Декларація – Антикор

У декларації ексголови ВЛК виявили розбіжності на 2,7 млн

У декларації за 2023 рік ексглава ВЛК Держприкордонслужби занизив вартість придбаної квартири в Києві та не відобразив реальні доходи й витрати. Сума недостовірних відомостей перевищує 2,7 млн грн. Про це повідомив Офіс генпрокурора у понеділок, 23 лютого.
Так, за даними слідства, у грудні 2023 року посадовець придбав квартиру в Києві вартістю понад 3,3 млн грн, проте в декларації за 2023 рік вказав лише 1,5 млн грн. Також він не відобразив реальні доходи та витрати, за рахунок яких здійснено купівлю нерухомості.
Перевірка засвідчила, що офіційні доходи посадовця та членів його сім’ї не відповідають вартості придбаного житла, що може свідчити про приховування джерел походження коштів.
У відомстві нагадали, що у травні 2025 року цьому ж посадовцю вже оголосили підозру у систематичному одержанні неправомірної вигоди за внесення недостовірних даних до медичних документів військовослужбовців. У лютому 2026 року обвинувальний акт у тому провадженні скерували до суду.
Як повідомлялося, правоохоронці повідомили про підозру колишньому депутату Харківської районної ради, який, не задекларував активи та зобов’язання на понад 31,5 млн гривень.
Ужгородського депутата запідозрили у приховуванні активів на 13 млн

У глави Держекоінспекції виявили “зайві” 26 млн

Офіс Генерального прокурора повідомив про початок розслідування щодо тимчасового очільника Держекоінспекції за недостовірне декларування майна на понад 26 млн грн.
3 лютого 2026 року Офіс Генерального прокурора зареєстрував кримінальне провадження за ст. 366-2 КК України за фактом внесення недостовірних відомостей до щорічної декларації тимчасово виконувача обовʼязків Державної екологічної інспекції України.
Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено на підставі обґрунтованого висновку НАЗК за результатами повної перевірки декларації за 2024 рік.

Під час перевірки декларації НАЗК встановило, що посадовець задекларував 623 тис. доларів готівкою, які він нібито знайшов у гаражі померлої бабусі.

Як пише Радіо свобода, Олександр Субботенко пояснив, що гроші успадкував у 2021 році після смерті бабусі, яка, за його словами, заробила їх разом із чоловіком, в тому числі за кордоном. Посадовець також зазначив, що в родині є звичка конвертувати гривні у долари та залишати частину коштів на життєві потреби. Проте підтверджуючих документів щодо походження коштів він не надав.

НАЗК не врахувало пояснення і дійшло висновку, що задекларовані відомості не відповідають дійсності
Зокрема, декларація може містити недостовірні відомості на суму понад 26 млн грн, що перевищує 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на дату подання декларації.
У межах провадження перевіряються обставини набуття та декларування активів, а також відповідність наданих посадовцем пояснень фактичним даним.
Як повідомлялося, правоохоронці повідомили про підозру колишньому депутату Харківської районної ради, який, не задекларував активи та зобов’язання на понад 31,5 млн гривень.
Ужгородського депутата запідозрили у приховуванні активів на 13 млн

Депутата з Вінниччини викрили у недостовірному декларуванні на 11 млн

Депутату однієї з селищних рад Вінницького району оголосили підозру у внесенні недостовірних відомостей до декларації на понад 11 млн грн. Про це інформує обласна прокуратура.
За даними слідства та відповідно до результатів повної перевірки декларації за 2022 рік, проведеної Національним агентством з питань запобігання корупції, встановлено, що під час подання декларації депутат умисно не відобразив відомості про майно та грошові активи, зокрема земельну ділянку площею 0,10 га, ½ частку квартири у Вінниці, розміщені на рахунках кошти на понад 6,2 млн грн, а також кошти в іноземній валюті та кошти, позичені юридичній особі на понад 4,5 млн грн.
Відповідно, загальна сума незадекларованих активів більш ніж у 2500 разів перевищує встановлений законом поріг кримінальної відповідальності.
Посадовцю інкримінують внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації за ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України.
Як повідомлялося, правоохоронці повідомили про підозру колишньому депутату Харківської районної ради, який, не задекларував активи та зобов’язання на понад 31,5 млн гривень.
Ужгородського депутата запідозрили у приховуванні активів на 13 млн

