Антикор

Позначка: Декларація

  • САП вимагає конфіскувати 7 млн активів київського поліціянта

    САП вимагає конфіскувати 7 млн активів київського поліціянта

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до Вищого антикорупційного суду із позовом про визнання необґрунтованими активів на понад 7 млн грн, які належать начальнику п’ятого відділу управління стратегічних розслідувань в місті Києві Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції. Про це інформує пресслужба САП у четвер, 28 серпня.
    Під час моніторингу способу життя встановлено, що впродовж 2021-2023 років посадовець та близькі особи за його дорученням придбали:

  • транспортний засіб VOLKSWAGEN TOUAREG, 2022 року випуску, вартістю понад 2,9 млн грн;
  • транспортний засіб VOLKSWAGEN PASSAT, 2021 року випуску, вартістю 1,35 млн грн;
  • транспортний засіб BMW 330I, 2022 року випуску, вартістю 1,75 млн грн.

    • Крім того, у 2021 році поліцейський витратив понад 500 тис. грн на формування грошового активу у 27 тис. доларів, не маючи на це фінансової спроможності.
    Окремо НАЗК з’ясувало, що у 2023 році на рахунки поліціянта та дружини надійшло понад 700 тис. грн.
    Посадовець пояснив, що кошти він отримав в якості позики і подарунків від близьких осіб.
    Втім, у НАЗК проаналізували доходи та видатки посадовця й прийшли до висновків про неможливість набути активи законним коштом.
    Зауважується, що активи можуть стягнути на користь держави за рішенням ВАКС відповідно до ст. 290 Цивільного процесуального кодексу.

  • У НАЗК назвали лідерів за кількістю неподаних декларацій

    У НАЗК назвали лідерів за кількістю неподаних декларацій

    Національне агентство з питань запобігання корупції упродовж першого півріччя 2025 року отримало близько 9,5 тис. повідомлень про факти неподання або несвоєчасного подання декларацій за результатами кампанії декларування-2024. Про це повідомляє НАЗК.
    Зазначається, що лідерами за кількістю неподаних чи поданих несвоєчасно декларацій є:

  • органи місцевого самоврядування 22%:
  • органи Національної поліції України 21%;Міністерство оборони України 10%;
  • органи Державної кримінально-виконавчої служби 8%;
  • органи Державної служби з надзвичайних ситуацій 8%;
  • органи Державної податкової служби 6%;
  • суди та інші органи судової влади 5%;
  • органи Державного агентства лісових ресурсів 4%;
  • обласні державні адміністрації 3%;
  • Міністерство юстиції України 3%.

    • Як повідомляється, державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства та установи перевіряють, чи подали декларації їх працівники – колишні або теперішні, члени конкурсних комісій або Громадської ради доброчесності. Про виявлені факти неподання або несвоєчасного подання декларації уповноважені підрозділи з питань запобігання та виявлення корупції установи інформують НАЗК.
    У НАЗК нагадали, що порушення вимог законодавства щодо декларування тягне за собою адміністративну та кримінальну відповідальність: За несвоєчасне подання декларації без поважних причин передбачена адміністративна відповідальність – сплата штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    За умисне неподання декларації настає кримінальна відповідальність – штраф від 2,5 тис. до 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи від 150 до 240 годин або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавлення волі строком на один рік. Також суд може заборонити обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
    Крім того, рішення суду тягне за собою внесення відомостей про особу до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.

