито вже багато тисяч учасників демонстрацій, але Дональд Трамп кілька разів заявляв, що іранська влада після його попереджень вирішила не страчувати 800 заарештованих демонстрантів. Тегеран це заперечує.
Не все можуть королі: чи наважиться Трамп скинути режим аятол в Ірані
Жахливі цифри, за якими тиша Що насправді відомо про жертви нещодавніх протестів в Ірані?
Коли держава починає рахувати загиблих, завжди постає питання: чиї саме цифри вона рахує і кого не хоче бачити. Події нещодавніх протестів в Ірані вкотре показали, що між офіційною статистикою та реальністю може лежати прірва, заповнена страхом, цензурою й мовчанням.
Іранська влада наполягає: за підсумками протестів, що охопили країну наприкінці грудня 2025 року та в січні 2026-го, загинули 3 117 осіб. Саме таку цифру озвучили державні органи, включивши до неї як цивільних, так і представників силових структур. Ця статистика подається як остаточна, суха й завершена, тобто така, що не потребує ніяких уточнень.
Але поза межами офіційних пресрелізів ця цифра викликає дедалі більше запитань.
Незалежна правозахисна організація Human Rights Activists News Agency (HRANA), котра веде підрахунок на основі свідчень родичів, лікарень, судових документів і місцевих активістів, говорить про понад шість тисяч підтверджених смертей. І це лише ті випадки, котрі вдалося перевірити. Ще 17 тисяч загиблих у звітах HRANA залишаються “під розслідуванням”, тобто їхня доля досі не отримала офіційного підтвердження або спростування.
При цьому правозахисники вказують, що деякі трупи протестуючих мають на собі ознаки позасудової страти: бинти і катетери на тілах згиблих показують, що їх застрелили вже після початку надання медичної допомоги, можливо, навіть у шпиталях.
Чому ж так складно встановити точну кількість жертв? Відповідь не лише у цифрах, а у способі, яким держава реагує на кризу. Під час пікових днів протестів в Ірані було запроваджено масові інтернет-блокування, котрі практично відрізали країну від зовнішнього світу. Відео з місць подій не доходили, свідчення зникали, а родини загиблих часто не мали змоги навіть публічно повідомити про смерть близьких.
На цьому тлі почали з’являтися й значно вищі неофіційні оцінки. Деякі джерела, зокрема журналістські розслідування та внутрішні медичні витоки, говорять навіть про понад 20 тисяч загиблих, а подекуди навіть про 30 тисяч осіб, зокрема в окремі періоди особливо жорсткого розгону протестів. Ці цифри не мають статусу повністю підтверджених, але їхня поява сама по собі свідчить про глибоку недовіру до офіційної версії подій.
Й навіть вчергове “глибоко стурбована” ООН визнає: через обмежений доступ до інформації повний масштаб трагедії може так і не бути зафіксований найближчим часом. Армада наближається Всі ці трагічні події супроводжуються хвилею звинувачень у зраді іранського народу не аби кого, а самого президента США Дональда Трампа. Який, як відомо, через власну соцмережу закликав іранців захоплювати держустанови та валити владу, при цьому гарантуючи, що “допомога вже у дорозі”. Але режим аятол безперешкодно таки залив Іран кров’ю, поки Трамп упивався своєю венесуельською “вікторією”.
Втім Сполучені Штати таки відправили до Перської затоки серйозний військовий контингент як демонстрацію сили і готовності реагувати на складні виклики безпеки.
Серцем цього розгортання стала авіаносна ударна група на чолі з USS Abraham Lincoln, атомним авіаносцем класу Nimitz, що уже увійшла до зони відповідальності Центрального командування США (CENTCOM). Цей корабель здатний нести понад 60 бойових літаків і вертольотів, включно з сучасними F-35C та F/A-18 Super Hornet, й домінує у повітряному просторі над великою частиною регіону.
Разом з авіаносцем в регіон спрямували есмінці супроводу, зокрема USS Frank E. Petersen Jr. (DDG-121), USS Michael Murphy (DDG-112) та USS Spruance (DDG-111), що несуть на борту потужні системи протиповітряної та протикорабельної оборони.
Крім того, до регіону перекидаються і винищувачі F-15E Strike Eagle. А також, за даними командування, й підтримка інших військових і транспортних літаків, котрі забезпечують логістику та розширюють оперативні можливості американських сил у регіоні.
Трамп, однак, зауважив: він має сподівання, що йому не доведеться використати ці сили. Й нагадав, що на тлі переслідувань іранським режимом протестувальників він попередив Іран, що якщо будуть страти людей, то це обернеться для аятол серйозними наслідками. Краще пізніше, аніж ніколи? Це розгортання супроводжується таємничою дипломатією: у Вашингтоні офіційно заявляють, що усі рухи військ мають на меті стримування ескалації та захист стратегічних інтересів, а не початок війни.
Про це свідчить і оголошення Пентагону про багатоденні військові навчання, які мають показати здатність США “розгортати і підтримувати повітряну та морську міць” у всій регіональній зоні, повідомляє The Guardian.
То чи можливий американський удар по Ірану? І що він дає тепер, вже з великим запізненням? Та коли він може статися?
Офіційні заяви з Вашингтону поки що уникають прямої відповіді про плани удару. Президент США прямо попереджав Іран, що час спливає, і натякав на можливість військових дій, якщо Тегеран не піде на поступки щодо ядерної програми та умов безпеки.