Депутата з Вінниччини запідозрили у недостовірному декларуванні на 11 млн

Посадовця КМДА запідозрили у недостовірному декларуванні на 22 млн

Прокуратура повідомила про підозру директору Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА у недостовірному декларуванні – він вказав у декларації 31 млн гривень заощаджень, що не відповідає його доходам. Про це повідомила пресслужба міської прокуратури у вівторок, 3 лютого.
Так, при поданні щорічної декларації за 2023 рік посадовець задекларував заощадження на 31 млн гривень. Втім, встановлено, що декларант не міг би заощадити таку суму коштів, враховуючи його видатки на придбання квартири вартістю 8,4 млн грн, автомобіля Infiniti FX37S вартістю 440 тисяч грн, Mersedes Benz GL500 вартістю 600 тис. грн та іншого рухомого майна.
Згідно з даними про доходи, посадовець за весь період роботи мав фінансову можливість заощадити не більше ніж 9 млн гривень.
Відтак, посадовець задекларував недостовірні відомості, що не відповідають дійсності, на 22 млн грн.
“За версією сторони обвинувачення, заощадження, яких насправді немає, внесені до декларації з метою подальшої легалізації дорогих покупок, зроблених вже під час роботи на державній службі”, – пояснили у прокуратурі.
За даними джерела УП, мова про директора департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Володимира Костікова.
Дії підозрюваного кваліфікували як умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації за ч. 2 ст. 366-2 КК України.
Санкція статті передбачає штраф від шести тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або обмеження волі на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Як повідомлялося, правоохоронці повідомили про підозру колишньому депутату Харківської районної ради, який, не задекларував активи та зобов’язання на понад 31,5 млн гривень.
Ужгородського депутата запідозрили у приховуванні активів на 13 млн

Ужгородського депутата запідозрили у приховуванні активів на 13 млн

Чинного депутата Ужгородської міськради підозрюють у недекларуванні активів на 13,8 млн грн та легалізації майна з непідтвердженим походженням на 11,5 млн грн. Про це повідомила Закарпатська обласна прокуратура у п’ятницю, 30 січня.

Встановлено, що сума недостовірного декларування становить 13,8 млн.грн, тоді як сума легалізації незаконно отриманих активів – 11,5 млн.грн.
За результатами перевірки декларації за 2022 рік, з’ясувалося, що депутат не відобразив у декларації відомості про низку активів і фінансових зобов’язань.
Зокрема, у декларації не зазначено інформацію про об’єкти нерухомості, якими користувалися члени його родини, як-от приватний житловий будинок в Ужгороі площею близько 360 кв. м, а також нерухомість у місті Києві.
Крім того, не було задекларовано понад 315 тисяч доларів готівкою, які підозрюваний передав третій особі, оформивши як позику. Слідством встановлено, що так він намагався легалізувати кошти з непідтвердженим походженням.
Також у декларації відсутні відомості про понад 1,3 млн грн коштів на приватних банківських рахунках, майже 800 тис. грн боргових зобов’язань та близько 70 тис. грн отриманої заробітної плати.
Дії депутата кваліфікували як умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації за ч. 2 ст. 366-2 КК України та легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом за ч. 2 ст. 209 КК України.
Під час обшуків вилучено два годинники відомих світових брендів, дев’ять картин відомих художників, автомобілі Mercedes-Benz S-class та Mercedes-benz GLE 2021 року, мобільні телефони, документи щодо оренди приміщень та готівкові кошти.
Окрім того, ініційовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави 20 млн.грн. та арешт майна з метою подальшої конфіскації.