  • Депутати з кількох областей приховали майно на майже 29 млн

    Депутати з кількох областей приховали майно на майже 29 млн

    Чотирьом депутатам на Харківщині, Львівщині та Черкащині повідомили про підозру у недостовірному декларуванні майна та статків на майже 29 млн грн. Про це інформує Офіс генпрокурора у п’ятницю, 15 серпня.
    Зокрема у Черкасах депутат міськради в щорічній декларації за 2022 рік не задекларував понад 9,7 млн грн заощаджень. Також він занизив майже на 3,5 млн грн вартість елітного автомобіль марки BMW, оформленого на дружину. Посадовець зазначив суму автівки лише у 10 тис. грн як транспортного засобу, пошкоджено нібито внаслідок ДТП, що фактично не мала місця.
    На Львівщині під час подання щорічної декларації за 2022 рік депутат селищної ради не вказав у відомості майно на 4,5 млн грн: дві земельні ділянки площею 40 соток, квартиру та будинок на 173 кв.м.
    Один із депутатів селищної ради у Харківській області у декларації за 2024 рік не вказав понад 30 земельних ділянок та частку у нежитловій будівлі загальною вартістю понад 7,5 млн грн.
    Депутатка іншої селищної ради у січні 2024 року не відобразила в декларації за 2021-й рік житловий будинок, земельні ділянки, об’єкти оренди, автомобілі, вантажівки та причепи. Також вона приховала корпоративні права у фермерському господарстві, доходи від продажу нерухомості, підприємницької діяльності і роботи у господарських товариствах, а ще – готівкові та безготівкові кошти. Загальна вартість незадекларованого становить понад 3,6 млн грн.
    Фігурантам вже повідомили про підозру за ч.1 та ч. 2 ст. 366-2 КК України.

  • Українського експосадовця підозрюють у ввезенні Ferrari для громадянина РФ

    Українського експосадовця підозрюють у ввезенні Ferrari для громадянина РФ

    Колишній керівник держоборонпідприємства та чинний адвокат організував схему ввезення в Україну Ferrari Roma за кошти громадянина РФ і не задекларував авто та інші активи на понад 17 млн грн. Про це інформує пресслужба Нацполіції у п’ятницю, 15 серпня.
    Ferrari Roma 2020 року випуску стала найдорожчим автомобілем, ввезеним в Україну під час дії пільгового порядку “нульового розмитнення”. Його вартість становила близько $221 тис. Автомобіль завезли в Україну у травні 2022 року, зареєстрували на підставну особу, а вже за тиждень вивезли до однієї з країн ЄС та передали у фактичне користування громадянину РФ.
    Як зауважується оплату за спорткар у німецькому автосалоні здійснив саме росіянин. Підозрюваний – колишній тимчасово виконуючий обов’язки директора державного оборонного підприємства та діючий адвокат – особисто з ним знайомий не був. Його роль полягала в тому, щоб формально виступити власником транспортного засобу, зареєструвати його в Україні та оформити довіреність на користування для росіянина.
    Окрім цього, у щорічній декларації за 2022 рік посадовець умисно вказав неправдиві відомості про вартість корпоративних прав товариства, завищивши її на 10,95 млн грн за висновком НАЗК, та не задекларував Ferrari Roma. Загальна сума недостовірних даних перевищила 17,42 млн грн.
    Фігуранту вже повідомили про підозру у декларуванні недостовірної інформації в особливо великих розмірах за ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України.
    Санкція статті передбачає до двох років позбавлення волі та права обіймати певні посади.

  • Суд покарав екскерівницю МСЕК за недостовірну декларацію

    Суд покарав екскерівницю МСЕК за недостовірну декларацію

    Суд у місті Дніпро визнав колишню очільницю медичної експертної комісії винною у тому, що вона не вказала у декларації майно та доходи на суму понад 3,2 мільйони гривень. Детективи встановили, що жінка приховала відомості про нерухомість, автомобіль та доходи свого чоловіка. Також виявили, що вказана у декларації інформація про грошові активи не відповідала дійсності. Суд визнав її винною у умисному поданні недостовірної інформації у декларації і позбавив права займати посади у сфері медицини на один рік, а також наклав штраф.

  • Хмельницьких посадовців підозрюють у розтраті 10 млн

    Хмельницьких посадовців підозрюють у розтраті 10 млн

    На Хмельниччині 13 посадовцям повідомили про підозру у розтраті понад 10 млн грн бюджетних коштів, зловживанні владою, незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні. Про це інформує Офіс генпрокурора у понеділок, 28 липня.
    “Прокурорами Хмельницької обласної прокуратури спільно з правоохоронними органами викрито масштабну схему зловживань, внаслідок якої державному бюджету завдано понад 10 млн гривень збитків, а також виявлено незадеклароване майно на понад 30 млн гривень”, – зазначили у повідомленні.
    Фігурантам повідомили 14 підозр за фактами розтрати бюджетних коштів, зловживання владою або службовим становищем, незаконного збагачення та декларування недостовірної інформації за ч. 4 ст. 191, ч. 1, 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 366-2 КК України.
    Серед підозрюваних:

