Більш як половина регіонів Російської Федерації, а саме 56 з них, стикаються з дефіцитом у своїх бюджетах. За даними Експерт РА, у січні-вересні цього року загальний дефіцит склав 169,2 млрд рублів. Причиною є зростання витрат на 14,6%, у той час як доходи зросли лише на 6,9%. Найбільший дефіцит в регіонах зафіксований у Кемеровській, Іркутській та Ямало-Ненецькому окрузі. Деякі регіони, як от Москва, Санкт-Петербург та Татарстан, показали профіцит у своїх бюджетах. Загалом, сукупний дефіцит регіональних бюджетів за період січень-вересень склав 139 млрд рублів. Регіони змушені збільшувати витрати на різні проекти та соціальні потреби, що призводить до збільшення дефіциту.
Позначка: Дефіцит бюджету
-
Бюджет Росії втрачає сотні мільярдів рублів через санкції Трампа – ЗМІ
Санкції проти Роснефти та Лукойлу, через які виявилося паралізовано понад половину нафтового експорту в країни Азії, загрожують новими втратами російському бюджету. Через падіння цін на нафту Urals та знижки, які перевищили 20 доларів за барель, російська скарбниця не добере близько 300 млрд рублів нафтогазових доходів у листопаді та грудні, вважають російські економісти, повідомляє The Moscow Times.
Середня ціна російського нафтового експорту опустилася до 46 доларів за барель, а на тім тижні вартість Urals у західних портах падала до 36 доларів за бочку. Тільки через це падіння бюджет недоотримуватиме близько 150 млрд рублів на місяць.
Станом на початок листопада російський бюджет вже втратив 21% нафтогазових доходів порівняно з рівнем минулого року, або 2 трлн. рублів у вартісному обчисленні.
Нижче за план виявилися збори всіх ключових податків: ввізного ПДВ – на 1,3 трлн рублів, ввізних мит і акцизів – на 328 млрд рублів, податку на прибуток – на 160 млрд рублів, ПДФО – на 36 млрд рублів, утильзбору – на 888 млрд рублів,
Мінфін прогнозує дефіцит бюджету за підсумками року на рівні 5,7 трлн рублів – у 5 разів більше від початкового плану. За фактом “дірка” в скарбниці РФ може бути ближчою до 6 трлн рублів, попереджають аналітики Газпромбанку.
Попри погіршення бюджетної ситуації, гроші на війну у Володимира Путіна найближчим часом не закінчаться, вважають в Carnegie Russia Eurasia Center у Берліні. -
“Дірка” в бюджеті Росії почала рости – ЗМІ
У жовтні бюджет Російської Федерації знову опинився в дефіциті після двох місяців профіциту. Міністерство фінансів витратило 3,4 трлн рублів при доходах у розмірі 3 трлн рублів, що призвело до зростання дефіциту з 3,8 до 4,2 трлн рублів за десять місяців. Нафтогазові доходи скоротилися, а ненафтогазові теж зменшуються. Витрати бюджету ростуть, але очікують, що наприкінці року вони не збільшаться так сильно, як раніше. У жовтні витрати зросли на 21%, а за десять місяців – на 15,4% порівняно з минулим роком. Міністерство фінансів має витратити 8,7 трлн рублів у останні два місяці року з загальних запланованих 42,8 трлн рублів.
-
Економіка Росії тріщить: регіони не витримують тиску війни
Регіональні бюджети Росії стикаються зі значними фінансовими проблемами через війну з Україною. Дефіцит у федеральному бюджеті за перші шість місяців 2025 року майже дорівнює планованому на весь рік. Багато регіонів мають дефіцитні бюджети через зростання витрат та зменшення доходів. Це призводить до скорочення соціальних програм та інших важливих видатків. Кремль тисне на регіони, щоб вони витрачали кошти на війну. Росіяни вже відчувають наслідки економічної кризи, а опитування показують, що все більше людей хочуть припинення війни з Україною. Дефіцит бюджету може ускладнити ситуацію на фронті та обмежити можливості ведення війни.