Трамп подав позов до власного уряду через витік податкових декларацій

Президент Дональд Трамп та члени його родини подали позов до власного уряду. В їхньому позові стверджується, що передача інформації “лівим ЗМІ” завдала “шкоди репутації та фінансам” позивачів, “несправедливо заплямувала їхню ділову репутацію, представила їх у хибному світлі”, повідомляє Financial Times.
Президент США, двоє його старших синів та його компанія Trump Organization тепер вимагають не менш як 10 млрд доларів.
Приводом для позову став витік податкових декларацій, які Чарльз Літтлджон, колишній співробітник консалтингової фірми Booz Allen Hamilton, яка виконувала роботи для Податкової служби США, передав The New York Times та ProPublica у 2019-2020 роках. Перед цим Трамп відмовився оприлюднити свою податкову декларацію перед виборами.
NYT повідомляла, що у 2016 році, коли його було обрано президентом, Трамп заплатив 750 млн доларів федерального прибуткового податку, але з попередніх 15 років він 10 років не платив його, вибудовуючи фінансові схеми, завдяки яким збитки перевищували його доходи.
Літлджон у 2024 році був засуджений до п’яти років в’язниці за розкриття податкової таємниці та передачу ЗМІ інформації про Трампа та інших багатих людей.
У разі ухвалення позову до розгляду справа має бути вкрай незвичайною, зазначає The Wall Street Journal: Трамп подав позов як приватна особа, проте він також є офіційною особою. Отже, він може звільняти людей, які представляють протилежний бік у судовому процесі. Зокрема, міністра фінансів, керівника Податкової служби, а також генерального прокурора, який очолює Міністерство юстиції.

На Миколаївщині судитимуть міського голову за недостовірне декларування

ДБР завершило досудове розслідування щодо міського голови Первомайська Миколаївської області. Під час подання щорічної декларації він навмисно не вказав понад 5,3 млн гривень, включаючи гроші на банківських рахунках та фінансові зобов’язання дружини. Зокрема, він приховав готівкову “позику” у 5 млн гривень від зятя. Тепер обвинувальний акт направлено до суду, а міському голові загрожує до двох років обмеження волі за декларування недостовірної інформації.

Ексдепутат з Харківщини приховав майно на понад 31,5 млн

Правоохоронці повідомили про підозру колишньому депутату Харківської районної ради, який, не задекларував активи та зобов’язання на понад 31,5 млн гривень. Про це повідомляє обласна прокуратура у п’ятницю, 9 січня.
На момент подання щорічної декларації за 2023 рік підозрюваний обіймав посаду депутата Харківської районної ради VIII скликання. Усупереч законодавчим вимогам, він не відобразив у декларації інформацію на більше ніж 31,5 млн гривень.
Зокрема, не зазначено автомобіль Porsche Cayenne, який він придбав за 1,3 млн грн та згодом продав за 1,4 млн гривень. Також не вказані грошові активи – залишки коштів на рахунках у кількох банках, загальна сума яких на кінець звітного періоду перевищувала 173 тис. Гривень.
Окрім того, депутат “забув” внести дані про позику від фізичної особи у 700 тис. євро. Також декларант не вказав доходи у вигляді процентів від банку.
Правоохоронці викрили його в Одесі, де він нині тимчасово проживає. Йому оголосили підозру у внесенні завідомо недостовірних відомостей до декларації за ч. 2 ст. 366‑2 КК України.

Податковиця з Черкащини не задекларувала авто на понад 7 млн

На Черкащині посадовиці податкової служби повідомили про підозру в умисному внесенні недостовірних відомостей до декларації через приховування п’яти автомобілів, що належать її чоловікові. Про це інформує Офіс генпрокурора у середу, 17 грудня.
“За процесуального керівництва прокурорів Черкаської обласної прокуратури 15 грудня повідомлено про підозру головному державному інспектору ГУ ДПС у Черкаській області в умисному внесенні недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави за ч. 2 ст. 366-2 КК України”, – мовиться у повідомленні.
Як з’ясувалося, підозрювана, обіймаючи посаду начальника одного з відділів ГУ ДПС у Черкаській області, подала щорічну декларацію за 2022 рік із недостовірними відомостями.
Зокрема, вона не зазначила майно, що належить її чоловікові, – п’ять автомобілів загальною вартістю понад 7 млн грн, котрі відповідно до вимог законодавства підлягали обов’язковому декларуванню.