У німецькому місті Бремергафен вчені досліджують найстаріше з коли-небудь знайдених крижаних ядер Землі – зразок льоду завдовжки 2,8 км і віком понад 1,2 мільйона років.Про це повідомляє BILD.
Цей льодовий “архів” був добутий під час міжнародної експедиції в Антарктиді у 2019–2021 роках на висоті понад 3200 метрів, при температурах до –70°C.
Унікальне ядро доправили до Європи у 700 ящиках, зберігаючи температуру –50°C. Зараз його розпилюють у лабораторії Альфред-Вегенер-Інституту за –18°C для подальшого аналізу. Мета дослідження – з’ясувати, чому приблизно мільйон років тому змінилася періодичність льодовикових циклів: замість кожних 41 000 років вони стали траплятися кожні 100 000.
“Розуміння цієї зміни важливе не лише для вивчення минулого, а й для прогнозування кліматичного майбутнього”, – пояснює професор-глаціолог Франк Вільгельмс.
За словами іншого дослідника, професора Паскаля Болебера, команда застосовує всі можливі методи -від хімічного аналізу до вивчення структури кристалів. На підготовку до цієї роботи вчені витратили роки.
Окрім стародавнього льоду, вперше в історії досліджень зразків з Антарктиди вдалося дістати і основу материка -шматок граніту. Це відкриття може допомогти вченим точніше визначити, коли саме Антарктида вкрилася льодом.
Перші результати дослідження цього унікального кліматичного архіву очікують уже за рік.
Позначка: Дослідження
-
В Антарктиді знайшли найдавніше крижане ядро Землі
-
Безпечного рівня споживання обробленого м’яса не існує – дослідження
Науковики провели глобальний огляд понад 70 наукових досліджень і виявили, що немає безпечної кількості споживання обробленого м’яса. Вони встановили, що навіть невелике регулярне вживання обробленого м’яса може підвищити ризик розвитку діабету 2 типу, ішемічної хвороби серця та раку товстої кишки. Вчені досліджували зв’язок між споживанням обробленого м’яса, солодких газованих напоїв і трансжирів та ризиком виникнення серйозних хронічних хвороб. Виявилося, що оброблене м’ясо має найгірші наслідки, і чим більше людина його споживає, тим вищі ризики. Наприклад, один хот-дог на день може підвищити ризик діабету та раку товстої кишки. Автори дослідження підкреслюють важливість обмеження споживання ультраоброблених продуктів для збереження здоров’я.
-
Забруднення повітря пов’язали з мутаціями, що спричиняють рак легенів
Вчені виявили, що забруднене повітря може викликати мутації ДНК, схожі на ті, що спричиняє тютюнопаління. Дослідники дослідили зразки пухлин легенів від людей, які не курили, з різних країн і прийшли до висновку, що чим більше забруднення повітря в регіоні, тим більше мутацій, які можуть спричинити рак, виявляється в організмах. Особливо важливою виявилася зв’язок між дрібнодисперсними частками у повітрі та мутаціями гена TP53, відповідального за придушення пухлин, а також коротшими теломерами у жителів забруднених регіонів. Експерти застерігають, що в умовах зменшення куріння, кількість випадків раку легенів серед некурців зростає. Також було виявлено зв’язок між певними китайськими травами та мутаціями ДНК у некурців. Дослідження продовжується, щоб виявити більше деталей про ці процеси.
-
Зростає частка жінок-гравчинь онлайн-казино – дослідження
В 2025 році помітно зростає частка жінок серед користувачів онлайн-казино, зокрема в сегменті слот-ігор, і це є однією з кдючових тенденцій ринку азартних ігор. Про це свідчить звіт компанії Business Research Company Революціонізація світового ринку азартних ігор за 2025 рік – розмір ринку, тенденції та глобальний прогноз на 2025-2034 роки, опублікований на порталі EIN Presswire.
“Світовий ринок азартних ігор зазнав значного зростання за останні роки, і очікується, що ця тенденція продовжиться протягом наступного періоду. Він зросте з $572,55 млрд доларів у 2024 році до $618,69 млрд у 2025 році. Помітне зростання протягом періоду можна пояснити, головним чином, зростанням ринків, що розвиваються, значним збільшенням кількості жінок-гравців та збільшенням ставок на кіберспорт”, – говориться в повідомленні.