-
Шість регіонів РФ витратили резерви і тепер на межі бюджетного краху – ЗМІ
У російських регіонах виявилася серйозна бюджетна криза. Декілька суб’єктів РФ зіткнулися зі значним зниженням податкових зборів у 2025 році і витратили всі грошові резерви. Наприклад, у Архангельській області залишилося лише 50 млн. рублів на рахунках, що становить лише 0,03% від річних витрат. Така ж ситуація у Калмикії, де залишилося лише 40 млн. рублів або 0,1% від річних витрат. Це призвело до того, що багато регіонів мають надзвичайно малі резерви, які можуть не вистачити навіть на декілька днів витрат.
-
Шість регіонів РФ на межі бюджетного краху через потрачені резерви – ЗМІ
У російських регіонах починається бюджетна криза, оскільки багато з них зіткнулися зі зниженням податкових надходжень у 2025 році. Дані рейтингового агентства показують, що деякі регіони мають лише дуже обмежені грошові резерви. Наприклад, в Архангельській області лише 0,03% від річних витрат залишилося в резерві, у Калмикії – 0,1%, а в Волгоградській області – 0,04%. Це означає, що деякі регіони можуть стикнутися з труднощами у фінансуванні важливих програм і послуг для населення.
-
Оцінки МВФ щодо дефіциту фінансування вдвічі перевищують попередні прогнози
МВФ оцінив дефіцит фінансування України у 65 млрд доларів, що удвічі більше, ніж прогнозував уряд. Фонд радить нашій країні шукати кошти в інших джерелах фінансування. Найбільш складна ситуація очікується наступного року, коли Україні може знадобитися ще 65 млрд доларів. Розмови про підвищення податків відкидаються, а уряд намагається залучити кошти з Європи. Також розглядаються інші джерела фінансування, зокрема можливість отримання “репараційного кредиту” за рахунок заморожених активів Росії. У цілому, ситуація з фінансуванням України залишається складною, і МВФ працює над новою програмою співпраці, яка охопить період з 2026 по 2029 роки.
-
“Нічого страшного”. Путін прокоментував бюджетну “діру” у ₽5 трлн
Глава РФ Володимир Путін не вважає проблемою наростаючий дефіцит російського бюджету, який до кінця липня наблизився до позначки 5 трильйонів рублів. Про це повідомляє TMT у п’ятницю, 5 вересня.
За його словами, посадовці уряду стверджують, що “дірку” у казні можна збільшувати і далі, щоб оплатити витрати на інфраструктурні проєкти, війну проти України та соціальні виплати.
“Деякі наші колеги в уряді вважають, що можна цей дефіцит збільшити. Нічого страшного в цьому немає. Чому? Тому що рівень нашого боргового навантаження – і зовнішнього, і внутрішнього – є не просто прийнятним, він є низьким. А це гарантує стабільність роботи всієї кредитно-фінансової системи, і бюджетної системи також”, – сказав Путін.
Він додав, що доходи бюджету РФ потрібно збільшувати, водночас не підвищуючи податки. Як саме це можливо, господар Кремля не уточнив.
Плануючи бюджет на 2025 рік, Мінфін РФ розраховував різко скоротити його дефіцит, який за три роки повномасштабної війни накопичився до 10 трильйонів рублів. Очікувалося, що витрати перевищать доходи лише на 1,17 трлн рублів, або 0,5% ВВП. Проте падіння цін на нафту та різке уповільнення економіки зірвали оптимістичні плани Кремля. До кінця липня у федеральній казні утворилася “діра” на 4,9 трлн рублів – у 4,4 рази більше, ніж роком раніше.
Влітку до закону про бюджет РФ внесли зміни, які знизили план нафтових і газових доходів майже на 20% та збільшили дефіцит – до 1,7% ВВП, або 3,8 трлн рублів. Однак і цей прогноз, швидше за все, виконати не вдасться.
Раніше стало відомо, що російський ФНБ продовжує танути. За підсумками травня його розмір зменшився до 11,7 трлн рублів – мінімум з 2019 року. Насправді ж доступні кошти скоротилися набагато більше. -
Дефіцит платіжного балансу України оновив антирекорд
Дефіцит рахунку поточних операцій у липні сягнув рекордних 4,1 млрд дол. Чому це сталося, чим загрожує та як позбавитись дефіциту? Витрачаємо за кордоном більше, ніж отримуємо У липні дефіцит поточного рахунку платіжного балансу досяг нового антирекорду – 4,1 млрд дол. Це на 31% більше, ніж у червні (3,1 млрд дол.) та на 62% перевищує показник липня минулого року (2,5 млрд дол.). Такі дані оприлюднив НБУ.
