У Фінляндії готують 29-ий пакет військової допомоги для України на суму у 143 мільйони євро. Цю інформацію оголосили у Міністерстві оборони країни. Пакет ще має пройти затвердження від уряду та президента Фінляндії. Він включає перші поставки від національних підприємств, які були замовлені в рамках програми підтримки України. Ця програма була запущена у 2025 році і передбачає розподіл українських замовлень між фінськими підприємствами оборонної промисловості. Деталі щодо змісту та постачання допомоги залишаються конфіденційними з метою забезпечення безпеки. Фінляндія поставила Україні загалом військової допомоги на суму 2,8 мільярда євро з 2022 року. Також відомо, що Фінляндія та інші країни зберігають у таємниці інформацію про експорт озброєнь, але найбільше секретних поставок зброї надходить саме до України.
Позначка: Допомога Україні
-
В ЄС заявили про майже повне постачання обіцяних снарядів
Глава дипломатичної служби Європейського Союзу Кая Каллас повідомила, що ЄС вже виконав 80% своєї обіцянки поставити українським військовим два мільйона снарядів до 2025 року. Вона наголосила на важливості продовжувати тиск на Росію через її війну проти України. Каллас зазначила, що незважаючи на інші конфлікти у світі, у Києві люди щодня гинуть через обстріли з боку Росії. Євросоюз планує вводити нові санкції проти РФ та забезпечувати військову підтримку для України.
-
Норвегія допоможе Україні виготовляти надводні дрони
Норвезька компанія Kongsberg Defence & Aerospace уклала угоду з українським партнером про створення надводних безекіпажних суден, які будуть вироблятися в Україні. Ці безпілотники відіграють важливу роль у захисті території України та протидії російському флоту в Чорному морі. Нова Зеландія також обіцяла допомогти Україні, надаючи пакет підтримки на суму понад 9,4 млн доларів США. Раніше Нідерланди випробовували перший надводний безпілотник USV90, який може виконувати різні завдання, включаючи транспортування вантажів, проведення розвідки та перевезення людей.
-
Зеленський підбив підсумки візиту до Канади
Держави Великої сімки готові підтримувати українську оборону зараз, а також разом відбудовувати Україну після закінчення війни. Про це у середу, 18 червня, розповів президент Володимир Зеленський за підсумками свого візиту до Канади, де цими днями відбувався саміт G7.
Він розповів, що під час саміту була оголошена низка кроків на підтримку України.
“Сьогодні маємо конкретні рішення про збільшення військової підтримки, нові транші допомоги коштом заморожених російських активів та додаткові санкції проти того, що живить російську війну. Важливо, що партнери готові не лише підтримувати нашу оборону зараз, а й разом відбудовувати Україну після закінчення війни” – написав Зеленський.
Він також подякував усім, хто допомагає боротися проти російської агресії та “разом з Україною будує міцну архітектуру безпеки майбутнього”.
Тим часом, спільної заяви із чіткою позицією щодо війни в Україні за підсумками саміту G7 ухвалено не буде, про що раніше повідомляли ЗМІ. Причиною стала незгода президента США Дональда Трампа. Окрім того, лідерам G7 не вдалося переконати Трампа посилити санкції проти РФ.
Також не відбулася запланована раніше зустріч Зеленського із Трампом, оскільки глава Білого дому напередодні покинув саміт. А сьогодні стало відомо, що Зеленський також скоротив свій візит до Канади. -
ЄС і ФРН виділяють 18 млн євро до Фонду енергоефективності України
Європейський Союз та Німеччина оголосили про виділення додаткових коштів у розмірі 13 та 5 мільйонів євро відповідно на підтримку Фонду енергоефективності України. Посол ЄС в Україні та представник Німеччини підтвердили це на брифінгу в Києві. Ці кошти будуть використані для інвестицій та технічної допомоги, оскільки Фонд успішно впорався з багатьма проєктами у минулому році. Партнери планують продовжувати підтримку Фонду, оскільки він допоміг великій кількості сімей у покращенні енергоефективності та зменшенні споживання електроенергії. Також уряд України розглядає можливість додаткового фінансування Фонду на суму 5 мільйонів євро.
-
Без допомоги США. Ключові рішення Рамштайну
Союзники нашої країни знизили рівень своїх делегатів під час сьогоднішнього 28-го засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі Рамштайн.
Окрім цього вперше з моменту створення групи три роки тому американський міністр оборони не взяв участь в зустрічі. Замість очільника Пентагону Піта Гегсета був посол США при НАТО, який заявив, що Вашингтон поки не вирішив, чи надаватимуть Україні зброю в майбутньому. Чому не було глави Пентагону Піт Гегсет, який повернувся з конференції з національної безпеки в Сінгапурі в неділю, прибуде до Брюсселя лише в середу ввечері, після завершення зустрічі. Він також не зміг долучитися до групи онлайн.
