Президент України Володимир Зеленський прибув у Париж на зустріч з французським колегою Емманюелем Макроном. Про це повідомив український мовник Суспільне з посиланням на речника президента Сергія Никифорова.
Французький телеканал BFMTV, посилаючись на джерело в офісі президента Франції, запланована зустріч пройде в Єлисейському палаці.
“Обидва лідери обговорять поточну ситуацію, підтримку Франції та європейських партнерів у захисті України, а також засоби посилення тиску на Росію, зокрема боротьбу з її “тіньовим флотом”, – заявили в Єлисейському палаці.
Сторони говоритимуть також про “умови справедливого і тривалого миру та підіб’ють підсумки щодо зобов’язань, взятих у рамках “коаліції рішучих” щодо гарантій безпеки”.
Раніше ми писали, прем’єр-міністр Юлія Свириденко під час робочого візиту у Францію зустрілася з Емманюелем Макроном.
Атака на французьку базу: Макрон повідомив про загибель солдата
Позначка: Еммануель Макрон
Зеленський приїхав у Париж, зустрітися з Макроном
Президент України Володимир Зеленський прибув у Париж на зустріч з французським колегою Емманюелем Макроном. Про це повідомив український мовник Суспільне з посиланням на речника президента Сергія Никифорова.
Французький телеканал BFMTV, посилаючись на джерело в офісі президента Франції, запланована зустріч пройде в Єлисейському палаці.
“Обидва лідери обговорять поточну ситуацію, підтримку Франції та європейських партнерів у захисті України, а також засоби посилення тиску на Росію, зокрема боротьбу з її “тіньовим флотом”, – заявили в Єлисейському палаці.
Сторони говоритимуть також про “умови справедливого і тривалого миру та підіб’ють підсумки щодо зобов’язань, взятих у рамках “коаліції рішучих” щодо гарантій безпеки”.
Раніше ми писали, прем’єр-міністр Юлія Свириденко під час робочого візиту у Францію зустрілася з Емманюелем Макроном.
Атака на французьку базу: Макрон повідомив про загибель солдата
Атака на французьку базу: Макрон повідомив про загибель солдата
Президент Франції Емманюель Макрон повідомив про загибель французького солдата внаслідок атаки іранськими дронами на військову базу поблизу Ербіля в Іраку. Про це французький лідер повідомив на платформі Х у п’ятницю, 13 березня.
За даними президента, загинув старший прапорщик Арно Фріон, який служив у 7-му батальйоні альпійських стрільців. Макрон висловив щирі співчуття родині загиблого та його побратимам, наголошуючи на підтримці та солідарності з боку всієї нації.
“Кілька наших військових були поранені. Франція поруч із ними та з їхніми близькими”, – сказав він.
Емманюель Макрон засудив іранський напад, назвавши його неприйнятним. Він нагадав, що французькі військові присутні в Іраку виключно для участі в боротьбі з тероризмом і зазначив, що конфлікт в Ірані не може слугувати виправданням подібних дій.
Раніше повідомлялося про атаку іранських бойових безпілотників на базу міжнародної коаліції неподалік аеропорту Ербіля, внаслідок чого було поранено кількох військовослужбовців.
У небі над Іраком трапився інцидент із літаками США: KC-135 розбився
Зеленський завтра зустрінеться з Макроном в Парижі
Президенти Франції Емманюель Макрон та України Володимир Зеленський 13 березня зустрінуться у Парижі. Про це повідомляє BFMTV.
Зазначається, що зустріч двох глав держав пройде в Єлисейському палаці.
“Обидва лідери обговорять поточну ситуацію, підтримку Франції та європейських партнерів у захисті України, а також засоби посилення тиску на Росію, зокрема боротьбу з її “тіньовим флотом”, – заявили в Єлисейському палаці.
Також сторони говоритимуть про умови справедливого і тривалого миру та підіб’ють підсумки щодо зобов’язань, взятих у рамках “коаліції рішучих” щодо гарантій безпеки.