Наразі одним із ключових драйверів ринку стало зростання популярності брендованих слотів – ігор, заснованих на відомих фільмах, серіалах, музичних брендах і культурних феноменах.
“Брендовані слоти апелюють до ширшої аудиторії, особливо до жінок, які цінують якісний візуал, знайомий сюжет і емоційне занурення”, – зазначають автори дослідження.
Прогнози показують, що світовий ринок азартних ігор продовжить зростати і досягне $754,78 млрд до 2029 року.
“Ключовими факторами зростання в прогнозований період можна пояснити легалізацію азартних ігор, швидку урбанізацію, зростання використання соціальних мереж та зростання населення. Основні тенденції, які домінуватимуть у прогнозований період, включають значні інвестиції в азартні ігри з використанням технологій доповненої реальності (AR) та віртуальної реальності (VR), впровадження передових технологій для запровадження живих казино, посилення уваги до спортивних ставок, зосередження на пропонуванні мобільних азартних послуг, онлайн-казино, впровадження криптовалют для забезпечення прозорості транзакцій, інвестиції в брендовані ігрові автомати та азартні послуги через додатки для смарт-годинників, надання офшорних послуг ставок”, – пишуть автори звіту.
Коментуючи глобальні тенденції, директор української компанії Casino UA Олександр Бабенко наголосив, що подібні тренди дедалі більше враховуються і локальними операторами.
“Ми бачимо, що й в Україні попит на брендовані продукти зростає. Це особливо помітно серед молодшої аудиторії та жінок. Українські гравці швидко підхоплюють глобальні тренди, і зараз важливо, щоб легальні оператори встигали адаптувати свої портфелі ігор до нових очікувань користувачів”, – сказав він. -
У Британії розробили тест, що визначає ризик викидня у жінок
Британські вчені створили діагностичний тест, який дозволяє виявити у жінок підвищений ризик викидня ще до настання вагітност, повідомляє The Guardian. Розробка стала результатом масштабного дослідження, проведеного науковцями з Університету Ворика та лікарні NHS у Ковентрі.
За статистикою, викидень трапляється приблизно у кожній шостій вагітності, переважно до 12 тижня. І кожна наступна втрата плоду збільшує ризик повторного викидня. Досі увага дослідників була зосереджена переважно на якості ембріона, тоді як слизова оболонка матки залишалася “чорною скринькою” репродуктивної медицини.
Тепер же вчені виявили, що у частини жінок зі схильністю до викиднів слизова оболонка матки не проходить необхідну підготовку до імплантації ембріона. Це порушення так званої децидуальної реакції – процесу, який забезпечує утворення сприятливого середовища для розвитку плоду. Порушення цієї реакції створює нестабільні умови, що підвищують ризик кровотеч і ранньої втрати вагітності.
Команда проаналізувала понад 1500 біопсій слизової оболонки від 1300 жінок. Виявилося, що у жінок з історією викиднів часто спостерігається однакова аномальна реакція слизової оболонки матки з циклу в цикл. Це дозволило створити тест, який фіксує молекулярні сигнали здорової або порушеної реакції.
Один з авторів дослідження, доктор Джоанн М’ютер, зазначила: “Це – крок до запобігання викидням. Багатьом жінкам кажуть, що їм просто не пощастило, але ми показали, що проблема може полягати саме в матці – ще до зачаття”.
Тест уже випробували понад тисяча пацієнток у Ковентрі. Серед них – Голлі Мілікуріс, яка пережила п’ять викиднів. Новий підхід допоміг виявити проблему та призначити ефективне лікування. Після цього вона змогла успішно народити двох дітей.
Дослідники наголошують, що відкриття дозволяє не лише краще зрозуміти причини повторних викиднів, а й потенційно розробити ефективні методи лікування для жінок, які раніше не мали пояснень своїх втрат. -
Науковий прорив: вчені вперше виростили мишей від двох батьків
Уперше в історії вченим вдалося створити мишей з генетичним матеріалом двох самців.
Обидві особини дожили до дорослого віку й виявилися фертильними – це означає, що вони можуть мати власне потомство. Дослідження китайських науковців опубліковане в журналі PNAS, повідомляє IFLScience.
Раніше біологи вже створювали мишей із ДНК двох матерів, однак спроби повторити подібне з батьками виявлялися невдалими: ембріони зупинялися в розвитку. Причина – у феномені, відомому як геномний імпринтинг, коли деякі гени активуються або вимикаються залежно від статі батьків.