  • Начальник Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області (нині обіймає посаду у Волинській ОДА) – видав незаконні накази про передачу у власність третім особам 49 га земель сільськогосподарського призначення;
  • Керівник аварійно-рятувального загону ГУ ДСНС у Хмельницькій області – під час державних закупівель у воєнний час забезпечив приватному підприємству необґрунтоване завищення вартості рятувальних комплектів;
  • Начальник відділу благоустрою Хмельницької міськради, в.о. директора КП Парки та сквери та директор товариства-підрядника – у змові заволоділи коштами бюджету при влаштуванні громадської вбиральні;
  • В.о. голови Ярмолинецької селищної ради, інженер технагляду та директор товариства – підозрюються у розтраті коштів, виділених на ремонт доріг та закупівлю генераторів;
  • Голова Полонської міської ради – не вніс змін до контракту комунального закладу, внаслідок чого його керівництву безпідставно виплачувалися завищені суми заробітної плати;
  • В.о. голови Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради – вніс неправдиві дані до рішень сесії щодо повернення пайової участі, що спричинило розтрату бюджетних коштів.

    • Крім того, троє депутатів міських рад не задекларували у своїх деклараціях майно на загальну суму понад 30 млн гривень.
    Досудове розслідування триває.
    Раніше НАЗК виявило ознаки незаконного збагачення та недостовірного декларування на майже 42,4 млн грн у діях колишньої членкині правління Пенсійного фонду України за результатами перевірки декларацій за 2022 і 2023 роки.
    Полтавських посадовців судитимуть за незаконний видобуток корисних копалин

  • Саміт Молдова-ЄС засудив війну РФ і вимагає вивести війська з Придністров’я

    Саміт Молдова-ЄС засудив війну РФ і вимагає вивести війська з Придністров’я

    На Саміті Молдова-ЄС було рішуче засуджено військову агресію Росії проти України та гібридні атаки, спрямовані на підрив безпеки регіону. Спільна декларація, підписана представниками ЄС та Молдови, закликає Росію негайно вивести війська з території окупованого Придністров’я. Документ також наголошує на важливості співпраці між ЄС та Молдовою для забезпечення стабільності та розвитку регіону. ЄС засуджує кібератаки та інші дії Росії, спрямовані на дестабілізацію Молдови, включаючи корупційні схеми та втручання у виборчі процеси. У декларації також вимагається виведення російських військових з Придністров’я для забезпечення стабільності в регіоні.

  • Експрокурор “забув” про борг у $50 тисяч – йому оголосили підозру

    Експрокурор “забув” про борг у $50 тисяч – йому оголосили підозру

    Колишній заступник начальника Хмельницької обласної прокуратури умисно приховав у деклараціях борг і майно на мільйони гривень. Про це повідомляє ДБР у вівторок, 1 липня.
    “Працівники ДБР повідомили про підозру колишньому заступнику начальника одного з відділів Хмельницької обласної прокуратури. Він умисно не задекларував борг у понад 50 тис. доларів США, отриманий від підприємця ще до вступу на посаду”, – зазначили у повідомленні.
    До початку служби чоловік перебував на керівній посаді в одному з правоохоронних органів Волноваського району Донецької області. Протягом трьох років він систематично позичав у підприємця готівку – від 2 до 20 тис. доларів – під письмові розписки.
    Загальна сума боргу сягнула 52 тис. доларів. Втім, зауважили у ДБР, колишній правоохоронець не мав наміру повертати кошти, постійно вигадував приводи для відтермінування виплат і користувався своїм службовим статусом для уникнення зобов’язань. Після переходу на роботу до прокуратури ситуація не змінилась – він продовжував ігнорувати борг.
    Упродовж п’яти років посадовець умисно не зазначав це фінансове зобов’язання у щорічних деклараціях, хоча був зобов’язаний відображати його у відповідному розділі. За версією слідства, це було зроблено навмисно – з метою уникнення відповідальності та приховування боргу.
    За результатами повної перевірки декларацій виявлено недекларування майна на майже 2 млн грн.
    Йому повідомили про підозру у шахрайстві за ч. 4 ст. 190 КК України та умисному неподанні відомостей у декларації за ч. 1 ст. 366-2 КК України.
    Фігуранту обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
    Санкції передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до 12 років з конфіскацією майна.
    Раніше у НАЗК повідомили, що в Україні держреєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, може різко зрости.
    НАЗК виявило порушення в деклараціях ТЦК на 36,8 млн