Свириденко зустрілася з Макроном у Парижі
Прем’єр-міністр Юлія Свириденко у ході робочого візиту до Парижа зустрілася з Ппрезидентом Франції Емманюелем Макроном. Про це очільниця українського уряду повідомила у Фейсбук в середу, 11 березня.
“Поінформувала президента Макрона про роботу зі стратегічної перебудови енергетики України та плани енергетичної стійкості регіонів, які уряд реалізує разом з областями та громадами. Один з елементів плану – розвиток когенерації. Домовилися створити спільну експертну групу за участю уповноваженого президента Франції з відбудови України для розбудови обʼєктів розподіленої генерації, в тому числі із залученням приватного сектору”, – написала вона.
Окремо, за словами Свириденко, французьку сторону поінформували про наслідки російської атаки на нафтопровід Дружба.
Зеленський розповів, про що говорив з Макроном
Президент України Володимир Зеленський у суботу, 7 березня, розповів про розмову з президентом Франції Емманюелем Макроном.
“Встигли обговорити всі ключові речі, які зараз важливі для безпеки наших країн та Європи. Зокрема, ситуацію в Україні, ключові потреби нашої оборони. Я поінформував про наслідки російського масованого удару цієї ночі, а також про події на фронті. Українські воїни досягли відчутних результатів за цю зиму та втримали всі ключові напрямки захисту. Важливо, щоб все ж таки були реалізовані спільні європейські домовленості щодо 90 млрд євро підтримки для України на найближчі 2 роки, а також щодо нового санкційного пакета проти Росії”, – йдеться в повідомленні.
Зеленський повідомив, що під час розмови йшлося також про ситуацію навколо Ірану та її перспективи.
Зазначається також, що Україна і Франція готуються до спільних форматів дипломатичної роботи найближчими тижнями.
Чому Макрон хоче надати Європі “ядерну парасольку”
Франція зможе надати європейським союзникам стратегічні ресурси для “розгортання за обставинами”. Про це заявив президент Франції Емманюель Макрон. Чому виникла така потреба? Кому може допомогти Франція “Франція зможе надати європейським союзникам стратегічні ресурси, пов’язані з ядерним стримуванням, для “розгортання за обставинами”, – сказав президент Франції Емманюель Макрон в інтерв’ю “EBRA”. Також він заявив, що вісім європейських країн вже зацікавлені в запропонованому ним “розширеному ядерному стримуванні”. “Сьогодні може розпочатися новий етап французького стримування. Ми вступаємо на шлях того, що я б назвав “розширеним стримуванням”, – сказав Макрон. Країни, про які каже Макрон – це Велика Британія, Німеччина, Польща, Нідерланди, Бельгія, Греція, Швеція та Данія.
З них лише Велика Британія є офіційно визнаною ядерною державою та має власний незалежний потенціал стримування. Водночас британський ядерний потенціал базується виключно на морській платформі. На відміну від США чи Франції, Британія не має ядерних авіабомб чи ракет наземного базування – лише субмарини.
За словами Макрона, співпраця розпочнеться зі спільних навчань.
Водночас за його словами не буде ні спільного прийняття остаточного рішення, ні спільного планування, ні спільного виконання. Не буде також спільного визначення життєво важливих інтересів, яке залишиться питанням суверенного судження нашої країни. Згідно з нашою Конституцією, це належить виключно до компетенції президента Республіки, який несе відповідальність перед французьким народом, – сказав Макрон. Франція збільшить кількість своїх ядерних боєголовок Також Макрон оголосив про розширення ядерного арсеналу країни.
За його словами, його відповідальність полягає у тому, щоб “наше стримування зберегло і надалі зберігало свою руйнівну силу в небезпечному, мінливому та нестабільному середовищі”. “Саме тому я наказав збільшити кількість ядерних боєголовок у нашому арсеналі”, – сказав французький президент. При цьому, за його словами, відтепер жодні цифрові дані щодо французького ядерного арсеналу оприлюднювати не будуть.