Водночас американська сторона не оголошувала конкретного плану або дати нанесення удару. Прес-служба Пентагону підкреслює, що розгортання є стримувальним заходом і частиною підготовки до різних сценаріїв. Але все це не означає, що напад неминучий.
Іранські ж чиновники, у свою чергу, чітко дали зрозуміти, що будь-який військовий удар з боку США розглядатиметься як повномасштабна війна проти Ісламської Республіки, що може мати серйозні наслідки для всього регіону. Так, командувач КВІР Мохаммад Пакпур повідомив, що іранські війська готові до можливого удару й тримають “палець на спусковому гачку”.
Складність ситуації також у тому, що ключові союзники США у Перській затоці, зокрема Саудівська Аравія та ОАЕ, не погодилися на використання їхньої території або повітряного простору для можливої атаки на Іран, і це дійсно обмежує свободу маневру для Вашингтону. “Наземна операція навряд чи буде проведена, буде морська та авіаційна. А це удари за допомогою ракет, літаків, будуть зворотні удари іранськими ракетами. В них там, як мінімум, 1500 ще залишилось. А це значить, що треба розгортати потужну систему ПРО”, – зауважив з цього приводу військовий експерт Роман Світан у коментарі 24 каналу. За його словами, американцям треба буде перекинути у регіон додаткову протиракетну систему THAAD. Одна така вже розгорнута над Ізраїлем, ще одна ймовірно буде над Перською затокою, аби перехоплювати іранську балістику. Тому, зі слів Світана, удар по військових об’єктах в Ірані дійсно може бути завданий найближчим часом.
Водночас Світан зауважив, що будь-яке заворушення на Близькому Сході тягне за собою підвищення вартості нафти, й для України такий розвиток подій очевидно не є вигідним.
Втім доля аятол залишається невизначеною, бо окрім прибічників “жорстоких” заходів проти діючого іранського режиму, всередині самих США є й противники таких дій.
Так, найгучніші голоси підтримки звучать з республіканського крила Конгресу. Сенатори на кшталт Ліндсі Ґрема роками наполягають: будь-яка пауза або переговори лише дають Ірану час, і військовий тиск – єдиний зрозумілий для Тегерана аргумент, тому президент має діяти рішуче, аби не допустити появи іранської ядерної зброї.
Подібну логіку публічно підтримували й інші республіканські законодавці, зокрема Тед Круз, який називав удари по іранських об’єктах виправданим кроком стримування. У цій оптиці Трамп постає не як ініціатор війни, а як президент, якого закликають не відступати.
Натомість проти військового сценарію виступають демократи, у своїх офіційних коментарях вони наголошують не лише на ризиках ескалації, а й на правовому аспекті: президент не має мандата Конгресу на війну з Іраном.
Ірина Носальська
ГУР оновило дані суден тіньового флоту РФ, Ірану та Венесуели
ГУР МО України оприлюднило дані про 66 суден так званого тіньового флоту РФ, Ірану та Венесуели, залучених до перевезення нафти, порушення держкордону України та вивезення українського зерна.
Зокрема, воєнна розвідка України розкриває діяльність танкерів з мережі групи компаній Cymare Shipmanagement Ltd(Кіпр) та Cymare Navigation FZC (ОАЕ).
“З 2023 року й дотепер танкерний флот групи компаній Cymare Shipmanagement Ltd (Кіпр) та Cymare Navigation FZC (ОАЕ) безперешкодно забезпечує РФ нафтодоларами для продовження війни проти України, прикриваючись реєстрацією компаній у державах – членах Європейського Союзу”, – зазначили у повідомленні.
Топменеджер цієї групи – Nikolay Spichenok, громадянин Великої Британії, упродовж тривалого часу працював і продовжує працювати на керівних посадах у найбільшій державній судноплавній компанії РФ – ПАО Совкомфлот, а також у пов’язаних із нею структурах.
У ГУР нагадали, що Совкомфлот, яке перебуває під санкціями більшості країн санкційної коаліції, забезпечує транспортування російської нафти, нафтопродуктів і зрідженого газу, співпрацюючи з провідними російськими нафтогазовими компаніями та трейдерами.
Нині танкери з “орбіти” Совкомфлоту, зокрема залучені до перевезення нафти та нафтопродуктів з/до Венесуели, масово змінюють прапори на російські, фактично підтверджуючи свою залученість до обслуговування воєнних та економічних інтересів РФ.
Раніше такі судна тіньового флоту ходили під прапорами третіх країн з метою уникнення санкцій західних держав.
Ця тенденція прямо відповідає положенням Морської доктрини рф, яка передбачає розширення цивільного флоту під прапором РФ, посилення мобілізаційної готовності в морській сфері та інтеграцію заздалегідь підготовлених цивільних суден і екіпажів до складу збройних сил РФ у воєнний час.
Окремо у ГУР закликали капітанів та екіпажів суден тіньового флоту уникати співпраці тіньовими компаніями-операторами суден.
“Недоброчесні оператори тіньового флоту зникають першими, щойно судно потрапляє під увагу правоохоронних органів – залишаючи моряків сам на сам із правовими, фінансовими та гуманітарними наслідками злочину”, – нагадлаи у повідомленні.