Генеральний секретар ООН закликав до термінових дій для зниження глобальної температури до рівня нижче 1,5°C на кліматичному саміті COP30 у Белемі, Бразилія. Він підкреслив, що кожне навіть незначне перевищення температури може призвести до серйозних наслідків, таких як голод, переміщення населення та загрози миру. Генсек ООН наголосив на необхідності швидких дій для обмеження змін клімату та зменшення викидів парникових газів. Глава ВМО зауважила, що викиди газів наразі на найвищому рівні за останні 800 000 років, що призводить до серйозних шкідливих наслідків для природи та економіки. Гутерреш назвав межу в 1,5°C “червоною лінією для людства” і закликав до швидких заходів для боротьби з глобальним потеплінням.
Позначка: Глобальное потепление
-
Вчені попередили про загрозливе обміління Дністра
Наукове дослідження, проведене у Молдові та Україні, показало, що рівень води в річці Дністер критично знизився через глобальне потепління, зміни в опадах та тривалу маловодну фазу. Це може загрожувати водозабезпеченню та екосистемам регіону. Встановлено, що температура повітря в регіоні зростає швидше, ніж усереднено по планеті, а режим опадів також змінився. За останні десятиліття річка стала менш водяною, з більш вираженими зимовими повенями та літніми посухами. Експерти попереджають про можливі катастрофічні наслідки, якщо не будуть прийняті заходи з водозбереження, технологічного оновлення та міжнародного співробітництва. Важливо вчасно реагувати на зміни клімату, оновлювати інфраструктуру та зберігати річкові екосистеми.
-
Папа Лев XIV засудив тих, хто заперечує зміни клімату
Папа Римський Лев XIV виступив зі звинуваченням проти тих, хто не вважає кліматичні зміни серйозною загрозою. Він зазначив це під час конференції, присвяченої 10-річчю виходу документу Laudato Si’, написаного попереднім папою Франциском. Цей документ вперше включив питання клімату до кола проблем, яким має протистояти церква. Папа Лев XIV висловився про глобальне потепління вперше під час свого понтифікату. Він засудив тих, хто критикує боротьбу з глобальним потеплінням і закликав всіх громадян світу взяти на себе відповідальність у цій справі. Ці його слова вважаються відповіддю на заяви президента США Дональда Трампа, який вважає вуглецевий слід “найбільшою аферою в історії світу” і критикує тих, хто виступає за заходи проти глобального потепління.
-
Китай тестує поставки в Європу Північним морським шляхом
Китай планує відправити контейнеровоз Istanbul Bridge від порту Нінбо-Чжоушань до Фелікстоу через Північний морський шлях, який пролягає через Арктику. Цей шлях дозволяє скоротити час доставки вантажів з Азії в Європу майже вдвоє порівняно з традиційними маршрутами через Червоне море та Суецький канал. Це експеримент Китаю, який може стати регулярним, але наразі його обсяги є дуже невеликими. У 2024 році Північний морський шлях перевіз 38 млн тонн вантажів, але лише близько 1% від загальної торгівлі між Далеким Сходом і Північною Європою.
-
Стало відомо, як відпрацювала ППО
Українські Збройні Сили повідомили, що під час ворожої атаки на країну було зафіксовано та супроводжено 458 засобів повітряного нападу. Росія випустила 415 ударних безпілотників типу Shahed, Гербера та інших дронів із різних напрямків. Також було запущено 42 ракети різних типів і навіть одну балістичну ракету. Частина ворожих дронів вийшла за межі України у напрямку Польщі. Українські сили відбили атаку за допомогою авіації, зенітних ракетних військ, підрозділів РЕБ та інших засобів. Загалом, було збито або знищено 413 повітряних цілей, включаючи безпілотники і ракети. Також було зафіксовано влучання 16 ракет і 21 безпілотника в 17 різних локаціях в Україні.
-
ЗСУ знищили російський Солнцепьок
На Запорізькому напрямку бійці 102 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ Івано-Франківщина знищили важку вогнеметну систему ТОС-1 Солнцепьок. Про це повідомила пресслужба Сил оборони Півдня, опублікувавши відео.
Зазначається, ворожу техніку вдалося знищити завдяки чіткій взаємодії екіпажів БпАК, розвідників роти, розвідників та взводу розвідки і коригування. -
Глобальне потепління може “розбудити” сплячі вулкани
Глобальне потепління здатне спровокувати виверження вулканів. Танення льодовиків зменшує тиск на підземні магматичні камери, що може викликати активізацію вулканічної діяльності.
До такого висновку дійшли вчені, які представили свої дослідження на конференції Goldschmidt 2025 у Празі. Про це пише The Guardian.
Як приклад вони навели вулкан Мочо-Чошуенко в Чилі. Під час останнього льодовикового періоду (близько 26-18 тисяч років тому) 1500-метровий шар льоду стримував накопичення магми на глибині 10-15 км. Проте приблизно 13 тисяч років тому льодовик розтанув – тиск зменшився, гази у породі розширилися, і це спричинило виверження.
Науковці також виявили, що після танення льоду магма стає більш в’язкою і, відповідно, вибухонебезпечною.
Особливої уваги, за словами дослідників, заслуговує Західна Антарктида, де під льодовиками приховано понад 100 потенційно активних вулканів. У зоні ризику також Північна Америката Нова Зеландія.
Хоча виверження можуть тимчасово охолоджувати Землю через викид частинок, що блокують сонячне світло, довготривалі виверження лише прискорять глобальне потепління – через викиди парникових газів. Це створює ризик замкнутого кола: тепло – танення льоду – виверження – ще більше тепла. -
Льодовики тануть: вчені попередили про незворотні втрати
Світові льодовики втратять близько 40% своєї маси навіть за умови, що глобальна температура більше не зростатиме. Такий невтішний прогноз опублікували вчені у журналі Science, повідомляє CNN.
У найгіршому сценарії, якщо потепління продовжиться без змін, втрати можуть сягнути майже 80%, що призведе до різкого підвищення рівня Світового океану і спричинить серйозні наслідки для мільйонів людей.
За оцінками науковців, льодовики втратять 39% своєї маси у порівнянні з 2020 роком.Ці зміни вже не зупинити: льодовики тануть, і цей процес вплине на підвищення рівня моря приблизно на 113 мм.
При цьому чинна кліматична політика не дає шансів утримати потепління нижче за 1,5℃. Якщо людство й надалі буде діяти в такому ж руслі, до кінця століття світ втратить до 76% льодовиків.
За словами дослідника льодовиків Джеймса Кіркхема, до втрати 39% маси можна пристосуватися, але до 76% – неможливо.
Найбільше постраждають ті регіони, які залежать від талої води -для зрошення, енергетики та водопостачання. Це, зокрема, частини Південної Америки, Азії та Європи.
Автори дослідження підкреслюють, що кожне зменшення потепління навіть на 0,1℃ дозволяє зберегти близько 2% льодовикової маси. Тож боротьба за кожну десяту градуса має критичне значення.
Науковці змоделювали майбутнє льодовиків за вісьмома сценаріями, охопивши широкий діапазон даних. Найоптимістичніший з них передбачає втрати в межах 15%, найгірший -до 55%.
Втім, усі моделі демонструють одну закономірність:чим більше потепління -тим менше шансів врятувати льодовики.