Макрон також підкреслив: щоб бути вільним, потрібно викликати повагу, а щоб викликати повагу, потрібно бути сильним. Про це свідчить збільшення нашого арсеналу. Європа не вірить в надійність США Заяви Макрона виникли не на пустому місці. В Європі зростає недовіра до США, як до надійного союзника. Раніше безпека Європи залежала від американської “парасольки”, проте можлива зміна курсу Вашингтона змушує ЄС шукати автономні рішення. Саме тому, група європейських країн почала обговорювати варіанти власного ядерного стримування.
У Берліні, Варшаві та країнах Балтії розглядають варіанти спільного фінансування модернізації сил та створення системи реагування. Це свідчить про кризу довіри до НАТО та прагнення Європи отримати важіль стримування, незалежний від Білого дому.
Європейські країни з їхнім науковим та економічним потенціалом теоретично мають можливість отримати ядерну зброю, але це означало б порушення існуючих міжнародних договорів, а також велетенські витрати, непосильні для багатьох країн. Тому пропозиція Макрона для них є вкрай вигідною.
Попри юридичні складнощі, європейські столиці готуються до стратегічної автономії. Такий зсув знаменує нову еру, де континент самостійно гарантує власне виживання в умовах глобальної нестабільності, перетворюючись на повноцінного геополітичного гравця. Позиція США Цікаво, що в США на офіційному рівні кажуть, що зберігатимуть свої зобов’язання щодо Європи, але з урахуванням нових реалій. “США повинні продовжувати надавати ядерну парасольку Європі. Я не пропоную відмовитися від розширеного стримування. Але ми повинні бути чесними щодо того, що це означає в новому світі.”, – сказав заступник міністра оборони США Елбрідж Колбі. Він також наголошує на тому, що американська підтримка не є безмежною і вимагає від європейців значно більшого внеску у власну конвенційну оборону, щоб США могли зосередитися на протистоянні з Китаєм. Колбі підкреслює, що ядерне стримування залишається чинним, проте Європа більше не може покладатися на Вашингтон як на єдине джерело безпеки в усіх типах конфліктів.
Саме такого плану заяви і наштовхнули Європу на думку про необхідність самостійно подбати про власну безпеку. Що може попросити Франція натомість Франція може висунути низку стратегічних та економічних вимог в обмін на поширення свого ядерного стримування на союзників по ЄС. Перш за все, Париж очікує від партнерів переходу до повної стратегічної автономії, що передбачає відмову від домінуючої ролі США в архітектурі європейської безпеки. У практичному вимірі це означає надання пріоритету французькому та загальноєвропейському озброєнню. Франція може вимагати, щоб країни, які опиняться під її “парасолькою”, купували винищувачі Rafale замість американських F-35 та інвестували в спільні проєкти, як-от систему FCAS (Future Combat Air System).
Фінансовий аспект також є важливим, адже утримання та модернізація ядерного арсеналу коштують мільярди євро щорічно. Париж може запропонувати союзникам розділити ці витрати через прямі внески або створення спеціального оборонного фонду ЄС, що фактично зробить французькі сили “спільним надбанням” за умови збереження за Єлисейським палацом виключного права на натискання “червоної кнопки”.
Крім того, Франція прагнутиме зміцнити своє політичне лідерство в союзі, вимагаючи підтримки своєї зовнішньополітичної лінії та інтеграції військових штабів під егідою Парижа. Це перетворить Францію на головного гаранта безпеки континенту, що дасть їй беззаперечний авторитет у прийнятті ключових рішень у Брюсселі. Не всі у Франції підтримують ідею Макрона Водночас не всі у Франції підтримують ідею Макрона щодо “ядерної парасольки” над Європою.
Його політичні опоненти стримано прокоментували його анонси стосовно розширення ядерного арсеналу та поширення захисту на зацікавлених європейських союзників.