  • Уряд схвалив Бюджетну декларацію на три роки

    Уряд схвалив Бюджетну декларацію на три роки

    Кабінет міністрів затвердив Бюджетну декларацію на 2026-2028 роки. Про це напередодні повідомила пресслужба Мінфіну.
    “Цей комплексний документ визначає головні параметри та орієнтири бюджетної політики на середньострокову перспективу. Бюджетна декларація має на меті забезпечення сталості та передбачуваності державної фінансової політики, раціонального управління обмеженим бюджетним ресурсом. В той же час, враховує всі ключові пріоритети держави і євроінтеграційні прагнення України”, – йдеться у повідомленні.
    Декларацію підготували спільно з головними розпорядниками коштів після консультацій з МВФ. Вона є основою для складання проєкту держбюджету на 2026 рік.
    “Документ містить загальні показники доходів і фінансування держбюджету, граничні показники видатків держбюджету, розмір мінімальної заробітної плати, прожитковий мінімум та інші цілі державної політики”, пояснили в Мінфіні.
    Декларація передбачає два сценарії з 2026 року: покращення безпекової ситуації або продовження повномасштабної агресії РФ. У другому сценарії видатки на безпеку й оборону залишаться не меншими, ніж у 2025 році.
    При цьому зазначається, що видатки на оборону залишатимуться пріоритетом бюджету за будь-якого розвитку подій. Наступним кроком стане подання декларації на розгляд Верховної Ради.
    Раніше стало відомо, що в бюджеті України утворилася величезна “дірка” і зміни в головному фінансовому документі треба внести до вересня. розбирався з причинами виникнення дефіциту і як його будуть закривати.
    А 25 березня повідомлялося, що уряд вирішив збільшити видатки на 449 млрд гривень. Більшість цих грошей підуть на оборонні потреби.

  • Країни НАТО затвердили витрати у 5% ВВП на оборону

    Країни НАТО затвердили витрати у 5% ВВП на оборону

    Лідери країн-членів Північноатлантичного альянсу (НАТО) підтвердили зобов’язання витрачати 5% ВВП на оборону, з огляду на виклики безпеці, які становлять Росія і тероризм. Про це йдеться у декларації саміту, ухваленій главами держав та урядів країн-членів Альянсу в Гаазі у середу, 25 червня.
    Зазначається, що лідери НАТО підтвердили непохитну відданість колективній обороні, закріпленій у статті 5 Вашингтонського договору – напад на одного є нападом на всіх.

    “Ми залишаємося єдиними та непохитними у нашій рішучості захищати один мільярд наших громадян, захищати Альянс та захищати нашу свободу та демократію. Об’єднані перед обличчям серйозних загроз та викликів безпеці, довгострокової загрози, яку становить Росія для євроатлантичної безпеки, та постійної загрози тероризму, союзники зобов’язуються щорічно інвестувати 5% нашого ВВП на основні оборонні потреби, а також на витрати, пов’язані з обороною та безпекою, до 2035 року, щоб забезпечити виконання наших індивідуальних та колективних зобов’язань відповідно до статті 3 Вашингтонського договору”, – йдеться в документі. Союзники впевнені, що інвестиції “забезпечать нам сили, можливості, ресурси, інфраструктуру, бойову готовність та стійкість, необхідні для стримування та оборони відповідно до наших трьох основних завдань: стримування та оборона, запобігання кризам та їх врегулювання, а також спільна безпека”.
    При цьому тепер країни витрачатимуть 3,5% ВВП на основні потреби оборони і 1,5% на ширші заходи, такі як кібербезпека, захист трубопроводів, мереж підготовка доріг і мостів для руху важкої військової техніки.
    “Союзники підтверджують свої незмінні суверенні зобов’язання надавати підтримку Україні, чия безпека сприяє нашій, і з цією метою включатимуть прямі внески в оборону України та її оборонну промисловість під час розрахунку оборонних витрат союзників”, – вказано у декларації.
    Також повідомляється, що наступний саміт НАТО пройде у 2026 році в Туреччині, а потім – в Албанії.