Як пише Associated Press, це останній із серії кроків, які Сполучені Штати зробили, щоб дистанціюватися від зусиль щодо підтримки України у війні.
Зазначимо, що попередник Гегсета, Ллойд Остін, створив групу Рамштейн після вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Відтоді понад 50 країн-учасниць надали Україні військову допомогу на суму майже 126 мільярдів доларів, з яких понад 66,5 мільярда доларів надійшло від Сполучених Штатів.
За часів Остіна США очолювали групу, і він разом із головою Об’єднаного комітету начальників штабів Штатів брали участь у щомісячних зустрічах, як особисто, так і дистанційно. Гегсет порушив цю практику, відмовившись від керівної ролі, не надаючи нової військової допомоги, а тепер взагалі ігноруючи зустріч. Позиція НАТО Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вступився за Гегсета і заявив, що Штати все ж таки “віддані спільним зусиллям щодо України”
“Немає жодних підстав сумніватися в цьому, і незалежно від того, чи хтось брав участь у кожній зустрічі, чи ні, не забуваймо, що ці зустрічі здебільшого відбуваються в Європі, тому американські посадовці не завжди матимуть можливість брати участь у кожній зустрічі”, – сказав Рютте, коментуючи відсутність Піта Гегсета на зустрічі, передає Радіо Свобода. Зміна процесу допомоги В результаті, головування у зустрічі перейняли на себе Велика Британія та Німеччина. Загалом країни вирішили краще структурувати процес допомоги Україні і розробили новий підхід.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус зазначив, що раніше Штати поінформували союзників, “що не продовжуватимуть цей формат під своїм головуванням”.
“Ми маємо це прийняти. Велика Британія та Німеччина взяли на себе ініціативу і перейняли керівництво. Сьогодні ми представимо новий підхід, про який повідомимо на пресконференції. Ми хочемо трохи інакше, краще структурувати цей процес”, – передає слова Пісторіуса Укрінформ.
Водночас він зазначив, що партнери України по Контактній групі залишаються в діалозі з американською стороною. Поки без американської зброї Паралельно з позитивними сигналами від європейців представник Вашингтону на зустрічі – посол США при НАТО Метью Вітакер заявив, що Штати поки не вирішили, чи надаватимуть Україні зброю в майбутньому, бо їхній лідер Дональд Трамп зацікавлений у завершенні війни Росії проти України.
“Тому жодних рішень щодо майбутньої допомоги ще не схвалено”, – сказав він.
Вітакер також додав, що Білий дім очікує від Європи лідерства у наданні Україні ресурсів і політичної підтримки, необхідних для досягнення сталого миру. Наразі Україна отримує військову допомогу, погоджену ще за попередньої адміністрації США. Також триває обмін розвідданими та підтримується робота систем Starlink, додав він. Допомога від європейців Водночас очільника Міноборони Німеччини Пісторіус заявив, що Берлін готовий купити Patriot у партнерів та передати їх Україні. Загалом Німеччина передасть чверть своїх систем Patriot і тому не в змозі дати більше.
Пісторіус також зазначив, що його країна затвердила новий пакет на пять млрд євро, який включає: фінансування далекобійного озброєння, що вироблятиметься в Україні, постачання систем ППО, боєприпасів та іншого озброєння.
Ще допомога, про яку оголосили на Рамштайні:- Велика Британія передасть рекордні 350 млн фунтів на дрони, що дозволить закупити 100 тисяч безпілотників до 2025 року.
- Нідерланди надають 400 млн євро допомоги, зокрема: протимінний корабель, патрульні катери та морські дрони.
- Бельгія запускає довгострокову підтримку: щорічна допомога по 1 млрд євро до 2029 року, передача протимінного корабля.
- Норвегія виділяє: 700 млн доларів на безпілотники, 50 млн доларів — у фонд NSATU Trust Fund.
- Канада спрямовує 45 млн доларів на дрони, системи РЕБ, IT-рішення, а також броньовану техніку Coyote та Bison.
- Швеція надає 440 млн євро на закупівлю снарядів, дронів і іншого озброєння.
-
Польща збудує найбільший логістичний хаб у Європі
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск оголосив про створення найбільшого логістичного центру в Європі у місті Славкув у Сілезії, біля Катовіце. Цей центр буде базуватися на вже існуючому євротерміналі і відіграє ключову роль у відбудові України після війни. Після модернізації потужності термінала кількість стандартних контейнерів, які можуть бути оброблені щороку, зросте з 285 до понад 500 тисяч. Це допоможе збільшити ефективність перевалки вантажів між різними напрямками. Польща також готова надавати допомогу Україні у разі атак Росії і намагатиметься відбивати ракети, що летять над її територією.