Так, лідер ультраправого “Нацоб’єднання” Жордан Барделла і неформальна лідерка політсили Марін Ле Пен вважають ідею Макрона рівнозначним “розпорошенню арсеналу Франції по території Європи”, за що зацікавлені країни мали б щось запропонувати Франції.
Схожу думку висловив лідер правих “Республіканців” та очікуваний кандидат у президенти Брюно Ретайо. “Такий жест доброї волі з боку Парижа мав би йти “у пакеті” із зобов’язанням для цих союзників пріоритетно купувати “французьку та європейську” зброю”, – сказав він. Своєю чергою лідер ультралівих Жан-Люк Меланшон хоч і підтримав ідею Макрона, заявив, що пропозиція потребує ретельного аналізу, а рішення щодо розширення “парасольки” на союзників, можливо, мають проходити ратифікацію у парламенті.
Соціалісти також заявили, що питання такої ваги варто виносити на розгляд парламенту, але загалом схвально відреагували на “європейську амбіцію” нової доктрини.
Вікторія Хаджирадєва
Ядерна зброя в Європі. Черга охочих
Президент Франції Еммануель Макрон оголосив про розширення ядерного арсеналу країни. Також Макрон оголосив, що Франція зможе надати європейським союзникам стратегічні ресурси, пов’язані з ядерним стримуванням, для “розгортання за обставинами”. Польща та Данія зацікавилися такими ініціативами.
Макрон – перша скрипка
Як зазначив Макрон, його відповідальність полягає в тому, щоб “наше стримування зберегло і надалі зберігало свою руйнівну силу в небезпечному, мінливому та нестабільному середовищі”.
“Саме тому я наказав збільшити кількість ядерних боєголовок у нашому арсеналі”, – сказав французький президент.
При цьому, за його словами, відтепер жодні цифрові дані про французький ядерний арсенал не будуть оприлюднюватися. “Щоб покласти край будь-яким спекуляціям, ми більше не будемо повідомляти про цифри нашого ядерного арсеналу, на відміну від того, що могло бути в минулому”, – зазначив він.
Макрон також підкреслив: “Щоб бути вільним, потрібно викликати повагу, а щоб викликати повагу, потрібно бути сильним”.
“Про це свідчить збільшення нашого арсеналу”, – резюмував він.
Макрон оголосив, що Франція зможе надати європейським союзникам стратегічні ресурси, пов’язані з ядерним стримуванням, для “розгортання за обставинами”.
У цьому контексті він згадав Німеччину, Велику Британію – єдину іншу країну на континенті, що має ядерні сили, – а також Нідерланди та Польщу.
“Співпраця почнеться зі спільних навчань”, – пояснив Макрон.
Президент Франції заявив, що готовий стати на шлях “розширеного ядерного стримування”, що включатиме “європейський вимір”.
Однак він підкреслив, що “остаточне рішення не буде спільним”, воно “завжди” залишатиметься в руках глави держави.
Данія – за
Данія уклала угоду про стратегічне ядерне стримування з Францією.
“Посилення співпраці сприятиме зміцненню потенціалу стримування Європи. На жаль, це необхідно, оскільки в найближчі роки очікується посилення військової загрози з боку Росії”, – заявила прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен.
“Сьогодні ми хотіли б підкреслити, що стратегічне співробітництво доповнюватиме, а не замінюватиме нашу співпрацю у сфері стримування в рамках НАТО”, – додала вона.
Міністр оборони Троельс Лунд Поульсен заявив, що стратегічне співробітництво не передбачає розміщення ядерної зброї на території Данії.
Польща хоче ядерну зброю собі
Польща веде переговори з Францією та групою “найближчих європейських союзників” про програму вдосконаленого ядерного стримування.
“Ми озброюємося разом з нашими друзями, щоб наші вороги ніколи не наважилися напасти на нас”, – зазначив прем’єр Польщі Дональд Туск.
Близько 50,9% поляків підтримують ідею отримання Польщею ядерної зброї, свідчать результати опитування IBRiS, проведеного на замовлення Radio Zet.