Цього разу команда з Шанхайського університету застосувала новий підхід. Два сперматозоїди різних самців ввели в яйцеклітину з видаленим ядром, після чого перепрограмували їхню ДНК за допомогою технології CRISPR/Cas9 – зокрема, відредагували гени, відповідальні за імпринтинг.
У межах експерименту понад 250 змінених ембріонів імплантували самкам. Вижили лише двоє мишенят – обидва самці. Вони виросли, мали потомство, але продемонстрували низький рівень виживаності, а більшість мишей у подібних випадках не досягали зрілого віку або залишались безплідними.
“Це фундаментальне наукове дослідження. Хоча редагування генів такого характеру не застосовується до людей, головний висновок полягає в тому, що наша робота дає уявлення про генетичні бар’єри одностатевого розмноження у ссавців”, – пояснив співавтор роботи Чжі-кунь Лі.
Хоча перспективи практичного використання таких технологій – від клонування до збереження зникаючих видів – виглядають багатообіцяюче, до їхнього застосування на людях ще дуже далеко. -
Новий метод може вилікувати тяжкий цукровий діабет 1 типу – дослідження
За інформацією з ScienceAlert, нова стовбурова терапія успішно допомогла у лікуванні тяжкої форми діабету 1 типу. Учасники дослідження, які отримали інфузію стовбурових клітин, змогли припинити прийом інсуліну уже через 12 місяців. Цей метод, розроблений компанією Vertex Pharmaceuticals, полягає у заміні вироблення інсуліну за допомогою клітин острівців підшлункової залози, створених зі стовбурових клітин. Ця терапія, позначена як zimislecel, показала свою ефективність у функціонуванні і саморегуляції клітин. Хоча деякі учасники дослідження зазнали побічних ефектів від імуносупресивної терапії, успішні результати дозволили перейти до третьої фази клінічного дослідження. Цей успіх може бути переломним у лікуванні діабету 1 типу, який раніше вважався невиліковним.
-
Науковці з’ясували, як стрес погіршує сон і пам’ять
Науковці вперше виявили групу нейронів у гіпоталамусі, які регулюють стресові реакції в організмі. Ці нейрони виділяють гормон кортикотропін, який впливає на сон і пам’ять. Вчені встановили, що активація цих нейронів призводить до порушень сну і погіршення пам’яті, а їх блокування може покращити ці функції. Під час досліджень на мишах виявлено, що стрес та проблеми зі сном можуть бути взаємопов’язані, але впливати на мозок різними механізмами. Це відкриття може вказувати на можливі шляхи лікування стресових і психіатричних розладів, таких як депресія та посттравматичний стресовий розлад.
-
У Британії успішно випробували нову терапію лейкемії без хіміотерапії
У Великій Британії було проведено важливе дослідження щодо лікування хронічної лімфоцитарної лейкемії, яка є найпоширенішою формою лейкемії у дорослих. Дослідження показало, що новий підхід без хіміотерапії є більш ефективним та легше переноситься пацієнтами. 786 пацієнтів брали участь у дослідженні, де їх розділили на групи і призначали індивідуальне лікування на основі аналізів крові. Через п’ять років після початку дослідження 94% пацієнтів, які отримували комбіноване лікування, не мали прогресу захворювання. Цей показник був набагато вищим, ніж серед тих, хто приймав лише один препарат або хіміотерапію. Дослідження показало, що комбінація препаратів ібрутиніб та венетоклаксу є дуже ефективною у лікуванні хронічної лімфоцитарної лейкемії.
-
Кислотність океану сягнула критичних рівнів: під загрозою цілі екосистеми
Науковці попереджають, що стан світових океанів гірший, ніж раніше вважалося. Нові дослідження показали, що рівень кислотності морських вод досяг критичних значень, що загрожує морським екосистемам і економікам прибережних регіонів. Експерти стверджують, що “планетарна межа” кислотності океану була порушена ще п’ять років тому. Це може призвести до серйозних наслідків для морського життя, зокрема для коралових рифів, які можуть вимирати. Єдиним шляхом зупинити цей процес є зменшення викидів CO2. Учені закликають до термінових заходів для захисту найбільш вразливих регіонів та видів морського життя.