Дефіцит платіжного балансу виникає, коли загальний обсяг грошей, які виходять з країни (на оплату імпорту, погашення боргів, виплату дивідендів іноземним інвесторам, відтік капіталу), перевищує загальний обсяг грошей, що надходять у країну (від експорту, іноземних інвестицій, міжнародної допомоги, грошових переказів заробітчан). Чим та з ким торгуємо Своєю чергою, дефіцит зовнішньої торгівлі товарами та послугами майже повторив антирекорд і становив 5 млрд дол. “Це означає, що Україна купує більше товарів за кордоном, ніж продає’’, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Частково розрив було профінансовано міжнародною допомогою, проте решту – коштом резервів НБУ, які скоротилися на 2 млрд дол.
Експорт товарів у липні знизився на 1,1%, порівняно з аналогічним місяцем минулого року – до 1,7 млрд дол. Найбільшими імпортерами української продукції в липні були країни ЄС, зокрема Польща, Нідерланди, Німеччина, Іспанія та Італія. Вони купують в України переважно продовольчі товари. Це найбільша стаття експорту, яка становить майже половину всіх надходжень від продажу товарів за кордон. Крім цього, до основних статей також належать: метали та вироби з них, включаючи чорні метали, прокат, труби та інші металургійні продукти.
Водночас імпорт товарів у липні зріс майже на 20%, найбільший приріст зафіксовано у машинобудуванні (+50,8%, зокрема військові товари й електромобілі) та продукції АПК (+25,7%). Найбільшими експортерами є: Китай, Польща та Німеччина.
Водночас дефіцит торгівлі послугами покращився до 558 млн дол. у липні проти 684 млн дол. у червні завдяки вищому експорту (передусім ІТ) та зниженню імпорту фінансових послуг.
Дефіцит первинних доходів (отримання чи виплата дивідендів закордону, перекази від мігрантів, процентні платежі) розширився до 168 млн дол., тоді як надходження за вторинними доходами скоротилися на 0,9 млрд до 1,1 млрд дол.
На жаль, за прогнозами, ситуація, навряд чи покращиться до кінця року. Так, МВФ погіршив торговий дефіцит України у 2025 р. з 40.8 до 45.8 млрд дол. Перш за все, за рахунок переоцінки імпорту товарів у бік збільшення.
Своєю чергою, Український Інститут Майбутнього теж провів корегування прогнозу платіжного балансу у 2025 р. “Ми значно погіршили сальдо торгового балансу. Перш за все, за рахунок збільшення імпорту товарів. Також ми відзначаємо проблеми в експорті послуг цього року та зменшили прогноз до кінця року”, – йдеться в прогнозі. Причини дефіциту Основними причинами дефіциту платіжного балансу України є комплекс факторів, які взаємопов’язані. По-перше, його викликав дефіцит зовнішньої торгівлі товарами та послугами.
Україна імпортує значно більше, ніж експортує, що створює негативне торговельне сальдо. Цей розрив значно зріс, зокрема, через: збільшення імпорту: особливо це стосується продукції машинобудування, палива, оборонних та інвестиційних товарів, необхідних для відновлення економіки та споживчих товарів. Також є складнощі з експортом, який зазнає впливу війни, логістичних обмежень та руйнування виробничих потужностей.
По-друге, значна частина дефіциту платіжного балансу пов’язана з відтоком капіталу. Україна продовжує обслуговувати та погашати свої борги перед міжнародними кредиторами, а іноземні інвестори виводять прибутки, отримані в Україні.
Третім фактором є скорочення надходжень від грошових переказів від українських громадян, які працюють за кордоном. Ці надходження, хоч і залишаються значними, зменшуються, що впливає на загальний баланс.