На запитання, чи підтримують вони ідею отримання Польщею ядерної зброї, 20,9% респондентів відповіли “однозначно так”. Варіант “скоріше так” обрали 30 відсотків опитаних.
Загалом 38,6% респондентів висловилися проти цієї ідеї. Серед тих, хто не підтримує рішення про отримання ядерної зброї, 23,5% респондентів відповіли “скоріше ні”, а 15,1% відповіли “точно ні”. Ще 10,5% респондентів не мали думки з цього приводу.
Макрон: Франція збільшить число ядерних боєголовок
Франція збільшить кількість своїх ядерних боєголовок. Про це оголосив французький президент Емманюель Макрон на базі атомних підводних човнів Іль Лонг у Крозоні в Бретані, повідомляє Le Figaro у вівторок, 2 березня.
“Я наказав збільшити кількість ядерних боєголовок у нашому арсеналі”, – сказав Макрон і додав, що Франція “більше не буде повідомляти цифри щодо нашого ядерного арсеналу”.
За його словами, ядерне стримування передбачає “сувору достатність”, тобто наявність необхідної кількості боєголовок і ракет, але без надлишку.
Він також оголосив про будування атомного підводного човна – носія балістичних ракет.
“Збільшення рівня нашого ядерного арсеналу є необхідним. Я маю велику честь оголосити, що майбутній атомний підводний човен-носій балістичних ракет, який ходитиме під французьким прапором, матиме назву Invincible (Непереможний) і вийде в море у 2036 році”, – заявив Макрон.
Також він розповів, що Франція, Німеччина та Велика Британія “спільно працюватимуть над проектами зі створення ракет наддальньої дальності”.
“Це надасть нам нові можливості для традиційного управління ескалацією”, – наголосив президент Франції, уточнивши, що ця співпраця є частиною так званої ініціативи ELSA (European Long Range Strike Approach, прим. ред.), запущеної в 2024 році і включає також Італію, Польщу та Швецію.
Макрон поінформував, що вісім європейських країн “погодилися” брати участь у запропонованому Францією “просунутому стримуванні”: Велика Британія, Німеччина, Польща, Нідерланди, Бельгія, Греція, Швеція та Данія.
Макрон назвав три провали Росії у війні проти України
Президент Франції Емманюель Макрон виступив із заявою в четверту річницю повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Війна проти України обернулася для РФ потрійним провалом, заявив політик у соцмережі Х у вівторок, 24 лютого. “Ця війна – потрійний провал Росії: військовий, економічний і стратегічний. Вона зміцнила НАТО, розширення якого Росія хотіла уникнути, згуртувала європейців, яких вона прагнула послабити, і оголила крихкість імперіалізму іншої епохи”, – написав Макрон.
Президент Франції зазначив, що РФ захопила лише 1% української території з моменту стабілізації фронту в листопаді 2022 року ціною загибелі та поранення 1,2 млн своїх військових, і тепер вербує людей на Африканському континенті, щоби відправляти їх воювати на український фронт, часто без будь-якої попередньої підготовки.
Французький лідер назвав Україну “першою лінією оборони нашого континенту”. За його словами, Франція та Європа рішуче підтримують Україну, надаючи фінансову, військову, гуманітарну та енергетичну допомогу, а також продовжують постачати техніку, боєприпаси та навчати українських захисників.
Макрон зазначив, що союзники продовжуватимуть тиснути на російську економіку через санкції та заходи проти “тіньового флоту”. Політик також наголосив, що робота в межах Коаліції охочих триватиме, а під час переговорів щодо майбутніх гарантій безпеки буде враховано інтереси Європи.
“Тим, хто вважає, що може розраховувати на нашу втому: вони помиляються. Ми є і залишатимемося пліч-о-пліч з Україною”, – підкреслив Макрон.
Нагадаємо, президент Володимир Зеленський у четверті роковини повномасштабного нападу Росії показав свій кабінет у бункері, звідки вів перші після нападу телефонні розмови зі світовими лідерами.