Отже, дефіцит платіжного балансу є наслідком не лише торговельного дефіциту, а й інших фінансових операцій, які сумарно показують, що відтік валюти з країни перевищує її приплив. Чим загрожує Дефіцит платіжного балансу загрожує економіці країни кількома серйозними проблемами. “Це сигнал, що держава витрачає більше, ніж заробляє на світовій арені, і це може мати довгострокові негативні наслідки”, – каже експерт. Найбільша та найочевидніша загроза – це виснаження міжнародних резервів. Коли країна має дефіцит, вона повинна чимось його покривати. НБУ змушений продавати іноземну валюту (долари, євро, золото), щоб оплачувати критично важливий імпорт (наприклад, паливо, зброю чи ліки), який перевищує експортні надходження.
Своєю чергою зменшення валютних резервів і зростання попиту на іноземну валюту чинять тиск на курс гривні. Якщо попит на долари чи євро зростає, а їх пропозиція на ринку падає, це призводить до девальвації. Слабка гривня робить імпортні товари (від автомобілів до побутової техніки) дорожчими для українців, що негативно впливає на купівельну спроможність населення. “Девальвація гривні безпосередньо призводить до зростання цін на імпортні товари. Оскільки значна частина товарів на українському ринку є імпортною, це спричиняє так звану “імпортовану інфляцію”, що робить життя дорожчим для кожного”, – пояснює експерт. Дефіцит платіжного балансу також може призвести до зростання державного боргу. Щоб уникнути повного виснаження резервів, уряд може звернутися до міжнародних кредиторів, таких як МВФ, Світовий банк чи інші країни, за фінансовою допомогою. Це допомагає профінансувати дефіцит, але водночас збільшує зовнішній борг країни.
Тривалий дефіцит платіжного балансу є ознакою економічної нестабільності. Це може відлякувати іноземних інвесторів, оскільки вони не впевнені у стабільності економіки та курсу валюти. Як наслідок, країна втрачає важливі інвестиції, які могли б сприяти економічному розвитку та створенню робочих місць. Як зменшити дефіцит Зменшення дефіциту платіжного балансу вимагає комплексного підходу з боку держави. Основна мета – збільшити надходження валюти в країну та зменшити її відтік.
Найефективніший спосіб зменшити дефіцит – це збільшити обсяг та вартість експорту. Для цього уряд може: надавати державну підтримку експортерам, наприклад, через фінансові кредити. Допомагати українським компаніям виходити на нові ринки. Підтримувати виробництва з високою доданою вартістю (наприклад, IT, машинобудування), а не лише сировину.
Також варто зменшити відтік валюти та залежність від імпорту. Це можна досягти, якщо: підтримувати та розвивати внутрішнє виробництво товарів, які раніше імпортувалися. Впроваджувати імпортні мита або квоти на певні товари, щоб зробити їх менш конкурентними порівняно з вітчизняною продукцією.
Щоб профінансувати дефіцит без втрати власних резервів, країна має активно залучати капітал з-за кордону. Це відбувається за рахунок: прямих іноземних інвестицій (FDI) та міжнародної фінансової допомоги та позик: отримання коштів від МВФ, Світового банку, ЄС та інших партнерів. “Україна потребує 45 млрд дол. зовнішнього фінансування. Це включає дефіцит бюджету та видатки з погашення зовнішніх боргів”, – повідомив міністр фінансів Сергій Марченко. Це підкреслює, що без міжнародної допомоги підтримувати поточні витрати, особливо на оборону, було б неможливо.
Вікторія Хаджирадєва -
Рада підтримала збільшення видатків на оборону
Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт, який вносить зміни до держбюджету з метою фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони. Згідно з нововведеннями, видатки у цій сфері збільшаться на 412,4 млрд грн, з яких понад 402 млрд грн підуть на загальний фонд. Це зроблено для забезпечення Збройних Сил додатковою зброєю, боєприпасами та військовим обладнанням. Найбільше коштів отримає Міністерство оборони – 311 млрд грн, МВС – 84 млрд грн, а також інші військові структури. Загалом, запропоновані зміни до держбюджету-2025 становлять 457 млрд грн, які будуть покриті за рахунок збільшення доходів держбюджету через різні джерела, такі як податки та кошти від Національного банку.